Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2012 в 15:29, дипломная работа
Розглянуто теоретичні основи з прийняття управлінських рішень в умовах інноваційного розвитку підприємства, дана загальна характеристика роботи підприємства, зроблено діагностику ефективності управління підприємства, а також проведено бенчмаркінг портових послуг, розроблений стратегічний план підприємства. Результатом роботи – удосконалення процесу прийняття управлінських рішень в умовах застосування інноваційної моделі менеджменту на основі використання бенчмаркінгу.
Проведена оцінка економічної ефективності запропонованих заходів.
Вступ
1. Теоретичні основи прийняття управлінських рішень.
1.1 Прийняття управлінських рішень в умовах інноваційного розвитку підприємства
1.2 Бенчмаркінг як метод обгрунтування управлінських рішень.
2. Дослідження умов прийняття управлінських рішень на ДП «Керченський морський торговий порт»
2.1 Характеристика ДП «Керченського морського торгового порту» та його конкурентного середовища
2.2 Діагностика ефективності управління ДП «Керченського морського торгового порту»
2.3 Бенчмаркінг на ринку портових послуг ДП «Керченського морського торгового порту».
3. Шляхи підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на ДП «Керченському морському торговому порту»
3.1 Розробка стратегічного плану
3.2 Оцінка ефективності прийняття управлінських рішень на ДП «Керченського морського торгового порту».
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки
де А230, А240 – відповідні статті активу балансу.
На підприємстві даний коефіцієнт становить 0,10, значення якого є нижче теоретичного (не менш 0,2-0,25).
Для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства застосовуються наступні коефіцієнти: коефіцієнт концентрації власного капіталу, коефіцієнт концентрації позикового капіталу, співвідношення власного й позикового капіталу [35].
Коефіцієнт
концентрації власного капіталу (коефіцієнт
незалежності) характеризує можливість
підприємства виконати свої зовнішні
зобов’язання за рахунок використання
власних засобів, незалежність його функціонування
від позикових засобів. Коефіцієнт розраховується
по формулі:
Кн.=П380/(А080+А260), (
де П380 – сума I розділу пасиву балансу;
А080 – сума I розділу активу балансу.
У порту коефіцієнт незалежності рівний 0,876. Значення цього показника досить велике: підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить не менш 50%.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частина позикових засобів у загальній сумі засобів, вкладених у майно підприємства. Чим нижче цей показник, тем менше заборгованість підприємства, тим більше стійким є його положення.
Цей коефіцієнт
розраховується по формулі :
Кк.з.к.=(П430+П480+П620+
де П430, П480, П630 – суми відповідно II, III і V розділів пасиву балансу.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу на підприємстві рівний 0,124.
Співвідношення
позикового й власного капіталу розраховується
по формулі:
З/с=(П430+П480+П620+П630
На підприємстві цей показник становить 0,141. це означає, що на кожну гривню власних засобів, вкладених в активи підприємства, доводилося 14,1 коп. позикових засобів.
Даний аналіз показників господарської діяльності КМТП свідчить про досить ефективну фінансово-господарської діяльності підприємства. Виконаний аналіз дозволяє затверджувати, що, випливаючи обраної стратегії, порт буде й далі збільшувати й зміцнювати свої позиції. Крім того, тому що рівень вантажообігу збільшується з кожним роком, а в 2009 році перевищив пропускну здатність порту, доцільно було б додатково провести розширення самого підприємства, організувавши побудову третього виробничо-перевантажувального комплексу .
Скорочення показників рентабельності інвестицій оцінюється негативно, тому що свідчить про скорочення темпів розвитку підприємства, а також про падаючий попит на продукцію фірми й перенагромадженні активів. А скорочення рентабельності продажів відбиває зменшення ефективності продажів підприємства, а як наслідок зниження прибутки підприємства.
Для того,щоб поліпшити ці показники, потрібно вдосконалити організаційний процес за рахунок підвищення рівня ефективності роботи управлінського персоналу. Ефективним інструментом керування структурними перетвореннями портових систем є методи й моделі проектного менеджменту. В умовах обмеженості ресурсів виникає необхідність визначення пріоритетів кожного проекту в складі програми стратегічного розвитку. При цьому доцільно використовувати механізм бенчмаркінга. Це постійний аналіз і порівняння ефективності бізнес – процесів в організації з досягненнями кращих виробничих результатів.
Бенчмаркінг
проводиться стосовно по двом сторонам
бізнесу: існує бенчмаркінг конкурентоспроможності
й бенчмаркинг процесів. Бенчмаркінг конкурентоспроможності
фокусується на результатах бізнесу й
основних кількісних факторах успіху,
а бенчмаркінг процесів зосереджений
на їхній функціональності й ефективності.
Створення механізмів ефективного стратегічного
планування й керування розвитком портового
комплексу підвищити їхній рівень конкурентоспроможності
на внутрішніх і зовнішніх ринках.
2.3
Бенчмаркінг на ринку портових послуг
ДП «Керченського морського торгового
порту»
Для ефективного управління керівники повинні враховувати не лише динаміку фінансових показників власного бізнесу, але і аналізувати дані конкурентів. Порівняння результатів роботи підприємства з діяльністю лідерів галузі дозволяє своєчасно передивлятися стратегію його розвитку для успішного функціонування на ринку. Враховуючи те, що ринок є системою, яка постійно та динамічно розвивається і з метою забезпечення стабільної конкурентоспроможності суб’єкти господарювання повинні проводити бенчмаркінг з тим, щоб на цій основі забезпечити виявлення та впровадження інновацій і раціоналізаторства, що особливо доцільно в сфері портових послуг.
В Україні використання бенчмаркінга, сьогодні не поширене, це пояснюється високою мірою закритості вітчизняних підприємств, в тому числі й морських портів, які не готові показувати внутрішні аспекти своєї праці. Проте, світовий досвід використання цього інструменту аналізу конкурентоспроможності показує його ефективність в управлінських цілях.
З метою удосконалення роботи Керченського порту, а також підвищення ефективності роботи інших портів на основі досвіду лідерів ринку було прийнято рішення ініціювати проведення бенчмаркінгу серед портів Басейну Чорного моря. Згоду отримано від двох портів: Одеського (1) і Херсонського (2), якими було надано інформацію для визначення їх сильних та слабких сторін (табл. 2.12).
В
якості метода проведення досліджень
використовувалося експертне опитування.
До складу аналітичної групи входили передові
працівники аналізованих портів, в кількості
п’ятнадцяти чоловік, серед них спеціалісти
різноманітних відділів, зокрема: головний
бухгалтер, консультанти по зовнішньоекономічним
зв’язкам і комерційній роботі тощо.
Таблица 2.12 – Показники роботи ТМП
|
Оцінку експерти проводили за дев’ятибальною шкалою : 1-3 – погано; 4-6 – посередньо; 7-9 – добре. Результати проведеного експертами оцінювання були зведені в табл. 2.13.
Таблиця 2.13 – Результати експертного опитування для оцінки факторів
Фактори, що визначають успіх | Підприємства | Експерти | |||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | |||
Ступінь відомості, імідж | Надійність, конструктивність | 1 | 4 | 5 | 6 | 2 | 7 | 4 | 3 | 5 | 6 | 6 | 5 | 4 | 5 | 5 | 6 |
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 2 | 5 | 4 | 8 | 6 | 7 | 7 | 4 | 6 | 4 | ||
3 | 4 | 5 | 6 | 2 | 7 | 4 | 3 | 5 | 6 | 4 | 5 | 4 | 5 | 5 | 6 | ||
Стабільність | 1 | 4 | 5 | 6 | 4 | 6 | 7 | 3 | 7 | 4 | 5 | 3 | 6 | 6 | 8 | 9 | |
2 | 4 | 5 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 8 | 9 | 6 | 4 | 6 | 3 | 6 | 8 | ||
3 | 3 | 5 | 8 | 6 | 5 | 7 | 3 | 7 | 8 | 6 | 3 | 4 | 4 | 5 | 6 | ||
Благодійна діяльність | 1 | 4 | 5 | 5 | 6 | 2 | 5 | 7 | 3 | 5 | 6 | 7 | 4 | 7 | 7 | 3 | |
2 | 4 | 5 | 5 | 6 | 4 | 5 | 6 | 4 | 7 | 4 | 5 | 6 | 5 | 7 | 8 | ||
3 | 4 | 6 | 8 | 4 | 3 | 6 | 4 | 6 | 6 | 3 | 7 | 7 | 3 | 6 | 4 | ||
Місце розташування | Концентрація споживачів | 1 | 5 | 3 | 5 | 6 | 3 | 6 | 3 | 6 | 7 | 5 | 8 | 4 | 6 | 4 | 7 |
2 | 3 | 5 | 6 | 7 | 4 | 6 | 3 | 6 | 8 | 9 | 5 | 4 | 7 | 4 | 6 | ||
3 | 4 | 4 | 5 | 6 | 7 | 9 | 3 | 5 | 7 | 9 | 5 | 4 | 7 | 4 | 6 | ||
Віддаленість конкурентів | 1 | 3 | 4 | 6 | 5 | 4 | 6 | 7 | 4 | 6 | 6 | 3 | 4 | 2 | 5 | 3 | |
2 | 5 | 3 | 5 | 3 | 5 | 6 | 4 | 6 | 4 | 2 | 4 | 7 | 6 | 4 | 4 | ||
3 | 5 | 6 | 3 | 6 | 2 | 7 | 4 | 6 | 3 | 5 | 3 | 6 | 7 | 5 | 7 | ||
Наявність під’їзних шляхів | 1 | 3 | 5 | 6 | 4 | 6 | 7 | 6 | 4 | 6 | 4 | 4 | 7 | 5 | 4 | 3 | |
2 | 6 | 7 | 5 | 3 | 7 | 7 | 4 | 4 | 4 | 6 | 7 | 6 | 4 | 4 | 3 | ||
3 | 5 | 6 | 7 | 8 | 5 | 4 | 3 | 5 | 3 | 8 | 6 | 8 | 5 | 4 | 6 | ||
Потенціал споживачів | Наявність незадовільного попиту бункерування | 1 | 4 | 6 | 5 | 4 | 6 | 4 | 3 | 7 | 8 | 6 | 5 | 4 | 3 | 7 | 4 |
2 | 3 | 5 | 7 | 5 | 7 | 5 | 3 | 7 | 5 | 8 | 5 | 8 | 6 | 4 | 3 | ||
3 | 6 | 4 | 6 | 5 | 8 | 6 | 9 | 6 | 5 | 7 | 3 | 3 | 5 | 3 | 7 | ||
Розмір бази споживачів | 1 | 6 | 6 | 5 | 5 | 6 | 7 | 5 | 6 | 7 | 4 | 7 | 8 | 3 | 5 |
Продовження табл. 2.13
|