Аналіз доходів сільськогосподарського підприємства

План

Вступ

1. Методичні та теоретичні основи формування доходів підприємства

2. Аналіз динаміки і структури показників доходів ДП «ДГ «Кутузівка» НААНУ»

3. Факторний аналіз доходів підприємства

4. Організація аналітичної роботи в   ДП «ДГ «Кутузівка» НААНУ»

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

ДОДАТКИ

Вступ

Базовою галуззю економіки  України є сільське господарство. Рівень його розвитку вагомою мірою  розкриває стан і можливості піднесення інших галузей. Мотивом його стабільного  розвитку є фінансове забезпечення. Головною спонукальною основою кожного  підприємництва та вагомою метою  господарської діяльності є одержання  доходів. Повне ж вирішення проблеми збільшення доходів товаровиробників неможливе без підвищення ефективності їх господарювання. Для цього необхідно на належному рівні організувати систему ведення обліку, аналізу та аудиту доходів підприємства, яка повинна забезпечити управлінський персонал точною, релевантною, систематизованою інформацією.

Метою даної наукової роботи є дослідження стану доходів в ДП ДГ «Кутузівка» та визначення шляхів підвищення доходності  нашого підприємства. Об'єктом дослідження виступають доходи Державного підприємства «Дослідного господарства  «Кутузівка» Національної академії наук України».

Теоретичною та методологічною основою дослідження фундаментальні наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань створення та використання доходів, удосконалення економічного механізму господарювання [19-24, 26-28], підручники та навчальні посібники з економіки та економічної теорії [1-3,14-15], фінансів [13], менеджменту [12] та бухгалтерського обліку [8-12], журнали та періодичні видання [7, 17, 18, 25 ]. Використані такі методи дослідження: абстрактно-логічний, монографічний, розрахунково-конструктивний та порівняння, економіко-статистичний, статистичних групувань, середніх величин (факторний аналіз).

Інформаційною базою для аналізу доходів були дані річного звіту, форми № 2 “ Звіт про фінансові результати ” (додаток 3, 4, 5), форма № 50-сг “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств” (додаток 6, 7, 8) та бізнес–план (додаток 9) ДП «ДГ «Кутузівка» НААНУ».

1. Методичні  та теоретичні основи формування  доходів підприємства

Фінансові результати – це економічний підсумок виробничої діяльності господарюючих суб’єктів виражений у вартісній (грошовій) формі. Фінансові результати відображають наскільки ефективне виробництво і яку суму доходу внаслідок реалізації продукції може отримати підприємство. Що стосується ефективності виробництва в аграрних підприємствах, то, на думку,  Черевко Д.Г. [1], вона  залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер. Андрійчук В.Г. [2] дещо розширює цю думку і вважає, що на ефективність сільськогосподарського виробництва впливає також рівень спеціалізації господарства, наскільки він відповідає природно-кліматичним умовам, його місцезнаходженню .

Сучасні вітчизняні науковці термін “дохід” розглядають у  всіх його аспектах. В зв’язку з  цим  існує певне розмаїття  поглядів. На думку професора М. С. Пушкаря, “доход” означає, якщо його розглядати як економічну категорію, “потік грошових та інших надходжень за одиницю  часу і складається з таких  пофакторних елементів, як прибуток, заробітна плата, процент і рента” [3, с. 389]. Близькі у поглядах до нього вчені-політекономісти П.І. Юхименко і П.М. Леоненко, які трактують “доход” як “потік зарплати, процента, дивідендів та інших грошових надходжень, що приходять до індивіда чи країни протягом певного періоду часу (звичайно року)” [4, с. 492].

Професор Ф.Ф. Бутинець та його учні дають відповідники поняттю “дохід” в російській (“доход”) та англійській (“іпсоmе”) мовах і розглядають його як: “ 1) грошові кошти або інші активи, отримані в результаті будь-якої діяльності; 2) збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників (учасників)” [5, с. 59]. Друга версія трактування поняття “доходи” повторює офіційне визначення цього поняття у П(С)БО 1 “Загальні вимоги фінансової звітності” із його суттєвим доповненням щодо учасників, які не можуть забезпечувати зростання капіталу за рахунок своїх внесків [6]. Більшість вітчизняних вчених-економістів в галузі обліку, аналізу і аудиту також дотримуються офіційного визначення поняття “дохід”, точно або з деякими змінами й доповненнями повторюючи його ( С.Ф. Голов, В.М. Костюченко [7], М.Ф. Огійчук [8] , Л.К.Сук, П.Л. Сук [9] , В.Г. Швець [10] і т. д.).

Професор В.В. Сопко характеризує термін “дохід” – “як валовий приплив економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства. Коли ці припливи сприяють збільшенню власного капіталу, окрім збільшення, яке пов’язане з внесками акціонерів, то його називають прибутком, коли зменшенню – то збитком” [11, с. 403]. Доцент В.С. Сухарський, який спеціалізується в галузі менеджменту, трактує дохід “як виторг від реалізації ” [12, с. 347]. В свою чергу група вчених-економістів у галузі фінансів (В.С. Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун, І.Р. Чуй) дають таке визначення: “Доходи підприємства – загальна сума надходжень, отриманих від усіх видів діяльності у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах” [13, с. 227]. А вчені-економісти в галузі економіки підприємства - Л.Г. Мельник, О.І. Корінцева, стверджують, що “дохід – поширене економічне явище. У широкому розумінні означає будь-яке надходження коштів або матеріальних цінностей, що мають грошову вартість. Дохід компанії можна охарактеризувати як збільшення її активів або зменшення зобов’язань, що обумовлює збільшення суспільного капіталу” [ 14, с. 370]. Інші представники цієї ж галузі економіки: І.М. Бойчук, П.С. Харів, М.І.Хопчан, Ю.В. Піча [15] розглядають доходи в трьох аспектах: а) грошові надходження юридичним і фізичним особам за господарську та інші види діяльності, що становлять залишок між грошовою виручкою і матеріальними витратами, які пов’язані з відповідною діяльністю; б) доходи певних верств населення в грошовій і натуральній формі, що мають характер соціальних виплат; в) доходи від власності… Щодо першого аспекта трактування доходів згаданими вище авторами, то, вважаємо, що вони допустили помилку, сплутавши доходи взагалі із чистим доходом. В даному випадку треба було б зупинитися, за нашим розумінням, на визначенні доходів як грошових надходжень юридичним і фізичним особам за господарську та інші види діяльності.

У “Великому тлумачному словнику сучасної української мови“  поняття “дохід” трактують таким чином: “Дохід, - гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною або фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.)” [16, c. 324]. Розрізняють такі види доходу: валовий і чистий. Ханіков Г.А. [17] категорії валового і чистого доходу відносить до класичних історичних категорій, похідних від запроваджених К. Марксом категорій відповідно новоствореної та додаткової вартості. Чеглакова Е.П. [18] рекомендує при розрахунку валового доходу оцінку продукції і ресурсів виконувати по ринковим цінам. Це дає можливість отримати реальну оцінку ефективності галузі за рахунок результатів виробничої діяльності взаємопов’язаних галузей. Поряд з цим доцент, канд.. екон. наук.  Маринич І.А. та магістрант В.С. Нікітіна [19]   валовий дохід підприємства визначають як грошовий виторг від реалізації продукту, інших матеріальних цінностей і майна підприємства тощо, зменшений на суму постійних витрат підприємства. А чистий дохід підприємства – як його прибуток. Основними резервами зростання доходів вони виділяють наступні: зниження ціни закупівлі товарів; підвищення ціни реалізації товарів; зростання обсягів реалізації товарів; розвиток інших видів діяльності, які забезпечують отримання позареалізаційних доходів від їх здійснення.

На думку, Шмиголя Н.М. [20] підвищувати доходи підприємства і її власників можливо також за рахунок : 1) відокремлення бізнес-процесів, які не дають додаткового доходу, вкладання додаткових коштів та оптимізації тих процесів, які є ефективними та створюють свою частку вартості; 2) інтенсифікації внутрішнього та зовнішнього інформаційного обміну на основі створення інформаційно-аналітичних систем та широкого застосування ІТ-технологій; 3) підвищення якості продукції, продуктивності праці при формуванні організаційної культури шляхом заохочення успіху кожного працівника у формуванні єдиної команди, стимулювання ініціативи, мотивації праці, довіри персоналу.

В умовах ринкової економіки  спостерігаємо проблему нестабільності доходів сільськогосподарських  підприємств. Онегіна В.М. [21] пояснює це дією багатьох факторів: зміною обсягів виробництва, цінами на сільськогосподарську продукцію та фактори виробництва, рівнем інфляції, зміною рівня ставки банківського відсотку і валютного курсу, рівнем оподаткування, зміною умов зовнішньої торгівлі та державної політики. Т.А.Гоголь  [22] перелічені фактори розподіляє на зовнішні (економічні, соціальні, політичні) та внутрішні чинники, що впливають на формування доходу. До останніх, насамперед, віднесить асортимент і якість виробленої продукції, рівень цін та облікову політику підприємства.

В умовах розвитку ринкових відносин керівництво підприємств  найчастіше цікавлять доходи саме з  позиції управління ними, прийняття  стратегічних рішень, тому необхідною є розробка сучасної концепції та методології управління. Дядечко Л.П. та Пантьо А. М. [23] розглядають економічну діагностику управління доходами і базують її на аналізі джерел формування доходів підприємства та визначенні напрямків раціонального їхнього використання.

Цилюрик Ганна Іванівна [24] з метою покращення якості прийняття управлінських рішень пропонує концептуальні підходи щодо інтегрованої побудови внутрішньогосподарського контролю доходів операційної діяльності суб’єкта господарювання через призму управління ризиками.

Шмиголем Н.М. [25] було побудовано концепцію управління доходами підприємств, в основу якої було покладено методологія управління як прямими, так і непрямими доходами. Проблеми контролю  щодо операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємств досліджували  Л.В. Гуцаленко  [26], О.А. Подолянчук [27], Л.К. Сук [11], А.О. Шурміна [9] та інші. Л.В. Гуцаленко пропонує створити незалежну систему внутрішнього контролю (НСВК) за результатами спілки власників майнових паїв. Вважаємо, що висловлена вище ідея створення НСВК пайовиків має право на існування, як незалежна система в межах громадського контролю. У монографії, присвяченій теорії та практиці обліку доходів сільськогосподарських підприємств, О.А. Подолянчук вказує на те, що в цих підприємствах «при побудові системи контролю отриманих доходів обов’язковим є прогнозування майбутніх надходжень на основі тенденції сезонного характеру». Л.К. Сук дослідив методику й організацію контролю та ревізії доходів і результатів підприємств, роблячи чіткі рекомендації їхнім практичним працівникам з метою підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи в цих підприємствах . А.О. Шурміна, визначаючи проблеми внутрішньогосподарського контролю доходу від операційної діяльності, звертає увагу на те, «що суб’єктами внутрішньогосподарського контролю доходу операційної діяльності є : бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером, інвентаризаційна комісія, керівник підприємства».

  Багато вчених у своїх  наукових працях глибоко досліджували питання, що пов’язані з економічною природою доходу, принципами їх формування, але не всі науково-методичні аспекти даної проблеми, особливо що стосується формування доходів сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах, отримали необхідне відображення. Це пояснюється специфікою галузі, а також тим, що питання формування, розподілу і використання доходів надто складні та багатоаспектні, тому виникає потреба в  їх подальшій розробці, більш глибокому та всебічному вивченні, що ще раз підтверджує актуальність вибраної теми. 

2. Аналіз динаміки  і структури показників доходів

 ДП «ДГ «Кутузівка» НААНУ»

Найважливішою сторінкою  діяльності підприємств є забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва  й обороту, своєчасного виконання  фінансових зобов’язань,  формування доходів і прибутку. Повна і  достовірна інформація про грошові  надходження підприємства є основною для аналізу й прийняття управлінських  рішень.

    У грошових надходженнях підприємства найбільша питома вага належить доходам від операційної діяльності та іншим операційним доходам. Усі доходи підприємства поділяються на дві групи: 1) доходи від звичайної діяльності; 2) доходи від надзвичайних подій. Доходи від надзвичайних подій включають: відшкодування збитків від надзвичайних подій та інші. До доходів від звичайної діяльності відносять: доходи від операційної діяльності; інший операційний дохід; доходи від фінансових операцій та ін.

Всебічний аналіз  доходів є важливим засобом пошуку резервів підвищення ефективності та якості роботи зміцнення фінансового стану і всієї економіки господарства. В завдання аналізу входить проведення об’єктивної оцінки досягнутого рівня, виконання плану за кінцевими виробничими результатами, виявлення і вимірювання впливу окремих факторів на ці показники, обґрунтування заходів підвищення доходності господарства.

Склад та структуру доходів ДП ДГ «Кутузівка» в динаміці по роках наведено в таблиці 2.1.  За даними таблиці бачимо, що виручка від реалізації зростає з кожним роком . Сума інших операційних доходів збільшилася у 2010 році, а потім в 2011 році стрімко впала. Цікавим є те, що дохід від фінансової діяльності підприємство «Кутузівка» отримувало лише в 2010 році. Проте в 2010-2011 роках наше господарство отримувало інші доходи. Надзвичайних доходів протягом досліджуваного періоду господарство не  отримувало. Загалом фінансове становище ДП ДГ «Кутузівка» у 2011 році стало кращим у порівнянні з попередніми  роками.