Еволюція форм грошей в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2013 в 22:18, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність обраної теми обумовлена тим, що гроші — одне з найдавніших явищ у житті суспільства, вони відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку.
Гроші слугують не тільки засобом взаємодії товаровиробників, а й визначають ефективність функціонування господарського механізму суспільства. Слугуючи засобом обміну і нагромадження, вони забезпечують перенесення вартості у часі і просторі. Поряд з іншими споживчими якостями гроші є загальною споживною вартістю і загальним засобом обміну. Тому категорія „гроші” – це супертовар, що має загальноекономічне навантаження.

Оглавление

Вступ………………………………………………………………………………. .
1.Сутність грошей та їх основні функції………………………………………….
2.Форми грошей таїх еволюція …………………………………………………..
3. Особливості еволюції форм грошей в Україні………………………………..
4. Хронологія та значення грошових реформ в Україні…………………………
5. Шляхи стабілізації грошової одиниці в Україні……………………………….
Висновки……………………………………………………………………………
Список використаної літератури………………………………………………….

Файлы: 1 файл

курсова робота.doc

— 613.00 Кб (Скачать)

— законодавче  заборонити подальші затримки з виплатою заробітної плати та інших доходів за рахунок Державного бюджету, змінивши сам порядок видачі банками готівки з цією метою. Необхідно тимчасово встановити їм таку черговість видачі готівки: в першу чергу — працівникам усіх низових бюджетних установ (лікарень, шкіл тощо), а в другу чергу — керівним структурам бюджетної сфери (від районних до Верховної Ради), обумовивши видачу готівки структурам другої черги лише при повному розрахунку зі структурами першої черги. Подібну черговість можна ввести також у межах окремих бюджетних установ за категоріями працівників — у першу чергу працівникам нижчої та середньої ланок; у другу чергу — керівним працівникам. Така реорганізація не потребує ні значних зусиль, ні тривалого часу, але дала б значний ефект. Адже мільярдна заборгованість держави далеко не рівномірно розподілена між окремими категоріями працівників бюджетної сфери.

Тільки запропоновані  заходи могли б істотно підтримати нову національну валюту як нині, так  і в майбутньому.

Неможливо уявити шляхи стабілізації без інструментів.

Є кілька ключових позицій, які визначатимуть зміцнення  грошової стабілізації не лише у короткостроковій, а й у середньостроковій перспективі. Це насамперед курсова політика. Вже  вказувалося на некоректність намагань штучно девальвувати гривню. Стимулювання експорту з використанням зазначеного інструментарію, використання девальвації як компенсуючого інструменту експортних втрат може дати лише тимчасові вигоди.

На відміну  від девальвації, зміцнення валютних позицій національної грошової одиниці більш вигідне для України. Йдеться, по-перше, про здешевлення критичного імпорту енергоносіїв, що посідає дуже важливе місце в нашому торговому балансі. По-друге, ми здешевлюємо технологічний імпорт машин та обладнання, що повною мірою відповідає стратегії інноваційного розвитку української економіки на наступне десятиріччя. По-третє, поступова ревальвація гривні, що нині відбувається, здешевлює обслуговування зовнішнього боргу. По-четверте, стабільний валютний курс — це надійна основа зниження інфляції. По-п’яте, ревальвація — важливий чинник підвищення не лише реальних доходів населення, а й вартості активів підприємств та фінансових (зокрема банківських) установ, номінованих у доларах. Нарешті, по-шосте, сильна гривня — це важлива передумова зміцнення інвестиційного потенціалу, зокрема залучення в національну економіку іноземних капіталів.

Звісно, у будь-якому  разі не йдеться про штучну ревальвацію. Необхідно істотної лібералізації  валютного ринку і запровадження  політики гнучкого валютного курсу, який має визначитися взаємодією ринкових факторів, вільних від адміністративних обмежень. Ця позиція найбільшою мірою відповідає логіці євростратегії України, адже саме такий валютний режим збалансовує реальний попит на іноземну валюту з її пропозицією, врівноважує торговельний баланс, сприяє економічному зростанню.

Дійовість грошово-кредитної  політики визначається здатністю Національного  банку регулювати грошові потоки та структуру грошового ринку. Наші проблеми у цій площині також  не становлять жодної таємниці. Зрозуміло, по-перше, що грошово-кредитна політика не може бути ефективною, коли поза банками обертається понад 40% грошової маси. Ці гроші фактично не піддаються регулятивним діям НБУ. По-друге, грошово-кредитна політика не може бути ефективною, коли фактично не діють механізми дисконтного регулювання. Йдеться про механізм облікової ставки, яка поки що не виконує у нас регулятивної функції. Впродовж з 2009-2011 року облікова ставка знизилася з 10,25 до 7,75%, а кредитні ставки комерційних банків — усього на 15,1 відсоткових пункта. Нині у нас облікова ставка становить 7,75%, а в Росії — 8%, однак кредитні ставки комерційних банків в Україні 17,4%. По-третє, грошово-кредитна політика не може бути ефективною і в умовах існуючої доларизації, коли гривня лише частково виконує функцію нагромадження та міри вартості. Іноземна валюта у досить значних обсягах залишається основним товаром на ринку грошей. Частка депозитів, номінованих у ній, 1997 року становила 29,9%, 2011-го — 13,1%. Добре відомо і те, що у скляних банках населення зберігає не гривні, а долари. [35]

Існують й інші не менш гострі проблеми, без розв’язання  яких говорити про надійність грошової стабілізації було б передчасно.

У контексті  проблеми, що розглядається, дуже важливе удосконалення немонетарних інструментів грошової стабілізації. Нині це має стати головною турботою уряду, його економічного блоку. По-перше, збереження політики бездефіцитного і водночас збалансованого бюджету. У нас немає альтернативи цьому. Бездефіцитний бюджет — не лише основа стабільності гривні, а й головний інструмент зниження боргового навантаження на економіку. По-друге, відчутне зниження податкового тягаря. Податкова складова в структурі витрат, а відтак і в ціновій динаміці, залишається надзвичайно високою. По-третє, створення ефективного антимонопольного конкурентного середовища і насамперед — подолання свавілля природних монополій, які весь час штучно завищують тарифи. По-четверте, детінізація української економіки та ін.

Рада НБУ  готова активно співпрацювати насамперед з Міністерством економіки із цих питань. Знову ж таки, йдеться про органічне поєднання інструментарію грошово-кредитної та немонетарної антиінфляційної політики. Реалізація поставлених Президентом України завдань щодо відчутного поглиблення стабільності гривні можлива лише на основі такого комплексного підходу.

За висловом Дж.М.Кейнса, не існує і не може існувати «надійнішого» засобу, здатного повністю розвалити не лише економіку, а й  усю суспільну структуру держави, ніж розладнана грошова система. З другого боку, можна послатися на слова відомого російського фінансиста й державного діяча, автора грошової реформи в Росії 1895—1897 років графа С.Ю.Вітте, який стверджував, що сила будь-якої держави, її міжнародний авторитет визначаються не кількістю гармат і чисельністю солдатів, а насамперед стійкістю її грошової одиниці. Ці слова набувають дедалі більшої актуальності і для нас.

Ефективність  застосування економіко-математичних методів у моделях реалізації завдань аналітичного дослідження базується на широкому використанні засобів автоматизованої обробки відповідних інформаційних даних. Ідеться передовсім про впровадження в процес аналізу господарської діяльності підприємств сучасних комп'ютерних технологій, що створює належні передумови одержання якісної аналітичної інформації, потрібної для забезпечення процесу розробки науково обґрунтованих управлінських рішень.

Найдоцільнішим  варіантом (формою) реалізації такого інтеграційного процесу можна вважати  впровадження сучасних інформаційних систем, що базуються на досконалих операційно-програмних засобах, інформаційних технологіях використання економіко-математичних методів і моделей, систем підтримки прийняття рішень. Сучасні інформаційні системи містять відповідний перелік функціональних завдань аналізу ринку, маркетингу, збуту готової продукції, технічної підготовки виробництва, техніко-економічного планування, матеріально-технічного забезпечення запасами, управління трудовими ресурсами, кадрами, управління фінансами, інвестиціями та інноваціями, управління основним та допоміжним виробництвом, управління якістю, бухгалтерським обліком та звітністю. Насамперед це комп'ютерні системи підтримки та прийняття рішень (СППР). системи підприємства [28, c. 78-80] .

Отже, Стабільна національна валюта держави – це ознаки її економічної і політичної стабільності, авторитету у світі і благополуччя її громадян. Наша держава вже на початку свого існування зіткнулася з труднощами пов'язаними з утриманням стабільності своєї валюти. Ми пережили гіперінфляцію, великі стрибки цін та обезцінення зароблених грошей. Вивчення та аналіз факторів що впливають на стабільність, вживання необхідних заходів повинне вивести національну економіку з кризи та забезпечити економічне зростання держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Отже, підсумовуючи все вище зазначене мені хотілося б відмітити те, що грошам належить визначальне місце в ринковій економіці та на основі великої кількості літературних джерел в цій курсовій роботі я:

   - засвоїла  механізм походження грошей, упевнилася в неминучості появи грошей у процесі розвитку суспільного виробництва та обміну;

   - зрозуміла  логіку еволюції форм грошей, об'єктивну зумовленість переходу  від повноцінних грошей до  неповноцінних, причини та значення  демонетизації золота;

   - розібралася в багатогранній сутності грошей;

   - дала  характеристику форм грошей, що  перебувають в обігу;

   - виявила шляхи та інструменти за допомогою яких буде зміцнюватись національна валюта

   - навела приклади сучасних форм грошей.

Гроші виникли  стихійно, багато тисяч років тому. Вони виділились із товарного світу як особливий товар, що став надтоваром, як загальний еквівалент, що став посередником у товарному обміні.

Гроші – це особливий  товар або загальновизнаний матеріальний носій, що виконує роль всезагального еквіваленту в процесі обміну товарів на ринку. Його поява ліквідувала багато недоліків, які притаманні повній, розвернутій формі вартості.

Сутність грошей полягає в тому що це – специфічний  товарний вид, з натуральною формою якого зростається суспільна функція всезагального еквівалента.

Вони виступають як її судинна система, що забезпечує обіг доходів і витрат суб'єктів  ринку, життєдіяльність кожної з  цих структур. Дієздатна грошова  система сприяє ефективному використанню ресурсів, стійкому зростанню виробництва, його збалансованості.

Водночас гроші  виконують важливу інформативну функцію, їх називають «мовою ринку». І це справді так. Вся статистична, комерційна, а власне й виробнича  інформація стосовно процесів, що відбуваються в ринковій економіці, подається через вартісні показники у їх грошовому вираженні.

Зазначимо й  те, що гроші — досить нестійкий  і чи не найвразливіший елемент ринкової економіки.

Також основна суть грошей закладена у 5 функціях, які вони виконують: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші. Кожна функція розглядається в органічній єдності з іншими.

Грошова реформа  є складовим елементом антиінфляційної  політики і спрямовується на усунення наслідків інфляції в грошовій сфері і створення монетарних та економічних передумов для стабілізації грошей.

В результаті проведення грошової реформи вдалося забезпечити  певне покращення стану фінансово-грошової системи, але не на довгий час. Адже в умовах сучасної фінансової кризи  цінність гривні знизилася, а грошовий обіг збільшився. Але завдяки іноземним інвестиціям (та інвестиціям в країні взагалі)  та політиці яку проводить наша держава гривня потрохи повертає собі цінність та стабільність.

У багатьох високорозвинених країнах грошові знаки доживають  свої останні роки. Якщо в країні добре розвинена банківська система, уряд користується довірою у населення, немає ніякої необхідності носити з собою купи паперових грошей і монет. Можна перейти на безготівковий розрахунок. Це у багато разів зручніше і практичніше. Люди можуть приходити в магазин з пластиковою платівкою в кишені, і купувати скільки завгодно товарів, якщо звичайно дозволяє рахунок, можуть подзвонити і замовити товари по телефону або через Internet. Майже всі великі операції проводяться за безготівковим розрахунком.

Але такий вид  розрахунку може бути перспективним  тільки при стабільній економіці, розвиненій банківській системі та абсолютному  довірі населення державі. Якщо хоч  один з цих компонентів не виконується, повний перехід на безготівкову систему просто неможливий. На жаль, у нашій країні не виконується жодна умова. Отже, поки не буде довіри до уряду, не буде розвинена банківська система і не стабілізується економіка, цей вид розрахунку вкрай не перспективний.

Стабільна національна  валюта держави – це ознаки її економічної і політичної стабільності, авторитету у світі і благополуччя її громадян. Наша держава вже на початку свого існування зіткнулася з труднощами пов'язаними з утриманням стабільності своєї валюти. Ми пережили гіперінфляцію, великі стрибки цін та обезцінення зароблених грошей. Вивчення та аналіз факторів що впливають на стабільність, вживання необхідних заходів повинне вивести національну економіку з кризи та забезпечити економічне зростання держави.

У ході розробки та реалізації стратегій економічної стабілізації в Україні не було враховано накопиченого досвіду регулювання нестабільних економічних систем, відбулося некритичне застосування теоретичної та практичної бази, надбаної розвиненими економіками і непридатної для перехідного періоду. У підготовці заходів щодо виходу економіки із трансформаційної кризи та переходу до економічного зростання необхідна переорієнтація методологічних засад економічної політики на теорії нестабільних економік. Джерелом практичного досвіду (з урахуванням неможливості його прямого некритичного запозичення) повинна виступати практика політики держави у нестабільних економічних системах.

Тимчасова грошова  стабілізація, що хибно трактується  в Україні як досягнення макроекономічної стабільності, не містить передумов для економічного зростання через надто обмежене тлумачення. Залишаючи макроекономічну стабілізацію як стратегічну мету Української держави на нинішньому етапі, необхідно істотно розширити критерії стабілізації, зрозуміти економічне зростання як одну з її невід'ємних складових.

Нерозвиненість  та деформованість структури економічної  стратегії, непослідовність в її проведенні є головними чинниками  тривалої трансформаційної кризи, що призвела до різкого погіршення стану економічної  безпеки держави. Критично важливими на даному етапі реформ в Україні є чітке визначення стратегічної мети, напрямів, завдань та пріоритетів економічної стратегії держави, досягнення їхньої прозорості та легітимності, забезпечення наступності та науково виваженої послідовності економічної політики держави.

Информация о работе Еволюція форм грошей в Україні