Фінансові інструменти як об’єкти портфельного інвестування

За видами цінностей деривативи поділяються на:

• фондовий дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів встановлюються державним органом, на який покладаються функції регулювання ринку цінних паперів;
• валютний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України;
• товарний дериватив - стандартний документ,  який засвідчує право  продати  та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску та  обігу  товарних  деривативів установлюються органом, на який покладаються функції регулювання товарного біржового ринку.

Закон України «Про інститути спільного інвестування» – наводить види інвестиційних фондів та опис інструментів спільного інвестування.

Інститути спільного інвестування залежно від порядку здійснення його діяльності може бути відкритого, інтервального та закритого типу.

Інститут спільного інвестування належить до відкритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим інститути спільного інвестування (або компанією з управління його активами).

Інститут спільного інвестування належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов'язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим інститутом спільного інвестування (або компанією з управління його активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік.

Інститут спільного інвестування належить до закритого типу, якщо він (або компанія з управління його активами) не бере на себе зобов'язань щодо викупу цінних паперів, емітованих цим інститутом спільного інвестування (або  компанією з управління його активами) до моменту його реорганізації або ліквідації. Інститут спільного інвестування може бути строковим або безстроковим.

Строковий інститут спільного інвестування створюється  на певний строк, встановлений у проспекті емісії, після закінчення якого зазначений інститут спільного інвестування ліквідується або реорганізується.  Безстроковий інститут спільного інвестування створюється на невизначений строк.  Інститут спільного інвестування закритого типу може бути лише строковим.  Інститут спільного інвестування може бути диверсифікованого і недиверсифікованого виду.

Інститут спільного інвестування вважається диверсифікованим, якщо він одночасно відповідає таким вимогам:

• кількість цінних паперів одного емітента в активах інституту спільного інвестування  не перевищує 10 відсотків загального обсягу їх емісії;
• сумарна вартість цінних паперів,  що становлять активи інституту спільного інвестування в кількості, більшій, ніж 5 відсотків загального обсягу їх емісії, на  момент  їх придбання не перевищує 40 відсотків вартості чистих активів інституту спільного інвестування;
• не менш  як 80 відсотків загальної вартості  активів інституту спільного інвестування становлять грошові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та облігації місцевих позик,  державні цінні папери, а також цінні папери, що допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі.

Інститути спільного інвестування, які не мають усіх ознак диверсифікованого інституту спільного інвестування, є недиверсифікованими.

У разі якщо недиверсифікований інститут спільного інвестування закритого типу здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів  власного випуску та активи якого більш ніж на 50 відсотків складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі, він вважається венчурним фондом. Учасниками венчурного фонду можуть бути тільки  юридичні особи.

Дивіденди по цінних паперах інститутів спільного інвестування відкритого та інтервального типу не нараховуються і не сплачуються.

У випадку портфельного інвестування інвестор вкладає грошові кошти не в одну конкретну справу, а формує портфель інвестицій, який формується на основі інвестиційної стратегії та відображає інвестиційні інтереси інвестора.

Далі розглянемо організаційний механізм формування портфеля.

Ефективність інвестиційного портфеля будь-якого інвестора характеризується низкою показників таких як номінальна та ефективна дохідність, ліквідність, ризикованість тощо. Формування портфеля який складається з інструментів фондового ринку слід розглядати в сучасних умовах, які склались на фондовому ринку України.

Спершу необхідно обрати фондову біржу, фінансові інструменти якої ми будемо використовувати, формуючи портфель.

В Україні фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновниками - торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної та комісійної діяльності з цінних паперів за умови внесення ними до статутного фонду не менш ніж 500 тис. грн.

Фондова біржа набуває прав юридичної особи з моменту її реєстрації Кабінетом Міністрів України.

В Україні функціонують наступні фондові біржі:

• ВАТ "Українська біржа";
• ЗАТ "Українська фондова біржа";
• ЗАТ "Фондова біржа "ІННЕКС" (з 2006 року), колишня АТ "Донецька фондова біржа" (зараз структурний підрозділ);
• ЗАТ "Українська Міжнародна Фондова Біржа";
• ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа";
• ПрАТ "Придніпровська фондова біржа";
• Фондова біржа ПФТС;
• ВАТ "Київська міжнародна фондова біржа";
• Дочірне підприємство Асоціації "Південноукраїнська торгівельно-інформаційна система" - "Південь-Сервер";
• Фондова біржа "Перспектива" (Дніпропетровськ).

Фондовий ринок України вирізняється своєю низькою ліквідністю і загрозами глибоких корекцій. Більшу частину національного ринку цінних паперів становлять іноземні інвестори, тому наш ринок сильно корелює з інтернаціональними фондовими платформами. Але на противагу іноземним біржам висока волатильність вітчизняного ринку цінних паперів в комплексі з впливом закордонних інвесторів робить його дуже ризиковим. Для прикладу в 2008 році ситуація на українському фондовому ринку стала «холодним душем» для іноземних інвесторів, частка грошей яких на ринку скоротилася з 80% до 10%.

Найнадійнішими інвестиційними платформами в Україні виступають Українська біржа та Фондова біржа ПФТС.

До 2008 року головним організатором торгів на фондовому ринку України беззаперечно виступала ПФТС, що була зареєстрована у 1995 році. Тоді як після фінансового краху 2008 року з появою Української біржі та запровадження інтернет-трейдингу на ринку з'явився приватний гравець, частка якого у загальному обороті виросла до 30-35% на початку 2010 року.

Одночасно з розвитком Української біржі загострилася конкуренція між нею та лідером ринку ПФТС. І хоча за 2009 рік обсяг торгів акціями на ПФТС в півтора рази перевищив аналогічний обсяг на УБ, 2010 року ситуація змінилася.

На сьогодні на питання який з цих двох ринків найбільш ліквідний, маркет-мейкери ПФТС називають "свій" майданчик, тоді як активні учасники обох бірж або вважають їх подібними за цими показниками, або надають незначну перевагу Українській біржі.

Насправді, ліквідний ринок акцій вже давно перемістився до Української біржі, про що свідчить, у першу чергу, зростаюча кількість дрібних угод.

Отже, якщо сьогодні на Українській біржі більш ліквідним є ринок акцій, де торгуються "блакитні фішки", то на ПФТС продовжує розвиватися ринок облігацій. На розміщення державних облігацій є сталий попит з боку банків та НБУ. Корпоративні облігації, окрім банків, користуються попитом серед недержавних пенсійних фондів.

3.2. Консервативна стратегія  формування портфеля інвестицій

Важливим елементом процесу формування портфелю є його структуризація за видами фінансових інструментів. В нашому випадку це будуть три різні структуризації для трьох різних портфелів інвестицій. В нашому випадку ТзОВ «Росан-Цінні папери» може провадити діяльність по формуванню цих портфелів в трьох напрямках:

• внутрішній інвестиційний портфель, який забезпечить ефективне використання вільних грошових коштів;
• індивідуальний інвестиційний портфель, який формується з урахуванням особливостей інвестора;
• інвестиційний фонд, залучивши вільні грошові кошти дрібних інвесторів. (співпрацюючи з Компанія з управління активами "Росан-Капітал".

Перш, ніж визначити структуру майбутніх портфелів, необхідно сформулювати інвестиційну стратегію та визначити можливі ризики кожного з них та потенційних інвесторів.

Розглянемо перший з трьох майбутніх інвестиційних портфелів, назвемо його «Gold». Інвестиційна стратегія портфеля «Gold»: консервативний, широко диверсифікований інвестиційний портфель, з рівнем ризику нижче середнього, до 40% активів портфеля буде інвестовано в найбільш ліквідні акції Української біржі, при цьому частка кожного з них не становитиме більше 10% загальних активів, близько 40% буде покладено на гривневі депозитні рахунки найбільш надійних українських банків під 15% річних, решта 20% вкладаються в облігації внутрішньої державної позики з фіксованим строком погашення.

Рис.3.1.Структура інвестиційного портфеля «Gold» за класами активів

Така структура портфеля обумовлює його надвисоку ліквідність, а консервативність підходу до формування портфеля визначає досить пасивну стратегію управління ним в майбутньому. Тобто максимальна диверсифікація фінансових інструментів як за структурою, так і за галузями економіки базується на прагненні інвестора до гарантованого досягнення заданих параметрів доходу (наприклад на рівні середньоринкового) при встановлених ризиках.

На фондовому ринку котуються акції 2-ох видів: це акції першого ешелону (так звані «блакитні фішки»), вони вирізняються високою ліквідністю та капіталізацією, угоди по них можна провести в будь-який момент торгів, та акції другого ешелону – низько ліквідні акції, які важко збуваються на фондовому ринку та в яких різниця купівлі/продажу може становити більше 10%. На фондових біржах формується біржовий список, який визначає надійність кожного виду цінних паперів.

Біржовий список складається з Біржового реєстру та списку позалістингових цінних паперів (фінансових інструментів). Біржовий реєстр складається з котирувального списку першого рівня та котирувального списку другого рівня. До Біржового реєстру включаються цінні папери(фінансові інструменти), що пройшли процедуру лістингу. Один цінний папір може бути включений лише до одного котирувального списку.

Лістинг означає допуск цінних паперів до обігу і котирування на фондовій біржі з наступною процедурою підтримки лістингу, тобто підтримки біржового курсу цінних паперів. Крім того, лістинг включає в себе широкий комплекс заходів щодо проведення економічної експертизи, маркетингу - вивчення попиту та пропозиції, а також котирування цінних паперів - визначення біржових курсів [23]

Лістинг конкретних видів цінних паперів, тобто факт їх появи у біржових списках, означає дозвіл на їх участь у торгах і дає їм всі ті привілеї, якими наділяється будь-який інший цінний папір, вже задіяний у біржовій торгівлі. Таким чином, цінні папери, які не відповідають умовам допуску (лістингу) та вимогам до емітентів, не допускаються до офіційного котирування на біржі взагалі. Отже, лістинг спрямований на те, щоб до широкого інвестора, який користується послугами фондової біржі, не потрапили неякісні цінні папери, тобто акції та облігації з низькими дивідендами, процентами та з низьким попитом.

Згідно правил Української біржі (UX) існують такі вимоги до емітента акцій 1- ого рівня лістингу:

• Термін існування емітента не менше 3-оьх років.
• Вартість чистих активів  емітента складає не менше 100 000 000 грн.
• Річний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за останній фінансовий рік становить не менше 100 000 000 грн.
• Відсутні збитки за підсумками двох фінансових років з останніх трьох фінансових років.
• Ринкова капіталізація емітента складає не менше 100 000 000 грн.
• Кожен з останніх 6 місяців за цінним папером стоять не менше 10 біржових угод та виконувались не менше 10 біржових контрактів, при цьому середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами емітента протягом останніх 6 місяців складає не менше 1 000 000 грн.
• Загальна кількість акціонерів емітента становить не менше 500 осіб [6]

Також на Українській біржі котируються акції 2-ого рівня лістингу (на рівень нижчі, ніж 1-ого) та поза лістингові цінні папери.

Позалістингові цінні папери - цінні папери, що допущені до торгівлі на фондовій біржі, але не відповідають вимогам фондової біржі для лістингових цінних паперів.