Планування формування та використання валового доходу та прибутку підприємства

    Засновником  агрофірми є Дідківський Володимир  Олександрович, який одночасно  займає посаду її директора.

    Місцем  знашодженя ПАФ «Єрчики» Україна, 13530, с. Єрчики, Попільнянський район,  Житомирська область. 

 Правове  поняття підприємства

      Розкриває поняття підприємства ст. 1 Закону України  «Про підприємства в Україні». Відповідно до даної статті, підприємство це основна організаційна ланка народного господарства України.

      Підприємство - самостійний господарюючий статутний  суб'єкт, який має права юридичної  особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою  одержання відповідного прибутку (доходу).

      Підприємство  має самостійний баланс, поточні  та вкладні (депозитні) рахунки в  установах банків, печатку зі своїм  найменуванням, а також знак для  товарів і послуг.

      Підприємство  не має у своєму складі інших юридичних  осіб.

      Підприємство  може здійснювати будь-які види господарської  діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

      Відносини, що пов'язані з підприємствами в  Україні, регулюються Законом «Про підприємства в Україні», а також спеціальним законодавством, до якого відноситься податкове, митне, валютне, фінансове, інвестиційне та інше законодавство, що регулює окремі особливості, сторони та види діяльності підприємств в Україні.

      Якщо  міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить  законодавство   про   підприємство,   то  застосовуються; равила міжнародного договору або міжнародної угоди.

   Головною метою діяльності Товариства  є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції. Предметом діяльності Товариства є організація та ведення с/г виробництва, реалізація продукції сировини, заняття зовнішньо економічної діяльності.

      Предметом діяльності являється:

• товарне виробництво, заготівля , переробка, зберігання, транспортування і реалізація сільськогосподарської продукції;
• розвиток пісобних підприємств і промислів з метою раціонального використання природніх і трудових ресурсів;
• закупка сільськогосподарської продукції, худоби, товарно-матеріфльних цінностей, в тому числі у населення за готівку або шляхом обміну на взаємовигідних умовах;
• виробництво і реалізація будівельних матеріалів та виробів з них;
• виконання будівельних, будівельно-монтажних, ремонтних, транспортних та інших робіт, надання послуг населенню та суб’єктам підприємницької діяльності;
• виробництво продовольчих та промислового призначення товарів;
• надання послуг населенню(будівельні, ремонтні, обробіток грунту, ритуальні, послуги зв’язку, прокат і оренда транспортних і технічних засобів, консультації, рекламна діяльність, надання кредитів);
• виготовлення та постачання виробів та напівфабрикатів;
• оптова, роздрібна, фірмова торгівля товарами власного виробництва та інших виробників;
• надання транспортних та транспортно-експедиторських послуг в Україні та за її межами;
• перевезення пасажирів івантажів автомобільним транспортом;ремонт та технічне обслуговування с/г техніки, машин і обладнання;
• виробництво товарів народного споживання;
• організація громадського харчування з відкриттям відповідних закладів;
• розробка та освоєння технологій по переробці сировини і вдходів власного виробництва, корисних копалин тощо;
• маркетингова, торгівельно-посередницька, науково-дослідницька, проектно-конструкторська діяльність;
• зовнішньоекономічна діяльність відповідно до перерахованих напрямів, згідно з чинним законодавством України;

інша  діяльність що несуперечить чинному  законодавству.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.2 Основні результати соціально-економічного розвитку підприємства. 

     Підприємство, як і будь-яка складна система, відчуває вплив навколишнього середовища, в якому функціонує, і саме тип  стійкості визначає напрямки і результати такої взаємодії. Теорія стійкості  систем на сьогоднішній день достатньо  розвинена в загальному вигляді, і представлена роботами таких вчених, як Месарович М., Такахара Я., Морішима М., Арнольд В.І,, Йосс Ж., Джозеф Д., Острейковський В.А., Орлов А.І. та ін., але питанням саме стійкості соціально-економічних систем, і оцінці стійкого розвитку уваги приділяється недостатньо. Істотний внесок до неї зробив Василенко В.О. в роботі „Менеджмент устойчивого развития предприятий”; де досліджує питання стійкого розвитку підприємств не з позицій взаємодії з навколишнім природним середовищем в напрямку екологізації виробництва, впровадження ресурсозберігаючих, безвідходних технологій тощо, а основу увагу акцентує на аспектах стійкості – обґрунтуванні стійкості підприємства як соціально-економічної системи, синтезуючи досвід точних і природничих наук, що підвищує обґрунтованість таких досліджень. Стійкість підприємства розуміється ним як здатність господарюючого суб’єкта зберігати працездатний стан щодо досягнення запланованих результатів за наявності збурюючих впливів. Тобто, тільки врахування і нейтралізація (якщо це можливо) негативних зовнішніх впливів дозволить підвищити рівень обґрунтованості управлінських рішень в напрямку досягнення стійкого розвитку. Разом з тим такий підхід не дозволяє в повній мірі визначитись з набором показників, які б оцінювали стійкий розвиток підприємства.

     Окремі  аспекти теорії стійкості соціально-економічних  систем знаходяться в центрі уваги  колективу авторів [1], які визначають стійкість системи як її здатність  нівелювати наслідки здійсненого впливу, зберігаючи власну цілісність і структурну збалансованість [1, с.171]. Цей же колектив авторів дає визначення економічній стійкості як здатності соціально-економічних систем зберігати стабільне збалансоване зростання, при цьому збалансованість стосується окремих елементів економічних систем, і повинна проявлятися у взаємодії системи із середовищем, в якому вона функціонує і іншими системами, які взаємодіють одна з одною.

     Таким чином можна зробити висновок про те, що для забезпечення стійкого розвитку підприємства необхідно забезпечити  стійке економічне зростання, яке представляє  собою здатність господарюючого суб’єкта нарощувати обсяги виробництва  і реалізації продукції за умови підвищення ефективності використання наявних ресурсів і зменшення ступеня впливу зовнішніх факторів на умови і параметри діяльності з дотриманням принципів ефективності діяльності. В свою чергу, стійке економічне зростання також повинно визначатися певним набором чинників і умов, за яких ці чинники сприятимуть досягненню цілей підприємства в напрямку стійкого економічного розвитку. Для реалізації поставлених задач необхідно забезпечити насамперед економічну стійкість підприємства, чому присвячено багато різноманітних досліджень, основні результати яких зводяться до наступних положень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

З наведених  в таблиці даних ми можемо зробити  висновки,  що основна маса показників зменшилась на незначну частку в 2009 році в порівнянні з 2008 роком. Такі показники, як валова продукція зменшилась на 6%. Виручка від реалізації продукції  зменшилась на 20,7%, а валовий прибуток всього на 0,47%, Також змінилась середньорічна кількість працюючих вона зменшилась на 11% і середньорічна вартість оборотних фондів на 3,6%. Зменшилось також поголів’я тварин в умовних головах на 5,3%. Сталими залишилися лиш показники площі сільськогосподарських угідь та ріллі. Зросла тілки вартість енергоресурсів на 23%.    
 
 
 
 
 

Виходячи  з даннх таблиці ми бачимо що господарство в 20008 році мало значний підйом як валового доходу так і прибутку, а у 2009 зменшився  лише прибуток на 1567 тис. грн. 
 
 
 
 
 
 

             Динаміка виробництва основних видів продукції 
 
 
 

Виходячи з  наведених вище даних можемо зробити  слідуючі висновки, що скоротилися  такі види продукції як зернові і  зернобобові на 0,73%, ріпак озимий на 48%, такі види продукції як цукровий буряк, соя, картопля та овочі відкритого грунту взагалі перестали вирощувати, лише виробництво молока зросло на 5%, та кукурудзи на зерно на 42,5%, отже ми бачимо що перевагу по удосконаленню і збільшенню виробництва дане підприємство надає вирощуванню кукурудзи на зерно та виробництву молока.