Фінансові інструменти як об’єкти портфельного інвестування

 

 

Анотація

 

Фінансова глобалізація стала невід’ємною частиною нашого життя, важливим аспектом сучасної світової економічної системи, однією з найважливіших сил, що визначають подальший розвиток світової економіки. Основою фінансової глобалізації є міжнародна інвестиційна співпраця. Правильний розвиток портфельних інвестицій в Україні може створити можливості для накопичення вільних заощаджень, тимчасово вільних коштів підприємств і вкласти їх у найбільш ефективні сектори економіки держави або регіону, створюючи таким чином без інфляційні інвестиційні ресурси. Саме тому дослідження участі України в світових фінансових процесах, включаючи портфельні інвестиції є актуальним та необхідним, як один з найважливіших факторів економічного розвитку.

 

 

Annotation

 

Financial globalization has become an integral part of our lives, the real aspect of modern world economic system, one of the most powerful forces that determine the further development of the world economy. Basis of financial globalization is an international investment cooperation. Proper development of portfolio investments in Ukraine could provide the opportunity to freely accumulate savings, temporary free enterprise external funds and freely pour  them in the most effective sectors of the country or state to provide financial resources without inflation. That is why the researching of Ukraine’s participation in the world financial processes, including portfolio investment, is relevant and necessary because it is one of the most important factors, which contribute to economic development.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОРТФЕЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ…

1. Поняття та сутність портфельних інвестицій. Види інвестиційних портфелів та портфелів цінних паперів………………………………….
2. Процес формування портфеля цінних паперів. Портфельний підхід.....
3. Суб’єкти портфельного інвестування……………………………………

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ…

1. Загальна характеристика ТзОВ «Росан-Цінні папери»………………….
2. Правове регулювання процесу портфельного інвестування (типи, моделі)……………………………………………………………………….
3. Система державного регулювання ринку цінних паперів……………….

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ІНВЕСТИЦІЙ………...

1. Фінансові інструменти як об’єкти портфельного інвестування………….
2. Консервативна стратегія формування портфеля інвестицій……………..
3. Збалансована стратегія формування портфеля інвестицій………………
4. Агресивна стратегія формування портфеля інвестицій…………………..

Додаток. …………………..………………………………………………………..

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….…………………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У сучасних економічних умовах загальної глобалізації ринків та створення передумов для вільного як транскордонного, так і національного  обміну капіталом, важливу роль відіграє стратегічна політика інвестування. Невірний вибір інвестиційних інструментів та фінансових посередників в тому числі банків, неврахування фінансових та інвестиційних  ризиків  призводить до додаткових втрат  підприємствами реального сектору національної економіки.

Виходячи з вищенаведеного, можна сформулювати основну мету створення інвестиційного портфеля підприємства як найбільш оптимальне поєднання набору широкого спектру фінансових та інвестиційних інструментів враховуючи цілу низку факторів таких як: дохідність, ліквідність, надійність (гарантованість), рівень ризику (в тому числі валютний)  тощо.

Метою бакалаврської роботи є з’ясування принципів, особливостей формування та оцінки інвестиційного портфеля підприємства. У відповідності із метою у роботі ставляться наступні завдання:

• дослідити суть та види інвестиційного портфеля та засади його формування на ринку цінних паперів;
• дослідити нормативно-правове середовище
• визначити основні форми державного регулювання на фондовому ринку.

 Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. 

У першому розділі охарактеризовано суть та види інвестиційних портфелів та описані категорії суб’єктів портфельного інвестування та діяльності, що вони провадять.

В основі другого розділу – наведено коротку характеристику ТзОВ «Підприємство «Росан-Цінні папери» як професійного учасника інвестиційного процесу. Також описано основні нормативно-правові засади та принципу портфельного інвестування та описано систему державного регулювання інвестиційного процесу.

Третій розділ присвячено процесу формування портфеля цінних паперів. Наведено приклад створення консервативного (низькоризикованого), збалансованого та агресивного (ризикованого) портфеля інвестицій.

При написанні роботи були використані праці відомих науковців Бланка І.А., Пересада А.А., Савлука М.І., Федосов В.М., а також внутрішні документи ТОВ „Пілприємство „Росан-Цінні папери”, а саме статут, зміни до статуту, правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та інші.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОРТФЕЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

 

1.1. Поняття та сутність портфельних інвестицій. Види інвестиційних портфелів та портфеля цінних паперів

 

Згідно ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 року інвестиціями вважаються:

«Інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект».

Інвестування - це вкладення коштів у реальні або фінансові активи господарських товариств з метою отримання прибутку (доходу) або збільшення вартості вкладених ресурсів.

З вище наведеного визначення інвестування можна виокремити найбільш загальну класифікацію усіх інвестицій:

1. Реальні інвестиції – це вклади у створення нових, реконструкцію, розширення, модернізацію, технічне переозброєння діючих підприємств.

При використанні реальних інвестицій відбувається приріст реального капіталу (будинки, споруди, транспортні засоби).

2. Фінансові інвестиції – це вкладення у придбання цінних паперів.

Результатом фінансових інвестицій є збільшення вартості цінних паперів, а не приріст реальних активів.

Господарські одиниці, зокрема акціонерні товариства здійснюють інвестиційну діяльність в різних напрямах та різними методами, які обираються у відповідності до їх інвестиційної політики.

В нашій роботі ми акцентуємо увагу саме на фінансових інвестиціях, тому розглянемо їх докладніше:

Згідно чинного законодавства України фінансова інвестиція – це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів [12]. Фінансове інвестування передбачає кілька важливих цілей – одержання прибутку від вкладення вільних грошових коштів, зміна неефективних заощаджень на високоліквідні цінні папери, отримання контролю над підприємством-емітентом цінних паперів.

Фінансові інвестиції в свою чергу поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція — господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою [21]

Портфельна інвестиція — господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку (за винятком операцій із купівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій) [10]. 

Поняття «прямих» та «портфельних» інвестицій не можна ставити в противагу один одному, вони є швидше доповнюючи ми елементами, з кількома принциповими відмінностями.

Прямі інвестиції безпосередньо впливають на капіталовкладення в економіку, їх основної метою є встановлення контролю над діяльністю підприємства і одержання прибутку (доходу) від його діяльності.

Прямі фінансові інвестиції дають змогу підприємству реалізувати стратегічні цілі свого розвитку швидким i дешевим шляхом. Так, при галузевій або регіональній диверсифікації операційної діяльності, нарощенні обсягів виробництва i реалізації продукції шляхом «захоплення» підприємств-конкурентів у своєму сегменті ринку та інших аналогічних випадках підприємство шляхом відповідних форм фінансового інвестування може придбати контрольний пакет акцій (контрольну частку у статутному фонді) суб’єктів господарювання, сума покупки яких становить більше половини ринкової вартості їx бізнесу (50 % плюс одна акція).

Тоді як портфельні інвестиції забезпечують стабільний поточний дохід у вигляді відсотків або дивідендів і додаткового доходу у вигляді різниці між ціною придбання і реалізації активу, що називається курсовою різницею.

Портфельні інвестиції є більш ліквідними в порівнянні з прямими та дозволяють їх власнику заробляти «швидкі гроші», при умові розвиненого ліквідного ринку цінних паперів.

В розвинених країнах до прямих інвестицій належить інвестиція з 10-% часткою в статутному капіталі об’єкта інвестування. Цей відсоток може бути меншим, але лише за умови реального впливу на господарську діяльність об’єкта інвестування. Якщо ж частка участі становить більше 10%, але контроль за об’єктом відсутній, то  така інвестиція прямою не вважається.

 Загальну класифікацію фінансових  інвестицій наведено нижче у  таблиці.1.1.

В умовах сучасної економіки вільні грошові кошти та їх ефективне використання стали запорукою життєздатності підприємства, його ефективної діяльності та перспектив розвитку. На сьогоднішній день у фінансового менеджера є кілька варіантів управління вільними грошовими коштами:

• купівля низько ліквідних активів для збільшення капіталізації (обладнання, сировина);
• створення депозитного вкладу з метою отримання процентного доходу;
• інвестування в інші підприємства, проекти, венчурний капітал (прямі або портфельні інвестиції).

У першому випадку підприємство збільшує капіталізацію, але від цього страждає ліквідність його активів. Недостатня ліквідність підприємства є негативним чинником, який впливає на відносини підприємства з кредиторами та можливими інвесторами.

 

 

Таблиця 1.1

Класифікація фінансових інвестицій

За формами власності на інвестиційні ресурси
Державні фінансові інвестиції	Приватні фінансові інвестиції		Іноземні фінансові інвестиції			Спільні фінансові інвестиції
Вкладення здійснювані органами влади та управління України	Вкладення, здійснювані громадянами, недержавними підприємствами, асоціаціями, спілками, товариствами та інше		Вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами чи іншими державами			Вкладення, здійснювані громадянами та юридичними особами України та інших держав
2. За характером участі в інвестуванні
Прямі			Портфельні
3. За періодом інвестування
Короткотермінові фінансові інструменти			Довготермінові фінансові інструменти
Вкладення коштів на термін, який не перевищує рік			Вкладення коштів у статутні капітали інших організацій, зокрема придбання акцій, облігацій, надання фінансових кредитів і позик на термін
4. За регіональною ознакою
Фінансові інвестиції у межах держави			Закордонні фінансові інвестиції
Вкладення в об’єкти інвестування, розміщенні на території держави			Вкладення в об’єкти інвестування, розміщені за межами держави
5. За джерелами фінансування
Внутрішні (власні) джерела фінансування (самофінансування) інвестицій		Позичкові джерела фінансування інвестицій			Залучені джерела фінансування інвестицій
Формуються за рахунок фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів підприємця-інвестора, основною частиною яких є прибуток після сплати податків, який залишається в розпорядженні компанії		Формуються за рахунок позичкових коштів, основною частиною яких є довготермінові кредити банків			Формуються за рахунок акціонерного капіталу шляхом емісії власних акцій, облігацій, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів та розміщення їх на відповідних ринках
6. За способом фінансування
Пряме фінансування				Непряме фінансування
Сукупність каналів переміщення коштів від суб’єктів безпосередньо від їхнього власника до позичальника (інвестора)				Фінансування інвестиційного процесу за участі фінансових посередників