Творчий доробок М.В.Лисенка у контексті мистецької педагогіки

    ІV чверть

    Тема: «Між музикою мого народу і музикою інших народів немає неперехідних меж» (продовження).

    М.Лисенко. «Баркарола».   Слово «баркарола» італійське ( від «barca» – човен), його походження пов’язане з Венецією. Це місто розташоване на узбережжі Адріатичного моря, на 118 островах, а будинки стоять просто на воді – на палях. Замість вулиць у місті канали, якими човни-барки перевозять мешканців. Пісні човнярів і одержали назву «баркарол», або «пісень на воді».

    Цікавою є історія виникнення баркароли  «Пливе човен води повен». Пісню, записану на Чернігівщині, Лисенко обробив для голосу і фортепіано. Композитор сприйняв задушевний наспів, який наче тихо погойдувався навкруг своїх вихідних звуків, як своєрідну українську баркаролу – поетичну «пісню на воді» в романтичному русі.

    Увагу школярів треба спрямувати на виразність музики (краса мелодії, її коливальний рух, монотонність ритмічного супроводу, що асоціюється з погойдуванням човна на хвилях, мінорний лад тощо).

    «Баркарола» складається з трьох частин. Крайні (в мінорі ) – повільні, сповнені смутку. Середній розділ (у мажорі) – жвавий, з безперестанним дрібним рухом шістнадцятками. Створюється враження гри місячного сяйва, що виблискує на воді сріблом. В останньому розділі повертається та ж мелодія-пісня, що звучала на початку п’єси, тільки співає її не високий, а низький голос: її передано басовому регістру, в партію лівої руки, і вона лине, оповита серпанком легких акордових візерунків, що їх піаніст виконує правою рукою.

    Слід  стежити за тим, щоб четвертокласники, висловлюючи враження від музики, не захоплювались фантазуванням з приводу почутого. Учитель має підкреслити, що, навіть зображуючи картини природи, композитор насамперед виражає ставлення до неї людини, її лірично-меланхолійний настрій.

     М.Лисенко. Увертюра до опери   «Тарас Бульба». (за програмою)

     М.Лисенко. «Думка – шумка». (за програмою) 

    5 клас (слухання музики)

    І чверть

    Тема: «Що сталося б з музикою, якби не було літератури».

    М.Лисенко. «Безмежнеє поле». Твір написано на вірш І.Франка. Поривчаста, емоційно загострена музика романсу виразно передає хвилювання, бентежний характер вірша. Увага школярів зосереджується на тому, як образ безкрайого оповитого сніговим завоєм степу відтіняє настрій самотності й глибокого душевного болю, як емоційна схвильованість, патетична декламаційність вокальної партії поєднується з розвинутим фортепіанним супроводом. Так буває у вирішальний момент життя: людина хоче збагнути свій душевний стан, залишитись на самоті зі своїм сумлінням і думками. Та чи пізнає себе?.. Ніхто не відає. Заключні акорди немов втілюють у собі тривогу нерозгаданої таємниці.

     ІІІ чверть

     Тема: «Чи можемо ми побачити музику».

     М.Лисенко.  Пісня Тараса з  опери «Тарас Бульба».    Створюючи образ головного героя опери Тараса, М.Лисенко скористався для його сольного номера жанром пісні. Тарас співає її у другій дії, що відбувається біля його хати. Мужність, сила, відвага запорізького козака оспівується у пісні « Гей, літа орел». Широка, мужня, епічного складу мелодія цієї пісні насичена народними зворотами і інтонаціями.

      Це  розповідь про незламну народну силу, про готовність захистити вітчизну від ворогів. Вільно ллється широка, епічного складу мелодія, насичена народнопісенними зворотами, супроводжувана арпеджованими акордами, які нагадують перебір струн бандури. Повільний урочистий темп і виразні динамічні відтінки з переважанням форте і фортіссімо, створюють яскравий  і переконливий образ народного героя.

     Аналізуючи  твір, можна запропонувати учням  з’ясувати, як музика може передати зовнішній вигляд людини, її вдачу, характер. Важливо, щоб вони не тільки прислухались до музики і слів пісні, а й роздумували про те, якою може бути людина, котра так співає таку пісню.

     Зіставлення словесного портрета Тараса з репродукцією картини О.Герасимова «Стій! Випала люлька з тютюном» або з репродукцією картини М.Дерегуса « Тарас Бульба на чолі війська» допоможе відшукати ті риси в музиці, що споріднюють її з образом Тараса на картині, з’ясувати, як кожний вид мистецтва передає характер людини. Учні мають дійти висновку, що їх власне сприймання стало багатшим від того, що вони проаналізували образи музичні та художні. 

     ІV чверть

      Тема: «Чи можемо ми почути живопис».

      М.Лисенко  «Ноктюрн». 

      «…Тиха  украинская ночь.

      Прозрачно небо. Звёзды блещут.

      Своей дремоте превозмочь

      Не  хочет воздух. Чуть трепещут

      Сребристых тополей листы.

      Луна  спокойно с высоты

      Над Белой Церковью сияет

      И пышных гетманов сады

      И старый замок озаряет,

      И тихо, тихо всё кругом…»

(О.С.Пушкін)

    Доцільно  запропонувати порівняти образи місячної ночі в живопису, прозі й поезії з музичним образом «Ноктюрну» М.Лисенка. Це поглибить уявлення школярів про зв’язок творів музики, живопису й літератури. 

    6 клас (слухання музики)

    І чверть

    Тема: «Перетворююча сила музики».

    М.Лисенко. «Меланхолійний вальс».    Музика цієї маленької п’єси малює опоетизовану побутову картинку. У невимушеному танці основний тон задає перша сі-мінорна тема. Вона привертає особливу увагу своїм проникливо-мрійливим, сумним виглядом. Тут же чути то безтурботно грайливі, то вишукано-витончені мотиви. Ці образи характеризують друга та третя теми вальсу.

     ІІ  чверть

     Тема: «Перетворююча сила музики» (продовження).

     М.Лисенко. Увертюра до опери  «Тарас Бульба». (за програмою)

     М.Лисенко. Хор «Слава нашим  господарям» з  другої дії опери  «Тарас Бульба».

     Дія відбувається на хуторі в господі  Тараса. Привітати полковника і його дружину Настю приходять козацькі старшини з дружинами. Настя гостинно запрошує до столу. У цій сцені й звучить хор «Слава нашим господарям».

     Аналізуючи  музику, слід звернути увагу учнів на інтонаційну близькість твору до народних величальних пісень – щедрівок. Запитати в учнів, яке враження справив на них цей фрагмент опери, які почуття викликав. Чи може така музика зробити людину добрішою, впевненішою в собі?

     ІІІ чверть

     Тема: «У чому сила музики».

    М.Лисенко. « Іван Гус». Серед вокально-симфонічних творів Лисенка значне місце займає чоловічий хор «Іван Гус» на текст поеми Шевченка «Єретик». Хор цей був написаний в період жорстокої реакції. Розповідаючи про боротьбу волелюбного чеського народу проти папістської тиранії, він по суті показував картину тодішнього життя українського народу, поневоленого царським самодержавством.

    У розгорнутому інструментальному вступі на фоні одноманітного передзвону проходить сувора і скорботна мелодія, що характеризує початкові слова хору «Кругом неправда і неволя...»; але далі, на словах «А на апостольськім престолі чернець годований сидить», музика мужніє і переростає ніби у грізний вигук. Чим далі, тим палкіше і пристрасніше звучить музика.

    Твір закінчується світлим і величним хоралом без інструментального супроводу: народ вірить, що прийде час розплати за всі страждання і настане нове, радісне життя. Аналізуючи твір, доцільно підкреслити героїко-трагічний характер музики, запропонувати учням простежити розвиток теми нескореності й протесту.

    М.Лисенко. «Заповіт». Сила «Заповіту» безмірна. Він співається як пісня-гімн, як спомин, як заклик до боротьби. Багато композиторів зверталось до «Заповіту» Т.Г.Шевченка. Одним з перших – М.Лисенко. Твір написаний у плані епічної розповіді. Мелодія широка, наспівна і подекуди нагадує речитатив народного співця-бандуриста. Епічний характер твору підкреслюється також у супроводі, в якому характерні фортепіанні вступи нагадують інструментальні награвання співця-бандуриста.

    ІV чверть

    Тема: «У чому сила музики» (продовження).

    М.Лисенко. Хор «Туман хвилями  лягає» з першої дії  опери «Утоплена». Ця опера написана М.Лисенком за повістю М.Гоголя «Майська ніч». Розпочинається вона чудовим хором «Туман хвилями лягає». Цей найкращий хоровий епізод опери, глибоко народний за своїм змістом, передає світлий настрій, змальовує поетичну картину літньої вечірньої пори.

    З одного кінця села лине пісня парубків. Вона розспівна і широка. А на іншому боці села дівчата співають танцювальну жваву «Ох, і там за садом-виноградом». Пісні наздоганяють одна одну, накладаються і звучать одночасно – різні за характером, настроєм, музикою. Потім хорові гурти зустрічаються. «Життя прекрасне», – говорить своєю музикою М.Лисенко. І в цьому краса і сила його музики. 

    7 клас (слухання музики).

    І чверть

    Тема: «Музичний образ»

    М.Лисенко. Елегія фа-дієз мінор — твір, найчастіше виконуваний учнями дитячих музичних шкіл. Елегія – твір ліричного характеру, в якому розкриваються різні грані душевного стану людини (тиха скорбота і безвихідь, далі – вибух відчаю, крик душі).

     Образний настрій — лірико-журливий, сумний. Ряд широких мелодичних, елегійного характеру хвиль приводять до кульмінації — драматичного спалаху. Ці нагнітання, як і наступні хвилі-спади, виростають з однієї дуже виразної мелодичної фрази. Форма твору — два куплети, поєднані зв'язкою і завершені невеликою кодою.

     У Л.Українки є вірш «До мого фортепіано». Його можна використати для повнішого  розкриття емоційного змісту твору М.Лисенка.

«Мій давній друже! Мушу я з тобою 
Розстатися надовго... Жаль мені! 
З тобою звикла я ділитися журбою, 
Сповідувать думки веселі і сумні. 
То ж при тобі, мій друже давній, вірний, 
Пройшло життя дитячеє моє, 
Як сяду я при тобі в час вечірній, 
Багато спогадів тоді встає!

Коли я смуток свій на струни клала, 
З'являлась ціла зграя красних мрій, 
Веселкою моя надія грала, 
Далеко линув думок легкий рій, 
Розстаємось надовго ми з тобою! 
Зостанешся ти в самоті німій, 
А я не матиму, де дітися з журбою... 
Прощай же, давній, любий друже мій!»

(Л.Українка) 

     М.Лисенко. Експромт ля мінор.

     М.Лисенко. Друга рапсодія. У другій рапсодії учні спостерігають зіставлення двох контрастних частин. Перша частина – «Думка» – це повільний роздум в епічному стилі, з декламаційно-речитативною мелодикою, вільною метроритмікою, мелізмами. Звернувшись до ліричної пісні, М.Лисенко так видозмінює її ладо-гармонічні, мелодичні і ритмічні властивості, що вона набуває епічно-оповідного характеру.

      Друга частина – «Шумка» – різновид народної танцювальної музики. В ній чуються інтонації чабарашок, коломийок з їх швидким темпом, жартівливою грацією, чітким ритмом.

     Важливо підкреслити, що навіть у фортепіанній, «безтекстовій» музиці М.Лисенко втілює один із своїх улюблених образів  – образ кобзаря. Слід пояснити учням, що назва «рапсодія» походить від слова «рапсод», яким у давні часи називали мандрівних музикантів-співаків, що оспівували свою батьківщину. Як правило, рапсодії будуються у вільній формі, що включає кілька народних мелодій і, відповідно, кілька частин.

 

      8 клас (слухання музики).

     І чверть

     Тема: «Що означає сучасність у музиці».

     М.Лисенко. Елегія фа-дієз мінор

     ІІІ чверть

     Тема: «Взаємопроникнення легкої і серйозної музики».

М.Лисенко. Сцена з другої дії опери «Наталка Полтавка» М.Лисенко. Сцена з четвертої дії опери «Тарас Бульба».