Бенчмаркінг як метод обґрунтування управлінських рішень в умовах застосування інноваційної моделі менеджменту

Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2012 в 15:29, дипломная работа

Краткое описание

Розглянуто теоретичні основи з прийняття управлінських рішень в умовах інноваційного розвитку підприємства, дана загальна характеристика роботи підприємства, зроблено діагностику ефективності управління підприємства, а також проведено бенчмаркінг портових послуг, розроблений стратегічний план підприємства. Результатом роботи – удосконалення процесу прийняття управлінських рішень в умовах застосування інноваційної моделі менеджменту на основі використання бенчмаркінгу.
Проведена оцінка економічної ефективності запропонованих заходів.

Оглавление

Вступ
1. Теоретичні основи прийняття управлінських рішень.
1.1 Прийняття управлінських рішень в умовах інноваційного розвитку підприємства
1.2 Бенчмаркінг як метод обгрунтування управлінських рішень.
2. Дослідження умов прийняття управлінських рішень на ДП «Керченський морський торговий порт»
2.1 Характеристика ДП «Керченського морського торгового порту» та його конкурентного середовища
2.2 Діагностика ефективності управління ДП «Керченського морського торгового порту»
2.3 Бенчмаркінг на ринку портових послуг ДП «Керченського морського торгового порту».
3. Шляхи підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на ДП «Керченському морському торговому порту»
3.1 Розробка стратегічного плану
3.2 Оцінка ефективності прийняття управлінських рішень на ДП «Керченського морського торгового порту».
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки

Файлы: 1 файл

ГОТОВЫЙ ДИПЛОМ.doc

— 1.51 Мб (Скачать)
 

      

      Продовження табл. 3.3

7 Зв’язок судно  – берег/офіс 20 600 1800 7200 Супутниковий  зв’язок, інтернет, зв’язок з капітаном
8 Транспортні витрати 30 900 2700 10800 Поїздки на судно, зміна екіпажа
9 Реєстраційні  витрати на морську адміністрацію  прапора судна 0 0 0 0 Український прапор
10 Витрати на класифікаційний  нагляд 50 1500 4500 18000 Український Регістр, РМРС; змінюються залежно від об’ємів  технічного спостереження, пред’явлення судна по МКУБ, ОСПС тощо
11 Банківські  витрати 10 300 900 3600 За договором  з банком може змінитися
12 Страхування судна 100 3000 9000 36000 Максимальне значення за даними Касько, P&I Club, Blue Card, Wreck Removal
13 Страхування екіпажа 25 750 2250 9000 З практики, для  коротких рейсів, без піратських районів. Галузева угода з профспілками
14 Берегове обслуговування ГМССБ, щорічний сервіс 10 300 900 3600 Без ремонтних  робіт з врахуванням лише обов’язкового  сервісу, по вимогах МК СОЛАС-74/78
15 Берегове обслуговування протипожежного, аварійного, рятувального майна 30 900 2700 10800
Устаткування  перевіряється по графіку, раз на місяць, раз на три місяці тощо

      Продовження табл. 3.3

16 Здача сміття та вод, що містять нафту 20 600 1800 7200 Емпіричні дані
17 Поточне палубне, навігаційне постачання 25 750 2250 9000 Карти, посібники, коректура карт, канцелярське приладдя, спецодяг, робоче взуття
18 Поточне технічне постачання машинно-котельного відділення 60 1800 5400 21600 Пороніт, набивання, матеріал прокладки, ключі, гайки-болти
19 Дрібні витратні СЗЧ 15 450 1350 5400 ЗІП, КІП, лампочки, тощо
20 Портові, канальні, причальні збори 60 1800 5400 21600  
21 Агентська винагорода 25 750 2250 9000  
22 Ремонтний фонд майбутніх періодів (амортизаційні відрахування фрахтувальника) 250 7500 22500 90000 Накопичення засобів  на майбутній доковий і класифікаційний  ремонт – один раз в 2 роки, і один раз в 4 роки
23 Резервний фонд для планової закупівлі СЗЧ, обслуговування устаткування, танків питної води, провізійних комор, камбузу,іншого обладнання 100 3000 9000 36000 Фонд для  підтримки судна в хорошому технічному стані. Витрачання засобів лише для  планового ТЕ механізмів, або після дефектації, або при аварійній заміні. Підстава - МК СОЛАС, ILO, FSS, МАРПОЛ
24 Резервний стабілізаційний  фонд 200 6000 18000 72000
Резервні фінансові  кошти (50% на оновлення основних засобів, погашення позик, капітальне будівництво, а 50% – резерв на непередбачені ситуації

      Закінчення  табл. 3.3

25 Резервний фонд 30 900 2700 10800 Непередбачені дрібні витрати
РАЗОМ

постійні витрати

2852 85560 256680 1026720  
Змінні  витрати
26 Паливо для  роботи головних двигунів 500 15000 45000 180000  
27 Паливо для  роботи допоміжних двигунів 167 5010 15030 60120  
28 Змащувальні масла  для головних двигунів, допоміжних, рульових машин, редуктора 58 1740 5220 20880  
29 Паливо для  роботи казана 200 6000 18000 72000 Витрата в місяць 6-16 т (інколи до 25 т). У розрахунку прийнята витрата 10 т місяць залежно від  температури води в морі і повітря.
РАЗОМ

змінні витрати

925 27750 83250 333000  
ВСЬОГО 

витрат на вміст  судна

3777 113310 339930 1359720  

 

     

     На  період ремонтних робіт (травень-червень) в розрахунок інвестиційних витрат включаються статті 2, 3, 4, 8, 10, 13, 17, 21 – в повному об’ємі, статті 6 і 20 у розмірі 50% від об’єму. Загальна сума витрат складе в місяць 39360 $ або за два місяці – 78,72 тис. $.

     Як  видно з табл. 3.3 у приведеному  розрахунку постійних витрат враховані  засоби для резервного фонду, які  в класичній економічній схемі формуються за рахунок прибутку. Проте на практиці вони враховуються при розрахунку чартерного для тайму еквіваленту або добового вмісту судна.

     Резерви економії можливі за рахунок перекладу  роботи казана і головних двигунів на важкі сорти палива, зокрема, мазуту з в’язкістю 120 sst і вище. Економія складе 2000-2800 $ у добу або близько 20 тис. $ у місяць (240 тис. $ у рік) за рахунок різниці в ціні дизельного палива (1050 $/т) і мазуту ІФО-180 (700 $/т), яка складає 300-350 $ за тону.

     Крім  того, економія витрат можлива за рахунок відключення суднового дизель-генератора і підключення судна до берегового електроживлення на стоянці в порту, що дає можливість перекладу роботи казана в режимі чекання на електропідігрів. Це дасть 100-150 $ економії в добу (45 тис. $ у рік) [53].

     Додаткова економія можлива також за рахунок  здобуття лінійної знижки по судозаходам  в МТП, або знижки на здобуття дозволу, за узгодженням з митними органами, на перевантаження палива на рейді. Економія може скласти 15-25 тис. $ у місяць (180 тис. $ у рік).

     Таким чином, резерв додаткової економії з  врахуванням повернення засобів  інвесторові-фрахтувальникові може скласти 530 тис. $ у рік.

     Для забезпечення ефективної роботи процесу  бункерування постачання нафтопродуктів для бункерувальних операцій повинні йти за наступними схемами [55-57].

     1. З Азовських портів Росії. Хорошу  ціну можуть дати російські  компанії – експортери. Хоча пропозицій  від компаній досить, не всі  вони мають можливість експортувати  нафтопродукти, оскільки в Росії  цей ринок украй зрегульований. Раціонально отримувати нафтопродукти від таких компаній, як «Башнафта», «УФ Анафтапродукт», калмицьких або чеченських компаній, що працюють в законодавчому полі і пропонують якісний продукт. Середня вартість доставки ПММ по напряму Ростов-на-Дону/Азов/Таганрог – Керч складає 12-14 $/т, по напряму Ростов-на-Дону/Азов/Таганрог – Одеса / Южний складає 18-20 $/т. З врахуванням тенденції зростання цін на паливо, можна прогнозувати збільшення ставок фрахту на 2-3 долари. Це компенсується ціною бункерування.

     2. З портів Поті, Батумі. Тут можна  придбати туркменську і азербайджанську  солярку. Трейдери даної продукції  знаходяться в Стамбулі. Ціна  встановлюється з прив’язкою  до плацу. Середня вартість  доставки ПММ по напряму Поті/Кулеві/Батумі  – Керч/Южний/Рені складає 20-22/26-29/28-30 $/т.

     3. Через російських трейдерів. Можна  придбай солярку з Білорусії  (Мозир), в компаній, які працюють  за давальницькими схемами. Доставка  палива здійснюється по залізниці.

     4. Через російські давальницькі  компанії. В компаній, які переробляють нафту на Україні, можна придбати нафтопродукти (мазут, в’язкістю 380-500-700 sst) за вигідними цінами залежно від сезону: влітку дешевше, взимку дорожче.

     5. Від українських виробників. Інтерес  може представляти продукція  Галичини/Дрогобича – темне паливо (пічне паливо), що йде по міжнародній класифікації як DMA.

     Необхідно враховувати, що в кожної крупної  нафтової компанії є свої трейдерські  групи – компанії, які оперують мільйонами тонн, ведуть продажу судновими  партіями 40-80-120 тис. тонн і орієнтуються на біржові ціни. Тому доцільно працювати з дрібнішими трейдерами нафтових компаній, які оперують дрібнішими партіями 500-10000 тонн. Всі вони відправляють вантаж будь-якими доступними способами – залізниця, DAF, FOB, CIF [58].

     Загальними  принципами закупівлі і формування складських запасів є наступні:

  • оптимальна ціна нафтопродуктів;
  • достатній рівень якості нафтопродуктів, у тому числі відносно вмісту сірки і механічних домішок (мазут в’язкістю 40-380 sst, з вмістом сірки до 3,5% і дизельне паливо з вмістом сірки 0,1-0,2%);
  • формування складських запасів і виробництво закупівель в мить, коли немає сильних коливань/стрибків цін, а також на падінні плацу, або при повільному зростанні цін до настання піку, оскільки за ним потрібно завжди чекати різкого обвалення ціни [59].

     Ціна  на нафтопродукти формується щодня  на основі даних міжнародної біржової торгівлі; для нашого регіону (Чорне, Азовське, Середземне море) – так  званий, Плац Генуї. Сезонних коливань немає або вони незначні. У основі формування ціни лежить біржова діяльність, на яку впливають різні події, у тому числі революції, холодна зима, складські запаси нафтопродуктів в США, циклони, шторми в Мексиканській затоці і так далі. Тому необхідно відстежувати тренди відносно вартості бареля, а також обережно відноситься до різкого зльоту цін.

     У табл. 3.4 представлена інформація про вартість нафтопродуктів за станом на 31.03.2011 рік. 

     Таблиця 3.4 – Вартість бункерного палива в портах Близького Сходу і Африки за станом на 31.03.2011 р. ($/т) (динаміка за добу)

Информация о работе Бенчмаркінг як метод обґрунтування управлінських рішень в умовах застосування інноваційної моделі менеджменту