Теоретичних та практичних аспектів організації обліку та аудиту розрахунків з оплати праці

У лівій частині Розрахунково-платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами (відрядно, погодинно, премії та інші нарахування). До таких сум відносять: доплати і надбавки; премії, суміщення; шкідливість, допомога за тимчасовою непрацездатністю. Підсумковим показником є разом нараховано.

У правій частині наведена інформація про утримання за їх видами і суми до видачі.

До утримань відносять:  виплату  авансу, податок на доходи фізичних осіб, профспілковий внесок, єдиний соціальний внесок, інші види утримань. Підсумковим показником є разом утримано.

Сума до видачі визначається як різниця  між всього нараховано і всього утримано.

Розрахунково-платіжні відомості  складають щомісячно по кожному  цеху, допоміжних і підсобних службах, відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій.

Групування заробітної плати у  відомостях по цехах та інших структурних  підрозділах ТОВ «Вуглемеханізація-МАТО» за категоріями працівників і видами заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці та заробітній платі, контролю за її використанням та напрямками витрат.

Всі дані з розрахункової  відомості переносяться в зведену  відомість, яка складається для  нарахування  зборів до фондів  страхування. У зведенні відрахувань до фондів наведена інформація про нарахування і утримання із зарплати до фондів.

Також на підприємстві ведуть Платіжну відомість,  в якій за особовим складом працівників наведено інформацію про нарахування зарплати за звітний період.

Інформацію про нарахування  і утримання щодо кожного працівника ТОВ «Вуглемеханізація-МАТО» можна отримати в Картці особового рахунку.

В цьому документі на кожного  працівника ведеться розрахунок за звітний  рік (за кожним місяцем) сум нарахованої зарплати, а також здійснених утримань.

Для узагальнення даних ведуть синтетичний облік розрахунків з оплати праці.

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма  видами виплат), а також розрахунки за неодержану працівниками суму з  оплати праці (розрахунки з депонентами) здійснюється на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Облік виплат працівникам в системі  рахунків – це синтетичний облік  нарахування і розподілу виплат, визначення належної суми працюючим  і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання.

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами  працівникам» – це активно-пасивний розрахунковий рахунок.

На ТОВ «Вуглемеханізація-МАТО» він має три субрахунки:

• 661 «Розрахунки за заробітною платою»;
• 662 «Розрахунки з депонентами»;
• 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

За дебетом субрахунку 661 відображаються сума виплаченої заробітної плати, сума депонованої заробітної плати, відрахований податок з доходів фізичних осіб на користь державного бюджету, відрахування до фондів страхування.

За кредитом субрахунку 661 відображають нараховану фіксовану частину виплат та змінну частину оплати праці співробітникам товариства, суми нарахованих відпускних, суми премій, матеріального стимулювання робітників, матеріальної допомоги, а також інші виплати передбачені внутрішніми положеннями.

Нараховані, але не одержані персоналом суми з оплати праці, бухгалтер  відображає за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

Згідно облікової політики при  нарахуванні та виплаті заробітної плати на ТОВ  «Вуглемеханізація-МАТО» виконуються наступні проводки (табл. 2.4).

За дебетом субрахунку 663 «Розрахунки  за іншими виплатами», відображаються суми утримань пенсійних внесків  та податку з доходів фізичних осіб із сум лікарняних, а за кредитом – нараховані суми допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю через хворобу, вагітність, пологи чи доглядом за дитиною.

 

Таблиця 2. 4 - Відображення операцій по розрахункам з оплати праці в ТОВ  «Вуглемеханізація-МАТО»

№ з/п	Зміст господарської  операції	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Нарахована зарплата робітнику, зайнятому у виробництві  продукції	23	661	700
2	Нарахована зарплата загальновиробничому персоналу	91	661	458
3	Нарахована зарплата адміністративному персоналу	92	661	560
4	Нарахована зарплата робітникам зайнятим збутом продукції	93	661	450
5	Нараховано єдиний соціальний внесок	23, 91, 92, 93	65	200
6	Утримання із заробітної плати: - у Пенсійний фонд; - у Фонди  страхування; - ПДФО	661 661  661	651 652  641	15,31 11,59 168,92
7	Депоновано зарплату	661	662	1200
8	Видано зарплату	661	301, 311	2300

 

Для обліку операцій на субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами» на ТОВ «Вуглемеханізація-МАТО» використовують наступні операції – табл. 2. 5.

 

 

Таблиця 2. 5 – Відображення операцій по розрахункам за іншими виплатами в ТОВ  «Вуглемеханізація-МАТО»

№ з/п	Зміст господарської  операції	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн..
		Дебет	Кредит
1.	Нараховано оплату перших п’яти календарних днів непрацездатності	23, 91, 92, 93, 94	663	560
2.	Нараховано допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами	652	663	967
3.	Нараховано допомогу по догляду за дитиною до 3-х років	652	663	453
4.	Утримано пенсійні внески із сум лікарняних	663	651	13
5.	Утримано ПДФО із сум  лікарняних	663	641	78

 

Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.

Регістром синтетичного обліку, який формують на підприємстві є журнал-ордер і відомість по рахунку 661 «Розрахунки за виплатами працівникам». У зв’язку з тим, що товариство використовує автоматизовану систему обліку розрахунків за виплатами працівникам, журнал-ордер і відомість поєднані в одній таблиці. Журнал-ордер базується на кредитовій ознаці записів, згідно з якою записи проводяться тільки по кредиту рахунку 661 в кореспонденції з рахунками, такими як: 23, 91, 92, 93, 94,  що дебетуються. А Відомість навпаки показує, з кредиту яких рахунків (641, 651, 652, 653) формується дебет рахунку 661.

Отже, синтетичний облік розрахунків  з оплати праці ведеться на розрахунковому пасивному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», що має три субрахунки. За дебетом даного рахунку відображаються утримання із нарахованих виплат працівникам, а за кредитом – нараховані суми виплат.

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ  ОБЛІКУ та аудиту РОЗРАХУНКІВ З оплати праці

 

3.1 Вдосконалення організації обліку  оплати праці

 

Організації заробітної плати в  промисловості на сьогодні притаманні такі недоліки: низькі рівні заробітної плати; невиправдане зближення рівнів оплати праці фахівців та інших категорій працівників; слабка матеріальна зацікавленість у підвищенні кваліфікації через незначні розбіжності в рівнях окладів працівників різної кваліфікації; недостатня стимулювальна роль премій, надбавок і всієї преміальної системи. Відсутність ефективної системи оплати праці й матеріального стимулювання призводить до великої різниці в оплаті праці спеціалістів різних підрозділів і однорідних спеціалістів на підприємствах одного регіону. Це стає причиною плинності кадрів, нестабільності роботи колективів, зростання матеріальних витрат, пов'язаних з навчанням нових працівників.

Важливе значення має чітка організація  обліково-аналітичної роботи розрахунків з оплати праці на підприємстві, оскільки вона є найбільш відповідальною і трудомісткою. Одним з можливих шляхів боротьби з цими недоліками є підвищення ефективності організації обліку оплати праці. Облікова політика є основою ведення бухгалтерського обліку підприємств, а наказ про облікову політику  має скеровувати обліковий процес до досягнення основних стратегічних завдань.

Слід відмітити, що дослідженню  питання становлення та реалізації облікової політики підприємств  багато українських дослідників приділяли особливу увагу у своїх працях, а саме: Бутинець Ф.Ф., Карпушенко М.Ю., Пушкар М.С., Ткаченко Н.М., Сопко В.В. тощо, і зарубіжних – Р.А. Алборова, Н.П. Кондракова, Л.П. Хабарової та багато інших.

Слід зазначити, що хоча на ТОВ  «Вуглемеханізація-МАТО» і розроблено і прийнято наказ про облікову політику, але цей документ носить доволі загальний характер, інформація наведено в ньому не структурована.

Формування облікової політики звичайно проходить кілька етапів. На першому етапі встановлюють предмет облікової політики для конкретного підприємства відповідно до сукупності об'єктів бухгалтерського обліку (фактів господарської діяльності).

На наступному етапі, залежно від  складу об'єктів обліку, визначаються конкретні умови, явища і процеси, які впливають на розробку облікової політики.

Третій етап передбачає аналіз загальновизнаних припущень у побудові облікової  політики з погляду виявленої  на минулому етапі сукупності факторів; при їхній адекватності ці припущення закладаються в основу облікової політики.

Четвертий етап полягає у відборі  потенційно придатних для використання підприємством способів ведення  бухгалтерського обліку ; відбір ведеться зі всього розмаїття теоретично можливих способів, відповідно до прийнятих  на минулому етапі припущень і виявлених на другому етапі факторів вибору.

Наступний етап полягає безпосередньо  у виборі способів ведення обліку для даного підприємства; вибір здійснюється за допомогою перевірки кожного  способу, який було обрано на минулому етапі системою відповідних критеріїв.

На останньому етапі обрана облікова політика дістає відповідне оформлення, щоб відповідати формальним вимогам 

На рис. 3.1. представлені обов'язкові елементи облікової політики розрахунків  з оплати праці, які повинні знайти відображення в наказі про облікову політику ТОВ «Вуглемеханізація-МАТО».

Також необхідно зазначити в  обліковій політиці класифікацію виплат персоналу відповідно до стандарту 26.

При цьому в обліковій політиці необхідно виділити наступні види поточних виплат працівникам, які згруповані таким чином:

• заробітна плата за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці;
• виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час);
• премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

 

 

Рисунок 3.1 - Основні положення з  обліку праці та її оплати, що наводяться в наказі про облікову політику.

 

Виплати за невідпрацьований час поділяються  на ті, що не підлягають накопиченню  та підлягають накопиченню.

Виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, - це виплати  за невідпрацьований час, право на отримання  яких працівником може бути використано в майбутніх періодах. До них, на підприємстві, відноситься оплата щорічних відпусток, а також навчальних відпусток, додаткових відпусток працівникам, які мають дітей.

На підприємстві мають місце  і виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, тобто виплати за невідпрацьований час, право на які не поширюється на майбутні періоди. Такими виплатами в товаристві є: оплата змушеного прогулу; оплата часу виконання робітниками державних обов’язків; оплата пільгового часу роботи підлітків; оплата часу навчання, підготовки чи перепідготовки робітників тощо.

У наказі про облікову політику особливу увагу слід звернути на найбільш проблемне  питання обліку виплат при звільненні, тобто виплат працівнику, які підлягають сплаті за рішенням підприємства про звільнення працівника до досягнення ним пенсійного віку або за рішенням працівника про звільнення за власним бажанням до досягнення ним пенсійного віку. Виплати при звільненні, пов’язані з досягненням робітником пенсійного віку розглядаються у стандартах окремо.