Творчий доробок М.В.Лисенка у контексті мистецької педагогіки

     ІV чверть

     Тема: «Наші великі сучасники».

     М.Лисенко.  Пісня Тараса з опери «Тарас Бульба

     М.Лисенко. Друга рапсодія. 

     На  нашу думку, у шкільну програму для слухання слід залучити і ряд інших високохудожніх творів композитора. Наприклад, такі фортепіанні твори:

     «Весняна» – рухлива музична замальовка ясного весняного дня (тема: «Музичний образ» або «Зв’язок музики і літератури»), де музичні звуки створюють прекрасні пейзажі, а пізнання звуку і близького поетичного слова збагачують наше сприйняття й уяву. Для прикладу можна озвучити вірш М.Морозенка «Весняний ранок».

«Весняний ранок ніжний, як вуаль 
Світ огортає сонячним промінням. 
Дзвенить роса срібляста, мов кришталь. 
Блукають в травах тіні-сновидіння. 
Рожевий цвіт прибрали пелюстки 
І пишно так підноситься над світом. 
Зеленим листям шелестять гілки, 
Розчісує волосся вітам вітер. 
І тихо так мелодія тремтить 
У ніжних звуках сонячного ранку, 
І ластівка злітає у блакить, 
І припадає крильцями до ганку. 
А сонце прихилилось до вікна, 
І покотилось небом над землею. 
Над річкою схилилася Весна, 
Милується чарівністю своєю».

М.Морозенко 

     «Мазурка  до-мінор» – одне із свідчень великої любові композитора до творчості Ф.Шопена (Тема: «Між музикою мого народу і музикою інших народів немає неперехідних меж»). У творі «Мазурка» (C-dur, ор.14) простежується поетизація цього танцю, в граціозному образі поєднується танцювальне й ліричне начала. Композитор відтворив у ній польський народний колорит, спираючись при цьому на шопенівські традиції.

       «1-ше травня» (Тема: «Музичний образ») – багатель («дрібничка», мініатюра). Назву дали творові вже після смерті композитора у зв’язку з тим, що вона була написана 1 травня 1909 року.

     Підзаголовок  «швидкоплинність» належить авторові. Це рухлива музична замальовка настрою  в ясний весняний день. Мелодія плине гнучко, рівномірно, ніби у хвилях мрій. Проте вже у перших, здавалось би таких м’яко-заокруглених, фразах прихована іскорка душевної схвильованості. Вона спалахує у кульмінації світлим захопленням красою весни.

     «Сумний спів», «Моменти відчаю» ( Тема: «У чому сила музики») – п’єси, у яких відбились переживання композитора, викликані важкою втратою – передчасною смертю його дружини Ольги Антонівни. Для підсилення емоційного ефекту від музики доцільно використати вірш Л.Українки «Дивлюсь я на смерть натури».

     «Мрія» (1876р.) – підзаголовок твору «На солодкім меду». У ньому оригінально поєднуються риси романтичного жанру «мрій» і народної ліричної пісні. П’єса нагадує серію епізодів романтичної історії. Багаторазово повторювана вихідна тема з її ніжними закликами і експресивною гармонізацією відтворює образ чарівливого, звабного видіння. Воно невідступно кличе за собою, раптом на мить заманюючи то кудись в таємний напівморок, то в центр драматичної сцени (бурхливий схвильований епізод перед Темро І). Однак тема чарівливого видіння знову скрадливо заколисує, навіюючи солодку мрію.

 

     2.3 Експериментальна робота з використання

фортепіанних  творів композитора  у практиці музично-естетичного  виховання школярів 

     Сучасна практика музично-естетичного виховання  школярів вимагає модифікації змісту і методів навчання, тому важливим завданням музичної педагогіки є оновлення змістовного наповнення предмету «Музика», зокрема, репертуару для слухання, пошуку нових методико-технологічних прийомів навчання.

     Ядром педагогічного впливу, на думку сучасних педагогів-дослідників, доцільно визначити залучення учнів до активної музично-пізнавальної та оцінної діяльності, яка проявляється в системі взаємопов’язаних дій пізнавально-відображального і творчо-транслятивного напрямку.

     Змістовно-методичний рівень пізнавально-відображальних процесів передбачає системне і цілеспрямоване розширення та закріплення естетичних вражень особистості, що мають для неї суб’єктивно-привабливе значення. Важливим у цьому аспекті виступає багаторазове слухання улюблених творів, фіксація слухацької уваги на певних фрагментах, надання можливості самостійного вибору для слухання і виконання тих творів, що викликають зацікавлення.

     Методисти рекомендують «інструментувати» процес формування дій інтелектуально-вибіркового  характеру шляхом спрямування уваги вихованців на засвоєння художніх цінностей, осягання різних жанрів, напрямів у мистецтві, проведення художніх аналогій із різними видами мистецтва, залучення учнів до активної оцінної діяльності.

    Оновлення змістовного і процесуально-комунікативного аспектів в системі естетичної оцінної діяльності спрямовано на активно-творчий самовияв з метою утвердження високих цінностей мистецтва.

     Яскравим  прикладом реалізації цього принципу є музично-просвітницька робота, провідними засобами якої є художньо-педагогічна інтерпретація музики і творчо-діалогове спілкування зі слухацькою аудиторією.

     Творчий діалог з аудиторією – один із найскладніших, але й найпродуктивніших аспектів просвітницької роботи, метою якого  є активізація уваги, збудження  у слухачів зацікавленості музичними образами, бажання глибше проникнути в сутність художніх явищ. Діалог з аудиторією допомагає отримати зворотній зв’язок – виявивши інтереси, художні запити слухачів, міру їхньої обізнаності в явищах музичного мистецтва, нарешті, живе спілкування з учнями дає можливість педагогу-виконавцю розвинути естетичне сприймання школярів.

     Наведене  вище покладено в методичну основу розроблених нами уроків і бесід. Новизною експериментальної методики стало використання інтеграційного підходу – співпраці вчителів та учнів загальноосвітньої та музичної шкіл с.Озерна Зборівського району.

     Експериментальна  діяльність передбачала розробку ряду лекцій-концертів, бесід з музичними ілюстраціями, фрагментів уроків інтегративного типу. Перейдемо до їх опису. 

    «Життя, присвячене мистецтву»

    Урок-лекція, присвячена життю і творчості М.В.Лисенка 5 клас, І чверть.

     Тема: « Що сталося б з музикою, якби не було літератури».

     Мета: Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Миколи Віталійовича Лисенка; сприяти виробленню в них ставлення до музики як до мистецтва, народженого життям; збагатити їхню духовність через уявне входження у світ описаних подій.

     Засоби: Романси М. Лисенка «Безмежнеє поле», «Коли розлучаються двоє», «Коли настав чудовий май», «Чого так поблідли ті рожі ясні?», «Не забудь юних днів» на слова І. Франка (мр3 записи); фрагменти з листів Л. Українки, солоспіви на слова Г. Гейне.

     Зміст: У процесі підготовки та проведення уроку доцільно залучити учнів до активної співпраці. Після закінчення уроку провести обговорення.

     Основні запитання:

1. Які почуття викликало в тебе знайомство з життям і творчістю композитора?
2. Які риси характеру тебе найбільше в ньому привабили? Чому?
3. Який твір Миколи Лисенка тобі найбільше сподобався? Чому?
4. Чого навчила тебе прослухана музика?

 

     Хід уроку:

     Учитель: сьогодні ми продовжимо вивчення творчості класика української музики – Миколи Лисенка. У попередніх класах ви вже знайомились із цією видатною творчою постаттю в історії українського та європейського мистецтва.

     Згадайте, які твори, зокрема вокальні та інструментальні, вивчались нами? (Учні навели приклади: увертюра до опери «Тарас Бульба», фортепіанний твір «Баркарола»).

     Нагадаємо коротко етапи його творчого шляху. Народився композитор 22 березня 1842 року в Полтавській губернії с. Гриньки, у дворянській родині. Батько, Віталій Романович, належав до славного козацького роду, був офіцером, мати виховувалась у Смольному інституті в Петербурзі. Величезний вплив мав його дядько Андрій Романович, котрий першим наспівував хлопчику мелодії українських народних пісень, зокрема історичних, козацьких дум.

     Як  знавець української літератури, він познайомив небожа з «Кобзарем» Т.Г.Шевченка та «Енеїдою» І.Котляревського. Освіту М.Лисенко здобував спочатку у приватному пансіоні Бодуена, потім у Харківській гімназії, а з 1859р. навчався в Харківському університеті. Музикою він займається у кращих іноземних викладачів, зокрема у чеха Вільчека, який познайомив Лисенка з творчістю видатних романтиків ХІХ століття – Р.Шумана, Ф.Мендельсона, Ф.Шопена.

     М.Лисенко розумів, що самоосвіти і приватних уроків недостатньо для серйозної композиторської підготовки, і тому митець вирішує здобути ґрунтовну фахову освіту і вибрав для цього одну з найкращих консер-ваторій Європи – Лейпцигську. Він вчився за двома спеціальностями (як піаніст і як композитор) у найкращих педагогів – К. Рейнеке і Т. Венцеля. І вже в цей час з’являються перші композиторські спроби – він видає збірки українських пісень (в 1867р., 1868р.), серед них – ліричні пісні «Мало-помалу братику грай», жартівлива – «Ой запив козак, запив», «Гоп, мої гречаники».

     М.Лисенко постійно цікавився українською поезією, творчістю молодих поетів. Коли в 80-х роках у Києві виник літературний гурток – «Плеяда молодих українських літераторів», куди входили Л.Українка, Л.Старицька, І.Франко, В.Самійленко, композитор почав тісно співпрацювати з ними. Така співтворчість сприяла появі реалістичних тенденцій у змалюванні образів, глибокому розкриттю внутрішнього світу людини.

     У своїй музиці композитор прагнув  відтворити різноманітні людські почуття і душевні переживання. Для кожного вірша автор знаходить найбільш відповідні музично-інтонаційні засоби.

     Пропонуємо  глибше розглянути вокальні твори М.Лисенка.

     (Звучить  романс «Безмежнеє  поле»).

     Учитель: Діти, можливо ви вже чули цей романс, він відомий не тільки на Україні, але й за її межами. Яке враження справила на вас музика романсу?

     Учні: «Дуже сподобався». «Музика романсу збуджує і хвилює».

     Учитель: Знаменитий романс «Безмежнеє поле» написаний на слова І.Франка, він підкоряє владною силою стихії, темпераменту, що передається через стрімкі злети яскравих мелодичних ходів, ритмічну пульсацію фортепіанного супроводу.

     Здається, нема й не буде кінця внутрішньому зростанню напруги, пекучий біль роздирає груди. І раптом емоційний  поворот: уповільнюється темп, з’являється піднесена, дивовижно красива мелодія. Вона органічно лучиться з поетичними словами «Неси мене коню, по чистому полю». Вони творять новий, майже зоровий образ: безкрайнього простору і вершника, що лине назустріч долі.

     Так буває у вирішальний момент життя: людина хоче збагнути свій душевний стан, залишитись на самоті зі своїм сумлінням  і думками. Та чи пізнає себе…? Ніхто  не відає. Заключні акорди романсу немов втілюють у собі тривогу нерозгаданої таємниці. Музика до романсу – своєрідний емоційний ключ творчості Миколи Лисенка.

     Філософськими роздумами над сенсом буття людини та її місцем в суспільстві пронизано романс «Не забудь юних днів». Створюючи музику романсу, М.Лисенко заглиблюється у внутрішній світ людини. Становлення особистості, для якої громадська відданість є необхідною лінією поведінки, - ця тема завжди хвилювала митця. В переливах замріяно ніжних мотивів народжується тема юнацьких поривань. Композитор стверджує образ цілісної людини, що не йде манівцями, а вибирає хоч і нелегкий, але чесний шлях життя.

     (Звучить  романс «Не забудь  юних днів» на  слова І. Франка)

     Лисенко зумів тонко і вдумливо потрактувати зміст названої ліричної поезії І.Франка, а також ряду інших, для прикладу, з відомого циклу «Зів’яле листя» - « Оце та стежечка», «Я не кляв тебе, о зоре».

     Ведучий: Тісна дружба пов’язувала з Лесею Українкою. У домівці Миколи Віталійовича нерідко відбувались «літературні суботи» членів «Плеяди», «молодої громадки», як казала Л. Українка, під час яких поетичні мелодії сплітались у барвистий вінок натхнення з чарівними звуками рояля.

     Такі  творчі зв’язки народжували нові музичні композиції, що виникали під  впливом почутого, передуманого. Так, праця Лесі Українки і Максима Савицького над перекладами Г. Гейне спонукала Лисенка до роботи над романсами на його тексти.

     Учитель: Першу згадку про початок праці над музикою в українському перекладі знаходимо у листі Л.Українки до матері, О.П.Косач від 6 червня 1893 року із Гадяча, де вона, сповіщаючи про всі київські новини, писала: «Лисенко грав мені нові композиції на Гейне, я прийшла від них в нестям, бо вони справді дуже гарні. Він заложив музику на три пісні: «Коли настав чудовий май…», « Чого так поблідли ті рожі ясні?», «Не жаль мені», « З мого тяжкого суму…», – та ще буде писати».