Бенчмаркінг як метод обґрунтування управлінських рішень в умовах застосування інноваційної моделі менеджменту

     Маркетинг – найважливіший вид діяльності будь-якого порту, завершальним етапом якої є залучення вантажопотоків в порт. Через маркетинг порти мають можливість отримувати інформацію про реальні і потенційні потреби і запити користувачів портових послуг. Ця інформація дозволяє їм діяти цілеспрямовано на користувачів порту за рахунок проведення реклами, яка є ефективним засобом збільшенню кількості клієнтів, але її проведення потребує значних витрат, що в цілому знижує рентабельність роботи порту, тому необхідне постійне порівняння витрат на рекламу досліджуваного підприємства з його конкурентами: 

        (2.12) 

     де  Ер – ефективність реклами;

      d_П – частка ринку підприємства;

      Бр  – витрати підприємства на рекламу.

      Слід  врахувати, що чим менше відносний  рівень витрат на одиницю частки ринку  за інших рівних умов, тим більше ефективно використовується рекламний  бюджет, тому меншому значенню присвоюється більший бал.

     Сьогодні  забезпечення умов для продуктивної і ефективної праці зайнятих в порту робітників та здобуття результатів в багато чому залежить від управління. Розвитку цієї діяльності сприяють впровадження сучасних методів управляння, інформаційних систем і рівня корпоративної культури. Оцінку цих критеріїв здійснюють за рахунок опитування експертів та виражають в балах.

     Реалізувати всі перспективи управління можливо  в колективі з високою професіональною  організованістю, тому важливість кваліфікованого персоналу в досягненні стратегічної мети порту важко переоцінити. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності організації на ринку послуг від якості її трудового потенціалу персоналу. Для порту роботу персоналу оцінюють на підставі таких критеріїв: рівень забезпеченості кадрами, продуктивність праці та професійна перспективність, яку оцінюють за формулою:

      b_перс=К_р.осв*К_ст*(1+С/4+В/18), (2.13) 

     де  b_перс – професійна перспективність;

     К_р.осв – коефіцієнт, що враховує рівень освіти (кваліфікацію);

     К_ст – коефіцієнт, що враховує стаж працівника;

     С – стаж роботи за фахом, років;

     В – вік, років працівників.

     Інновація – це особливе актуальне направлення, реалізація якого пов’язано з новим типом розвитку, в основі якого закладений безперервний і цілеспрямований процес пошуку, підготовки та реалізації нововведень, що дають змогу не тільки підвищити ефективність функціонування і конкурентоспроможність порту, а принципово змінити способи його розвитку. Розрахунки усіх вище зазначених показників зведені до табл. 2.16. 

     Таблиця 2.16 – Результати визначення напрямів діяльності портів

      Продовження табл. 2.16

     На  основі отриманих даних побудувано графік сильних та слабких сторін досліджуваних підприємств (табл. 2.17). Як видно з графіку (табл. 2.17) видно, що чіткого лідера при визначенні кожного показника немає, тобто кожне підприємство має слабкі й сильні сторони. До факторів успіху Одеського та Херсонського МТП, які оцінені вище ніж у Керченського порту належать:

• виробничі технології;
• інформаційні системи;
• рівень інновацій;
• професійна продуктивність кадрів;
• структура управління;
• бункерування.

     Отже  для більш успішного функціонування КМТП йому слід запозичити у підприємств-конкурентів  вище зазначені фактори.

     Використання  новітніх технології у виробництві дозволить підвищити рівень якості продукції, тим паче, що у підприємства є потенціал для здійснення цього завдання. Більш сучасніші технології дадуть можливість економити ресурси, для цього треба покращити показники ліквідності та платоспроможності.

     Інформаційна  база повинна бути насиченою, тоді буде можливість отримання в кожен момент часу оперативної інформації, що вплине на процес прийняття й ухвалення рішень. 

     Таблиця 2.18 – Графік сильних та слабких сторін портів

     Якщо  підприємство націлено на довгострокове і продуктивне функціонування, йому слід вкладати кошти в інновації, тому що це зможе покращити діяльність підприємства та виробити переваги над конкурентами.

     Структура управління теж стала проблемним місцем хоча, це те,що дозволяє підприємству ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і доцільно розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників і таким чином задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей із високою ефективністю.

     Фінансово-економічна ситуація КМТП дещо гірша в порівнянні з Одеським портом. Середня оцінка фінансового потенціалу відображає, що його фінансові можливості обмежені та він є мало забезпеченим власними коштами, у випадку критичної ситуації підприємство не зможе проявити гнучкість та потребуватиме додаткового фінансування ззовні. КМТП має організаційну структуру, яка відповідає стратегії підприємства і цілям функціонування. Система управління персоналом, що використовується на даний момент є вдало підібраною, але треба застосовувати більш сучасні прогресивні методи управління, це дозволить ще покращити клімат на підприємстві. Один із суттєвих недоліків, який гальмує розвиток КМТП це мала професійна продуктивність кадрів. Виходом з даної ситуації може слугувати додаткова мотивація робітників, а також організація при порту тренінгів, семінарів та курсів підвищення рівня кваліфікації працівників, крім того корисним буде обмін досвідом з іншими портами, що представлені на ринку.

     Бункерування  це ще важливий показник, який став слабкою стороною для Керченського порту. Підвищення рівня безпеки, ефективності і економічності даного технологічного процесу відноситься до актуальних завдань сьогодення, його здійснення забезпечить високу міру автоматизації комплексних технологічних процесів на морському транспорті.

     Одним із перспективних напрямків діяльності Керченського МТП є транспортування  російського палива та нафтопродуктів, тому керівництвом даного підприємства вирішується ряд проблем пов’язаних з залученням інвестицій на модернізацію портових терміналів, організацію танкерно-бункерного господарства, створення сучасної інфраструктури, збільшення потужностей. Крім того введення нових технологій дозволить здійснювати дистанційне управління вантажно-розвантажувальними та танкерними операціями. В зв’язку з цим актуальним для КМТП є провадження інвестиційного проекту, що дозволить в повній мірі реалізувати заплановані дії.

Розділ 3

     Шляхи підвищення ефективності прийняття управлінських  рішень 

     3.1 Розробка стратегічного плану 

     За  підсумками проведення бенчмаркінгу виявлений такий перспективний напрям розвитку послуг КМП, як бункерувальні послуги. Це вимагає розробки бізнес-плану розвитку бункерувальних послуг, який включає оцінку умов ведення бункерного бізнесу, його перспективність для КМП, розробку стратегій розвитку бункерного бізнесу, розрахунок економічних показників доцільності реалізації бізнес-плану [41].

     Актуальність  даного стратегічного бізнес-плану  пов’язана з розвитком бункерного бізнесу і визначається умовами  його ведення, що нестримно змінюються, конкуренцією, що посилюється, унікальним географічним положенням якірних стоянок, придатних для бункерувальних операцій, що відносяться до зони відповідальності Керченського МТП.

     В умовах становлення глобальної економіки, відкриття кордонів, значного розширення торговельно-економічних зв’язків між країнами і доступності інформації, у судновласників з’являється можливість планерування рейсу судна з врахуванням найбільш зручних і безпечних місць для бункерування. На вибір точок бункерування впливає безліч чинників, у тому числі рівень цін на паливо, його якість і вартість судозаходу в порт [42].