Облік і аудит витрат з операційної діяльності

Закон України «Про оплату праці». Цей Закон визначає економічні, правові  та  організаційні засади  оплати  праці  працівників, які перебувають  у  трудових відносинах,  на  підставі  трудового  договору  з  підприємствами, установами,  організаціями усіх форм власності та господарювання (далі підприємства),  а  також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення  відтворювальної  і  стимулюючої  функцій  заробітної плати.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Перш за все в Законі України визначено біля 50 вживаних термінів. При цьому визначення термінів дано чітке та вичерпане, що не дає можливості пояснювати їх двояко.

Дано чітке визначення платників податку на прибуток підприємств, виходячи з принципу загальності податку. Об’єкт оподаткування (прибуток, обчислений шляхом зменшення суми відкоригованого валового доходу за звітний період на суму валових витрат платника податку та сум нарахованих амортизаційних відрахувань).

На фінансовий стан господарюючих суб’єктів, прибуток від діяльності яких обкладався за підвищеними ставками, позитивно впливає перехід до застосування єдиної 30-ти відсоткової ставки оподаткування прибутку для всіх видів господарських операцій.

Новим законом також передбачено використання спеціальних умов оподаткування прибутку, що отриманий від декількох операцій особливого виду.

Закон України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні»  Державне  регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

• створення єдиних правил  ведення  бухгалтерського  обліку  та  складання  фінансової звітності,  які  є  обов'язковими  для всіх  підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
• удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського  обліку  та фінансової  звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення  (стандарти)  бухгалтерського обліку,  інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання  ділової  активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва,  його  соціальну спрямованість  відповідно  до  вимог Конституції України,   утвердити   суспільний господарський  порядок  в  економічній  системі  України,  сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма. Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» це  Положення  (стандарт)  визначає  методологічні  засади формування  в  бухгалтерському  обліку  інформації   про   витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми   цього   Положення    (стандарту)    застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ  та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову   звітність   за   міжнародними  стандартами  фінансової звітності).

Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій». Ця Інструкція   встановлює   призначення  і  порядок  ведення рахунків   бухгалтерського   обліку   для   узагальнення   методом подвійного  запису.

Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами даної КРС в Україні Затверджено наказом Головного КРУ від 3.10.97 №121. Основні положення та завдання ревізій і перевірок.

Отже, на підставі проведеної оцінки нормативної бази витрат операційної діяльності виявлено, що на даному етапі розвитку економічних відносин облік, аналіз та контроль витрат не враховують вимоги, котрі висуваються системою управління до них. Недосконалість організації та методики обліку, аналізу і контролю цих об’єктів спричиняє втрату частини інформації, змісту та призначення, викривлення суті, зниження достовірності, унеможливлення дослідження й управління. Тому, науково обґрунтовані рішення цих проблем є передумовою для покращення стану обліку, аналізу та контролю витрат, запровадження яких на підприємствах суттєво підвищить ефективність управління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ВИТРАТ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ  

3.1 Зарубіжний досвід обліку та контролю витрат       

 

      3.2. Зарубіжний досвід обліку та контролю витрат

 

Будь – яке підприємство головною метою своєї діяльності має одержання прибутку як позитивного фінансового результату. Фінансові результати являють собою економічний підсумок виробничої діяльності господарства, виражений у вартісній формі. Саме від визначення фінансового результату, як свідчить зарубіжний досвід та національна практика, буде залежати організація обліку доходів і витрат.

Усі витрачені у господарстві ресурси знаходять своє відображення в витратах, які виникають за рахунок виплат грошових коштів, виникнення заборгованості, обміну тощо. Найбільша сума витрат у сільськогосподарських підприємствах припадає на здійснення процесу виробництва. Витрати виробництва в фермерських та інших господарствах  складають: матеріальні витрати, оплата праці на виробництво продукції та інші витрати. Облік матеріалів та інших запасів доцільно вести періодичний, коли всі одержані запаси визначають як матеріальні витрати  виробництва. При цьому для точного визначення розміру фактичних матеріальних витрат проводять корегування на  зміну залишків запасів на початок та кінець року, які визначаються шляхом інвентаризації. При цьому інвентаризація виступає як елемент методу бухгалтерського обліку. Таким чином, витрати на виробництво в малих підприємствах будуть склади алгебраїчну суму витрат на: оплату праці на виробництво продукції, суму придбаних матеріальних цінностей та отриманих послуг, суму інших витрат та суму зміни залишку запасів. Такий досвід був запозичений з США, де облік  витрат ведуть за двома  методами: касовим (не враховують залишки матеріальних цінностей на кінець року)  або наростання (враховують залишки матеріальних цінностей на кінець року). Відповідно до міжнародних стандартів законодавство США  не вимагає ведення обліку за єдиною системою  і фермер може обирати будь-яку систему, яка об’єктивно буде відображати його діяльність. Але організація обліку передбачає ведення обліку за кожним видом діяльності та розподіл витрат на фермерські та позафермерські витрати.  Регістри обліку для фермерів розробляють науково-дослідні станції при університетах штатів.

Так, в штаті Айова такими регістрами згідно книги по фермерському обліку (практичне керівництво) є Регістр фермерські витрати, Регістр фермерський дохід (готівкою), Відомості чистого доходу. Крім того, при використанні методу наростання   для визначення доходів і витрат ведуть опис кормів і худоби для визначення залишку та врахування його  при визначенні результатів. При веденні обліку не використовують метод подвійного запису, а здійснюють просте групування господарських операцій.  Витрати відображають в розрізі елементів і окремо виділяють витрати на оренду техніки та бартерні операції.

В Європі, зокрема в Польщі, облік в малих сільськогосподарських підприємствах  ведеться на основі спрощеної системи методу «витрати-випуск». Як фінансовий результат визначають такі показники як  «доход-брутто» та «доход-нетто». Доход-брутто визначається як різниця усіх доходів та витрат з корегуванням на залишки запасів та розрахунків без амортизації. Доход-нетто є результат від різниці доход-брутто та суми амортизації. Облік ведеться з використанням уніфікованих простих рахунків.  Відповідно до Інструкції по впровадженню рахівництва основними регістрами обліку є: Інвентарна книга, Книга внутрігосподарського руху, Книга доходів і витрат.

Цікавою за побудовою є Книга обліку доходів та витрат. Вона складається з трьох частин: доходи, витрати і  фінансовий результат діяльності. Для зручності використання кожна з частин різного кольору. Наприклад, витратна частина  зеленого кольору, доходна – синього. Облік доходів здійснюється в розрізі господарських операцій за видами надходжень: готівкові розрахунки, безготівкові розрахунки, товарообмінні операції. Аналогічно відображають витрати у вартісному виразі. В кінці місяця визначають фінансовий результат: до сальдо на початок звітного періоду додають доходи за звітний період і мінусують витрати, здійснені за цей період.

Взагалі, у більшості країн Європи ведення обліку доходів і витрат має чітко виражений податковий характер і ведеться тільки для складання податкової звітності та здійснення розрахунку  платежів до бюджету. У веденні такого обліку зацікавлений лише сам фермер.

У вітчизняній економічній теорії та практиці обліку витрат сьогодні відсутні роботи з удосконалення облік витрат із врахуванням досвіду в окремих галузях промисловості. Додаткових досліджень потребують також такі проблеми: формування облікової політики підприємства щодо обліку витрат, облік та розподіл накладних витрат з урахуванням міжнародного досвіду. Вирішення цих проблем дозволить перейти на новий рівень побудови бухгалтерського обліку витрат, підвищить його аналітичність та ефективність в управлінні діяльністю підприємства.

Існує єдиний облік, і лише національні особливості, традиції, що історично склалися в кожній країні, визначають різні підходи до його побудови. Наявність двох форматів звітів про прибутки та збитки зумовлена існуванням двох основних моделей бухгалтерського обліку, які  відомі як англосаксонська та континентальна (європейська). Обидві моделі базуються на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку, але мають суттєві відмінності, які  зумовлені в першу чергу різницею у правовій системі, соціально – економічними факторами, історичними традиціями тощо.

Розглянемо більш детально англо – саксонську систему обліку так, більшість промислових підприємств країни англо – саксонської групи використовують інтегровану систему обліку, яка передбачає отримання інформації для зовнішніх і внутрішніх користувачів у межах однієї системи рахунків. Це досягається через «вмонтування» рахунків які вони кореспондують з рахунками фінансового обліку.

Наступну систему обліку розглянемо континентальну (європейську). Для континентальної моделі обліку характерним є виділення двох автономних систем рахунків відповідно для цілей фінансового обліку та управлінського обліку.

У системі рахунків фінансового обліку здійснюється періодичних облік запасів, витрати групуються за елементами (матеріали, зарплата, амортизація тощо), а доходи  - за видами діяльності (основна, фінансова, надзвичайна). Відображаються розрахунки з дебіторами і кредиторами, визначається загальний фінансовий результат.

У США немає єдиної чіткої системи класифікації витрат виробництва. На підприємствах їх класифікація залежить від інформації, яка потрібна менеджеру. Є чимало випадків, коли всередині однієї фірми застосовують різні види групувань затрат для обчислення собівартості продукції.

У американських фірмах застосовуються переважно два методи обліку виробничих витрат і калькуляції собівартості продукції: позамовний та попроцесний. Обидві ці системи обліку витрат в Україні, оскільки поряд з обліком витрат і обчислення собівартості одиниці з обліком витрат і обчисленням собівартості одиниці продукції вони включають також контрольну і аналітичну функції за статтями виробництва.

При обліку витрат за замовленням, об’єктами калькуляції є вироби, замовлення, партії або групи виробів, а при обліку витрат за процесами – виробничі операції та процеси. Незалежно від методу обліку для кожного калькуляційного об’єкта відкривається аналітичний облік і виробничі витрати пов’язуються безпосередньо з кожним замовленням.

Метод обліку витрат за процесами ґрунтується на зведені в одне ціле виробничих витрат різних цехів і процесів або центрів витрат, через які проходить продукт за певний період часу.

У промислових фірмах США обліку витрат на виробництво та калькуляції собівартості надається пріоритетне значення, бо вони прямо впливають на фінансові результати господарської діяльності кожної фірми.

У Франції для обліку виробничих витрат передбачено 6 рахунків. Застосовується двоколовий принцип обліку: у фінансовій бухгалтерії – 9 елементів витрат, а в управлінській бухгалтерії – 3-7 статей витрат, при цьому відсутня інтеграція елементів і статей витрат. Для цього за допомогою методу «витрати - випуск» слід враховувати зміни залишків сировини, матеріалів, товарів, готової продукції, незавершеного виробництва і відображати їх на рахунку «Прибутки і збитки».

 

3.2 Шляхи вдосконалення обліку та аудиту витрат операційної діяльності на підприємстві

 

В умовах переходу до ринкових принципів господарювання рівень операційних витрат, їх структура та динаміка на макрорівні є важливим індикатором розвитку виробництва, його організації,  ефективності функціонування у масштабах економіки та видів її економічної й промислової діяльності.