Облік і аудит витрат з операційної діяльності

ВСТУП

 

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої господарської діяльності.

Будь-яке підприємство, починаючи процес виробництва  або приймаючи рішення щодо його розширення, повинно бути впевнене в його прибутковості. Порівняння витрат і результатів діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства. Без такого порівняння виникають непоправні помилки при виборі економічної політики  підприємства, прийнятті важливих управлінських рішень, вибору видів підприємницької діяльності, визначенні оптимальних обсягів і структури випуску продукції, а також цін на продукцію, (роботи, послуги).

Основний фінансовий результат діяльності підприємства – це прибуток, який є основою і джерелом засобів для його подальшого розвитку. Підвищити прибуток можна, збільшуючи обсяги виробництва або ціни на продукцію (роботу, послугу), що випускається. Однак це не завжди можливо і доцільно. Тому в системі розвитку підприємства в умовах значних економічних обмежень підвищення фінансового результату безпосередньо зв'язано зі зниженням витрат.

Практично на кожному підприємстві існують резерви для зниження витрат до раціонального рівня, що дозволяє досягнути росту економічної ефективності діяльності, підвищення конкурентоздатності. Особливо це стосується галузі хлібоприймальних заготівельних підприємств. Управління витратами є доцільним у всіх сферах діяльності підприємства й має велике значення та цінність для всіх місць виникнення і центрів витрат. Усі вище вказані фактори обумовлюють важливість і актуальність теми курсової роботи.

Метою написання роботи є виявлення сучасної природи операційних витрат діяльності підприємства в умовах ринкової економіки, обґрунтування теоретичних, методичних і практичних положень, щодо  удосконалення системи їх обліку і аудиту, а також розроблення рекомендацій щодо забезпечення їх ефективності.

Для розкриття поставленої мети в курсовій роботі передбачається вирішити такі завдання :

• вивчити теоретичні аспекти формування і розподілу операційних витрат;
• дослідити діючу практику ведення первинної документації, методику ведення бухгалтерського обліку і аудиту витрат операційної діяльності підприємства, що досліджується;
• на основі порівняння теоретичних знань і практики діяльності базового підприємства сформулювати висновки та пропозиції щодо удосконалення обліку та аудиту операційних витрат підприємства.

Об'єктом дослідження є витрати операційної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю СТОВ «Петровський». Предметом дослідження є організація обліку витрат операційної діяльності підприємства.

У процесі роботи використовувалися такі методи дослідження: структурно – логічний аналіз (при побудові логіки та структури курсової роботи); метод економічного аналізу (при оцінці динаміки та структури витрат операційної діяльності); метод групувань (придослідженні питання класифікації витрат операційної діяльності); різноманітні прийоми статистичних методів, зокрема порівняння – при зіставленні фактичних даних за відповідні періоди; методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції. Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні нормативних актів, літературних джерел, матеріалів періодичних видань, електронних ресурсів.

 

 

 

 

 

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ ВИТРАТ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  

1.1 Економічна сутність та класифікація витрат операційної діяльності  

В умовах реформування національної системи бухгалтерського обліку, приведення її у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку знов стає актуальним собівартість як один з основних якісних показників роботи підприємства, що характеризує в грошовій формі ефективність його роботи. Бід правильного розрахунку собівартості продукції залежить результат основної діяльності підприємства, що відображає його фінансовий стан, який він може продемонструвати потенційним інвесторам і кредиторам.

Під операційними витратами (собівартість) розуміються виражені в грошовій формі витрати трудових, матеріальних, нематеріальних, фінансових ресурсів на здійснення операційної діяльності.

Операційні витрати підприємства характеризуються такими основними показниками:

• абсолютною сумою витрат. Показник дає уявлення про обсяг операційних витрат, але не дозволяє судити про їхню ефективність;
• коефіцієнтом (або рівнем) витратоємкості операційної діяльності.

Він визначається як відношення суми валового або чистого операційного прибутку до суми витрат. Даний показник є показником ефективності операційних витрат.

В умовах ринкової економіки виникає проблема не стільки у визначенні витрат, їхньому розподілі за об'єктами та забезпеченні мінімізації, скільки в управлінні ними в умовах конкуренції і визнання доцільності та досягнення необхідної їхньої прибутковості. Завдавання полягає не у їхній мінімізації, а в досягненні такого рівня, за яким їх визнають споживачі та які приносять відповідний прибуток виробникам.

Мета аналізу витрат діяльності підприємства полягає в інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів, їхній оптимізації та обґрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої раціоналізації. Для досягнення цієї мети проводять аналіз на основі принципів системного, комплексного та кібернетичного підходів до аналізу економіки.

В основу системного підходу покладено дослідження об'єктів системи, розкриття їхньої цінності, виявлення багатьох типів зв'язків, зведення їх в єдину теоретичну систему.

Системний підхід до аналізу витрат передбачає:

• виявлення місця та ролі показників витрат в оцінці досягнутої ефективності виробництва;
• розроблення принципової схеми аналізу на основі класифікації факторів і резервів раціоналізації витрат;
• визначення методів вимірювання факторів і резервів раціоналізації витрат;
• визначення основних напрямів мобілізації виявлених резервів раціонального використання виробничих ресурсів у поточному і перспективному плануванні собівартості.

Комплексний підхід означає вивчення об'єктів як системи з погляду формування інформації для прийняття управлінських рішень. Комплексний підхід збігається з системним підходом лише стосовно вивчення окремих аспектів, окремих показників. їхня динаміка і прогноз на перспективу не збігаються, коли йдеться про аналізований об'єкт загалом. Тоді комплексний підхід виступає як принцип системного підходу.

Він означає узгодження й одночасне дослідження у взаємозв'язку різних аспектів господарської діяльності на основі вивчення системи показників для отримання кінцевих результатів, визначення та вимірювання факторів, що їх зумовлюють, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, отримання інформації для обґрунтування управлінських рішень.

Комплексність економічного аналізу виявляється в трьох напрямах.

По-перше, в процесі аналізу враховують не лише економічні, а й технічні, соціальні, технологічні та інші фактори.

По-друге, в тіснішому зв'язку його цілей і завдань з цілями управління; по-третє, в багаторівневому аспекті аналізу.

Кібернетичний підхід передбачає розгляд об'єктів як системи, яка складається з елементарних перетворювачів інформації. При кібернетичному підході аналіз підпорядкований цілям синтезу економічної системи і її вдосконалення, економіко-математичні методи аналізу збігаються з системним дослідженням економіки та управління об'єктом.

Інформаційна база проведення аналітичних досліджень витрат формується за вихідною інформацією кошторисів (нормативів) витрат, за даними бухгалтерського та статистичного обліку, за матеріалами ревізій і спеціальних обстежень та ін.

Враховуючи управлінський аспект аналізу витрат, виділяємо його аналітичні оцінки, пов'язані з пошуком резервів витрат та можливостями їх мобілізації. Для цього визначимо послідовність аналізу.

На першому етапі дають загальну оцінку виконанню кошторису (стандартів) витрат в розрізі економічних елементів, на другому – оцінку відхилень від стандартних прямих витрат, на третьому – аналіз виконання бюджету (кошторису) накладних витрат, на четвертому – аналіз собівартості (калькуляції) окремих виробів, на п'ятому етапі треба дати оцінку впливу зміни витрат на кінцеві виробничо-фінансові результати діяльності підприємства.

Створення ефективного аналітичного забезпечення управління витратами пов'язане з:

• виготовленням конкурентоспроможної продукції;
• наявністю якісної та реальної інформації щодо собівартості окремих видів продукції, виконаних робіт (послуг) та їхніх позицій на ринку;
• можливістю використання гнучкого ціноутворення;
• наданням об'єктивних даних для складання бюджету підприємства;
• можливістю оцінки раціоналізації витрат за центрами їхнього формування та центрами відповідальності.

З метою управління витратами господарського суб'єкта проводять їхню класифікацію, що дає змогу визначити природу та особливості формування, розподілу витрат за визначеними об'єктами управління. Відповідно до оцінок фінансових результатів та стосовно руху грошових коштів доцільно виділити витрати операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.

Для ефективного управління операційними витратами підприємства була розроблена відповідна їхня класифікація. Ця класифікація використовується в процесі обліку, аналізу, калькуляції, планування і контролю операційних витрат, що формують виробничу собівартість продукції.

Систематизація операційних витрат за класифікаційними ознаками була представлена в таблиці.

Таблиця 1.1

Класифікація операційних витрат

Ознаки класифікації операційних витрат підприємства	Види витрат по відповідних ознаках класифікації
1. За рівнем еластичності до  обсягу реалізації продукції	змінні;  постійні
2. За змістом операційного процесу	операційні витрати, пов'язані з виробництвом продукції;  операційні витрати, пов'язані із збутом продукції;  повні операційні витрати
3. За способом віднесення до  конкретного об'єкту витрат	прямі;  непрямі (обернені)
4. За відношенням до виробничого  процесу	основні;  накладні
5. За економічним змістом	матеріальні витрати;  витрати на оплату праці;  відрахування на соціальні заходи;  амортизація основних фондів і нематеріальних активів;  інші витрати

Визначальними в системі комплексного економічного аналізу та в аналітичному забезпеченні групування витратами за схемою «діяльність – витрати – фінансовий результат» є їхнє групування за економічними елементами та статтями калькуляції.

Групування витрат за економічними елементами стосується лише операційної діяльності підприємств і дає змогу провести аналіз складу, структури та ефективності витрат. Можна визначити залежність витрат від технічного рівня розвитку та ефективності використання матеріальних, трудових ресурсів, визначити пріоритетні напрями їхньої раціоналізації. Поелементне групування використовують, визначаючи граничний рівень витрат, для складання кошторисів та формування їхньої нормативної бази. Групування витрат за економічними елементами має типову структуру.

Групування витрат за статтями калькуляції дає змогу визначити цільове здійснення витрат, узагальнити їх за місцем виникнення відповідно до виготовленої продукції, виконаних робіт, стосовно видів діяльності та у зв'язку з проведенням різних організаційно-технічних заходів.

Проте наведене групування не дозволяє здійснювати контроль і аналіз витрат за цільовим призначенням в процесі виробництва (по цехах, дільницях і видах виробів), і незрозуміло, на які цілі або потреби були здійснені такі витрати.

Отже, для контролю і аналізу вироблюваних витрат разом з обліком їх по економічних елементах застосовується групування витрат на виробництво за статтями калькуляції, за якими і обчислюється собівартість продукції.

Встановлення переліку і складу статті калькуляції виробничої собівартості продукції тепер було віднесено до компетенції підприємства і має бути регламентоване його обліковою політикою.

Типове групування витрат на виробництва за статтями калькуляції з урахуванням вимог П(С)БУ:

• сировина і матеріали;
• купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;
• паливо, енергія на технологічні цілі;
• повернені відходи (віднімаються);
• основна заробітна платня виробничих робітників;
• додаткова заробітна платня виробничих робітників;
• відрахування на соціальне страхування;
• витрати, пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції;
• витрати на утримання і експлуатацію обладнання;
• загальновиробничі витрати;
• втрати унаслідок технічно неминучого браку;
• попутна продукція (віднімається);
• інші виробничі витрати.