Планування формування та використання валового доходу та прибутку підприємства

      Розглянемо, які саме чинники впливають на цей підсумковий показник.

      Основним  чинником є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво  коштів і можливість розпочати новий  виробничий цикл. Розмір виручки від  реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов’язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати. Економічне обґрунтування обсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу, критичної точки, або точки беззбитковості.

Ще один чинник, який істотно впливає на розмір чистого прибутку, - це сукупні  витрати на виробництво і збут продукції: собівартість реалізованої продукції, а також адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства) та витрати на збут (витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламу, доставку продукції споживачам тощо).

      Послідовність формування чистого прибутку (збитку) підприємства показано на рис. 1.1 

   З плануванням прибутку тісно пов'язане  касове  планування, тобто  процес оцінки всіх джерел надходження і  видатків наявних засобів протягом  визначеного періоду часу.

        Основна задача  тут - визначити  мінімальний розмір оборотного  капітал,  необхідного для перетворення  готівки в товарні запаси,  потім  у  дебіторську заборгованість  і,  нарешті, знову в готівку. 

      Оборотним капіталом  звичайно  вважається перевищення мобільних засобів (поточних активів)  над  короткостроковими  пасивами. Збалансованість оборотного капіталу обов'язкова в силу цілого ряду причин: вона дає можливість вчасно оплачувати рахунки  за матеріали і робочу силу,  робити витрати, зв'язані з виробничою і збутовою  діяльністю,  користуватися стійкою кредитною репутацією.

   Визначивши  потребу  в  оборотних  коштах,  необхідно скласти прогноз надходження  і витрат наявних засобів,  необхідних  для планування виплати  дивідендів,  оплати відсотків і  погашення  кредитів. Функції такого прогнозу виконує касовий бюджет, що  відбиває  передбачувані надходження готівки і її використання, а також потреба в  кредитах чи неможливе  одержання надлишків готівки. 

   Касовий бюджет розглядати як рахунок прибутків  і збитків,  але лише в тому,  що  стосується готівки .

        Фактичні надходження і  платежі   зазвичай  відрізняються  від  передбачених у касовому бюджеті,  що може бути викликане зміною  умов  збуту чи виробництва,  а  також  недостатнім  контролем за рухом наявних засобів.  Щоб зберегти оборотний капітал у належному стані, можливе прийняття визначених стабілізуючих мір:

• зменшення прямих перемінних витрат;
• посилення інкасації рахунків дебіторів;
• тимчасове відмовлення від великих витрат;
• скорочення товарних запасів;
• використання спроби відстрочки погашення кредитів;
• як  останній засіб - зміна виробничих планів.

        Як   стабілізуючий фактор повинні  також виступати спеціальні резерви  і фонди, що фінансуються як  із прибутку, так і з витрат. Досвід показує, що підприємства повинні обов'язково накопичувати засоби,  щоб мати  їх  на  майбутні витрати - сплату податків,  погашення боргів,  заміну устаткування і т.д..

   Резерви відрізняються  від  фондів  тим,  що у фондах наявні засоби акумулюються,  а в резервах наявні засоби  зазвичай складають заздалегідь фіксовану суму.

   Резерви від прибутку забезпечують виконання  планів по розвитку виробництва,  а  також служать для непередбачених подій.

   Фонд  є сума готівки,  відкладена для спеціальних цілей.  Головні характеристики фонду -  цільова  спрямованість  і строго  регламентована система формування шляхом регулярних відрахувань. Наприклад, пенсійний фонд  (якщо такий формується на  підприємство) призначений тільки для виплати пенсій (фірмових надбавок до пенсії,  вихідних допомога при виході на пенсію)  і формується  за рахунок відрахувань із заробітної плати.

Розділ  ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

ПАФ “Єрчики” Попільнянського  району Житомирської області реорганізували у 2000 році з колишнього ПКП ім. Фрунзе. Нині господарство орендує 5039 га землі, на якій успішно вирощують зернові, цукрові буряки, сою, ріпак, виготовляють корми й утримують племінну молочну та м’ясну худобу і свиней. 

Останні три  роки у приватній агрофірмі “Єрчики” вирощують у середньому понад 14,3 тис. т зернових, у тому числі кукурудзи на зерно — 7,7 тис. т, близько 27 тис. т цукрових буряків, 1369 т озимого ріпаку та 277 т сої; виробляють 4,4 тис. т молока та реалізують на забій близько 277 т худоби всіх видів у живій масі.

За п’ять  останніх (2005–2009) років середня молочна  продуктивність корів становила 6016 кг. Нині підприємство нарощує поголів’я, тому показник середньої продуктивності дещо нижчий. Рентабельність молока за 2007–2009 роки становила в середньому 103, а в 2009 році — 108,4%. Торік від реалізації молока отримали 4494 тис. грн прибутку, що на 1135 тис. грн (34%) більше, ніж 2008 року.

У структурі  посівних площ кормові культури в  середньому становлять 38,4%, з них  під багаторічні трави відводять 30,5, під кукурудзу на силос і зелений корм — 30,1%, однорічні трави — 38,7 та коренеплоди — 0,7%. Це дає змогу постійно забезпечувати тваринництво високоякісними кормами потрібної структури в достатній кількості. Підвищення рівня кормовиробництва дало можливість збільшити витрати кормів на корову до 60–66 ц к. о., а на середньорічну телицю — до 22–23 ц. У власному комбікормовому цеху коровам постійно виготовляють комбікорми з мінерально-вітамінними добавками. Норму визначають відповідно до фізіологічного стану корів (для лактуючих та сухостійних).

Значною мірою  підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства сприяла цілеспрямована селекційно-племінна робота.

ПАФ “Єрчики” має  статус племінного заводу з розведення ВРХ української чорно-рябої молочної та української червоно-рябої молочної порід.

Формування високопродуктивного  молочного стада корів у господарстві почали з 1995 року: стали завозити племінну худобу української чорно-рябої  та української червоно-рябої молочних порід із господарств-репродукторів Волинської, Житомирської, Чернівецької та інших областей України, а також використовували бугаїв-плідників планових порід на маточному поголів’ї місцевого походження. Останнім часом використовували чистопородних чорно-рябих та червоно-рябих голштинських бугаїв. Завдяки цілеспрямованому добору бугаїв та відбору тварин бажаного типу, в господарстві створено високопродуктивне стадо корів: за даними матеріалів бонітування за 2007 рік, 100% маточного поголів’я зараховано до української чорно-рябої молочної та української червоно-рябої молочної порід, 94% корів — до класів еліта-рекорд та еліта.

Сучасне поголів’я  корів племінних заводів представлено п’ятьма лініями голштинської чорно-рябої  породи та трьома лініями голштинської червоно-рябої.

Особливий вплив  на формування племінних і продуктивних якостей мали бугаї Черчгіл 5568735 лінії Старбака, Старекш 5063697 лінії  Чіфа, Латурі 392585 лінії Елевейшна  голштинської чорно-рябої породи; Арсенал 512 лінії Кавалера та Джексон 389955 лінії голштинської червоно-рябої породи та інші.

Нині для осіменіння корів і телиць у господарстві використовують сперму високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської чорно-рябої  породи Джамборі 2261722 лінії Чіфа, Коунтрі 6505858 лінії Валїанта та Сіггі 27615278895 лінії Елевейшна та, відповідно, голштинської червоно-рябої породи Гольфа 114468012 і Романа 86883 лінії Старбака, перевірених за якістю нащадків, з річними надоями їхніх матерів — 10,4–17,3 тис. кг молока із вмістом жиру 3,7–5,8% та білка 3,1–3,6 відсотка.

Торік закупили 31 нетель симентальської породи австрійської селекції, а для них — сперму бугая Вікхта 932375771 лінії Харрора  німецької селекції.

Агрофірма працює згідно з Програмою селекційно-племінної  і господарської роботи в стаді  ВРХ, яку створили наукові співробітники відділу розведення і генетики Інституту сільського господарства Полісся УААН.

Велика увага  приділяється цілеспрямованому відбору  та вирощуванню ремонтних телиць від високопродуктивних корів. Від  народження їх до десяти діб тримають у корівнику біля корови, на 5–9 добу знерожують, потім передають у телятник-профілакторій і утримують в індивідуальних клітках до 30-денного віку. Після цього, вже в іншому приміщенні, телята живуть групами по сім-вісім голів до п’ятимісячного віку, а тоді їх переводять на безприв’язне утримання та вирощування аж до осіменіння.

Середньодобові  прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп становлять у середньому 602 г, в т. ч. у 2007 році — 618 г. Нетелям  та коровам щодня протягом року влаштовують моціон на свіжому повітрі. Під час вирощування ремонтним теличкам забезпечено збалансований за поживністю раціон. У молочний період їм випоюють 340 кг незбираного молока та 560 кг замінника цільного молока.

Перше осіменіння ремонтних телиць здійснюють, в основному, в 18–19-місячному віці за середньої маси 375–380 кг. Нетелей шести-семимісячної тільності формують в окремі групи й закріплюють за кращими працівниками.

Для формування конкурентоспроможного стада продуктивністю 7,0–7,5 тис. кг молока на племзаводах оцінюють та відбирають первісток у контрольно-селекційному корівнику на другому-третьому місяцях лактації на придатність до машинного доїння, продуктивність, вміст жиру та білка в молоці. Оцінюють разом із науковими співробітниками Інституту сільського господарства Полісся УААН. Первісток, які за добу дають менше 19 кг молока, передають на товарні молочні ферми. Звісно ж, належну роботу проводять із роздоювання корів, переважно групового. Торік до продуктивності 5–6 тис. кг роздоєно 227 корів (43%), до 6–7 тис. кг — 102 (19%), до 7–8 тис. кг — 15 (3%) та понад 8 тис. кг — 3 корови, або 0,6 відсотка.

У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією прив’язного утримання  корів, а весь молодняк вирощують  безприв’язно на глибокій підстилці.

Дійних корів  утримують на трьох молочних фермах: у селі Єрчики — на племінних  заводах (529 голів), у селах Жовтневе та Романівка — по 118 голів на кожній товарній фермі.

На всіх молочних фермах упроваджено однозмінну організацію  праці доярок, телятниць, скотарів та інших працівників. Навантаження на одного майстра машинного доїння — в середньому 25–50 голів залежно від системи доїння. Для роздавання кормів використовують кормороздавачі КТУ-10 ЕVROМІХ (Німеччина). Гній з приміщень видаляють транспортерами ТСН-10 або трактором. Напувають тварин за допомогою автонапувалок.

Дійне стадо  на племінному заводі в с.Єрчики утримують  групами залежно від фізіологічного стану корів: є цех сухостійних  корів і цех виробництва молока (дійні корови).

На всіх молочних фермах упроваджено цілорічний силосно-сінажний тип годівлі поголів’я зі сховищ, тобто влітку тварини лише частково одержують зелені корми: не більше 25–30% потреби. Усі корми (солома, силос, сінаж, меляса, концкорми, а в літній період — частково зелена маса) змішують в одну кормову суміш з допомогою кормороздавача ЕVROМІХ.

Сіно та кормову  сіль (лизунець) дають усім тваринам за потребою цілорічно.

Зооветспеціалісти господарства постійно контролюють  фізіологічний стан маточного поголів’я, лікують тварин від гінекологічних захворювань та проводять комплексні дослідження на субклінічні форми маститів і оперативне лікування, співпрацюють із науковцями Білоцерківського державного аграрного університету. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.1. Організаційно - правові основи функціонування підприємства

       Приватна агрофірма « Єрчики» є самостійним господфзюючим суб’єктом, створеним за рішенням засновника на власності громадян з правом найняття робочої сили шляхом реорганізації Приватно-колективного підприємства ім. Фрунзе згідно з Указом Президента України від 3 грудння 1999 року «Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки» . Агрофірма є також правонаступником майнових прав та обов’язків ПСП «Колос» с.Жовтневе Попільнянського району Житомирської області відповідно до передавального акту від 30 грудння 2004 року. Підприємство створене і діє згідно господарського кодексу України, Земельного кодексу України та інших.