Походження, суть і форми грошей

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….4

Розділ 1. Походження, суть і форми грошей..........…………...........…….......6

1.1.Еволюція і форми грошей  ………………………………………....…........6

1.2.Функції грошей та їх роль у ринковій економіці…………….................14

Розділ 2. Теорії грошей і грошовий обіг.........................................................22

2.1. Сучасні теорії грошей і шляхи їх розвитку..............................................22

2.2 Грошовий обіг, закони грошового обігу і методи регулювання.............30

Висновки………………………………………….…………………………...34

Список використаних джерел……………….....................…………......…...36

Додатки…………………………………………………………………….......37

 

Вступ

У ринковій економіці  грошам належить визначне місце. Вони забезпечують життєдіяльність суб’єктів держави, огортаючи всі клітини системи виробничих відносин.

Гроші необхідні для  функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил. Будучи предметом попиту, гроші впливають на ринок товарів і послуг. Стан грошового обігу може привести до змін умов економічної рівноваги. Так, при інфляції люди по-іншому підходять до розподілу своїх доходів між заощадженням і споживанням, ніж у періоди стабілізації цін. Оскільки Україна йде до ринкової економіки сучасного типу, регулююча економічна роль держави достатньо велика, то гроші, грошовий обіг є головними інструментами в механізмі державного регулювання, який веде до економічного і соціального прогресу.

Сучасний стан економічної ситуації в Україні визначається процесами ринкової трансформації, що обумовлюється відсутністю інституційної бази. Основною проблемою є вибір економічної політики, завдяки якій грошовий обіг позитивно впливав би на розвиток господарства країни, та сприяв економічному прогресу. В цьому полягає актуальність теми. Вибір теми і структури викладу інформації зумовлені зростанням ролі грошей у забезпеченні динамічного розвитку національної економіки України та її взаємодії з іншими суб’єктами світового ринку.

Відображаючи рівень розвитку продуктивних сил на кожному  етапі вдосконалення товарно  – грошових відносин, гроші постійно удосконалюють виконувані функції  і свій зміст. Національні гроші  тісно переплітаються з політикою, тому вони визначають і сам характер влади, та її інструменти.

 Мета курсової роботи – вивчити соціально-економічні та організаційно – економічні  відносини у сфері грошового обігу; оволодіти знаннями основоположних законів грошового обігу та практичними навичками використання функціонування грошових мас; дослідити грошовий обіг України на сучасному етапі.

Завданням курсової роботи є дослідження економічної необхідності та сутності грошового обігу в Україні, його важливість та значення для економічного прогресу; розкриття суті законів, на яких базується грошовий обіг; дослідити основне завдання обслуговування реалізації товарів і нетоварних платежів в господарстві. Для дослідження поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

1.дослідити економічну  необхідність та сутність грошового  обігу;

2.проаналізувати функціонування  грошового обігу на сучасному  етапі розвитку України;

3.запропонувати методику  удосконалення функціонування грошового  обігу в Україні.

Об’єктом дослідження курсової роботи є грошовий обіг, рух грошових мас і функції самих грошей, які виступають посередником в обміні товарів, виконуючи роль загального еквівалента.

Інформаційною базою  слугували законодавчі акти, вітчизняні літературні джерела та періодичні видання. Оцінка сучасного стану досліджуваної проблеми в курсовій роботі посилається на праці ряду вчених-економістів, таких, як Ш.Монтеск’є, Дж. Берклі, В. Базидевич, А.С. Галичанський, О. Грищенко, А.В. Лемківський, Е.Ф. Жуков, В. Ковальчук, В.Д. Лагутін, І.О. Лютий, а також на ЗУ “Про банки та банківську справу”.

 

 

 

Розділ1. Походження, суть і форми грошей

1.1. Еволюція і форми грошей

Гроші посідають значне місце у ринковій економіці. Вони забезпечують життєдіяльність кожної з ринкових структур, сприяють подальшому розвитку процесу суспільного відтворення  матеріальних та нематеріальних благ, їх виробництву, обміну, розподілу та споживанню. Грошові відносини є найскладнішим елементом ринку. Вивчення сутності грошей, функцій, що виконують гроші, аналіз їхнього розвитку та впливу грошей і грошової політики на стан економіки здійснює грошова (монетарна) теорія, яка є складовою загальної економічної теорії. Економічна ж теорія, як наука, виникла завдяки аналізу грошових відносин.

У монетарній теорії є  багато течій і напрямків, що з'явилися  в процесі розвитку цієї науки. Вони формуються на різних, часто протилежних, засадах, але все це розмаїття шкіл можна згрупувати в декілька напрямків, залежно від того, що ми візьмемо за основний принцип класифікації. Якщо в основу класифікації покласти якісні аспекти грошової теорії, тобто природу грошей, їхню сутність, вартість та купівельну спроможність, то усі існуючі теорії грошей можна розділити на такі чотири: металістична теорія грошей, номіналістична, кількісна та марксистська.

Якщо в основу класифікації покласти головним чином кількісні взаємозв'язки, тобто визначення ролі грошей у відтворювальному процесі та впливу грошової маси на економічне зростання, то існуючі різні течії монетарної теорії можна поділити на дві: класична (неокласична, монетаристська) та кейнсіанська (неокейнсіанська тощо).

Оскільки розподіл монетарних теорій на два напрямки: кейнсіанський  і класичний співпадає з логікою  і загалом із розвитком світової економічної думки, то слід обрати саме цю класифікацію для подальшого викладу. Оскільки розвиток грошової теорії та накопичення знань здійснюються поступово в історичному процесі, то необхідно розглянути ті школи монетарної теорії, які найбільше вплинули на погляди представників сучасних напрямків розвитку теорії грошових відносин.

В економічній літературі розглядаються два підходи до походження грошей: раціоналістична та еволюційна концепції (Дод.1).

Перша пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми, які впевнились у тому, що для  руху вартостей в міновому обороті  необхідні спеціальні інструменти. Згідно з другою – гроші з'явилися в результаті еволюційного процесу, який поза волею людей призвів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце.

Суспільна корисність грошей полягає в тому, що вони опосередковують  рух товару між виробниками і споживачами, обслуговують рух капіталу.

Значення грошей, їх місце  в економічний системі полягає  в тому, що гроші виступають в  якості реального зв'язку між товаровиробниками. Вони дозволяють визначити ефективність функціонування господарського механізму (Дод.2).

У результаті розвитку обміну загальним еквівалентом протягом тривалого  періоду стає один товар, здебільшого  метал. Цей процес становлення товару, як загального еквіваленту, дуже складний і тривалий. Він визначив появу  нової форми вартості – грошової.

Отже, цілком очевидним  є висновок про те, що гроші виникли  стихійно з обміну, а не за згодою сторін. В ролі грошей виступали  різні товари, але більш придатними виявилися дорогоцінні метали: золото і срібло.

Отже, гроші за своїм  походженням – це товар. Виділившись із загальної товарної маси, вони зберігають товарну природу і мають ті ж самі дві властивості, що і будь-який інший товар: володіють споживчою вартістю (наприклад, золото в формі грошей може використовуватися як прикраса і задовольняти естетичні потреби людини) і вартістю, оскільки на виробництво товару-грошей (золота) витрачена певна кількість суспільної праці [9, с.37].

В той же час гроші, на відміну від звичайних товарів, є особливим товаром:

споживча вартість товару, що виконує роль загального еквіваленту ніби подвоюється (крім конкретної споживчої вартості, вони мають загальну споживчу вартість, оскільки з їх допомогою людина може задовольнити будь-яку потребу);

вартість грошей має зовнішню форму прояву до їх обміну на ринку. Товар-гроші завжди можна обміняти на будь-який інший товар, необхідний власнику грошей. В той час, як вартість звичайного товару прихована і виявляється в процесі обміну, коли товар продається на ринку.

У своєму розвитку гроші  виступали в двох формах: повноцінні гроші і знаки вартості (замінники повноцінних грошей або неповноцінні гроші).

Повноцінні гроші –  гроші, у яких номінальна вартість (позначена  на них) відповідає реальній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого  вони зроблені. До таких грошей відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети), які мали різні форми: спочатку штучні, потім – вагові. Монети більш пізнього розвитку грошового обігу мали встановлені законом відокремлювальні ознаки (зовнішній вигляд, ваговий вміст). Найбільш зручною для обігу виявилася кругла форма монети, лицьова сторона якої називалася аверс, зворотна – реверс і обріз – гурт. З метою запобігання псуванню монети, гурт почали робити нарізним.

Перші монети з'явилися  майже двадцять шість століть  тому в Стародавньому Китаї і Лідійській державі. В Київській Русі перші карбовані монети датуються ІХ-Х століттям.

Для повноцінних грошей характерна тривалість знаходження в обігу, що забезпечувалася вільним розміном знаків вартості на золоті монети, вільним карбуванням золотих монет при певному і незмінному золотому вмісті грошової одиниці, вільним переміщенням золота між країнами. Завдяки своїм якостям повноцінні гроші безперешкодно виконували всі свої функції.

Золотий обіг проіснував відносно недовго – до Першої світової війни, коли країни-учасниці для покриття своїх видатків здійснювали емісію знаків вартості. Поступово золото зникало з обігу.

Знаки вартості (замінники  повноцінних грошей) – це гроші, номінальна вартість яких вище реальної, тобі о витраченої на їх виробництво  суспільної праці. До них належать:

1) металеві знаки вартості  – золота монета, що стерлася;

білонна монета, тобто  дрібна монета, виготовлена з дешевих  металів, наприклад міді, алюмінію;

2) паперові знаки вартості, зроблені, як правило, з паперу (розрізняють паперові і кредитні гроші).

Паперові гроші –  це представники неповноцінних грошей, які з'явилися як замінники золотих  монет. В Росії вперше паперові гроші (асигнації) з'явилися у 1769 р. У порівнянні з золотими, такі гроші створювали товаровласникам певні переваги (легше зберігати, зручні при розрахунку за дрібні партії).

Право випуску паперових  грошей привласнила собі держава. Різниця  між номінальною вартістю випущених  грошей і вартістю їх випуску утворює  емісійний дохід казни, що є істотним елементом надходжень до державної казни (бюджету). На початковому етапі паперові гроші випускалися державою поруч з золотими і з метою їх впровадження в обіг, обмінювалися на реальні гроші [9, с.156].

Отже, сутність паперових  грошей полягає в тому, що вони виступають знаками вартості, випускаються державою для покриття бюджетного дефіциту. Зазвичай вони не розмінні на золото і наділені державою примусовим курсом.

Кредитні гроші виникають  з розвитком товарного виробництва, коли купівля-продаж здійснюється з  розстрочкою платежу (в кредит). Їх поява пов'язана з функцією грошей як засобу платежу, де гроші виступають зобов'язаннями продавця, які повинні бути погашені у заздалегідь встановлений термін. Першочергове економічне значення цих грошей – зробити грошовий обіг еластичним, здатним відображати потреби товарообігу в готівкових грошах, економити повноцінні гроші, сприяти розвитку безготівкового обігу.

Поступово з розвитком  капіталістичних товарно-грошових відносин сутність кредитних грошей зазнає суттєвих змін. В умовах панування капіталу кредитні гроші виражають не взаємозв'язок між товарами на ринку, як було раніше (Т-Г-Т), а відношення грошового капіталу (Г-Т-Г), тому грошовий капітал виступає в формі кредитних грошей.

Кредитні гроші пройшли  наступний шлях розвитку: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.

Вексель – письмове безумовне, нічим не обумовлене зобов'язання боржника сплатити певну суму в заздалегідь обговорений термін і у встановленому місці [1].

Розрізняють простий  вексель, виданий боржником, і переказний (трату), виписаний кредитором і направлений боржнику на підпис з поверненням кредитору. Вексель має наступні особливості:

• абстрактність, тобто  відсутність на документі інформації про вид угоди;

• безперечність, що означає  обов'язкову оплату векселя;

• оборотність, тобто  передача векселя як платіжного засобу іншим кредиторам, що означає можливість взаємного зарахування вексельних зобов'язань продавця. Платіжна гарантія ще більше зростає при акцепті (згоді  оплатити вексель, якщо боржник не зможе  розрахуватися сам) векселя банком (вексель, що акцептувався).

У Радянському Союзі  векселі застосовувалися у внутрішньому обороті в 1922-1930 рр. Кредитна реформа 1930 р. ліквідувала вексельний обіг в середині країни, але з 1937 р. вексель використовувався у зовнішньоторговельних відносинах в результаті приєднання СРСР у 1936 р. до Женевської вексельної конвенції.