Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2012 в 15:29, дипломная работа
Розглянуто теоретичні основи з прийняття управлінських рішень в умовах інноваційного розвитку підприємства, дана загальна характеристика роботи підприємства, зроблено діагностику ефективності управління підприємства, а також проведено бенчмаркінг портових послуг, розроблений стратегічний план підприємства. Результатом роботи – удосконалення процесу прийняття управлінських рішень в умовах застосування інноваційної моделі менеджменту на основі використання бенчмаркінгу.
Проведена оцінка економічної ефективності запропонованих заходів.
Вступ
1. Теоретичні основи прийняття управлінських рішень.
1.1 Прийняття управлінських рішень в умовах інноваційного розвитку підприємства
1.2 Бенчмаркінг як метод обгрунтування управлінських рішень.
2. Дослідження умов прийняття управлінських рішень на ДП «Керченський морський торговий порт»
2.1 Характеристика ДП «Керченського морського торгового порту» та його конкурентного середовища
2.2 Діагностика ефективності управління ДП «Керченського морського торгового порту»
2.3 Бенчмаркінг на ринку портових послуг ДП «Керченського морського торгового порту».
3. Шляхи підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на ДП «Керченському морському торговому порту»
3.1 Розробка стратегічного плану
3.2 Оцінка ефективності прийняття управлінських рішень на ДП «Керченського морського торгового порту».
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки
Продовження табл. 3.3
7 | Зв’язок судно – берег/офіс | 20 | 600 | 1800 | 7200 | Супутниковий зв’язок, інтернет, зв’язок з капітаном |
8 | Транспортні витрати | 30 | 900 | 2700 | 10800 | Поїздки на судно, зміна екіпажа |
9 | Реєстраційні витрати на морську адміністрацію прапора судна | 0 | 0 | 0 | 0 | Український прапор |
10 | Витрати на класифікаційний нагляд | 50 | 1500 | 4500 | 18000 | Український Регістр, РМРС; змінюються залежно від об’ємів технічного спостереження, пред’явлення судна по МКУБ, ОСПС тощо |
11 | Банківські витрати | 10 | 300 | 900 | 3600 | За договором з банком може змінитися |
12 | Страхування судна | 100 | 3000 | 9000 | 36000 | Максимальне значення за даними Касько, P&I Club, Blue Card, Wreck Removal |
13 | Страхування екіпажа | 25 | 750 | 2250 | 9000 | З практики, для коротких рейсів, без піратських районів. Галузева угода з профспілками |
14 | Берегове обслуговування ГМССБ, щорічний сервіс | 10 | 300 | 900 | 3600 | Без ремонтних робіт з врахуванням лише обов’язкового сервісу, по вимогах МК СОЛАС-74/78 |
15 | Берегове обслуговування протипожежного, аварійного, рятувального майна | 30 | 900 | 2700 | 10800 |
Продовження табл. 3.3
16 | Здача сміття та вод, що містять нафту | 20 | 600 | 1800 | 7200 | Емпіричні дані |
17 | Поточне палубне, навігаційне постачання | 25 | 750 | 2250 | 9000 | Карти, посібники, коректура карт, канцелярське приладдя, спецодяг, робоче взуття |
18 | Поточне технічне постачання машинно-котельного відділення | 60 | 1800 | 5400 | 21600 | Пороніт, набивання, матеріал прокладки, ключі, гайки-болти |
19 | Дрібні витратні СЗЧ | 15 | 450 | 1350 | 5400 | ЗІП, КІП, лампочки, тощо |
20 | Портові, канальні, причальні збори | 60 | 1800 | 5400 | 21600 | |
21 | Агентська винагорода | 25 | 750 | 2250 | 9000 | |
22 | Ремонтний фонд майбутніх періодів (амортизаційні відрахування фрахтувальника) | 250 | 7500 | 22500 | 90000 | Накопичення засобів
на майбутній доковий і |
23 | Резервний фонд для планової закупівлі СЗЧ, обслуговування устаткування, танків питної води, провізійних комор, камбузу,іншого обладнання | 100 | 3000 | 9000 | 36000 | Фонд для підтримки судна в хорошому технічному стані. Витрачання засобів лише для планового ТЕ механізмів, або після дефектації, або при аварійній заміні. Підстава - МК СОЛАС, ILO, FSS, МАРПОЛ |
24 | Резервний стабілізаційний фонд | 200 | 6000 | 18000 | 72000 |
Закінчення табл. 3.3
25 | Резервний фонд | 30 | 900 | 2700 | 10800 | Непередбачені дрібні витрати |
РАЗОМ
постійні витрати |
2852 | 85560 | 256680 | 1026720 | ||
Змінні витрати | ||||||
26 | Паливо для роботи головних двигунів | 500 | 15000 | 45000 | 180000 | |
27 | Паливо для роботи допоміжних двигунів | 167 | 5010 | 15030 | 60120 | |
28 | Змащувальні масла для головних двигунів, допоміжних, рульових машин, редуктора | 58 | 1740 | 5220 | 20880 | |
29 | Паливо для роботи казана | 200 | 6000 | 18000 | 72000 | Витрата в місяць 6-16 т (інколи до 25 т). У розрахунку прийнята витрата 10 т місяць залежно від температури води в морі і повітря. |
РАЗОМ
змінні витрати |
925 | 27750 | 83250 | 333000 | ||
ВСЬОГО
витрат на вміст судна |
3777 | 113310 | 339930 | 1359720 |
На період ремонтних робіт (травень-червень) в розрахунок інвестиційних витрат включаються статті 2, 3, 4, 8, 10, 13, 17, 21 – в повному об’ємі, статті 6 і 20 у розмірі 50% від об’єму. Загальна сума витрат складе в місяць 39360 $ або за два місяці – 78,72 тис. $.
Як видно з табл. 3.3 у приведеному розрахунку постійних витрат враховані засоби для резервного фонду, які в класичній економічній схемі формуються за рахунок прибутку. Проте на практиці вони враховуються при розрахунку чартерного для тайму еквіваленту або добового вмісту судна.
Резерви економії можливі за рахунок перекладу роботи казана і головних двигунів на важкі сорти палива, зокрема, мазуту з в’язкістю 120 sst і вище. Економія складе 2000-2800 $ у добу або близько 20 тис. $ у місяць (240 тис. $ у рік) за рахунок різниці в ціні дизельного палива (1050 $/т) і мазуту ІФО-180 (700 $/т), яка складає 300-350 $ за тону.
Крім того, економія витрат можлива за рахунок відключення суднового дизель-генератора і підключення судна до берегового електроживлення на стоянці в порту, що дає можливість перекладу роботи казана в режимі чекання на електропідігрів. Це дасть 100-150 $ економії в добу (45 тис. $ у рік) [53].
Додаткова
економія можлива також за рахунок
здобуття лінійної знижки по судозаходам
в МТП, або знижки на здобуття дозволу,
за узгодженням з митними
Таким чином, резерв додаткової економії з врахуванням повернення засобів інвесторові-фрахтувальникові може скласти 530 тис. $ у рік.
Для забезпечення ефективної роботи процесу бункерування постачання нафтопродуктів для бункерувальних операцій повинні йти за наступними схемами [55-57].
1.
З Азовських портів Росії.
2.
З портів Поті, Батумі. Тут можна
придбати туркменську і
3.
Через російських трейдерів.
4. Через російські давальницькі компанії. В компаній, які переробляють нафту на Україні, можна придбати нафтопродукти (мазут, в’язкістю 380-500-700 sst) за вигідними цінами залежно від сезону: влітку дешевше, взимку дорожче.
5. Від українських виробників. Інтерес може представляти продукція Галичини/Дрогобича – темне паливо (пічне паливо), що йде по міжнародній класифікації як DMA.
Необхідно враховувати, що в кожної крупної нафтової компанії є свої трейдерські групи – компанії, які оперують мільйонами тонн, ведуть продажу судновими партіями 40-80-120 тис. тонн і орієнтуються на біржові ціни. Тому доцільно працювати з дрібнішими трейдерами нафтових компаній, які оперують дрібнішими партіями 500-10000 тонн. Всі вони відправляють вантаж будь-якими доступними способами – залізниця, DAF, FOB, CIF [58].
Загальними принципами закупівлі і формування складських запасів є наступні:
Ціна на нафтопродукти формується щодня на основі даних міжнародної біржової торгівлі; для нашого регіону (Чорне, Азовське, Середземне море) – так званий, Плац Генуї. Сезонних коливань немає або вони незначні. У основі формування ціни лежить біржова діяльність, на яку впливають різні події, у тому числі революції, холодна зима, складські запаси нафтопродуктів в США, циклони, шторми в Мексиканській затоці і так далі. Тому необхідно відстежувати тренди відносно вартості бареля, а також обережно відноситься до різкого зльоту цін.
У
табл. 3.4 представлена інформація про вартість
нафтопродуктів за станом на 31.03.2011 рік.
Таблиця 3.4 – Вартість бункерного палива в портах Близького Сходу і Африки за станом на 31.03.2011 р. ($/т) (динаміка за добу)