Творчий доробок М.В.Лисенка у контексті мистецької педагогіки

     Велика  вимогливість і старанно продумана  система виховання дозволили  М.В.Лисенкові виховати багатьох кваліфікованих музикантів-фахівців та грамотних аматорів, серед яких виділяються імена композиторів Л.Ревуцького і К.Стеценка, А.Буцького, піаністів М.Комар-Гацької, О.Мандельштам, закласти основи вітчизняної фортепіанної виконавської школи, обґрунтувати та впровадити засади національної фортепіанної методики.[15] 

 

РОЗДІЛ ІІ.

Роль музично-педагогічної спадщини М.Лисенка в сучасному музично-естетичному вихованні школярів 

2.1 Місце творів М.В.Лисенка у програмах з музики СЗОШ 

     Роль музично-педагогічної спадщини М.В.Лисенка в історії української культури характеризується всебічністю його обдарування й діяльності. Микола Лисенко – засновник української професійної музики, що підніс усі жанри української музики на високий художній і фаховий рівень, заклав основи музично-критичної і наукової думки про українську музику. Цінним є його доробок і у галузі української музичної освіти, організації культурно-мистецького життя в Україні загалом.

     Тому  його творча спадщина повинна ширше  залучатися до практики не лише спеціальної, але й загальної мистецької освіти, до процесу підготовки майбутніх музикантів-виконавців та педагогів. Вивчення творчої постаті М.В.Лисенка повинно протікати у різних напрямках: ознайомлення із багатогранною творчою та композиторською спадщиною, вивчення творів композитора, використання їх як вдячного матеріалу для розвитку спеціальних музичних здібностей, формування досвіду музично-естетичної діяльності.

     У вивченні творчої постаті М.В.Лисенка слід опиратися на створені та реалізовані ним ідейні, теоретичні та методичні засади. Так, крізь усі наукові праці композитора проведена думка, що магістральними у творчості справді національного художника мають бути народ і його пісня, в порадах українським композиторам, педагогам М.Лисенко постійно закликав не відриватися від народного ґрунту.

     В контексті нашого дослідження підкреслимо велику увагу, яку він приділяв всебічному розвитку особистості. М.Лисенко індивідуально підходив до кожного учня, прагнув допомогти розкрити його «самість». В музичному вихованні дітей, як вважав М.Лисенко, повинні бути дитячі народні ігри з народними піснями, танцями і рухами. Серед його перших посібників для шкіл – збірник  "Молодощі" (1875), до якого увійшли 25 дитячих ігор та 13 веснянок із фортепіанним супроводом композитора.

     Цінним  внеском М.Лисенка у розвиток музичного виховання була також його «Збірка пісень у хоровому розкладі, пристосованому для учнів молодшого й підстаршого віку в школах народних»(1908). Основу її склали пісні майже всіх жанрів, в тому числі й дитячі. В передмові автор підкреслює, що народна пісня – невичерпне джерело для вивчення життя народу, його історії, побуту. Особливе місце у творчій спадщині композитора для дітей займають дитячі опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна».

     Сучасні концепції музично-естетичного виховання (О.Рудницька, Г.Падалка, О.Ростовський, Л.Масол та інші) ґрунтуються на національних засадах, тому актуальним постає опрацювання історичного та теоретико-методологічного аспектів процесу навчання минулого, врахування його корисного досвіду, що закладений у музично-педагогічній спадщині таких митців як М.В.Лисенко.

     Завдання нашого дослідження полягає у вивченні спадщини М.Лисенка з позицій сучасного музичного виховання школярів, а саме – аналізу його педагогічних поглядів та їх тлумачення крізь призму концепції особистісно-орієнтованої освіти.[26]

      Як  стверджує О.Я.Ростовський, керувати процесом музичного сприймання означає організувати і спрямувати його на глибоке осягнення змісту музичного твору. Головний шлях формування музичного сприйняття полягає у збагаченні школярів художнім і емоційним досвідом, знаннями, вміннями і навичками, значущими для осягання змісту музичних творів. Учень сприймає в музиці, що звучить, те, що хоче і може почути.

      Педагог-науковець  стверджує, що зосередження уваги на сприйманні музики, спрямування активності на контакт з музикою, як художньою цінністю – необхідна умова музичного сприйняття. Урок музики розглядається як один з центральних предметів, що формує людину, дає їй перший «духовний досвід». Усі форми музичних занять із школярами мають спрямовуватися на їхній духовний розвиток, допомагати пізнанню світу, формуванню світогляду, вихованню моралі.[27]

      Можна з впевненістю сказати, що педагогічні принципи М.В.Лисенка знайшли своє продовження і практичне втілення в сучасних принципах музично-естетичного виховання. Це підтверджує вагомість його внеску в українську педагогіку, в розвиток української професійної освіти, та розвиток музично-естетичного виховання підростаючого покоління.

      Сучасна мистецька педагогічна думка  (О.Рудницька, Г.Падалка, О.Ростовський, Л.Масол та інші), розробляючи теоретичні та методичні підходи до музично-естетичного виховання школярів, значну роль по праву віддають слуханню музики, що збагачує естетичний досвід, формує естетичний смак, прищеплює любов до музичного мистецтва. Важливе значення в організації слухання музики належить вибору високохудожнього, дидактично-доцільного матеріалу.

      З цією метою нами проведено аналіз програмного репертуару, який засвідчив достатньо часте звертання до творів класика української музики – М.В.Лисенка. Так, про значимість творчого доробку М.В.Лисенка свідчать діючі програми з предмету «Музика». На сьогоднішній день Міністерством освіти і науки України рекомендовано ряд програм, серед них: укладені групами науковців і методистів під керівництвом О.Я.Ростовського[37], під керівництвом Л.Масол, під керівництвом Б.Фільц, програма, розроблена О.Лобовою, ряд регіональних програм.

      У цих програмах реалізовані концепції «Музичного виховання школярів на основі української національної культури» та «Національного виховання», які передбачають відродження національної культури в Україні, полягають у визнанні провідної ролі музичного фольклору у музично-естетичному вихованні дітей, у зверненні до народної музичної творчості як засобу морально-естетичного виховання дітей, у прилученні школярів до світового музичного мистецтва через призму національного.

      Наведемо короткий аналіз програм на предмет використання у них вітчизняної музичної класики, зокрема, творів М.В.Лисенка. 

Програма  та поурочні методичні розробки з предмету «Музика» (автори:

О.Я.Ростовський, Р.О.Марченко, Л.О.Хлєбнікова).

      Програма  розроблена на базі педагогічної концепції  відомого композитора і педагога Д.Б.Кабалевського. За словами авторів, «не заперечуючи важливості хорового співу й вивчення музичної грамоти, перед учителем стоять значно ширші завдання: ввести дітей у світ великого музичного мистецтва, навчити їх розуміти музику й насолоджуватися нею». Виходячи з таких міркувань, укладачі програми і формували її музичне забезпечення.

      З творів, пропонованих для хорового співу, можна назвати лише «Пісню Кози» з опери «Коза-Дереза» М.Лисенка (в розділі «Додатковий матеріал» рекомендуються «Пісня Лисички» та «Ходім, братці, воювати» з цієї ж опери).

      В старших класах програмою рекомендовано  твори тільки для слухання. До цього переліку увійшли: дума кобзаря «Ой не чорна то хмара над Вкраїною стала», увертюра, хор з ІІ-ї дії «Слава нашим господарям», «Пісня Тараса та сцена з ІV-ї дії з опери «Тарас Бульба», а також сцена з ІІ-ї дії опери «Наталка-Полтавка» М.Лисенка, його інструментальні твори «Думка-шумка», «Меланхолійний вальс», «Ноктюрн», «Елегія» (фа-дієз мінор), «Експромт» (ля мінор), друга рапсодія.

   Програма  «Музика» 1-8 класи (автори Гурин О.М., Лазар Л.Й.) 

      Позитивним  у даній програмі є те, що в  початкових класах вона побудована в основному на фольклорному матеріалі, який, за словами авторів, «...підібраний відповідно до вимог навчального співу і вводить дитину у світ живої природи, формує її світоглядні уявлення».

      На  жаль, до пропонованої львівськими  авторами програми в молодших класах не внесено жодного твору М.Лисенка. (На нашу думку, можна було б використати, хоча б з метою порівняльного аналізу, кілька фольклорних зразків композитора). Взагалі дана програма не передбачає вивчення (маємо на увазі такий вид діяльності учнів, як хоровий спів) жодного твору митця, за винятком  «Боже великий, єдиний» на слова О. Кониського, який запропонований укладачами програми для співу в 5-му класі. Вивчення ж творчої спадщини основоположника української класичної музики заплановано аж у ІІІ-ій чверті 8 класу (і то тільки у вигляді ознайомлення із фрагментами з опери «Тарас Бульба»). 

Проект  програм з музики для середньої  загальноосвітньої 

школи та позакласної роботи (автори: А.Авдієвський,

А.Болгарський, І.Гадалова)

      У порівнянні з попередніми двома програмами дана має іншу структуру. Поряд з такими основними видами діяльності як хоровий спів та слухання музики укладачі проекту запланували й інші форми роботи. Це: гра на сопілках, інструментальні ансамблі, вокально-інструментальні ансамблі, ансамблі бандуристів тощо.

      Слід  зазначити, що цю програму, з огляду використання творчої спадщини М.Лисенка, слід винести на перше місце в даному переліку. Її укладачі найбільш повно запропонували вивчення фольклорних зразків, майстерно виконаних композитором. Серед рекомендованих обробок народних пісень «Заклик Весни», «Дума про бідну вдову», «Дума про Байду», «Розлилися круті бережечки», «Пливе човен», «Сиротинка», «Ой, давно, давно, я в батька була», «Садок вишневий коло хати» М.Лисенка.

      Позитивним є і те, що автори програми пропонують для ознайомлення дітям молитву «Боже великий, єдиний» на слова О.Кониського М.Лисенка.

      Підсумовуючи, можна стверджувати, що всі рекомендовані  програми, зокрема, новітні, в тій чи іншій мірі дають можливість школярам ознайомитися з творчістю корифея української музики, тим самим виховують підростаюче покоління в дусі народних традицій, формують в нього правильне оціночне судження та орієнтацію в неосяжному морі різноманітної музики. 

 

2.2 Методичні аспекти використання творів М. Лисенка

  в початковій та  основній школах 

      Наведені  в попередніх розділах теоретичні та методичні підходи до вивчення творчої  постаті М.В.Лисенка стали основою  для розробки та апробації ряду уроків із використанням творчої спадщини митця.

      Проілюструємо прикладами використання творів у рекомендованому списку та власного добору творів, зокрема, фортепіанних, з елементами методики їх вивчення та художньо-педагогічного аналізу. 

3 клас (слухання музики)

    І чверть

    Тема: «Пісня, танець, марш переростають у пісенність, маршовість, танцювальність».

    М.Лисенко. Думка кобзаря  «Ой, не чорна хмара  над Вкраїною стала» з опери «Тарас Бульба» (І дія). Майдан у Києві. Люди просять кобзаря заспівати думу «про діла ті незабутні, що покрила пишна слава й рознесла по всьому світі». Представник народних мас – кобзар уособлює в собі мудрість колективного розуму, разом з усіма він сумує, радіє і бореться. В його партії дві думи. Обидві є зразками проникнення композитора в народний дух, психіку, інтонаційно-образний склад епіко-фольклорного жанру. Друга дума «Ой кряче ворон сизокрилий» є прямим закликом до боротьби.

    ІІІ чверть 

    Тема: «Розвиток музики».

     М.Лисенко. Хор «А вже весна» з опери «Зима  і весна». (за програмою)

    ІV чверть

    Тема: «Будова (форма) музики».

     М.Лисенко Експромт ля-мінор. П’єса має тричастинну будову. Незважаючи на мінорний лад, крайнім частинам властиві оптимістичність, легкість та польотність звучання, що створює образ поривання до світла й радості. У середній частині зіставлені два начала – граціозне, жартівливе та драматичне і тривожне. 

    4 клас (слухання музики)

    ІІ  чверть

    Тема: «Музика мого народу» (продовження).

    М.Лисенко  Увертюра до опери «Тарас Бульба».    Аналізуючи твір, слід зупинитися на художньо-виразному значенні героїчної і ліричної тем увертюри, наступного маршового епізоду. Доцільно звернути увагу школярів на близькість героїчної та ліричної тем увертюри до народних пісень, на значення використаної у творі мелодії пісні «За світ встали козаченьки».