Аудит виробничих запасів підприємства

– як обліковується надходження  та витрачання запасів на складах  та інших об’єктах;

– чи не було фактів не оприбуткування (повного або часткового), запасів, що надійшли ;

– чи не списувались на витрати  запаси понад встановленні норми і без вагомих підстав;

– чи відповідає фактичне витрачання запасів документальним даним;

– чи не приховують недостачі запасів  різними необґрунтованими проводками.

Для з’ясування вище перелічених  питань важливе значення має аналіз первинних документів з обліку запасів за місцями зберігання.

У ході перевірки операцій з відпуску матеріалів аудитор Вершубська Н.В. перевірила відпуск матеріалів у виробництво і обґрунтованість їх списання на витрати.

Також необхідно переконатися чи не списуються виробничі запаси на витрати виробництва без попереднього їх оформлення і без оформлення на них видаткових документів.

Окрему увагу аудитор приділяє складському господарству переглядаючи картки та перевіряючи своєчасність записів в них.

При аудиті операцій із запасами аудитор Вершубська Н.В. перевірила, чи не допускалась їх передача без оплати. Якщо запаси реалізовувались на сторону, необхідно виявити, коли і за якою ціною вони придбані, коли і кому продані, їх ціну, ПДВ, транспортні витрати, уточнити роздрібні ціни на момент реалізації.

При реалізації запасів на сторону  перевіряється наявність накладних, довіреностей, оцінка вартості реалізації надходження виручки від реалізації в повному обсязі на поточний рахунок.

6. Перевірка законності списання запасів при їх втратах. Під час перевірки аудитор встановлює правильність визначення розміру допустимих втрат при зберіганні і виявлення фактів пересортування запасів, а також правильність оформлення актів. В ході перевірки досліджуються акти інвентаризації за період, що визначається документами, що підтверджують вивезення і використання відходів.

На підприємстві ВАТ «Миколаївгаз» у 2009 році було проведено аудиторську перевірку, в ході якої були виявлені та усунуті наступні порушення при обліку запасів:

1. Прострочені договори про матеріальну відповідальність з матеріально-відповідальними особами.
2. Невірні розрахунки по товарно-заготівельним витратам та відповідно формування первісної вартості ТМЦ.
3. Відсутність графіку документообігу.
4. Недостовірна оцінка матеріальних цінностей від списання виробничих запасів.
5. Відсутність документів, що підтверджують ринкову вартість матеріальних цінностей у результаті списання виробничих запасів.
6. Неповне заповнення реквізитів на актах переоцінки та списання ТМЦ.
7. При перевірці ТМЦ на відповідальному зберігання встановлено відсутність довіреностей.
8. Виявлено надлишок ТМЦ при проведенні інвентаризації
9. Неправильний розрахунок результату від вибуття запасів (особливо при розрахунках з пов’язаними особами).
10. Неправильне нарахування ПДВ при реалізації запасів робітникам підприємства.

Результати проведених аудиторських процедур аудитор оформляє у вигляді  робочих документів, які представлені в додатках. За результатами інвентаризації було отримано пояснення від комірника (Додаток Л), яке додано до робочих документів аудитора.

Отже, відбулося перекручення фінансової звітності на 251,30 грн., що не перевищило визначеного рівня суттєвості помилок.

Таким чином, перевірка обліку операцій із виробничими запасами не виявила суттєвих помилок при обліку запасів.

 

 

3.3. Узагальнення результатів  перевірки обліку виробничих запасів на підприємстві

 

У відповідності з МСА НВЕ 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення», основними елементами аудиторського висновку (Додаток М) є:

• заголовок аудиторського висновку;
• адресат;
• вступний параграф;
• відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;
• відповідальність аудитора;
• аудиторська думка;
• інші обов’язки стосовно надання висновку;
• підпис аудитора;
• дата аудиторського висновку;
• адреса аудитора (чи аудиторської фірми).

Тобто висновок складається за довільною  формою, але обов'язково має містити вище вказані розділи.

Згідно з МСА НВЕ 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення» висновок аудитора може бути безумовно-позитивним та модифікованим (безумовно-позитивний з пояснювальним параграфом, умовно-позитивний, негативний, відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства).

Безумовно-позитивна думка повинна висловлюватися тоді, коли аудитор дійшов висновку про те, що фінансова звітність надає достовірну й об’єктивну інформацію (подано об’єктивно в усіх суттєвих аспектах) відповідно до встановлених основ фінансової звітності. Виходячи з цього, можна конкретизувати випадки, коли аудитор складає безумовно-позитивний висновок. Це може бути за дотримання таких умов:

річна фінансова бухгалтерська  звітність складається з таких  обов’язкових форм: Балансу (ПБО 2), Звіту  про фінансові результати (ПБО 3), Звіту про рух грошових коштів (ПБО 4), Звіту про власний капітал (ПБО 5), Приміток (як це передбачено Законом N 996-ХІV та національними положеннями, крім малих підприємств, для яких застосовуються положення ПБО 25); у випадку, якщо окремі форми звітів за певних обґрунтованих причин не перевірялися аудитором, то в разі їх публікації у складі звітності на них потрібно зробити надпис «не перевірено аудитором»; аудитор отримав достатню кількість аудиторських доказів та всі необхідні пояснення від керівництва та персоналу підприємства-клієнта; надана інформація є достатньою для відображення реального стану справ на підприємстві; існують адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань аудиторської перевірки звітності; звітність складено на підставі достовірних даних поточних облікових регістрів та Головної книги, які не містять суперечностей; фінансові звіти підготовлено відповідно до загальноприйнятих принципів ведення обліку та затвердженої на підприємстві облікової політики, яка відповідає вимогам чинного законодавства;  показники фінансової бухгалтерської звітності є порівняльними з аналогічними показниками в інших фінансових не бухгалтерських звітах (звіті директора, фінансовому огляді та ін.); аудитор може підтвердити можливість подальшого функціонування підприємства; під час складання звітності враховано вплив подальших після дати балансу подій; якщо відбувалася зміна облікової політики, принципів i методів обліку, то це належним чином розкрито у Примітках до звітності; не було виявлено обставин, які потребують доповнення аудиторського висновку пояснювальним параграфом або видозмінення формулювань.

В усіх інших випадках згідно з МСА НВЕ аудитор складає модифікований аудиторський висновок. Якщо аудитором виявлено окремі обставини (чинники), які є важливими, але не впливають на його думку, то видається безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом або так званими прикінцевими положеннями.

Якщо в ході аудиторської перевірки було встановлено певні  факти, операції або виявлено окремі показники звітності, які спричинили заперечення (незгоду) аудитора, але потім керівництвом підприємства було надано вичерпні пояснення, які задовольнили аудитора, або зроблено відповідні коригування звітності, то в аудиторському висновку ці події та рішення наводити необов’язково, оскільки вони не змінюють зміст безумовно-позитивного висновку. Проте можуть бути випадки, коли користувачі звітності краще зрозуміють інформацію, якщо їх увагу буде привернуто до найважливіших моментів або надано додаткові пояснення (особливо якщо звітність складено правильно, але за нестандартними принципами). Включення пояснювального параграфа не впливає на думку аудитора. Пунктами 30 - 35 МСА НВЕ 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення» рекомендовано включати цей параграф після параграфа, який містить думку аудитора. В ньому зазвичай наведено посилання на те, що цей чинник не є підставою для висловлення умовно-позитивної думки.

Прикладами необхідності доповнення безумовно-позитивного висновку пояснювальним параграфом або видозміненими формулюваннями можуть бути такі ситуації: частину роботи щодо проведення перевірки виконано іншим аудитором або висновок частково ґрунтується на висновку іншого аудитора; аудитор погоджується з відхиленням від загальноприйнятих принципів обліку i складання звітності (погоджується з обґрунтуванням керівництва підприємства); аудит за попередні періоди проводився іншим аудитором; аудит за попередні періоди не проводився (аудит здійснюється вперше); виявлено невідповідність між фінансовими бухгалтерськими звітами та іншою інформацією, наданою керівництвом підприємства; наявна суттєва невизначеність щодо припущення про безперервність діяльності підприємства; банкрутство або ліквідація підприємства.

В окремих ситуаціях аудитор не може видати безумовно-позитивний висновок через існування обмеження в обсязі його роботи або через невпевненість чи незгоду. Залежно від рівня суттєвості обмежень перевірки, незгоди чи невпевненості аудитор складає умовно-позитивний або негативний висновок чи дає відмову від висловлення думки. За наявності невпевненості аудитор не може сформулювати думку з окремих питань (елементів перевірки) або в цілому про фінансову звітність. При існуванні незгоди аудитор може сформулювати думку, але вона суперечить перевіреній фінансовій звітності.

Невпевненість та незгода  можуть бути суттєвими i несуттєвими. Невпевненість  або незгода вважаються суттєвими  в тому випадку, коли вплив чинників на фінансову інформацію, які спричинили невпевненість чи незгоду, настільки значний, що це може перекрутити дійсний стан справ на підприємстві в цілому або в основному. Слід також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгоди на фінансову звітність.

Виходячи з виду невпевненості  та незгоди щодо їх суттєвості, аудитор  приймає рішення про те, який вид  аудиторського висновку буде видано за результатами перевірки звітності (умовно-позитивний, негативний, відмова  від думки).

Отже, умовно-позитивний аудиторський висновок складається за наявності несуттєвої невпевненості та несуттєвої незгоди. В усіх випадках слід дати детальне пояснення невпевненості та незгоди.

По закінченню аудиторської перевірки  аудитор також складає аудиторський звіт (Додаток Н), у якому в лаконічній формі описує виявлені порушення, помилки, відхилення. У звіті необхідно оцінити стан бухгалтерського обліку, достовірність та законність господарських операцій, надати відповідні рекомендації щодо покращення обліку.

Інформація подана у звіті  повинна бути чіткої, надійною, і компетентною, а також об’єктивною та суттєвою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню.

Робочі документи аудитора, як правило, здаються в архів аудиторської фірми.

Таким чином, процес проведення аудиту на підприємстві пов’язаний з виконанням величезної кількості регламентованих процедур для отримання обґрунтованої підстави для висловлення аудиторської думки.

У ході перевірки запасів на підприємстві варто звернути увагу на:

- організацію укладання договорів про матеріальну відповідальність;

- стан складського господарства - розміщення запасів, дотримання правил їхнього збереження й охорони;

• наявність у підприємства нормативних актів, норм витрати сировини і матеріалів на виробництво.

Необхідно також досліджувати можливі випадки перевитрати  сировини і чи матеріалів завищення  норм їхньої витрати; порядок проведення переоцінки ТМЦ.

З метою удосконалення аудиту виробничих запасів підприємства ВАТ «Миколаївгаз» пропонуємо здійснювати наступні процедури:

• перевірка документів щодо запасів для ідентифікації позицій, що вимагають особливої уваги під час або після проведення інвентаризації;
• спостереження за проведенням інвентаризації на окремих дільницях без попередження або на всіх площадках в один і той же день;
• проведення інвентаризації наприкінці облікового періоду для мінімізації ризику маніпуляцій в період між інвентаризацією та кінцем звітного періоду;
• виконання додаткових процедур під час спостереження за інвентаризацією, наприклад, ретельна перевірка запакованих в коробки предметів, способу штабелювання (наприклад, порожнини всередині штабелю) або маркування запасів, а також якості (тобто чистоти, міцності або концентрації) таких рідин, як спеціальні хімікати, в цьому випадку корисним буде залучення експерта;
• порівняння кількості за поточний період з попередніми періодами щодо класів або категорій запасів, складів чи інших критеріїв, або порівняння перевіреної кількості з даними реєстрів безперервного обліку запасів;
• використання комп'ютерних методів аудиту для подальшого тестування результатів інвентаризації, наприклад, сортування по номеру ярлика для тестування контролю ярликів або по серійних номерах для тестування можливості пропуску або дублюванню предмету.

Отже, аудитор Вершубська Н.В. надала умовно-позитивний висновок щодо обліку виробничих запасів на підприємстві. Щоб запобігати порушенням у бухгалтерському обліку, треба на підприємстві проводити систематичний внутрішній аудит та більш ретельно складати плани підприємства, з урахуванням заходів щодо усунення виявлених недоліків.

 

Висновки

 

Основні функції, що виконує підприємство в процесі своєї діяльності: матеріально-технічне забезпечення; виготовлення продукції  для продажу і власної потреби; продаж і постачання продукції споживачеві; управління та організація праці персоналу; підвищення якості продукції, збільшення обсягів її виробництва; дотримання чинних законів, державних стандартів; підприємницька діяльність; сплата податків, платежів у бюджет та інші позабюджетні фонди.

Саме на стадіях матеріально-технічного забезпечення та виготовлення продукції  треба впроваджувати заходи щодо ефективного використання матеріальних ресурсів.

Налагоджений аудит запасів, тобто відображення витрат, що здійснюються на підприємстві протягом певного періоду, пов'язаних з процесами постачання, виробництва і реалізації в розрізах, що формують собівартість готової продукції, є підставної для аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві.

Основні положення щодо організації аудиту на підприємстві ВАТ «Миколаївгаз» викладені та затверджені в наказі про облікову політику, який є визначальним документом в роботі бухгалтерської служби у межах підприємства. Але в ході аудиторської перевірки при детальному вивченні бухгалтерського обліку ТМЦ було виявлено деякі порушення та недоліки, які повинні бути усунені для більш досконалої організації бухгалтерського обліку.

У курсовій роботи було розроблено та запропоновано до впровадження шляхи  удосконалення аудиту та обліку виробничих запасів на підприємстві за наступними напрямками:

1. Надано рекомендації щодо удосконалення процесу проведення інвентаризації на підприємстві.
2. Розроблено та рекомендовано до застосування графік документообігу в частині первинного обліку виробничих запасів (Додаток Н).
3. Запропоновано вдосконалення первинного обліку в частині оформлення та реєстрації операцій з довіреностями та договорів з підзвітними особами.

Отже, для підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства, необхідно постійно вдосконалювати обліковий процес на виробництві, користуватися послугами професійних аудиторів для коректування облікових процесів, які повинні відповідати сучасним вимогам ринкової економіки.