Правова охорона торгівельної марки в Україні

Асоціативна марка - це торговельна марка, що є тотожною (аналогічною) або схожою з марками, вже зареєстрованими щодо однорідних товарів і (або) послуг. Наслідком реєстрації асоціативної марки є неможливість передачі права на неї через ймовірність сплутання на підставі схожості.

Індивідуальною  торговельною маркою є торговельна марка, право на яку належить одній особі.

Регіональна торговельна марка  — це торговельна марка, зареєстрована в міжнародному регіональному органі реєстрації відповідно до регіональної міжнародної угоди.

Міжнародна  марка - це торговельна марка, зареєстрована міжнародним реєстраційним органом відповідно до міжнародної угоди, зокрема відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.

Описова марка - це позначення, що прямо чи непрямо вказує на об'єкт, до якого це позначення застосовують, за допомогою однієї з характеристик, що його визначає. Таким позначенням, як правило, правову охорону не надають. Винятками є випадки, коли описова марка на підставі тривалого використання набуває вторинного значення.

      До  описових марок відносять позначення, які є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, що вказують на їхній вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність, на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, а також які є узвичаєними символами та термінами. Таким позначенням не може бути надана правова охорона, оскільки по суті вони не мають розрізняльної здатності.

      Відповідно  до законодавства України такі позначення можуть бути внесені до марки, заявленої  на реєстрацію, як елементи, що їх не охороняють, якщо вони не займають домінуючого  положення в зображенні марки (ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

      Якщо  володілець зареєстрованої марки подає  на реєстрацію марку, що порівняно із зареєстрованою має незначні відмінності, (є впливають на розрізняльний  характер марки (тобто належать до вторинних  елементів марки) відносно аналогічних товарів і (або) послуг, щодо яких здійснена попередня реєстрація, то такі марки реєструють як похідні. Права на похідні марки не можна передавати іншим особам.

Добре відома марка - це торговельна марка, що в результаті використання стала добре відомою широкому колу споживачів.

      Відповідно  до ст. 6^bis Паризької конвенції всі країни – учасниці зазначеної Конвенції зобов'язані надавати на своїй території захист маркам, які за визначенням компетентного (адміністративного чи судового) органу країни реєстрації або країни використання отримали статус добре відомих марок щодо тотожних або схожих товарів і (або) послуг.

      Зокрема, реєстрацію торговельної марки, яка  є відтворенням імітацією або  перекладом добре відомої марки, відхиляють або визнають недійсною. Забороняють використання марки, яка може призвести до сплутання з добре відомою маркою.

      Вимога  анулювання конфліктуючої марки  має бути заявлена володільцем добре  відомої марки протягом 5 років  від дати реєстрації першої. Ця вимога не поширюється на випадки, коли конфліктуюча марка зареєстрована недобросовісно, для анулювання такої реєстрації строк не обмежений.

      Захист  добре відомої марки не пов'язаний з обов'язковою умовою реєстрації марки або використання її в конкретній країні. Потрібно лише, щоб марка була визнана у країні добре відомою, а такою вона може стати, наприклад, як внаслідок рекламування в цій країні, так і в результаті впливу рекламної кампанії, що її проводять в інших країнах.

      При визначенні міри популярності беруть до уваги відомість марки певному сектору суспільства, який може складатися з фактичних і (або) потенційних споживачів, з осіб, які беруть участь у забезпеченні каналів збуту товарів і (або) послуг, щодо яких застосовують торговельну марку, або ділових кіл, діяльність як пов'язана з такими товарами або послугами. Навіть якщо лиш одному із секторів марку сприймають як добре відому, це є підставою для визнання її добре відомою в цій країні.

      З метою визначення, чи є марка добре  відомою, враховують строк використання торговельної марки, її поширеність, яку встановлюють на підставі кількісних та територіальних показників, а також ступінь підтримки рекламними засобами.

Сильною торговельною маркою вважають торговельну марку, яка має високу розрізняльну здатність, притаманну або набуту шляхом тривалого використання, тобто марку, що має велику охороноздатність.

      Слабка  торговельна марка  - це торговельна марка, якій бракує розрізняльної здатності або розрізняльна здатність якої частково втрачена внаслідок розмивання (ослаблення) торговельної марки.

Конфліктуюча  торговельна марка  - це марка, що вступає в конфлікт із тотожною або схожою розрізняльною маркою, промисловим зразком або об'єктом авторського права у зв'язку з наявністю в іншої особи попередніх прав на зазначені об'єкти.

      Що  стосується конфлікту між торговельними  марками, то згідно із законодавством багатьох країн реєстрацію марки, що конфліктує із зареєстрованою торговельною маркою, яка має попереднє право на підставі реєстрації, відхиляють, навіть якщо володілець останньої не відстоює це право. У цьому разі підставою для відхилення реєстрації у першу чергу буде те, що використання конфліктуючих торговельних марок може ввести споживачів в оману, а цього слід уникати, навіть якщо заінтересовані сторони не відстоюють свої права.

      Може  бути відмовлено в реєстрації торговельній марці, що конфліктує з маркою, яка  має більш ранній пріоритет, ґрунтований  на використанні марки, якщо за національним законодавством право, набуте на підставі використання марки, визнано.

      Може бути відмовлено в реєстрації також торговельній марці, конфліктує з добре відомою у країні маркою, яку охороняють без реєстрації відповідно до ст. 6^bis Паризької конвенції.

      Суб’єкти  попереднього права на інші об'єкти, які охороняють згідно із законодавством, можуть заперечувати проти чинної реєстрації конфліктуючої марки. У цьому разі реєстрація марки може бути визнана недійсною повністю або частково.

      У багатьох країнах для висування  вимоги щодо визнання недійсною реєстрації марки на підставі попередніх прав передбачено певний строк, після закінчення якого реєстрація марки на з значеній підставі не може бути визнана недійсною.

Тотожна торговельна марка  — це торговельна марка, зображення якої в усіх елементах збігається із зображенням іншої марки. Тотожні марки найчастіше можуть вступати в конфлікт, оскільки їх використання для однорідних товарів або послуг на одному ринку може призводити до сплутання виробників або осіб, щ₀ надають послуги.

      Якщо  при реєстрації марки подають  позначення, тотожне зареєстрованій марці або марці, яку охороняють без реєстрації, на ім'я іншої особи, реєстрацію не здійснюють або, у разі здійснення, її можна визнавати недійсною.

      За  законодавством України позначення, що є тотожними маркам, раніше зареєстрованим чи заявленим для реєстрації в Україні на ім'я іншої особи, які охороняють без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, не можуть бути зареєстровані як торговельні марки (ст. 6 (3) Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

Схожість  торговельних марок  — це збіг декількох мотивів, що утворюють торговельну марку.

      Якщо, незважаючи на окремі відмінності, сприйняття мотивів торговельних марок призводить до сплутання цих марок, такі марки  вважають схожими настільки, що їх можна сплутати.

Торговельною  маркою, схожою настільки, що її можна сплутати з іншими марками, вважають марку, яка асоціюється з іншими марками (маркою) загалом, незважаючи на окремі відмінності елементів марки.

      За  законодавством України позначення, схожі настільки, пі їх можна сплутати з марками, раніше зареєстрованими чи заяв ними для реєстрації в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених із ними товарів і послуг або марками ін осіб, якщо ці марки охороняють без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, не можуть бути

      зареєстровані як марки (ст. 6 (3) Закону України «Про охорону прав на  знаки для  товарів і послуг»).

Торговельна марка спільного  володіння - це торговельна марка, право на яку набуто кількома особами. Відрізняється від індивідуальної торговельної марки тим, що її умови використання визначає угода між співволодільцями марки. Кожен із них може користуватися і розпоряджатися маркою на власний розсуд, але жоден не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання марки та передавати право власності на марку іншій особі без згоди інших співволодільців.

Розмивання (ослаблення) торговельної марки - це процес поступової втрати (ослаблення) розрізняльної здатності торговельної марки внаслідок її використання різними виробниками для позначення неоднорідних товарів.

Мотив торговельної марки  - це аспект торговельної марки, розрахований на певний вид сприйняття. Мотив марки може бути: візуальний (графічний) - розрахований на зорове сприйняття; фонетичний (звуковий) - розрахований на слухове сприйняття; семантичний (смисловий) - смисловий зміст позначення, що його використовують як торговельну марку тощо.

Елемент торговельної марки  - це одна зі складових частин торговельної марки. Елементи торговельної марки розрізняють за видом, виокремлюючи словесний, зображальний та об'ємний елементи. Елемент або сукупність елементів визначають вид торгової марки, яка може бути словесна, зображальна, об'ємна або комбінована.

      Торговельну марку, що складається лише з одного елемента, називають простою, а з декількох елементів - складною.

      Сильний елемент торговельної марки значною мірою визначає її сприйняття, і навпаки, слабкий елемент не здатний істотно вплинути на сприйняття торговельної марки. До слабких елементів марки відносять, як правило, елементи, яким не може бути надана правова охорона через невідповідність певним вимогам законодавства.

      Відповідно  до ст. 6 Закону України «Про охорону  прав на знаки для товарів і послуг» позначення, які не мають розрізняльної здатності (є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце, час виготовлення, збуту товарів або надання послуг; є загальновживаними символами і термінами), можуть бути внесені до знака як елементи, які не охороняють, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні марки.

      Якщо  торговельна марка містить елемент (елементи), які не охороняють (неохороноздатний елемент), то в рішенні про реєстрацію марки і в реєстрі, якщо це необхідно, вказують, що зазначений елемент не є предметом самостійної правової охорони.

      Правова охорона торговельних марок

      Охороноздатність  торговельної марки  — це юридична властивість позначення, яку визначає сукупність ознак, необхідних Для його реєстрації в якості торговельної марки.

      Виокремлюють  два основні типи вимог, яким має  відповідати позначення, щоб бути зареєстрованими у якості торговельної марки.

      Перший  тип вимог стосується можливості відрізнити товари та послуги одного підприємства від однорідних товарів і послуг іншого. Вимоги другого типу пов'язані з можливістю спричинення шкоди використанням торговельної марки, яка має дезорієнтуючий характер або суперечить публічному порядку, принципам гуманності та моралі.

      Подібні вимоги містять національні закони, що стосуються торговельних марок країн - учасниць Паризької конвенції. Ст. 6 зазначеної Конвенції передбачає, що підставами для відмови в реєстрації або для визнання реєстрації недійсною є: відсутність у торговельних марок будь-яких розрізняльних ознак, те, що вони суперечать публічному порядку, принципам гуманності та моралі, а також те, що вони можуть ввести в оману громадськість.