Творчий доробок М.В.Лисенка у контексті мистецької педагогіки

     Ведучий: Одинадцять номерів музики до текстів Г.Гейне М.Лисенко написав впродовж літа (про це він сам зазначає у листі від 21.12.1893р. до В.Лукача). Для обох авторів-перекладачів, які підготували окрему збірку поезій, було особливо втішно почути свої твори, озвучені славетним композитором.

     Велику  шану, з якою ставилась Леся Українка до М.Лисенка, дяді Колі, як вона його називала, видно з рядків її листів, написаних після звістки про смерть видатного митця до своєї матері: «От спогади про Миколу Віталійовича хотілось би мені написати (що багато йому завдячила, як член колишньої «Плеяди» ), але тепер ще не можу, таки просто не маю сили».

     З листа до подруги Люди Старицької: «З Миколою Віталійовичем зв’язані в мене спогади найдорожчих молодих літ, в його хаті стільки незабутнього пережито! Старицький, Лисенко – сі ймення для інших належать тільки для літератури і хисту, а для мене вони вічно викликатимуть живі образи, як імення близьких і рідних людей, що, властиво, ніколи не вмирають, поки живе наша свідомість. Не знаю, чи буде хто з молодого покоління згадувати, коли про мене з таким почуттям, як я тепер Миколу Віталійовича і Михайла Петровича (я все їх бачу поруч!). Але я б хотіла на те заслужити».

     (Звучать  романси «Коли  настав чудовий  май» і «Чого так поблідли ті рожі ясні?»).

     Учитель: Лисенкова музика на слова Г. Гейне – це ряд епізодів життєво хвилюючої розповіді про нерозділене кохання. Історія того кохання починається від зародження першого юнацького почуття в «чудовий май» і закінчується тяжкими хвилинами розлуки («Коли розлучаються двоє»). Своєрідну експозицію і зав’язку становлять почуті романси. В першому панує світлий, без «фальшивої ноти» настрій. Пісня закоханого серця злилась із ароматів квітів, із співом солов’їв.

     Однак безжурний настрій – лише мить у житті героя, якому судились випробування й гіркота розчарувань. Драматичну зав’язку становить романс «Чого так поблідли ті рожі ясні?». Щастя розбите: кохана покинула, зрадила.

     (Звучить  романс «Коли розлучаються  двоє»).

     Ведучий: Лірика кохання у творах Гейне стала своєрідним виразом протесту проти буденності та вигаданої надхмарної любові. Поет прославляє вільне, духовно збагачене почуття людини, і не дивно, що кожен з композиторів, який звертався до поезії співця-романтика, по-своєму прочитує його вірші.

     Одним із продовжувачів Лисенкових настанов у камерно-вокальній галузі став Яків Степовий, який після виходу в  світ 1905 року свого вокального циклу «Барвінок» одержав від Миколи Віталійовича – маститого композитора лист-рецензію зі словами «дружнього привіту молодому, талановитому товаришеві, новій силі на ниві української творчості».

     Ведучий: Творче життя М.Лисенка не було безхмарним. В атмосфері переслідування української культури, через свою активну національно-громадську позицію він потрапляє у розряд «неблагонадійних».

     Збереглись  в архівах численні доноси і жандармські  протоколи про «вчителя Лисенка», в домі якого збираються «підозрілі особи» і збираються кошти на «націоналістичні цілі». Брат композитора, Андрій, був заарештований за «вільнодумство», стежили навіть за його дітьми. Можна лише дивуватись волі, працездатності композитора, який в таких складних умовах встигав не лише творити, а й виступати з концертами, працювати з хорами, вести заняття з учнями, займатися суспільними справами і дбати про свою численну родину.

     Ведучий: Саме з думою про дітей – власних та дітей друзів, рідних, - він створює перші в історії світової музики дитячі опери на сюжети українських народних казок з використанням відомих дитячих ігрових пісень. Серед них: «Коза-Дереза» для зовсім малих, 5-6-річних музикантів, для старших – «Пан Коцький» та найбільшу і найскладнішу «Зима і Весна».

     Ведучий: В 1903 році українська і європейська громадськість урочисто відзначала 35-річчя творчої діяльності композитора. Вітальні телеграми надійшли з найвіддаленіших куточків України, з Польщі, Хорватії, Словаччини, з Петербургу.

     Учитель: Останнє десятиріччя життя і творчості Лисенка було сповнене нових звершень. На кошти від ювілейних концертів він заснував Музично-драматичну школу в Києві, де навчалася ціла плеяда відомих згодом музикантів, серед них – композитори Л.Ревуцький, К. Стеценко, О.Кошиць.

     Влітку 1911 року Микола Віталійович, ніби передчуваючи кінець, відвідав рідну Полтавщину. Минув лише рік і 6 листопада 1912 року урвалась нитка його життя. Провести композитора в останню дорогу зібрались десятки тисяч киян, декілька хорів співали найвідоміші композиції – «Б’ють пороги», «Жалібний марш». На скорботну подію відгукнулась преса всього світу.

     Закінчити наш урок-лекцію, присвячену видатному українському композиторові, диригентові, педагогові, культурному діячеві М.Лисенкові, хочемо словами:

     «Він  од народу набирався сили

     В натхненній праці, в боротьбі палкій,

     Коли  творив щоденний подвиг свій

     Во  ім’я тих, що сіяли й косили».

    (М.  Рильський «Микола Лисенко»). 
 

«Весна у мистецтві»

4 клас, IV чверть.

Тема: «Зв’язок музики і живопису». 

     Мета: розвивати емоційну сприйнятливість учнів засобами різних видів мистецтва; розкрити образ весни, створений засобами музики, живопису, поезії; ознайомити із жанрами та стилістичними особливостями різних творів мистецтва.

     Засоби: Пісня «Тече вода» Ю.Рибчинського, фортепіанна п’єса «1-ше травня» М.Лисенка, А.Вівальді «Весна» з циклу «Пори року» (мр3 запис).

     Репродукції картин І.Левітана – «Велика вода», «Квітучі яблуні».

     Хід уроку:

     Учитель: Наш урок я хотіла б почати з особливих слів. Уважно прислухайтесь в них і висловіть своє ставлення: «Справжній глядач, слухач – це такий же творець, як і композитор, художник, поет». (Справжній глядач, слухач відчуває, співчуває, мислить разом з творцем, і хтось скаже, що глядач, слухач починає творити, дивлячись на твір).

     Я хочу, щоб кожен з вас обрав  саме цей шлях роботи на уроці, роботи душі, серця, працювати, шукати, співпереживати для того, щоб наповнити свою душу красою і багатством.

     Тема  сьогоднішнього уроку – «Образ весни в музиці, літературі та живопису».

     Уявіть  собі: ...Рання весна… Пробудження природи після зимового сну… Від тепла весняного сонця тане сніг, біжать струмочки, тече вода.

     «Тече вода» – така назва пісні сучасного українського поета-пісняра Ю.Рибчинського. Рядками з його віршів я й хотіла б розпочати урок, присвячений весні:

     Гей, гей весни світанок!

     Гей, гей, сніги вже тануть,

     Гей, гей, гей, як мої роки,

     Течуть  із гір стрімкі потоки.

     Тече  вода, тече бистра вода,

     Тече  вода і минають літа.

     «Ой не біжи вода, так швидко»,-

     Шепоче  їй блакитна квітка…

     «Ой зупинися хоч на хвилинку»,-

     Тече  вода, не зна зупинку».

     Образному настрою цього вірша, мені здається, співзвучна картина російського художника І.Левітана «Велика вода».

     А які музичні барви можна застосувати, змальовуючи картину ранньої весни? Якщо ви були б композиторами, яку б музику ви написали? Чому? Які б інструменти підібрали? Які засоби музичної виразності, зображальні моменти використали?

     (Учні  мають усвідомити, що весна –  це уособлення народження чогось нового, пробудження життєвих сил).

     Подібно до того, як чергуються пори року, так  і в людському житті на зміну  юності приходить зрілість, а потім  старість. А як ці почуття передає інструментальна музика?

     (Звучить  уривок з концерту  «Весна» з циклу  «Пори року» А Вівальді).

     Звернемось до музики Італії кінця ХVІІІ століття Антоніо Вівальді – композитора і скрипаля, автора безлічі програмних концертів, в основному для скрипки. «Пори року» – цикл із чотирьох скрипкових концертів, написаний 1723 та опублікований 1725 року. Цей цикл став одним з найпопулярніших його творів, а також одним з найвідоміших музичних творів епохи бароко. Кожен концерт присвячений одній із пір року і складається із трьох частин, що відповідають кожному місяцю. До того ж кожний концерт супроводжує сонети, авторство яких достеменно невідомо, проте іноді приписується самому композиторові.

     Якими почуттями сповнена ця музика?

     Учні: Музика сповнена життєвої сили, світла, вона символізує початок музики життя».

     Давайте порівняємо із настроєм весни, яку створює багатель М.Лисенка «1-ше травня». Чи знаєте ви, що означає слово «багатель»?

     Назва багатель з французької – «дрібничка», мініатюра. Багатель створено в пізній період життя музиканта. Назву «1-ше травня» дали творові вже після смерті композитора у зв’язку з тим, що вона була написана 1 травня 1909 року. Підзаголовок французькою мовою «bagatelle fugitive» (його зміст найкраще передає слово «швидкоплинність») належить авторові. Це дійсно рухливий  музичний малюнок настрою в ясний весняний день.

     Звучить мініатюра у виконанні вчителя.

     Мелодія плине гнучко, рівномірно, ніби у хвилях мрій. Проте вже в перших, здавалось би, таких м’яко-закруглених фразах прихована іскорка душевної схвильованості. Вона спалахує в кульмінації світлим захопленням красою весни.

     Як  ви гадає, що зображає ця музика? (Учні слухають повторно «1-ше травня»)

     Учні: «Радість», «Весняне цвітіння», «Піднесений настрій»).

     Учитель: Згадайте, які ще інструментальні твори, пов’язані із образами природи, створив Лисенко?

     Учні: «Баркарола», «Пливе човен»).

     Учитель: Як бачимо, композитори, поети, художники у своїх творах відображають своє ставлення до певної пори року засобами мистецтва. Кожен з них робить це згідно до стилю, епохи, змісту (нагадаємо, перший уривок – це скрипковий концерт 18ст., другий – романтична багатель 20 століття).

     Отже, на цьому уроці ми ознайомилися з образами весни та її відображенням у живописі, поезії, музиці. Які твори музики та живопису допомогли нам перейнятися серцем до природи, відчути образ весни?

     Учні: Природа дарує дійсно чудеса, а твори мистецтва допомагають нам їх краще зрозуміти.

     Учитель: Але не всім дано побачити ці дива. Для цього потрібно працювати, творити душею і серцем. Я хочу зазначити, що кожен з вас сьогодні був справжнім своєрідним творцем, ви відчували, співпере-живали, мислили, намагалися зрозуміти суть кожного твору. Сьогодні, коли ви будете повертатися додому, спробуйте глянути на світ навколо себе очима А.Вівальді, М.Лисенка, І.Левітана (домашнє завдання). 

     «Нам  музика розповідає»

Інтегрований урок спільно із вчителем української літератури та образотворчого мистецтва

5 клас, ІІІ чверть. Тема: «Чи можемо ми побачити музику?»

     Мета: розвивати почуття прекрасного, уяву, фантазію дітей; розкрити перед учнями красу поетичного слова, співзвучного до відповідних музичних настроїв; збагачувати термінологічний запас учнів; розвивати відчуття композиційної та колористичної цілісності художнього твору.

     Засоби: Твори М.Лисенка «Елегія», «Ноктюрн», «Момент відчаю», «Мрії», вірші Лесі Українки, картини А.Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі». 

     Хід уроку:

     Учитель літератури: (читає вірш).

«Ніч тиха і темна була.

Я стояла, мій друже, з тобою;