Формування та реалізації міжнародної конкурентної стратегії підприємства

При цьому держава  в організаційних структурах партнерства  має визначальну і направляючу  роль, яку вона здійснює шляхом управління інтелектуальної власністю, що створюється за рахунок засобів державного бюджету, а також застосуванням заходів державного регулювання і державної підтримки, при цьому підприємства електроенергетики у свою чергу переймають на себе зобов'язання(опціони) впровадження головних(пілотних) зразків устаткування енергетичного машинобудування. Перевагами цього варіанту є розширення круга інноваційно-активних підприємств електроенергетичної галузі, зростання позабюджетного співфінансування, посилення координації розробок, що проводяться, і, як наслідок, скорочення термінів розробки нового устаткування, підвищення вірогідності успішного впровадження інвестиційних проектів, раціональність вибору напрямів розробок, а ризиками - тривалий час, необхідне для відробітку нових механізмів, ускладнення системи управління і контролю заходів, спрямованих на реалізацію стратегії, зростання витрат управління інвестиційними проектами по розвитку енергетичний машинобудування.

 При реалізації стратегії  віддається перевага партнерській стратегічній альтернативі. У рамках її реалізації передбачається випереджаюче зростання витрат на НІОКР за рахунок бюджету, обумовлений необхідністю першочергової розробки бізнес-планів і технічних проектів на технології і технічні засоби, що створюються у рамках інвестиційних проектів із створення високотехнологічного конкурентоздатного устаткування.

Варіант еволюційного розвитку розглядатися не буде як неприйнятний в умовах відсутності  необхідного об'єму коштів і дефіциту часу на його реалізацію.

При реалізації інвестиційної стратегічної альтернативи підприємство в перспективі  може виявитися не в змозі забезпечити  українських і зарубіжних споживачів сучасним енергетичним устаткуванням  тих, що відповідають за своїми техніко-економічними характеристиками світовому рівню і в необхідних об'ємах із-за обмеженої можливості центрів компетенції(а, по суті, проектних інститутів, утворених спільно підприємствами-розробниками і підприємствами-виготівниками) по створенню усієї номенклатури високотехнологічного устаткування енергетичного машинобудування, необхідного для підтримки конкурентоздатного рівня підприємства. В умовах неминучої спеціалізації центрів компетенції на вузькій номенклатурі нових розробок підприємство буде позбавлено стимулу інвестування власних засобів в модернізацію виробничих потужностей для освоєння устаткування, розробленого зовнішніми по відношенню до свого центру компетенції підприємствами-розробниками. Це призведе до того, що частина номенклатури продукції не виготовлятиметься підприємством, це означає, що воно буде закуповуватися підприємствами електроенергетики на зовнішніх ринках. Але при цьому номенклатура продукції підприємства визначатиметься не потребами підприємств електроенергетики, а виходячи з практики, що склалася на підприємстві, по розробці і випуску устаткування. Тобто не буде зроблений перехід на якісно новий рівень у виробництві устаткування.

Відсутність тісного  зв'язку центрів компетенції з  підприємствами - споживачами продукції  енергетичного машинобудування, а також наявний у підприємств енергетичного машинобудування недолік виробничих потужностей для задоволення попиту підприємств електроенергетики приведуть до того, що підприємства електроенергетики будуть вимушені розширювати масштаби закупівель зарубіжного устаткування. Це спричинить виникнення потенційно дуже небезпечної залежності стабільності роботи єдиної енергосистеми України від постачань зарубіжних комплектуючих.

Останнім часом електрогенерують компанії все частіше віддають перевагу іноземним виробникам.В процесі експлуатації енергетичного устаткування регулярно потрібно проводити заміну ряду вузлів і деталей, працюючих в умовах високих температур і тисків. При цьому частина таких комплектуючих в Україні не виробляється.Внаслідок втрати значної частки ринку капіталізація підприємства почне падати.

 Результатом реалізації  такого варіанту розвитку подій  стане зміна структури галузі, скорочення числа зайнятих в  галузі, згортання програм НІОКР  і зростання витрат енергетичного  сектора, пов'язане з традиційно набагато більш високою вартістю обслуговування зарубіжного енергетичного устаткування. Усе це неминуче приведе до зростання тарифів на електроенергію і, як наслідок, до додаткового навантаження на економіку.

Цільовий стан галузі при реалізації інвестиційної стратегічної альтернативи характеризуватиметься наступними показниками до 2020 року:

1. Доля вітчизняних виробників на внутрішньому ринку скоротиться.
2. Експорт продукції буде обумовлений постачаннями запасних частин і вузлів для раніше експортованого устаткування, і матиме незначні об'єми.
3. Кількість зайнятих в галузі скоротиться  в силу перекладу підприємства на складання енергетичного устаткування з високотехнологічних вузлів зарубіжного виробництва, що спричинить вивільнення до 60% нині зайнятих на виробництві.

Український ринок продукції  енергетичного машинобудування  може перейти під контроль іноземних  компаній, поставивши, тим самим, усю  енергетичну систему в залежність від інтересів, що формуються за межами Україні. Такий варіант розвитку може негативно позначитися на вітчизняній електроенергетиці, що забезпечує, у тому числі, національну і економічну безпеку країни.

Реалізація партнерскої стратегічної альтернативи і застосування заходів, спрямованих на вирішення системної  проблеми, на розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків продукції галузі, стимулювання інвестиційних і інноваційних процесів,що дозволить підприємству здолати найбільш значимі складові системної проблеми: відсутність тісного зв'язку підприємства із споживачами їх продукції, низьку міру уніфікації створюваних енергоблоків, нерозвиненість ринку ключових комплектуючих, технічне відставання, недолік інвестицій в НІОКР на створення високоефективного енергетичного устаткування, нестачу кваліфікованих кадрів.

Реалізація заходів, спрямованих на підтримку пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу, на формування кадрової політики і комплексу заходів по розвитку підприємства дозволить поліпшити його фінансовий стан, підвищить його інвестиційну привабливість. Крім того, такі заходи в якості мультиплікативного ефекту призведуть до забезпечення виробництва в Украині допоміжного устаткування і пристроїв.

Така стратегія дозволить  в осяжні терміни освоїти виробництво  високотехнологічних комплектуючих, підвищити рівень продукції, що випускається, до світового і успішно конкурувати із зарубіжними виробниками не лише на внутрішньому, але і на світовому ринку.

Реалізація цїєї стратегічної альтернативи розвитку галузі дозволяє розв'язати системну проблему підприємства і забезпечити потреби енергетичного сектора і промисловості в сучасному енергетичному устаткуванні, динамічний розвиток підприємства в довгостроковій перспективі.

У зв'язку з законопроектом "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (№11118 від 30 серпня 2012 року) підприємство ДП “Електроважмаш” має право на отримання 2,5 млн. гривень у впродовж трьох років. Ухвалення цього законопроекту планується на кінець 2013 року.

 

3.3. Рекомендації щодо реалізації міжнародної конкурентної стратегії

 

У результаті аналізу  стратегічних альтернатив був обраний партнерський сценарій формування стратегії. Партнерскі програми планується виконувати за участю держави, електроенергетичних компанії та навчальних закладів.

Практика свідчить, що сьогодні на світових ринках панують  в основному розвинені країни, які практично встановлюють порядок обміну на цьому ринку та які не зацікавлені у появі нових претендентів на певну частку цього ринку. Конкуренція тут набула такої сили та ставки настільки високі, що в економічну боротьбу за ринки все частіше вступають політичні сили, включаючи керівників держав найвищого рівня. В інтересах національних корпорацій на інші країни часто здійснюється прямий тиск [53].

За таких умов без  ефективної державної підтримки  вітчизняні виробники здійснювати  свою присутність на світових ринках не зможуть. При цьому особливу роль повинна відіграти політична, організаційна, фінансова підтримка державою просунення українських виробників на ринки, де існує високий рівень монополізації або захищеність протекціоністськими заходами зарубіжних держав та їх союзників.

Якщо законопроект "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (№11118 від 30 серпня 2012 року) буде прийнятий підприємство буде мати право на отримання 2,5 млн. грн у впродовж трьох років,  приблизно 830 тис. грн. Ці гроші дозволять провести модернізацію виробництва, що при такому об'ємі інвестицій на рік дозволить збільшити випуск продукції на 10% на рік, продуктивність буде  збільшуватися на 3 % на рік.

За 2012 році випуск продукції на експорт склав 385639,78 тис. грн, грунтуючись на замовленнях на наступні декілька років можна зробити висновок, що випуск продукції щорічно буде збільшуватись на 30%, за рахунок нових замовлень. За рахунок модернізації при державних інвестиціях випуск продукці буде збільшуватися ще на 10%.

Таблиця 3.3.

 

Прогнози випуску  продукції на експорт та її ефективності 2013-2015 рр.

Рік	2012	2013	2014	2015
Випуск продукції, тис. грн	385639,78	539895,7	755853,97	1058197.52
Реалізація продукції, тис. грн	373472,13	522860,98	732005,37	1024807,52
Ефективність,%	10,1	13,5	16,8	17,9
Витрати на маркетингові заходи та рекламу, тис.грн	32796	27876	19513	13659

 

Схематично це зображено у рисунку 3.6.

Рис.3.6. Прогнозований  випуск продукції на експорт  та її реалізації 2013-2015 рр.

 

Партнерська програма з електроенергетичними компаніями, такими як НАК “Електрична компанія України” та багато інших, дозволить підприємству дізнаватися про виникненя попиту на продукцію як тільки він виникає безпосекредньо від замовників. Зокрема таке партнерство дозволить заощадити кошти на маркетинговому дослідженні ринку, сегментуванні цільових зовнішніх ринків, здійсненні пробних продажів товару, на рекламних заходах по просуванню товару на нові зовнішні ринки, зокрема на проведенні промо акцій, наданні цінових знижок.

У 2012 році на рекламу і  маркетингові заходи було витрачено 32796 тис. грн. Завдяки партнерству планується що витрати буду зменшуватися. Прогнозується що витрати на маркетингові заходи та рекламу будуть зменшуватись на 30% у рік.

Заходи для розвитку партнерських стосунків із навчальними закладами:

1) Разработка і реалізація на базі середніх шкіл м. Харків програм по проведенню спеціальної  профорієнтації.

2) Залучення вищих навчальних закладів до виконання НІОКР по замовленнях підприємства.

3) Відкриття на підприємстві відділень і кафедр провідних вищих навчальних закладів, наприклад Харківського політехнічного університету, на яких фахівці підприємства читатимуть лекції і вестимуть семінарські зайняття із студентами по профільних дисциплінах. В свою чергу вчені і фахівці підприємства можуть входити в науково-технічні ради вищих навчальних закладів і установ профтехосвіти, брати участь в дослідницьких роботах на кафедрах.

4) Створення на підприємстві відділів експериментального проектування, де студенти і молоді фахівці можуть отримувати практичний досвід в технічному проектуванні машинобудівного устаткування.

5) Проведення на базі підприємства щорічної конференцій молодих фахівців з проблем розвитку енергетичного машинобудування, в яких можуть брати участь студенти старших курсів профільних вищих навчальних закладів.

Ці заходи покращать  професійну підготовку студентів м. Харкова, що у свою чергу забезпечить  підприємство кваліфікованими кадрами  у майбутньому. Процес реалізації міжнародної конкурентної стратегії партнерства, яка сприятиме формуванню таких конкурентних переваг ДП “Електроважмаш” наведений на рис.3.7.

Рис. 3.7. Процес реалізації міжнародної  конкурентної стратегії партнерства  ДП “Електроважмаш”

 

Усі ці заходи формують нові конкурентні переваги підприємства ДП “Електроважмаш”:

1. Комплексний підхід до виконання замовлень: проектування і виготовлення продукції, шеф-монтаж, сервісне обслуговування і додаткові інжинірингові послуги;
2. Поєднання іноваційності і комплексного підходу до виконання замовлень, виробництво продукції в стислі терміни з найвищим рівнем якості і за доступною ціною;
3. Малі витрати на рекламу і маркетингові заходи;
4. Висококваліфікований персонал. Процес залучення до виробництва якого починається ще з виших навчальних закладів;
5. Збільшення інвестиційної привібливості підприємства.

Це дозволить підприємству успішно конкурувати з більшими підприємствами, як на внутрішньому, так  і зовнішньому ринку. 

         РОЗДІЛ 4.

ТЕХНОЛОГІЧНІ УДОСКОНАЛЕННЯ  ВИРОБНИЦТВА ГЕНЕРАТОРІВ 

 

ГП завод "Електротяжмаш" - провідне підприємство України по розробці і випуску турбогенераторів, гідрогенераторів, крупних електричних машин постійного струму для металургійної, гірничодобувної, верстатобудівної промисловості. Завод є основним постачальником комплексного електроустаткування для тепловозів, електровозів, дизель-поїздів.