МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет Економічний

Кафедра організації  виробництва і ЗЕД підприємств  АПК 
 
 

                           КУРСОВА РОБОТА 
 

На тему: Планування формування та використання валового доходу та прибутку підприємства 

На прикладі ПАФ « Єрчики » с. Єрчики Попільнянського району   Житомирської області.

Реєстр.№________________ 

Дата____________________ 
 
 
 
 
 

Роботу  виконав:

Павленко  Максим Васильович

Студент 4 курсу 5 групи

Економічного факультету

Керівник  практики:

__________________________________ 

                         

                          

Біла  Церква 2010

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Теоретичні основи організації управління прибутком на підприємстві 4

1.1 Економічна  сутність прибутку та його  взаємозв’язок із рентабельністю 4

1.2 Фінансове  планування як елемент системи  управління прибутком на підприємстві 7

    Розділ  ІІ.  Організаційно-економічна характеристика об’єкта дослідження

2.1. Організаційно  - правові основи функціонування  підприємства

2.2 Основні результати  соціально-економічного розвитку  підприємства.

2.3 Побудова  та функціонування системи управління підприємством.

2.4. Система планів  підприємства, методика і процедура  їх розробки

2.5 Нормування, організація  і оплата праці в підприємстві.

Розділ ІІІ. Рекомендації щодо створення комплексної  методики управління прибутком на підприємстві

Вступ

Список літератури

Вступ

     В умовах ринкових відносин підприємство повинне прагнути якщо не до одержання  максимального прибутку, то принаймні  до того обсягу прибутку, що дозволяв би йому не тільки міцно утримувати свої позиції на ринку збуту своїх товарів і надання послуг, але і забезпечувати динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції. В остаточному підсумку це припускає знання джерел формування прибутку і методів по кращому їхньому використанню, а отже потребує від керівництва підприємствам мати довгострокову стратегію щодо управління прибутком підприємства.

     Таким чином, основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей процесу управління прибутком на одному із діючих вітчизняних підприємств.

     Поставлена  мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

• розглянути теоретичні аспекти організації  процесу управління прибутком на підприємстві;
• дослідити систему управління прибутком на одному із діючих вітчизняних підприємств;
• навести пропозиції щодо розробки комплексної методики управління прибутком підприємства.

      Предметом курсової роботи є економічні відносини, які виникають в процесі розподілу прибутку підприємства.

      В якості об’єкта курсової роботи виступає система управління прибутком на ПАФ„Єрчики”.

  Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження. основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати курсового дослідження. 
 

Розділ  І. Теоретичні основи організації управління прибутком на підприємстві

1.1 Економічна сутність  прибутку та його  взаємозв’язок із  рентабельністю

 

     Прибуток  є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

     Поява прибутку безпосередньо пов'язана  з появою категорії "витрати виробництва". Прибуток - це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

     Додатковий  продукт - це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.

     Прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

     Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток - це форма прояву вартості додаткового продукту.

     Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною  категорією. Тому на його формування впливають  об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва  й розподілу валового внутрішнього продукту.

     Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

     На  формування прибутку як фінансового  показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському  обліку, в офіційній звітності  суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

     Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

     Прибуток - це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства - це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінансових результатів.

     Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тім числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливими показниками. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

     Прибуток - це частина отриманого на вкладений  капітал чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик  підприємницької діяльності.

     Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

     По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для  забезпечення виробничої та фінансово-господарської  діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

     Співвідношення  прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У  найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

     Рентабельність  безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється  у відсотках.

Різні варіанти рішень, що приймаються при  визначенні прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності, зумовлюють наявність  значної кількості показників рентабельності.

     Обчислення  рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг) може ґрунтуватися на показниках прибутку від їх випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість продукції (виробнича); собівартість продукції за виключенням матеріальних витрат (заново створена вартість); вартість продукції в цінах виробника (вартість за мінусом непрямих податків).

     Для розрахунку рівня рентабельності підприємств  можуть використовуватися: загальний  прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від  основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

     Для розрахунку рентабельності галузей  економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.

1.2 Фінансове планування  як елемент системи  управління прибутком  на підприємстві

 

      Основним  об’єктом у фінансовому плануванні є прибуток підприємства. Безпосередньо організація управління фінансами залежить від розмірів компанії і виконуваних нею задач. При вирішенні фінансових питань необхідно точно трактувати поняття "прибуток". Якщо повернутися до рахунка прибутків і збитків, то по ньому легко помітити,  що є істотна різниця між валовим і чистим прибутками: валовий прибуток являє собою поточні доходи до сплати податків,  чистий - після їхньої  сплати,  тобто це ті засоби, який компанія може використовувати за своїм розсудом.  У свою чергу чистий прибуток, у залежності  від виконуваних ним функцій,   ділиться на розподілений, тобто той що пішов на виплату дивідендів чи  взагалі в особисті  доходи власників фірми,  і нерозподілений,  тобто вкладений у виробництво.  Якихось особливих  рецептів  відносно розподілу чистого прибутку не існує, - усе залежить від конкретних цілей фірми і її фінансового  стану.  Можна лише відзначити, що прибуток, який  розподіляється,  складає зазвичай 30-50%  чистого прибутку.

      В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального  розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку – це стале джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток – найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. За чистим прибутком визначається прийнятний для інвестора рівень дохідності активів підприємства для порівняння з альтернативними варіантами напрямку інвестування (за умови порівняльного ризику). Чистий прибуток є одним з основних джерел збільшення капіталу підприємства, що відбито у формі №4 „Звіт про власний капітал” фінансової звітності. Постійне збільшення прибутку за умов припустимого ризику, тобто в разі залучення додаткових позикових коштів чи додаткового розміщення акцій, зміцнює конкурентні позиції підприємства на ринку капіталу.