Революція: Наддніпрянська Україна в 1919-1920 рр

Значна частина підприємств  не діяла, а робітники рятуючись  від голоду переїздили в села.

Результат: частковий параліч промисловості.

Хлібна  розкладка

кін. лютого 1920 р. – закон про хлібну розкладку (поширюється на м’ясо, овочі і т.д.).

літо 1920 р. – вилучення зерна за допомогою армії (план Леніна – війська відзивалися з польського фронту).

Результат: селяни все рівно чинили опір й до кінця 1920 р. загальний план хлібозаготівельні був виконаний лише на 10%.  

Червоний  терор1920 р.

Нова хвиля репресій, особливо проти селянства Катеринославщини й Таврії.

Здійснювали ЧК, ВЧК (Ф.Дзержинський) – військові, чекісти.

 

«РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА І УКРАЇНА»

Причини Варшавського договору та його зміст

Польща прагнула повернути  собі кордони Речі Посполитої (1772 р.)

21 квітня 1920 р. – Варшавський договір.

Сторони: УНР – С.Петлюра

                 Польща – Ю.Пілсудський

Умови:

• Польща отримувала Галичину, Сх. Та Зх. Волинь;
• Польща визнає право УНР на незалежність; але спільна валюта;
• польські поміщики на Україні не підпорядковувалися нікому;
• спільні військові дії проти більшовиків (військо Петлюри підпорядковувалося полякам).

На Україні цю угоду  сприйняли негативно, особливо Винниченко та Грушевський – «акт відчаю».

Наступ  польсько-українських військ

Польські війська  + війська  УНР – 150 тис. та краще озброєні

Більшовицькі війська  – мало чисельні та погано озброєні.

25 квітня 1920 р. – Польща розпочала наступ на радянські території.

6 травня 1920 р. – польські війська завоювали Київ, далі прорватися не змогли      очікували антибільшовицького повстання        люди не прийшли.

На території України (завойованої поляками) встановили польський окупаційний режим:

• польська адміністрація (з польської шляхти);
• відновлювалася влада поміщиків на землю;
• до Польщі вивозили промислове обладнання та сировину;
• селяни вороже ставилися до польської окупації (протидія поверненню землі поміщикам).

Створювали підпільні  організації.

Контрнаступ радянських військ

14 травня 1920 р. – початок контрнаступу більшовиків; поляки втрималися.

26 травня 1920 р. – наступ більшовиків Південно-Західного фронту (О.Єгоров) – зайняли Житомир та Бердичів.

12 червня 1920 р. – вступ Червоної Армії до Києва.

Кінець червня 1920 р. – більшовики витіснили поляків з Правобережжя

11 липня 1920 р. – нота Керзона (лінія Керзона).

Липень 1920 р. – вийшли на територію Польщі; створюють тут ревкоми: декрети, націоналізація.

22 липня 1920 р. – переговори польського уряду з більшовиками.

Серпень 1920 р. – поляки здійснюють контрнаступ з Варшави («Варшавське чудо» - місцеві поляки).

Жовтень 1920 р. – більшовики ведуть переговори про перемир’я.

18 березня  1921 р. – Ризький мир (Західноукраїнські землі - Польщі; решта – більшовикам.

Листопад 1921 р. – ІІ-й зимовий похід:

Мета: повалити радянський режим – провал. Завершення збройної боротьби УНР проти більшовиків.       залишки війська Петлюри перейшли р. Збруч й були розселені в польських таборах.

 

 

«Основні етапи змін державності України 1917 – 1921 рр.»

Березень 1917 – січень 1918 рр. – Ц.Р.

Січень 1918 – квітень 1918 р. – більшовики 1

7 березня 1918 – 29 квітня 1918 р. – Ц.Р.

«ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ У 1919 р.»

Створення радянської системи влади

6 січня 1919 р. – зміна назви УНР на УСРР (до 1936 р.)

11 січня 1919 р. – затвердження продрозкладки.

«Воєнний комунізм»

Система влади: Р.Н.К. (Рада Народних Комісарів) – створена 26 січня 1919 р., очолював    Християн Раковський (болгарин).

                           ревкоми (замість Рад)

                           ком. біди (на селі)

УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка)

Складалася з 11 губерній, але Крим наприкінці квітня 1919 р. став Кримською  Соціалістичною Радянською Республікою        існувала до червня 1919 р.

Політичний  курс більшовиків у 1919 р. «Воєнний комунізм»

• Замість грошей – прямий продуктообмін.
• Русифікація в освіті та на паперах.
• 10 березня 1919 р. – прийняття Конституції УСРР

                                          на ІІІ Всеукраїнському з’їзді  Рад

 

Зміст:

• «диктатура пролетаріату»;
• в с/г створення комун та артілей;
• знищення приватної власності;
• позбавлення буржуазії виборчих прав;
• Україна, Латвія, Литва, Білорусь об’єднувалися з РСФРР в єдину «соціалістичну федерацію»;
• всі війська України входили до складу Червоної Армії (зокрема Махно, Григорьєв, Зелений);
• промисловість УСРР націоналізовувалася.
• Загальна трудова повинність;
• Уряд конфіскував поміщицьке та церковне землеволодіння (але селянам роздавав не все       родючі землі та високорозвинені господарства залишалися у більшовиків)
• Мілітаризація праці;
• Примусове об’єднання селян у артілі;
• Бюрократизація;
• Заборона приватної торгівлі продуктами харчування;
• Карткова система постачання міського населення;
• Вилучення хліба у селян: «лишки».

   Здійснювали продзагони       1919 р. – 190 пудів

                                                     1920 р. – 8 пудів

Результат: квітень 19119 р. – 98 антибільшовицьких виступи

Більшовики контролювали лише міста.

Найбільші повстання загонів Зеленого, Струка, Соколовського.

9 травня 1919 р. – повстання отамана Григорьєва (степова Україна)      придушене більшовиками 25 травня.

Кінець травня – спроба більшовиків ліквідувати загони Махна – втік на Правобережжя.

14 червня 1919 р. – декрет про воєнно-політичний союз України з Росією.

Отже, жодна суспільна сила на липень 1919 р. більшовиків на Україні не підтримувала, тому її крах був неминучим.

Червоний  терор в Україні в 1919 р.

• Розстріл без суду та слідства, лише враховуючи «революційну доцільність»;
• Спалення цілих сіл;
• Взяття заручників з сіл, які здатні на повстання.

 

«УКРАЇНА  В ІІ-Й ПОЛОВИНІ 1919 р.»

Наступ  білогвардійців

Претенденти на Україну:

• білогвардійці (з Донбасу);
• Червона армія;
• армія УНР;
• Польща (Зх. Україна).

Січень 1919 р. – бої за Донбас (білогвардійці/Червона армія)

Травень 1919 р. – білогвардійці захопили Донецьк і Луганськ       «Добровольча армія»

3 липня 1919 р. – «Московська  директива»

Рішення наступу на Москву. Денікін  підписав у Царицині.

  Через Україну (дві групи)

Північний                                                      Південний

    Київ                                                         Миколаїв, Одеса

Контрнаступ військ УНР та ЗУНР

Кінець липня – наступ УГА та військ Директорії з Зх. України (90 тис. військ)

Відсутність єдності: Петрушевич – союз з Денікіним

                                    Петлюра – з більшовиками.

Українські війська в кінці  серпня вигнали більшовиків з  Києва й встановили свій контроль  30 серпня (ранок)

30 серпня (ніч) – Київ захопили денікінці (кіннота Брєдова)      українці не закрили ворота (міст)

«Київська катастрофа»

Поразка української армії

Українські війська – «трикутник смерті»:

• більшовики;
• поляки;
• білогвардійці.

5 листопада 1919 р. – перехід УГА на бік Денікіна

Головнокомандувач – М. Тарнавський

Причини:

• ранні морози;
• епідемія тифу;
• відсутність зброї та їжі.

Петрушевич виїхав до Відня.

Петлюра виїхав до Варшави.

Війська Директорії – партизанські методи боротьби.

6 грудня 1919 р. – 6 травня 1920 р. – «Перший зимовий похід»

 Рейд по тилам денікінців       перейшли на польські землі         керівник М.Омелянович-Павленко.

Денікінський  режим в Україні

Серпень 1919 р. – білогвардійці окупували  майже всю Україну.

Встановили «білий терор»

Риси політики:

• Україна поділена на 3 області

Київська                      Харківська                  Новоросійська (Одеса)

• встановлення терористичної диктатури та репресій;
• відновлення поміщицької влади на землю;
• стягнення у селян примусових контрибуцій;
• відродження свободи торгівлі;
• ліквідація 8-годинного робочого дня;
• 400 єврейських погромів;
• закриття укр. газет та журналів;
• обмеження сфери вживання української мови (лише в приватних закладах);
• припинення діяльності Української Академії Наук (забрали приміщення)

Результат:

• зростає безробіття;
• заводи майже не працюють;
• всі суспільні стани проти режиму;
• з вересня – масові селянські повстання.

Махновці

Кінець вересня – угода між махновцями та військами УНР про спільні дії.

Насправді Махно хотів вбити Петлюру  й заволодіти військами.

В останній момент Петлюра  передумав їхати на зустріч в  Умань.

26 вересня 1919 р. – Махновці розпочали прорив денікінського фронту.

 Завоювали: Кривий Ріг, Олександрівськ, Бердянськ, Каховку, Синельникове, Катеринослав.

 На даних землях було встановлено  селянське землеволодіння, фабрики  роздавали робітникам.

Форма влади – анархокомунізм.

Контрнаступ більшовиків

11 жовтня – розпочали  наступ на Україну.

12 грудня – вибили денікінців  з Харкова.

16 грудня – з Києва.

Січень - лютий 1920 р. – бої  за Правобережжя.

Кінець березня 1920 р. –  останнє місто Новоросійськ.

Результат: з 4-х сил перемогли більшовики (втретє)

 

«УКРАЇНА  НА ПОЧАТКУ 1920 р.»

Політика  більшовиків на Україні

• відновлення «воєнного комунізму»;
• 29 січня 1920 р. – закон про введення обов’язкової трудової повинності;
• більшовики обіцяли визнати самостійність УСРР, українізацію, добровільну колективізацію;
• 11 грудня 1919 р. – створення Всеукрревкому

                                                      Найвища влада

                                                      Голова: Г.Петровський

• лютий 1920 р. – Всеукрревком припинив свої повноваження й передав владу Р.Н.К.

                                                                                                                    Х. Раковський

                                                                                                                    ВУЦВК

                                                                                                                    Г. Петровський

                                                                        Органи місцевого самоврядування - ревкоми

• березень 1920 р. – IV Всеукраїнська парт. Конференція у Харкові

Українські більшовики – проти  повернення «воєнного комунізму»

Партію розпущено, поновлено  лише 2/3, замість них прислано комуністів із Москви.

• квітень 1920 р. – вибори до Рад (більшовики 70-80%), але вибори були сфальсифіковані.

Махновці

Спочатку, після вигнання денікінців, дружні відносини з більшовиками.

На початку січня 1920 р. Махно хотів проголосити власну республіку.

Реакція більшовиків: 9 січня – оголошення махновців поза законом.

Після вигнання денікінців більшість  повстанців розійшлись по домівках, сподіваючись одержати від більшовиків землю. Махно оголосив про розпуск Української Повстанської Армії на місяць, а сам перейшов до партизанської боротьби       Революційна Повстанська Армія.

З весни селяни повернулися  до УПА й рейди відновилися, але  вже проти більшовиків.

Комнезами. Земельна політика більшовиків

• Ради не мали реальної влади, всі рішення спускалися з «центру»;
• Влада сільських рад обмежувалася КНС (комітетом незаможних селян)

Створено: 9 травня 1920 р.

Мета: боротьба з заможним селянством.

• 5 лютого 1920 р. – закон про конфіскацію поміщицького та церковного землеволодіння й передачу землі селянам без викупу.

Поміщики підлягали негайному  виселенню зі своїх маєтків.

Націоналізація  промисловості

Націоналізовувалися як великі так і дрібні підприємства.

Відбувалася без належної підготовки та економічного обґрунтування.