Революція: Наддніпрянська Україна в 1919-1920 рр
Реферат, 19 Марта 2013, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Політичний курс більшовиків у 1919 р. «Воєнний комунізм»
Замість грошей – прямий продуктообмін.
Русифікація в освіті та на паперах.
10 березня 1919 р. – прийняття Конституції УСРР
на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад
Оглавление
1 Вступ. 2 Прихід до влади П. скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика П. Скоропадського. Причини поразки режиму П. Скоропадського. 3 Прихід до влади Директорії УНР. Обьеднання УНР і ЗУНР. Причини поразки Директорії УНР. Історична оцінка Директорії УНР. 4 Радянська-Польська війна 1920р. 6 Висновок.
Файлы: 1 файл
ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ У 1919 р.docx
— 199.70 Кб (Скачать)
Міністерство культури України
Харківська державна академія культури
Кафедра історії України та Всесвітньої історії
Революція: Наддніпрянська Україна
В 1919-1920 рр
денного відділення
Перевірив: Калініченко В. В.
Харків 2013
План
1
Вступ.
«ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ У 1919 р.»
Створення радянської системи влади
6 січня 1919 р. – зміна назви УНР на УСРР (до 1936 р.)
11 січня 1919 р. – затвердження продрозкладки.
«Воєнний комунізм»
Система влади: Р.Н.К. (Рада Народних Комісарів) – створена 26 січня 1919 р., очолював Християн Раковський (болгарин).
ревкоми (замість Рад)
ком. біди (на селі)
УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка)
Складалася з 11 губерній, але Крим наприкінці квітня 1919 р. став Кримською Соціалістичною Радянською Республікою існувала до червня 1919 р.
Політичний курс більшовиків у 1919 р. «Воєнний комунізм»
- Замість грошей – прямий продуктообмін.
- Русифікація в освіті та на паперах.
- 10 березня 1919 р. – прийняття Конституції УСРР
Зміст:
- «диктатура пролетаріату»;
- в с/г створення комун та артілей;
- знищення приватної власності;
- позбавлення буржуазії виборчих прав;
- Україна, Латвія, Литва, Білорусь об’єднувалися з РСФРР в єдину «соціалістичну федерацію»;
- всі війська України входили до складу Червоної Армії (зокрема Махно, Григорьєв, Зелений);
- промисловість УСРР націоналізовувалася.
- Загальна трудова повинність;
- Уряд конфіскував поміщицьке та церковне землеволодіння (але селянам роздавав не все родючі землі та високорозвинені господарства залишалися у більшовиків)
- Мілітаризація праці;
- Примусове об’єднання селян у артілі;
- Бюрократизація;
- Заборона приватної торгівлі продуктами харчування;
- Карткова система постачання міського населення;
- Вилучення хліба у селян: «лишки».
Здійснювали продзагони 1919 р. – 190 пудів
Результат: квітень 19119 р. – 98 антибільшовицьких виступи
Більшовики контролювали лише міста.
Найбільші повстання загонів Зеленого, Струка, Соколовського.
9 травня 1919 р. – повстання отамана Григорь
Кінець травня – спроба більшовиків ліквідувати загони Махна – втік на Правобережжя.
14 червня 1919 р. – декрет про воєнно-політичний союз України з Росією.
Отже, жодна суспільна сила на липень 1919 р. більшовиків на Україні не підтримувала, тому її крах був неминучим.
Червоний терор в Україні в 1919 р.
- Розстріл без суду та слідства, лише враховуючи «революційну доцільність»;
- Спалення цілих сіл;
- Взяття заручників з сіл, які здатні на повстання.
«УКРАЇНА В ІІ-Й ПОЛОВИНІ 1919 р.»
Наступ білогвардійців
Претенденти на Україну:
- білогвардійці (з Донбасу);
- Червона армія;
- армія УНР;
- Польща (Зх. Україна).
Січень 1919 р. – бої за Донбас (білогвардійці/Червона армія)
Травень 1919 р. – білогвардійці захопили Донецьк і Луганськ «Добровольча армія»
3 липня 1919 р. – «Московська директива»
Рішення наступу на Москву. Денікін підписав у Царицині.
Через Україну (дві групи)
Північний
Київ
Контрнаступ військ УНР та ЗУНР
Кінець липня – наступ УГА та військ Директорії з Зх. України (90 тис. військ)
Відсутність єдності: Петрушевич – союз з Денікіним
Українські війська в кінці серпня вигнали більшовиків з Києва й встановили свій контроль 30 серпня (ранок)
30 серпня (ніч) – Київ захопили денікінці (кіннота Брєдова) українці не закрили ворота (міст)
«Київська катастрофа»
Поразка української армії
Українські війська – «трикутни
- більшовики;
- поляки;
- білогвардійці.
5 листопада 1919 р. – перехід УГА на бік Денікіна
Головнокомандувач – М. Тарнавський
Причини:
- ранні морози;
- епідемія тифу;
- відсутність зброї та їжі.
Петрушевич виїхав до Відня.
Петлюра виїхав до Варшави.
Війська Директорії – партизанські методи боротьби.
6 грудня 1919 р. – 6 травня 1920 р. – «Перший зимовий похід»
Рейд по тилам денікінців перейшли на польські землі керівник М.Омелянович-Павленко.
Денікінський режим в Україні
Серпень 1919 р. – білогвардійці окупували майже всю Україну.
Встановили «білий терор»
Риси політики:
- Україна поділена на 3 області
Київська Харківська Новоросійська (Одеса)
- встановлення терористичної диктатури та репресій;
- відновлення поміщицької влади на землю;
- стягнення у селян примусових контрибуцій;
- відродження свободи торгівлі;
- ліквідація 8-годинного робочого дня;
- 400 єврейських погромів;
- закриття укр. газет та журналів;
- обмеження сфери вживання української мови (лише в приватних закладах);
- припинення діяльності Української Академії Наук (забрали приміщення)
Результат:
- зростає безробіття;
- заводи майже не працюють;
- всі суспільні стани проти режиму;
- з вересня – масові селянські повстання.
Махновці
Кінець вересня – угода між махновцями та військами УНР про спільні дії.
Насправді Махно хотів вбити Петлюру й заволодіти військами.
В останній момент Петлюра передумав їхати на зустріч в Умань.
26 вересня 1919 р. – Махновці розпочали прорив денікінського фронту.
Завоювали: Кривий Ріг, Олександрівськ, Бердянськ, Каховку, Синельникове, Катеринослав.
На даних землях було встановлено селянське землеволодіння, фабрики роздавали робітникам.
Форма влади – анархокомунізм.
Контрнаступ більшовиків
11 жовтня – розпочали наступ на Україну.
12 грудня – вибили денікінців з Харкова.
16 грудня – з Києва.
Січень - лютий 1920 р. – бої за Правобережжя.
Кінець березня 1920 р. – останнє місто Новоросійськ.
Результат: з 4-х сил перемогли більшовики (втретє)
«УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ 1920 р.»
Політика більшовиків на Україні
- відновлення «воєнного комунізму»;
- 29 січня 1920 р. – закон про введення обов’язкової трудової повинності;
- більшовики обіцяли визнати самостійність УСРР, українізацію, добровільну колективізацію;
- 11 грудня 1919 р. – створення Всеукрревкому
- лютий 1920 р. – Всеукрревком припинив свої повноваження й передав владу Р.Н.К.
- березень 1920 р. – IV Всеукраїнська парт. Конференція у Харкові
Українські більшовики – проти повернення «воєнного комунізму»
Партію розпущено, поновлено лише 2/3, замість них прислано комуністів із Москви.
- квітень 1920 р. – вибори до Рад (більшовики 70-80%), але вибори були сфальсифіковані.
Махновці
Спочатку, після вигнання денікінців, дружні відносини з більшовиками.
На початку січня 1920 р. Махно хотів проголосити власну республіку.
Реакція більшовиків: 9 січня – оголошення махновців поза законом.
Після вигнання денікінців більшість повстанців розійшлись по домівках, сподіваючись одержати від більшовиків землю. Махно оголосив про розпуск Української Повстанської Армії на місяць, а сам перейшов до партизанської боротьби Революційна Повстанська Армія.
З весни селяни повернулися до УПА й рейди відновилися, але вже проти більшовиків.
Комнезами. Земельна політика більшовиків
- Ради не мали реальної влади, всі рішення спускалися з «центру»;
- Влада сільських рад обмежувалася КНС (комітетом незаможних селян)
Створено: 9 травня 1920 р.
Мета: боротьба з заможним селянством.
- 5 лютого 1920 р. – закон про конфіскацію поміщицького та церковного землеволодіння й передачу землі селянам без викупу.
Поміщики підлягали негайному виселенню зі своїх маєтків.
Націоналізація промисловості
Націоналізовувалися як великі так і дрібні підприємства.
Відбувалася без належної підготовки та економічного обґрунтування.