Аудит виробничих запасів підприємства

Показник	Минулий період 2007 р.	Звітний період 2008р.	Відхилення +,-	Відхилення 2008 року до % до 2007 року
1	2	3	4	5
Дохід (виручка) від реалізації продукції	415651	521887	106236	126
Інші доходи	81140	83789	2649	103
Собівартість реалізованої продукції	319852	350412	30560	110
Адміністративні витрати	6502	5018	-1484	77
Інші витрати	9940	23165	13225	233
Фінансові витрати	27512	27081	-431	98
Чистий прибуток (збиток)	-21036	-49	20987	0,23

 

Отже, збиток підприємство отримало за рахунок надвеликих адміністративних, фінансових і інших витрат. Хоча в 2008 році адміністративні і фінансові витрати скоротилися, це ще не дозволило ВАТ «Миколаївгаз» отримати прибуток.

Для визначення ліквідності і платоспроможності  ВАТ «Миколаївгаз» проаналізуємо наявний баланс в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Порівняльний аналітичний баланс ВАТ «Миколаївгаз»

Показники	Абсолютні величини, тис. грн.		Питома вага, %		Зміни		Темп зростання (2:3)
	2007 рік	2008 рік	2007 рік	2008 рік	В абсолютних величинах (3-2)	У питомих вагах (5-4)
1	2	3	4	5	6	7	8
І. Необоротні активи	248238,0	278100,0	74,7	64,8	29862,0	-9,9	-98,9
ІІ. Оборотні активи	84054,0	151257,0	25,3	35,2	67203,0	9,9	-98,2
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	36,0	45,0	0,0	0,0	9,0	0,0	-98,8
І. Власний капітал	55738,0	96281,0	16,8	22,4	40543,0	5,7	-98,3
ІІІ. Довгострокові зобов’язання	48411,0	42410,0	14,6	9,9	-6001,0	-4,7	-99,1
ІV. Поточні зобов’язання	227906,0	290438,0	68,6	67,6	62532,0	-0,9	-98,7
V. Доходи майбутніх періодів	273,0	273,0	0,1	0,1	0,0	0,0	-99,0
БАЛАНС	332328,0	429402,0	100,0	100,0	97074,0	0,0	-98,7

 

Аналізуючи таблицю 2.3 зробимо  наступні висновки: в 2008 році відбулося загальне збільшення валюти балансу н а97074 тис. грн. Це відбулося за рахунок змін як в активі так і в пасиві балансу.

Взагалі, підприємство ВАТ  «Миколаївгаз» може бути достатньо прибутковим підприємством, ми бачимо значне скорочення збитків в 2008 році. Значний відсоток дебіторської заборгованості не дає підприємству працювати з прибутком.

 

2.2. Визначення аудиторського ризику  згідно МСА НВЕ

 

У відповідності з МСА НВЕ 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання та його середовище» [18], аудитору слід отримати таке розуміння суб’єкта господарювання та його середовища, в тому числі його внутрішнього контролю, яке буде достатнім для визначення і оцінки ризиків суттєвого викривлення фінансових звітів в результаті шахрайства або помилки, а також достатнім для розробки та виконання подальших аудиторських процедур.

Вивчення теоретико-методичних основ оцінки аудиторського ризику дозволяє стверджувати, що аудитору необхідне одержання високого ступеня впевненості у тому, що його думка правильна. Це означає, що рівень ризику при проведенні аудиторської перевірки повинний бути мінімальним. При цьому, ризик аудиторської перевірки визначено як сукупність ризику перекручування матеріалів (включаючи внутрішній ризик і ризик контролю), а також ризик невиявлення відхилень у фінансових документах. Аудитор оцінює внутрішній ризик і ризик контролю в процесі розробки плану проведення аудита, а також ризик невиявлення шляхом проведення перевірок на істотність, що дозволяють одержати необхідний рівень упевненості стосовно різної інформації, що міститься у фінансових документах. Один спосіб використання моделі аудиторського ризику має на меті допомогти аудитору в оцінці плану аудита з погляду його кваліфікованості.

При оцінці системи бухгалтерського  обліку аудитор знайомиться з  наказом про облікову політику підприємства (Додаток В), посадовими інструкціями тощо.

На підставі проведених досліджень аудитор визначає аудиторський ризик.

Класична формула загального аудиторського ризику наступна:

АР (аудиторський ризик) =	ВР (Властивий ризик) х
	РК (Ризик внутрішнього контролю) х
	РН (Ризик невиявленя).

Властивий ризик та ризик  контролю - це ризик об'єкта перевірки  і вони не залежать від аудитора. Ризик невиявленя - це суб'єктивно притаманний ризик безпосередньо аудитора, перш за все виконавця процедур (того хто або планує перевірку або перевіряє).

МСА НВЕ рекомендують не зосереджуватися на визначення окремих видів аудиторського ризику та посилаються на необхідність врахування комбінованої оцінки «ризику суттєвого викривлення». Ризик невиявлення за МСА НВЕ 200 /п.23/ зворотно пропорційний ризику викривлень на рівні тверджень. Чим більше, на думку аудитора, існує ризик суттєвого викривлення, тим менший слід прийняти рівень ризику невиявленя. і навпаки.

При оцінки ризиків в  аудиторській практиці слід враховувати, що західні теоретики аудиту визнають вимірювання ризику у абсолютних або відносних величинах не тільки проблематичним але часто - густо просто формальним. Тому західні колеги використовують такі розміру ризику, як низький, середній або високий, що має абсолютну суб'єктивність судження і такий же рівень відносності.

На практиці виникає  проблема визначення конкретного розміру суттєвості викривлення / невідповідності/ та її наступного впливу на звітність та на рішення користувачів звітності або аудиторського висновку.

На практиці він визначається самим аудитором і тут не може бути чітких рамок або граничних  величин.

Кількісний розмір може мати за базу валюту балансу, сальдо активів, суму чистого прибутку, тощо. Важливо, щоб аудитор розумів і в наступному міг довести, що перевищення такого розміру приводить до того, що звітність викривлює реальний стан речей та вводить в оману її користувача.

Якісна характеристика викривлення  теж пов'язана з розміром (сумою) але має ще і негативні правові  або економічні наслідки за чинним законодавством. Так це можуть бути ознаки економічного злочину за кримінальним Кодексом України (ст. 212) [2], або ознаки дій, що підпадають під норми адміністративних санкцій за чинним законодавством, тощо.

У відповідності з МСА НВЕ 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання та його середовище» [18] до прикладів умов та подій, які можуть вказувати на існування суттєвого викривлення можна віднести наступні:

• діяльність в економічно нестабільних регіонах, наприклад, в країнах зі значним знеціненням грошової одиниці або в країнах з гіперінфляцією;
• діяльність пов'язана з ризиком нестабільних ринків, наприклад, торгівля ф'ючерсами;
• складне і надмірне регулювання;
• проблеми безперервності діяльності підприємства та ліквідності, в тому числі втрата великих клієнтів;
• перешкоди в доступності капіталу та кредитів;
• зміни в галузі, до якої належить суб'єкт господарювання;
• зміни в ланцюгу постачання;
• розробка або пропозиція нових продуктів або послуг, або ж перехід до нових видів діяльності;
• розширення в нових регіонах;
• зміни всередині суб'єкта господарювання, як то велике придбання або реорганізація чи інші незвичайні події;
• ймовірність продажу суб'єктів господарювання або сегментів бізнесу;
• складні асоціації та спільні підприємства;
• використання позабалансового фінансування, спеціалізовані суб'єкти господарювання та інші складні домовленості щодо фінансування;
• суттєві операції зі зв'язаними сторонами;
• нестача персоналу з належним знанням бухгалтерського обліку і з належними навичками підготовки фінансових звітів;
• перестановки на ключових посадах, в тому числі серед ключових керівників слабкі сторони внутрішнього контролю, особливо ті, що не усуваються управлінським персоналом;
• невідповідність стратегії суб'єкта господарювання у сфері інформаційних технологій стратегії його бізнесу тощо.

Аудитор визначив суттєвість помилок  у розмірі 5% від чистого прибутку, про що було складено робочий документ 1 (Додаток В).

При плануванні програми перевірки ВАТ «Миколаївгаз», аудитор припускає, що невід'ємний ризик дорівнює 80%, ризик неефективності внутрішнього контролю - 50% і ризик невиявлення помилок - 10%. Виходячи з цього, сукупний аудиторський ризик становить 4% (0,8 * 0,5 * 0,1). Якщо аудитор прийшов до висновку, що належний рівень ризику аудита в даному випадку повинний бути не вище 4%, то він може визнати, що даний план прийнятний.

Ризик системи обліку оцінено в 80%, тому що на підприємстві ВАТ «Миколаївгаз» бухгалтерський облік ведеться на паперових носіях, отже ризик арифметичних помилок дуже великий.  Ризик системи внутрішнього контролю оцінено в 50% тому що на підприємстві не приділяється увага внутрішньому аудиту. Ризик невиявлення помилок аудитором встановлено за стандартом 10% як можлива похибка.

Таким чином, ретельність визначення основних зон ризику при проведенні операцій із запасами впливає на якість аудиторської перевірки.

 

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ У ВАТ «МИКОЛАЇВГАЗ»

 

3.1. Планування аудиту виробничих запасів на підприємстві

 

Фінансова звітність ВАТ «Миколаївгаз» підлягає обов’язковому аудиту. При розгляді питання про проведення аудиту необхідно звернути увагу, що у відповідності зі ст. 146 ГК для здійснення контролю за фінансовою діяльністю відкритого акціонерного товариства відповідно до рішень його загальних зборів, а також в інших випадках, установлених статутом і законом, може призначатися аудиторська перевірка.

При формуванні оцінки системи внутрішнього аудиту на стадії планування перевірки  аудитор враховує:

• організаційний статус: положення служби внутрішнього аудиту в загальній системі управління господарюючого суб'єкта, її можливості та здатність дотримуватись об'єктивності та незалежності при проведенні внутрішнього контролю, наявність або відсутність інших обов'язків, дії стримуючих факторів та обмежень, які накладаються керівництвом та (або) власниками господарюючого суб'єкта на внутрішній аудит. При цьому було встановлено, що служба внутрішнього аудиту підпорядковується тільки вищому керівництву підприємства;
• компетентність: професійна освіта та навички (досвід роботи) внутрішніх аудиторів, політика найму, навчання та підвищення кваліфікації співробітників служби внутрішнього аудиту, ступінь розуміння ними завдань і проблем, які перед ними стоять та інше.

Далі аудитор планує аудиторську перевірку згідно до МСА НВЕ 300 «Планування аудиту фінансових звітів» [18]. При цьому аудитор повинен планувати і проводити аудиторську перевірку з професійним скептицизмом, усвідомлюючи, що можуть існувати обставини, які є причиною суттєвого викривлення у фінансових звітах. Професійний скептицизм означає, що аудитор критично оцінює, ставлячи під сумнів, обґрунтованість отриманих аудиторських доказів та очікує на виявлення аудиторських доказів.

При складанні програми аудиту виробничих запасів доцільно розглянути питання, що наведені у таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Основні питання, що входять до програми аудиту запасів

Досліджуване питання	Джерело інформації
Перевірка повноти оприбутковування запасів	Накладні, товарно-транспортні  накладні, акти виготовлення, картки обліку запасів, відомості, журнали тощо
Перевірка правильності визначення первісної вартості запасів при їх придбанні	Рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт, наданих послуг
Перевірка фактичної  наявності запасів	Інвентаризаційні описи  та інвентарні картки обліку запасів
Перевірка законності списання запасів	Договори на продаж, норми  витрат на виробництво, норми природного убутку, акти непридатності тощо
Перевірка методів оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продаж або інше вибуття	Наказ про облікову політику, відомості розрахунку, фактичне списання

 

План аудиту погоджується з керівництвом підприємства ВАТ «Миколаївгаз» (Таблиця 3.2).

 

Таблиця 3.2

ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН АУДИТУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Організація, що перевіряється	ВАТ «Миколаївгаз»
Період аудиту	5.04.09 по 25.04.09
Період що перевіряється	1.01.08 – 31.12.08
Кількість люд.-год.	320
Керівник аудиторської групи	Фаріонова М.О.
Склад аудиторської групи	2
Запланований аудиторський ризик	4%

 

№	Заплановані види робіт	Дата	Виконавці
1	2	3	4
1	Перевірка фактичної наявності  запасів	5.04-6.04	Фаріонова М.О., Вершубская Н.В.
2	Перевірка організації складського господарства, стану збереження запасів	7.04-8.04	Фаріонова М.О., Вершубская Н.В.
3	Перевірка організації обліку заготівлі, придбання та витрачання запасів	9.04-10.04	Фаріонова М.О., Вершубская Н.В.
4	Перевірка повноти оприбуткування запасів при наявності документів, які підтверджують їх придбання	11.04-12.04	Фаріонова М.О., Вершубская Н.В.
5	Перевірка правильності визначення первісної  вартості запасів при їх надходженні  на підприємство	13.04-14.04	Фаріонова М.О., Вершубская Н.В.
6	Перевірка правильності оформлення надходжень та відпуску запасів	15.04-66.04	Фаріонова М.О., Вершубская Н.В.
7	Перевірка дотримання лімітів з  відпуску запасів	17.04	Фаріонова М.О., Вершубская Н.В.