Правова охорона торгівельної марки в Україні

      В Україні питання охорони  інтелектуальної  власності, до якої відноситься такий  об’єкт як знак для товарів та послуг, з кожним роком набувають все  більшої ваги.

      Особливо  актуальним на цей  час є законодавче вирішення проблеми ефективного захисту прав на знаки для товарів і послуг. Сьогодні в Україні порушення прав інтелектуальної власності набуло значних обсягів. Особливо непокоїть стан справ щодо торгівлі продукцією з фальсифікованими знаками. Споживчий ринок заповнений товарами з підробленими торговельними марками відомих виробників, включаючи харчові продукти та товари першої необхідності. Широких масштабів набуло нелегальне виробництво мінеральної води, алкогольних та тютюнових виробів, маркованих фальсифікованими знаками. Загрозливим фактором є незаконне виробництво та продаж ліків, медичних препаратів та апаратури медичного призначення.

      Всім  відомо, що масштабне порушення авторського  права та суміжних прав американських правовласників призвело до запровадження жорстких торговельних санкцій з боку Уряду США, внаслідок чого Україна втратила значні кошти. У короткий строк нашій державі вдалось запровадити ефективні заходи щодо боротьби з піратством. Цього було досягнуто шляхом створення відповідної нормативно-правової бази. Зокрема, шляхом внесення норм прямої дії стосовно посилення відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав до Закону України "Про авторське право і суміжні права". Це дозволило терміново запровадити дійові механізми, спрямовані на припинення виробництва та розповсюдження контрафактної продукції.

      Дана  робота є спробою проаналізувати питання правової охорони торговельних марок, виходячи із чинної національної нормативно-правової бази та міжнародних  договорів, до яких приєдналась Україна.

      Товарні знаки як знаки походження віддавна застосовували виробники цегли, шкіри, книжок, зброї та інших речей. Вони ставили клеймо у вигляді літер, зазвичай ініціалів, або інших символічних позначень на товари для зазначення виготівника продукції.

      Ці  знаки не виконували сьогоднішню функцію полегшення розпізнавання товару в умовах розмаїття. Разом із тим вони позначали аспект права на товарний знак, який не втратив значення дотепер, а саме те, що знаки створюють зв'язок між товаром і його виробником.

      Маркування  використовували також для позначення володіння. Англійське слово brand (тавро), яке часто вживають навіть зараз як синонім товарного знака, засвідчує цю практику: брендом фермери називали маркування скоту клеймом за допомогою розжареного заліза.

      Товарні знаки мали особливе значення для розвитку виробництва товарів для експорту. Так, вироби з металу виготовляли в Англії задовго до промислового століття, тому сталь, зброя, столові прибори мали на собі традиційні позначення англійських виробників. Це стосувалося й дорогоцінних металів.

      Товарні знаки отримали свою сучасну функцію  у XIX ст. Поява масового виробництва, ускладнення системи надходження товарів від виготівника до покупця, розвиток торгівлі вимагали універсальної ідентифікації товарів. Останні одержали найменування на додаток до родових найменувань, таких як інструменти, сірники, пиво тощо.

      Зі  збільшенням використання товарних знаків зростало і їх копіювання. Зазвичай законні користувачі знаків не мали засобів зупинити підробників. Маркування товарів не надавало їм юридично визнаного права.

      В Англії засіб захисту від цього  порушення сформували суди починаючи із середини XIX ст. Так народилася доктрина «видання за інше»: ніхто не мав права видавати свої товари за товари іншої особи.

      Розвиток  права на товарні знаки всередині країн був значною мірою пов'язаний із розвитком його міжнародної охорони. На особливу увагу заслуговує Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883), яка є основою міжнародних конвенцій у галузі промислової власності. її доповнюють Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків, підписана в 1891 р., що заснувала Спеціальний союз для країн — членів Паризької конвенції, та інші міжнародні угоди.

      Систему законодавства України про торговельні марки становлять:

      •  глава 44 «Право інтелектуальної власності на торговельну марку» (статті 492-500) ЦК;

      •  Закон України від 15 грудня 1993 р. за № 3690-ХП «Про охорону прав на знаки  для товарів і послуг» з  наступними змінами та доповненнями;

      •  Інструкція про розгляд та реєстрацію договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг та ліцензійного договору на використання знака для товарів і послуг від 21 червня 1995 р. за № 182/718;

      •  Інструкція про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на знак для  товарів і послуг, що занесені до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, від 22 листопада 1995 р. за №417/953;

      •  Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та порядок видачі свідоцтв від 27 грудня 1995 р. за №481/1017;

      •  Правила складання, подання на розгляд  заявки на видачу свідоцтва України  на знак для товарів і послуг від 22 вересня 1997 р. за №416/2220.

      У ринкових умовах нарівні з комерційними найменуваннями важливе значення мають  знаки, слова та символи, що допомагають споживачам орієнтуватися в однорідних товарах і послугах різних фірм, набувати якісні товари й уникати підробок. їх по-різному називають у міжнародних угодах і національних законодавчих актах: товарними знаками, знаками для товарів і послуг (цей термін донедавна фігурував у законодавчих актах України). У ЦК вжито термін «торговельні марки» (дослівний переклад англійського терміна trademark). На відміну від комерційних найменувань, за допомогою торговельних марок ідентифікують не сам суб'єкт економічної діяльності, а його товари або послуги.

      Відповідно  до ст. 492 ЦК торговельною маркою може бути будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що їх виробляє (надає) одна особа, від товарів (послуг), що їх виробляють (надають) інші особи. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображальні елементи, комбінації кольорів. Приклади торговельних марок: «Оболонь» (для пива), «Росинка» (для безалкогольних напоїв), АБП (Агробудпереробка).

Зазвичай виокремлюють кілька функцій, які виконують торговельні марки: виділення товарів або послуг певного економічного суб'єкта на ринку, вказівка на певну якість об'єкта, зазначення місця його походження, рекламна функція тощо.

      Можливість  випускати товар під певною торговельною маркою багато важить для виробників.

      Кількість порушень у сфері використання торговельних марок дуже велика, бо застосування чужої торговельної марки в багатьох випадках дозволяє різко збільшити обсяги збуту своєї продукції. При цьому не просто відбувається обман покупців, а часто ризику піддають їхнє життя і здоров'я. За інформацією Всесвітньої організації здоров'я підробні медичні препарати були знайдені у 28 країнах, із 751 випадку виробництва підробок 25 % виявлено у промислово розвинених країнах, 65 % у країнах, що розвиваються, у 10 % випадків джерела невідомі. [    ]

Ідентифікацію товарів і послуг можна здійснювати  різними способами. Відповідно, за формою товарні знаки можуть бути поділені на словесні марки, зображальні марки, об'ємні марки та інші позначення. Можливі також звукові (наприклад, позначення, використовувані як позивні радіостанції або телеканалу), світлові та інші позначення.

      Словесна  торговельна марка  - це марка, що складається зі словесних елементів (елемента), зокрема окремих слів, словосполучень або сполучень літер, цифр.

      Словесні  торговельні марки, зображення яких має особливу форму (оригінальний шрифт  тощо), відносять також до зображальних торговельних марок, їх називають логотипами.

      Зображальна торговельна марка - це торговельна марка, яка складається із зображальних елементів, зокрема композицій ліній або плям, голограм, фігур будь-яких форм та кольорів на площині та у просторі, логотипів, за виключенням стандартних шрифтових одиниць, тобто графічна композиція будь-якої форми на площині та у просторі. Прикладом зображальної торговельної марки може бути етикетка.

      Для пошуку схожих знаків зображальні торговельні  марки або торговельні марки, що містять зображальні елементи, класифікують відповідно до міжнародної класифікації зображальних елементів, затвердженої Віденською угодою, прийнятою на Віденській дипломатичній конференції в 1973 р. (набула чинності з 9 серпня 1985 р.). Зазначена класифікація є ієрархічно організованим переліком зображальних елементів торговельних марок.

      Об'ємна торговельна марка  — це зображальне позначення, ЩО є об'єктом тримірним, зокрема має вигляд фігури або композиції фігур, форма якого безпосередньо не обумовлена його функціональним призначенням.

      Звуковою  торговельною маркою є марка, розрахована на сприйняття органами слуху, але така, що не належить до людської мови. Це можуть бути музичні фрази або шуми різного походження.

      В Україні такі звуки - відповідно до п. 1.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на марку для товарів і послуг - реєструють за наявності технічної можливості внесення їх до Державного реєстру свідоцтв України на марки для товарів і послуг та оприлюднення інформації щодо їх реєстрації. Звукове позначення подають на реєстрацію у вигляді фонограми або нотного запису.

У межах  кожної із груп існують свої підгрупи, пов'язані зі специфікою охорони відповідного позначення. Торговельна марка може бути створена шляхом скорочення комерційного найменування, використання прізвища людини тощо. Українське законодавство не створює перешкод для реєстрації такої торговельної марки. Аналогічна ситуація склалася і в ряді інших країн (наприклад, у Франції). У той же час у деяких країнах (Великобританії, США) включення прізвища до торговельної марки можливе тільки якщо його вживають відокремлено від конкретної людини, як вказівку на певну продукцію, а не на певну людину (прізвище набуває «вторинного значення»), наприклад «Макдональдс».

      Не  просто набути охорону, передбачену  для торговельної марки, і гаслу. Для цього воно не повинно мати загальної фрази. Так, позначення «Зв'язок допоможе Вам домовитися» було визнано таким, що має розрізнювальну здатність для послуг зв'язку, а гасло «Надійність фірми - якість товару» такою здатністю не володіє, бо вказує на загальні характеристики фірми і товару, які можуть стосуватися багатьох осіб[   ].

У всьому світі патентні відомства негативно  ставляться до реєстрації як торговельних марок географічних назв, оскільки в цьому разі споживачі дуже легко можуть бути введені в оману щодо місця виробництва товарів або їхньої якості (оскільки володільцю торговельної марки не можна заборонити виробляти товари в будь-якому місці на його розсуд або взагалі відступити торговельну марку іншій особі).

      В українському законодавстві ця дія прямо не заборона, проте в будь-якому разі включення такої назви до торговельної марки не має призводити до введення громадськості в оману. Зазвичай визнають можливість використання географічну назви, якщо очевидно, що вона не вказує на виробництво певних товарів, наприклад у разі відсутності в такій місцевості відповідного виробництва (наприклад, можлива реєстрація торговельної марки «Казбек» для тютюнової продукції).

Як особливий  різновид торговельних марок можна  розглядати колективну марку.

      Колективною маркою є торговельна марка спілки, господарської асоціації або іншого добровільного об'єднання підприємств, призначена для позначення вироблених і (або) реалізовуваних ними товарів, що мають єдині якісні або інші спільні характеристики.

      Колективна  марка покликана полегшити вихід  на ринок самостійних підприємств, пов'язаних угодою або взаємною участю. Колективна марка дозволяє привернути увагу клієнта до товарів або послуг кожного підприємства, що входить до об'єднання, оскільки в цьому разі потенційному клієнтові нібито заявляють про однаковий рівень якості, досягнутий всіма членами групи. При цьому товари або послуги можуть бути як однотипними, так і різнотипними. В останньому випадку використання колективної марки може мати особливе значення, бо надає потенційному споживачеві гарантію взаємної сумісності товарів підприємств, що входять до однієї групи (у першу чергу в галузі електронної техніки). Використання колективної марки не перешкоджає членам об'єднання використовувати і свої власні торговельні марки.