Джерела формування оборотних активів підприємства

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ 
 
 

КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси»

на тему:

« Джерела  формування оборотних активів підприємства»

(за матеріалами ТОВ «Відродження» Покровського району Дніпропетровської області) 
 

Виконала:

студентка групи Ф-2-07

Батюк Юлія Анатоліївна

Перевірила:

асистент

Крючко  Олеся Станіславівна 
 
 
 
 
 
 
 

Дніпропетровськ – 2010

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….... 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ  АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

1. Сутність оборотних активів, їх склад та структура…………………….. 5
2. Організація оборотних активів та джерела їх формування…………….. 8
3. Використання оборотних активів підприємства ……………………… 11

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ФІНАНСОВИЙ СТАН ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» ПОКРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Розміри,  виробничий напрямок, оцінка результатів  господарської діяльності підприємства та економічної ефективності виробництва ТОВ «Відродження»…………………………………………………………………   15

2.2. Комплексна  експертиза фінансового стану  ТОВ «Відродження»……… 21

РОЗДІЛ 3. ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ

3.1. Ефективність використання оборотних активів та шляхи їх підвищення……………………………………………………………………….27

3.2.  Прогнозування  фондовіддачі оборотних активів в ТОВ “ Відродження за допомогою кореляційно-регресійного аналізу…………………………….. 29

ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………….. 31

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 33

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..35

 
 
 
 
 
 

Вступ

 

       В умовах реформування  економіки України управління оборотними активами сільськогосподарських підприємств набуває особливої актуальності в силу того ,що цей вид активів становить майже 80 % їх загальної величини і являє собою найбільш мобільну частину фінансових ресурсів.

     Основними завданнями дослідження оборотних  засобів підприємства та джерел їх утворення є оптимальне розміщення оборотних активів, та формування їх за рахунок власних і позичених ресурсів

     Оптимізація розміщення оборотних засобів створює  підгрунття для цільового і економічного використання фінансових ресурсів, сприяє зменшенню запасів у виробництві  ті обігу, успішному виконанню планів виробництва, реалізації продукції, підвищенню рентабельності і зміцненню фінансового стану підприємства.

     Для цього підприємство повинно якісно розподіляти норматив власних оборотних  коштів. Нормування націлене на визначення дійсно мінімальних запасів на всіх стадіях руху оборотних фондів обігу.

     Для підприємства потрібно визначити яка  частина власних фінансових ресурсів буде направлена на фінансування оборотних  засобів та скільки потрібно коштів ззовні для здійснення своєї поточної діяльності, тобто авансувати в оборотні активи.

     При цьому така оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів ґрунтується на забезпеченні мінімальної сукупної вартості залучених фінансів.

         Важливу роль у збереженні  фінансової стійкості підприємства  відіграє раціональне управління оборотним капіталом за оптимальним визначенням його структури.

        В економічній літературі управління  оборотним капіталом розглядається  як процес формування величини  і структури оборотних активів,  а також як процес пошуку  джерел фінансування цих активів.

       У реалізації цього завдання  особлива роль належить аналізу  використання оборотних активів  підприємства. З його допомогою  виробляється стратегія і тактика  розвитку підприємства, обґрунтовуються  плани й управлінські рішення,  здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, його структурних підрозділів. Володіння сучасними методами економічних досліджень - запорука успіху управлінської діяльності.

           Предметом дослідження є джерела формування оборотних активів, їх склад та структура.

           Об’єктом дослідження є оборотні активи і всі економічні ресурси підприємства.

          Мета курсової роботи: дослідити оборотні засоби ТОВ «Відродження» та визначити основні шляхи по підвищенню ефективності їх використання.

          Завдання: розглянути виробничо-фінансову діяльність підприємства, дослідити оборотні засоби та шляхи підвищення ефективності їх використання, проаналізувати зміну рівня оборотних засобів на майбутнє.                        В курсовій роботі запропонований аналіз оборотних коштів підприємств України та, зокрема, на ТОВ « Відродження» . Поряд з аналізом визначаються шляхи покращення використання оборотних активів, проілюстровані проблеми, з якими стикаються підприємства у сучасних умовах, розглядаються загальні теоретичні й методичні положення обліку і аналізу використання оборотного капіталу.

   Оборотні активи - грошові кошти  та їх еквіваленти, що не  обмежені у використанні, а також  інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

     Оборотні активи – це складова  частина економічних ресурсів  підприємства. За рахунок оборотного  капіталу на підприємстві формується  велика кількість елементів активів, що потребують індивідуалізації управління.

       При підготовці курсової роботи  використовувались літературні  джерела: наукова література, підручники, та періодична література. [9]

       Щоб дослідити сутність джерел оборотних активів, можна користуватись такими методами, як методи економічно-математичного моделювання, статистичні методи, метод аналізу та ін.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ  АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

1. Сутність  оборотних активів, їх склад та структура

 

     Основою будь-якого виробництва  є засоби виробництва, які складаються  із засобів та предметів праці,  що беруть участь у створенні  продукту. Але з огляду на відмінність  у характері функціонування у  процесі виробництва та способі  перенесення вартості на створюваний продукт засоби праці набирають економічної форми позаоборотних активів, а предмети праці — оборотних.

     Оборотні активи як натурально-речовинна  категорія — це сукупність  матеріально-речовинних цінностей  і грошових коштів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на виробничий продукт упродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу (сировина, матеріали, готова продукція, грошові кошти тощо).

      Разом з тим в умовах існування  товарно-грошових відносин матеріальні  засоби підприємств виражаються  не лише в натуральній, а  й у вартісній формі.

      Отже, предмети праці у грошовій  оцінці становлять виробничі  оборотні фонди. До них на  промислових підприємствах належать сировина, матеріали, паливо, запасні частини, пальне, інші матеріальні цінності.

      До складу виробничих оборотних  фондів входять також незавершене  виробництво та витрати майбутніх  періодів.

       Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає в забезпеченні планомірного й ритмічного процесу виробництва на підприємствах та в об'єднаннях.

      Крім виробничих оборотних фондів  кожне підприємство має частину  активів, що перебувають в обороті.  Це готова продукція, грошові кошти на рахунках у банку та в касі підприємства, кошти в розрахунках тощо. Ця частина активів, оцінена у грошах, називається фондами обігу. Основне їх призначення (функція) полягає в забезпеченні коштами планомірного процесу обороту на підприємствах.

      Але незважаючи на відмінності  у призначенні оборотні фонди  та фонди обігу тісно взаємопов'язані.  Вони обслуговують єдиний процес  відтворення на виробництві й  забезпечують його неперервність.

        Водночас оборотні фонди та  фонди обігу є складовими оборотних активів, що відображають розміщення їх за сферами відтворення у процесі руху, і разом з тим самостійними економічними категоріями.

       Економічною категорією, що об'єктивно  існує, є оборотні активи. Для  з'ясування економічного змісту  оборотних активів необхідно розмежувати їх функціональні форми, яких вони постійно набирають і змінюють, проходячи через сфери виробництва та обігу, пов'язувати рух (зміну) цих функціональних форм з рухом їх речових носіїв, а також розглядати оборотні активи як категорію в русі. [6,7]

     Справді, якщо процес виробництва  на кожному підприємстві неперервний,  то оборотні активи, що обслуговують  його, у кожний момент перебувають  одночасно як у сфері виробництва  у вигляді виробничих запасів,  незавершеного виробництва, так і у сфері обігу у вигляді готових виробів та грошових коштів. Крім того, зі сфери виробництва вони переходять у сферу обігу і навпаки, тобто постійно перебувають у русі, проходячи три стадії кругообігу — грошову, товарну та виробничу.

        В умовах товарно-грошових відносин рух, кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачається, не споживається подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення і змінює лише форми свого руху. У цьому зв'язку К. Маркс писав: "вартість взагалі авансується, а не витрачається, оскільки ця вартість, проходячи різні фази свого кругообігу, знову повертається до свого вихідного пункту". Отже, оборотні активи не витрачаються, не споживаються, а авансуються та повертаються підприємству у процесі реалізації продукції.

        Отже, оборотні активи як вартісна  категорія — це вартість, авансована  у кругообіг виробничих оборотних  фондів та фондів обігу для  забезпечення неперервності процесу  виробництва та обігу.

     Але оборотні активи включають як матеріальні, так і грошові ресурси. Тому ототожнювати їх тільки з грошовими коштами економічно не обґрунтовано. В організації оборотних активів слід розрізняти їх склад і структуру. Під складом оборотних активів розуміють сукупність їх елементів (статей).

        Структура оборотних активів  — це співвідношення окремих  елементів оборотних активів  у їх загальному обсязі.

        У народному господарстві склад  і структура оборотних активів  різняться й залежать від галузі, складу витрат, виду продукції, що випускається, особливостей матеріально-технічного постачання тощо. У виробничій сфері, а також у торгівлі найбільшу питому вагу в оборотних активах мають запаси.

       Запаси — це активи, які перебувають  у процесі виробництва з метою подальшого продажу отриманого продукту виробництва, утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, а також для споживання у процесі виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг.[10]

У господарській  діяльності запаси поділяються на такі види: