Реорганізація як специфічний напрям фінансової діяльності підприємства - ВАТ “Інгулецький хлібзавод”

- знизити часові коливання  в замовленні їхньої оплати  посередникам.

3. Торгового персоналу  підприємства:

- збільшити обсяг збуту  продукції;

- стимулювання ефективності  діяльності відділів збуту;

- мотивація праці торгового  персоналу фірми;

- сприяти підвищенню  кваліфікації працівників, обміну  досвідом між продавцями.

ТОВ "Iнгулецький хлібзавод" для збільшення збуту повинно  використовувати такі засоби стимулювання:

1. Стимулювання споживачів:

- знижки, які сприяють  короткостроковому зростанню обсягу  продажу;

- безплатні зразки  товарів – споживачам пропонують  на пробу невелику кількість  товару;

- призи – існують  три засоби стимулювання збуту  за допомогою призів : лотереї,  конкурси, ігри;

- премія – подарунки,  які пропонують покупцям безплатно  або за низькою ціною і використовують  як стимул для купівлі рекламованого  товару.

Існують такі форми премій:

- безплатні подарунки  в упаковці;

- безплатні поштові  пропозиції – покупці збирають етикетки або наклейки і надсилають за вказаною адресою на підтвердження купівлі, що дозволяє їм розраховувати на отримання подарунка або грошової премії від компанії;

- самоокуповані пропозиції  нагадують безплатні поштові  пропозиції, але споживач сплачує певну суму, яка покриває вартість товару, адміністративні, поштові витрати. По суті, споживач сплачує лише оптову ціну за товар, що і є його основною винагородою;

- стимулювання збуту  на місцях торгівлі – розширення  прямо в магазинах плакатів, стендів, вивісок, зображень товарів, пропонованих виробником;

- спільне просування  – об’єднання зусиль двох або більше компаній при стимулюванні збуту своїх товарів.

2. Стимулювання посередників  – це заходи, орієнтовані на  оптових і роздрібних торгівців  з метою спонукати їх мати в запасі товари фірми та збільшити обсяги закупівлі:

- знижка за великий  обсяг партії товару;

- знижка залежно від  обсягу й обороту та повторних  купівель;

- організація конкурсів  дилерів, покликаних підвищити  продуктивність їхньої праці;

- навчання та підвищення  кваліфікації дилерів;

- знижка за придбання  нового товару;

- залік за включення  товарів фірми-виробника у номенклатуру  торгового посередника, якщо цей  товар не купували;

- реклама на місцях  реалізації товару;

- безплатне надання  певної кількості одиниць товару посередникові, обумовленого в договорі куплі-продажу за умови закупівлі певного обсягу товарів.

3. Стимулювання торгового  персоналу:

- премії найкращим  працівникам;

- надання додаткових  днів відпустки найкращим працівникам;

- участь найкращих працівників у прибутках підприємства;

- моральні заохочення  працівників – присвоєння почесних  звань, поздоровлення та вручення  пам’ятних подарунків керівництвом  фірми з нагоди свята та  особистих урочистостей.

Персональний продаж є однією з найефективніших форм збуту товарів. До основних управлінських рішень з персонального продажу можна віднести:

- визначення районів  діяльності та чисельності торгового  персоналу;

- організацію управління  торговельним персоналом;

- планування продажу;

- навчання торгового персоналу.

До групи синтетичних  засобів маркетингових комунікацій  ТОВ "Iнгулецький хлібзавод" які  необхідно упровадити на підприємстві це:

- виставка-показ;

- торгово-промислова  виставка;

- ярмарок;

- торговий ярмарок.

Спектр виставок, в  яких підприємство може взяти участь, досить широкий. За спеціалізацію їх можна поділити на універсальні, багатогалузеві, галузеві та виставки споживчих товарів.

Участь підприємства у виставках може сприяти досягненню цілей, і пов’язаних і не пов’язаних із збутом, основними з яких є:

- пошук нових клієнтів;

- підтримання контактів  з наявними клієнтами;

- укладання торгових  угод;

- формування сприятливого  іміджу фірми;

- пошук нових посередників;

- підтримування поінформованості  споживачів щодо реклами товарів.

Таким чином, можна зробити  висновок, що стимулювання збуту –  один з найважчих методів стимуляційного впливу на покупця. Стимулювання збуту  відіграє вирішальну роль на стадії зрілості життєвого циклу товару і на стадії впровадження, а також стає дуже ефективним у період інфляції.

Вирішуючи цю проблему, необхідно  пам’ятати, що стимулювання збуту потрібне для того щоб дати споживачеві  знання про товар і його властивості.

 

Висновки

 

В період радикальних  змін, виникнення нових соціально-економічних  відносин та організаційно-правових форм важливе місце займає проблема виживання та розвитку промислових підприємств. Реформування економіки супроводжується науковими дослідженнями та розробками теоретичного характеру. Важливою кореневою проблемою є за допомогою реформування та реорганізації створення таких систем управління виробництвом, які зможуть здвинути з ”мертвої” точки розвиток підприємства.

Реорганізація - це повна  або часткова зміна власників  корпоративних прав підприємства, зміна  організаційно-правової форми здійснення бізнесу.

Реорганізація направлена на ріст ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності підприємства та випускаємої їм продукції, а також на покращення інвестиційної привабливості. Часто вона включає в себе комплекс заходів, які направлені на вдосконалення організаційної структури та функцій управління: модернізацію технічних та технологічних аспектів виробництва; вдосконалення фінансово-економічної політики, зниження виробничо-збутових витрат; краще використання матеріальних і трудових ресурсів; створення сучасної інформаційної системи та документообігу.

Поряд з традиційними заходами ”покращення та вдосконалення” системи управління, потрібні будуть поглиблені перетворення, які базуються  на переосмисленні ролі, місця та місії  підприємства у цьому світі, який дуже швидко змінюється.

Найбільш важливі засоби покращення фінансового стану підприємства – збільшення випуску конкурентоспроможної продукції, продукції яка користується попитом, зниження її собівартості та збільшення виручки на гривню продаж. А ріст реалізації продукції пов'язаний з розширенням платоспроможного попиту на якісну вітчизняну продукцію у результаті збільшення заробітної плати, пенсій, стипендій, обмеження та регулювання імпорту в інтересах української економіки, стимулювання капітальних вкладень на технічне переоснащення, реконструкцію, модернізацію підприємств, інновацій; вдосконалення структури експорту-зниження в ньому долі сировини та підвищення долі продукції оборних виробництв та галузей; збільшення заказів на регіональних та міжрегіональних рівнях.

Реорганізація необхідна  підприємствам не тільки тим, які  знаходяться в кризовому стані  або на стадії банкрутства, але й  і благополучним підприємствам  або комерційним організаціям, які  мають невикористані резерви  системи управління, і підприємствам на яких наступає фінансова криза із-за загрози втрати керування над ним (коли система керування не відповідає виробничим можливостям).

У першому розділі були надані визначення таких основних понять як, реструктуризація та реорганізація підприємства, злиття, приєднання, поглинання, розукрупнення. Під реструктуризацією розуміють комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємств. Під злиттям та приєднанням розуміють припинення діяльності двох або кількох підприємств як юридичних осіб та передачу належних їм активів і пасивів до правонаступника, який створюється в результаті злиття чи приєднання. Поглинання здійснюється через придбання фінансово-неспроможного підприємства підприємством-санатором. як поділ та виокремлення підприємства. Головною метою розукрупнення підприємств, які перебувають у фінансовій кризі, є виокремлення санаційно спроможних виробничих підрозділів (виробництв) для проведення їх фінансового оздоровлення й оформлення як самостійних юридичних осіб.

У другому розділі було надано організаційно-економічну характеристику підприємства ВАТ "Iнгулецький хлібзавод", проведено аналіз його бухгалтерської звітності підприємства за допомогою якого було визначено, що стан підприємства є незадовільним. Реорганізацію підприємства  
ВАТ "Iнгулецький хлібзавод" було зроблено шляхом перетворення його на  
ТОВ "Iнгулецький хлібзавод", причиною якого стало зіткнення керівництва підприємства з такою проблемою, як загроза ворожого поглинання холдинговою структурою. Для покращення стану підприємства, керівництво вирішило покращити асортимент та якість своєї продукції, випустивши серію нового унікального виду хліба та булочок, вирішивши таким чином проблему конкурентоспроможності продукції. Це хліб "Новий", який характеризується зниженою калорійністю, хліб "Слов’янський", який має в своєму складі йод, хліб "Хлібці докторські нові". Було проаналізовано та зроблено оцінку ефективності перетворення.

У третьому розділі були знайдені основні заходи по підвищенню платоспроможності підприємства шляхом зміни складу керівників підприємства та стилю управління; оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат підприємства; обгрунтування необхідної чисельності персоналу; продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків товарів; запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва; удосконалення організації праці; проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування. Також були знайдені та розглянуті заходи по збільшенні збуту продукції на ВАТ "Iнгулецький хлібзавод":

- реклама (інформаційна, переконуюча, нагадуючи, підсилююча, престижна);

- стимулювання збуту  (короткострокове використання стимулів  з метою заохочення споживачів);

- персональний продаж;

- паблік релейшнз;

- прямий маркетинг  - безпосереднє спілкування продавця / виробника з кінцевим покупцем, розраховане на певну реакцію шляхом використання різноманітних засобів комунікації ( телефон, телебачення, реклама в Інтернеті, каталогах).

До групи синтетичних  засобів маркетингових комунікацій  ТОВ "Iнгулецький хлібзавод" які необхідно упровадити на підприємстві це:

- виставка-показ;

- торгово-промислова  виставка;

- ярмарок;

- торговий ярмарок.

На даний момент підприємство ВАТ "Інгулецький хлібзавод" знаходиться у скрутному фінансовому становищі, пов’язаного з підвищенням конкуренції, старінням матеріально-технічної бази, нерозумної податкової політики держави. Це проявляється у зниженні майже усіх основних показників діяльності  підприємства, спадає випуск реалізованої продукції, підвищується собівартість, зменшується фондовіддача, продуктивність праці.

Тому були запропоновані  такі заходи для покращення фінансового  стану:

1. Необхідно перебудувати маркетингову  службу. На сьогодні майже всі підприємства зрозуміли необхідність маркетингу, тому практично у всіх існують відповідні служби, які в тому чи іншому ступені працюють з інформацією і роблять на її основі деякі висновки. Але не часто на підприємстві маркетинг є визначальною службою. А в теперішніх тяжких умовах, як це не дивно, головна служба – це служба збуту та маркетингу.

2. Головою фінансової служби  такого крупного підприємства  як ВАТ "Інгулецький хлібзавод", необхідно поставити такого спеціаліста, який прекрасно розуміється в аспектах організації руху капіталу на сучасному ринку, володіє методами забезпечення платоспроможності, ліквідності, дохідності, вміє розробляти та реалізовувати фінансову стратегію підприємства.

3. В організаційно-управлінській  структурі підприємства необхідно виокремити фінансово-економічний відділ, розробити положення про відділ та посадові інструкції.

4. Провести інвентаризацію  основних засобів з метою виявлення  технічно непридатного обладнання.

5. Розробити графік  планових попереджувальних ремонтів основних засобів. Покращити контроль за їх використанням.

6. Розробити платіжний  календар. Контролювати стан розрахунків  з постачальниками та замовниками.

7. Ввести в практику  на постійній основі проведення  економічного аналізу діяльності підприємства. Сформувати інформаційно-аналітичну базу.

8. Розробити амортизаційну  політику підприємства, включаючи  самостійне визначення строків  використання основних фондів  та відповідно норм амортизаційних відрахувань, вибору методів нарахування амортизації, вибору строків та методів переоцінки основних фондів у відповідності з бухгалтерським стандартами.

9. З метою зниження  витрат на зберігання та забезпечення  безперервної діяльності підприємства провести інвентаризацію виробничих запасів, виявити неліквідні, зіпсовані, дефіцитні запаси, визначити оптимальний об’єм виробничих запасів.

10. Укласти договори  з виробниками сільськогосподарської  продукції на закупівлю нового врожаю.

11. Здавати виробничі  цехи, які простоюють в оренду. Організувати теоретичну перепідготовку кадрів усіх економічних служб, включаючи бухгалтерських робітників з управління фінансовими ресурсами підприємства або будь-якій іншій програмі аналогічного змісту.

І в заключення, можна  відмітити, що проблема реформування та реорганізації підприємств складна та багатогранна. Важливою передумовою для успішної реорганізації є готовність уряду створювати умови, які були б привабливими для інвестування в реальний сектор економіки.