Аудит виробничих запасів

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Поняття аудиту готової продукції,  завдання, методи та інформаційне забезпечення………………………..………………………………..…………4
2. Особливості обліку готової продукції………...………………………...…….7
3. Етапи аудиту готової продукції…………………………………………..….14

Висновки…………………………………………………………………………18

Список  використаної літератури……………………………………………….19 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Одним з найважливіших завдань усіх галузей господарства України на етапі реформування економіки є  збільшення обсягів виробництва  та насичення ринку товарами з  платоспроможним попитом. Поява  нових спільних підприємств, господарських  товариств, інвестиційних фондів призвела до необхідності появи нової системи  фінансового контролю, який зміг би захисти інтереси держави і власника підприємства. Цим видом фінансового  контролю і є аудит. Необхідність впровадження аудиту зумовлена також  тим, що в ринкових умовах фінансовий стан кожного господарюючого суб`єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб`єктами господарювання, і тому зростає потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про їх діяльність.

     Основним  завданням фінансового контролю у сучасних умовах є активний вплив  на процеси виробництва з метою  забезпечення споживачів високоякісними товарами (роботами, послугами).

      Метою даної роботи є аналіз процесу  здійснення аудиту готової продукції, виділення його основних етапів, а  також розкриття його принципів  і методології.

      Актуальність  даної теми зумовлена тим, що аудит  готової продукції має надзвичайно  важливе значення для будь-якого  підприємства. Неправильне відображення в обліку та звітності готової  і реалізованої продукції дає  неправдиву картину діяльності підприємства, може призвести до негативних фінансових наслідків.

      Робота  складається з трьох розділів.

       У першому розділі розкривається  поняття аудиту готової продукції,  визначаються його основні завдання, методи та джерела інформації.

      У другому розділі дається пояснення  процедури обліку готової продукції  на підприємстві.

      У третьому розділі виділяються основні  етапи аудиту і дається їх характеристика.

1. Поняття аудиту готової продукції,  завдання, методи та інформаційне забезпечення

     Відповідно  до П(с)БО 9, готова продукція належить до запасів.

     Запаси – активи, що утримаються для подальшого продажу при умовах звичайної господарської діяльності; знаходяться у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і надання послуг, а також  управління підприємством.

     Готовою вважається виготовлена на підприємстві та призначена для продажу продукція, що пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами  договорів із замовниками й відповідає технічним вимогам та стандартам. Одиницею бухгалтерського обліку готової  продукції є її найменування або  однорідна група.

     Основними завданнями аудиту готової продукції та операцій з продажу

     товарів (робіт, послуг) є:

• перевірка правильності та своєчасності оформлення документів про рух готової продукції і товарів у матеріально відповідальних осіб;
• контроль за відвантаженням продукції та розрахунками з покупцями відповідно до укладених контрактів;
•   контроль за операціями з продажу товарів;
• перевірка правильності оформлення операцій у бухгалтерському і податковому обліку та точності визначення результату з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

     Методи  перевірки готової продукції  поділяють на дві групи: методи фактичної перевірки; методи документальної перевірки. До основних методів фактичної перевірки відносяться:

• огляд;
• обстеження;
• інвентаризація;
• контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;

• лабораторний аналіз якості матеріалів, товарів, сировини і готової продукції;

• експертна оцінка;
• опитування;
• перевірка обсягів виконаних робіт.

    Огляд. За допомогою цього методу можна з'ясувати, наприклад, умови збереження майна, документів; стан виробничих, складських торгових приміщень. У процесі огляду можуть бути виявлені докази, що свідчать про порушення чи зловживання.

    Обстеження. Обстеження являє собою як би продовження огляду, але з одночасним ознайомленням з документами як нормативними, так і виправдувальними; з одержанням пояснень від відповідальних осіб.

    Інвентаризація. Відповідно до  закону України «Про бухгалтерський облік» підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію майна і зобов'язань, у ході якої необхідно перевіряти і документально підтверджувати їхню наявність, стан і оцінку. Основними цілями інвентаризації відповідно до  Методичних указівок по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань є:

• виявлення фактичної наявності майна;

• зіставлення фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку;

• перевірка повноти відображення в обліку зобов'язань.

     Контрольний запуск сировини і  матеріалів у виробництво застосовують у тих випадках, коли необхідно установити фактичні витрати сировини чи матеріалів на виробництві, вихід напівфабрикатів, готової продукції, кількість відходів. Застосовують його і для перевірки діючих чи тих, що раніше діяли на підприємстві норм витрат сировини і матеріалів, технологічного процесу, продуктивності устаткування і т.п. Для цього проводять відповідний виробничий експеримент (наприклад, виготовлення зразків виробів, випічка кулінарної продукції й ін.). Завдяки експерименту уточнюються норми, підсилюється контроль за списанням фактичної витрати сировини і виходом продукції. Крім того, можуть бути виявлені недоліки в нормуванні і технології виробництва, перекручування в якісних показниках продукції й інші порушення.

     Лабораторний  аналіз якості матеріалів, товарів, сировини і  готової продукції. Використання даного методу дає можливість контролювати якість готової продукції, що надходить; дозволяє виявити факти недотримання норм витрати. Аналіз може проводитися відділом технічного  контролю чи відповідними спеціалізованими організаціями (інспекцією по якості й ін.).

     Аудитору  також необхідно дослідити контрольні процедури, такі як: наявність внутрішніх інструкцій, посібників і реальність їхнього застосування, поділ обов'язків, методи складання документації і  записів, схеми документообігу (бажано узагальнити побільше виправдувальних  документів).

     Основними джерелами інформації аудиту готової продукції та операцій з продажу товарів є:

• акти здавання-приймання, здавальні накладні, накладні;
• вантажні декларації, рахунки-фактури, митні декларації;
• матеріали інвентаризацій;
• картки складського обліку, сортові оборотні відомості;
• картки кількісно-сумового обліку, матеріальні звіти;
• оборотні відомості (у розрізі матеріально відповідальних
• осіб і номенклатурних номерів);
• журнали реєстрації доручень;
• відомості аналітичного обліку з покупцями та замовниками;
• журнал-ордер № 5;
• головні книги;
• баланси підприємства та форми звіт.

2. Особливості обліку готової продукції

     Методологічні основи формування в бухгалтерському  обліку інформації про готову продукцію  визначаються П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати».

 Важливими завданнями обліку готової продукції та її реалізації є:

• вчасне і правильне відображення наявності й руху готової продукції;
• контроль за її зберіганням та дотриманням встановлених норм запасів на складах;
• вчасне оформлення документів на відвантаження продукції;
• контроль за платежами покупців за відправлену продукцію;
• контроль за дотриманням кошторису витрат і фінансовими результатами.

 Готова  продукція на підприємстві проходить  такі операції:

• випуск продукції з виробництва і здавання на склад;
• зберігання продукції на складах підприємства;
• відпуск продукції покупцям з одного місця або відвантаження покупцям із кількох місць;
• відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів;
• реалізація продукції.

   Облік за рахунком 26 «Готова продукція» ведеться в журналі 5 у розділі ІІІ.

     На  підприємстві випуск продукції з  виробництва та передача її на склад  оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці  виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг повинні  вимірюватися, підраховуватися і, при  необхідності, зважуватися.

  На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки.

       На  підставі здавальних накладних, що виписуються  у двох примірниках, складається  відомість випуску готової продукції  за звітний місяць, у якій випущена з виробництва продукція групується по видах і сортам (номенклатурним номерам) і відображається в двох оцінках: за обліковими цінами (як правило, по плановій собівартості) і по фактичній  собівартості  (яка визначається наприкінці місяця після складання  звітної калькуляції).

       Шляхом  порівняння цих показників між собою  визначають відхилення між плановою і фактичною собівартістю (економію, перевитрату) як по окремих видах  продукції, так і по усьому випуску. Ці дані використовуються для контролю за виконанням плану по собівартості продукції.

       Дані  Відомості випуску готової продукції  з виробництва служать підставою  для її оприбуткування. Синтетичний облік наявності і руху готової продукції по фактичній виробничій собівартості ведеться на активному рахунку 26 "Готова продукція". При оприбуткуванні випущеної з виробництва готової продукції в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 26 "Готова продукція" і кредиту рахунка 23 "Виробництво".

       Виконані  і здані по актах замовникам роботи (зроблені послуги) по фактичній виробничій собівартості списують із кредиту рахунка 23 "Виробництво" на дебет рахунка 903 "Собівартість реалізованих робіт".

       На  підприємстві на кожний вид продукції  складають виробничий акт, який використовують для складання накопичувальної  відомості за місяць. Накопичувальна відомість потрібна для подальшого обліку готової продукції в бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні, яка заповнюється на підставі первинних документів протягом місяця.

     Залежно від виду випуск готової продукції  з виробництва оформляється та відображається в обліку по-різному. Якщо продукція  має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад.