Управління персоналом виробничого підприємства

       ЗМІСТ

       ВСТУП 2

       РОЗДІЛ 1. Теоретичні підходи до управління персоналом виробничого підприємства.

       1.1. Сутність та структура управління  персоналом виробничого підприємства 5

       1.2. Методи та система управління  персоналом на виробничому

       Підприємстві 11

       РОЗДІЛ 2. Аналіз використання персоналу на підприємстві ВАТ „Херсонський хлібокомбінат”,цех №3

       2.1. Техніко-економічна характеристика  діяльності ВАТ „ Херсонський хлібокомбінат ”,цех №3 21

       2.2. Аналіз складу та структури  персоналу ВАТ „ Херсонський хлібокомбінат ” цех №3 28

       2.3. Система підготовки та перепідготовки  кадрів на

       ВАТ „ Херсонський хлібокомбінат ”, цех №3 41

       РОЗДІЛ 3. Шляхи покращення системи управління персоналом на ВАТ „ Херсонський хлібокомбінат ”, цех №3

       3.1. Удосконалення роботи відділу  кадрів на підприємстві

       ВАТ „ Херсонський хлібокомбінат ” ,цех №3 44

       3.2. Рекомендації по покращенню умов  праці та плинності кадрів  на підприємстві 49

       3.3. Перспективи зростання рівня  професіоналізму і кваліфікації  працівників ВАТ „ Херсонський хлібокомбінат ”, цех №3 53

       ВИСНОВКИ  60

       СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 63 
 
 
 

       ВСТУП

       Перехід нашої країни до ринкових відносин спонукає вчених і практиків до найретельнішого  вивчення досвіду управління фірмами  та підприємствами економічно розвинених країн, до пошуку шляхів та засобів, які дали б змогу забезпечити стабільно високий рівень добробуту населення нашої країни. Таке вивчення передбачає не сліпе копіювання системи взаємовідносин у процесі виробництва і управління, а відбір вирішальних моментів, що впливають на ефект виробничої та управлінської діяльності.[12]

       Успіхи  чи невдачі ринкових перетворень  в економіці України багато в  чому будуть залежати від людей, які  здійснюватимуть ці перетворення та керуватимуть цими процесами. Йдеться  про підготовку нової генерації  фахівців та керівників, здатних організувати виробництво і управління за законами ринку.

       З огляду на перелічене коло проблем  тема роботи є надзвичайно актуальною.

       Управління  персоналу займає ведуче місце в  системі управління організації. Методологічно  ця сфера управління володіє специфічним понятійним апаратом, має відмітні характеристики і показники діяльності, спеціальні процедури і методи – атестація, експеримент і інші; методи вивчення й напрямку аналізу змісту праці різних категорій персоналу.

       Дані  фінансової звітності є основними джерелами інформації для аналізу господарської діяльності підприємства.

       У даній роботі викладаються теоретичні питання, зв"язані з використанням  трудових ресурсів в організації, аналізу  їхнього використання у організації, так само розкривається методика комплексного системного аналізу основних економічних показників, використовувані для аналізу трудових ресурсів і результатів діяльності організації, характерні для ринкової економіки.

       Метою курсової роботи є вивчення процесу організації управління персоналом виробничого підприємства.

       Рівень  роботи з персоналом не відповідає сьогодні задачам кардинальної перебудови управління економікою, проведення в  життя активної соціальної і кадрової політики. В практику кадрових служб  слабко впроваджуються наукові методи оцінки, розставляння і підготування кадрів із використанням результатів соціологічних і психологічних досліджень. Суттево впливає на роботу кадрових служб і недостатній рівень організаційно-правової і соціально-психологічної культури робітників по кадрах, значна частина яких не мають відповідної освіти, тривалий час не підвищують свою кваліфікацію. Знання й уміння в області роботи з персоналом, як правило, відсутні й у більшості підприємців і керівників, що знижує в цілому ефективність управління.

       Тому  в роботі були поставлені такі завдання:

       - вивчити методологічні основи  управління персоналом підприємства;

       - проаналізувати основні методи  та технології управління персоналом  на підприємстві ВАТ „ Херсонський хлібокомбінат ” ;

       - роздивитися концепції управління персоналом організації.

       Дана  курсова робота складається з трьох розділів:

       У першому розділі розкриваються  всі аспекти, що стосуються теорії управління поводженням персоналу, розкрита сутність та структура персоналу, різні методи та принципи управління персоналом, розглянуто систему управління персоналом на підприємстві, а також розкрито зарубіжний досвід управління персоналом.

       У другому розділі відбиті всі  питання по управлінню персоналом на конкретному прикладі підприємства (зокрема, на ВАТ „ Херсонський хлібокомбінат ”). Тут проводиться аналіз чисельності, складу і структури персоналу підприємства, системи підготовки та навчання кадрів, стратегічні напрямки розвитку виробництва і персоналу підприємства.

       У третьому розділі приведені проблеми, які існують на розглянутому підприємстві та запропоновані пропозиції та рекомендації щодо вирішення даних проблем.

       Об’єктом  дослідження дипломної роботи є  персонал ВАТ „ Херсонський хлібокомбінат ” цех №3.

       Предметом дослідження є антикризове управління персоналом.

       Ціллю даної роботи є формування рекомендацій щодо діяльності ВАТ, спрямованої на збільшення кадрового потенціалу та зменшення плинності кадрів на обраному підприємстві.

       Теоретичною основою дипломної роботи стали  роботи сучасних вітчизняних і закордонних фахівців із питань кадрового менеджменту.

       Список  джерел, які були використані при  написанні дипломної роботи прикладаються  в кінці роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Розділ 1. Теоретичні підходи до управління персоналом виробничого підприємства

       1.1. Сутність та структура управління персоналом виробничого підприємства

       Важливим  елементом продуктивних сил є  люди з їх рівнем освіти, досвіду  й майстерності. В теорії управління персоналом використовується значна кількість термінів відносно людей, зайнятих у виробництві: трудові ресурси, людський фактор, кадри, персонал.

       Термін  „ трудові ресурси” було введено  в науку в 20-ті роки ХХ століття академіком С. Струмиліним. Сучасне розуміння  трудових ресурсів трактується як людські  ресурси, що є значно ширшим і включає в себе такі поняття, як трудовий потенціал, стан здоров’я, рівень освіти, здібностей і культури, професійні знання для роботи в сфері суспільно корисної діяльності.

       Кадри – це штатні кваліфіковані працівники з певною професійною підготовкою, які мають спеціальні знання, трудові навички чи досвід роботи у вибраній сфері діяльності. Термін „кадри” в зарубіжних і вітчизняних джерелах часто ототожнюється лише із частиною працюючих – спеціалістами або робітниками високої кваліфікації і стажем роботи на даному підприємстві.

       Управління  кадрами – багатогранний та виключно складний процес, який має специфічні особливості та закономірності. Знання їх необхідне керівникам та спеціалістам сучасного виробництва, робітникам кадрових служб та соціального розвитку для постійного забезпечення підвищення ефективності, якості робіт та продуктивності праці. [10]

       Термін  „персонал” є найбільш доцільним  на рівні організації, так як визначає особовий склад організації, який працює за найм і характеризується певними ознаками. Основними з яких є:

       - трудові взаємовідносини з роботодавцем, як правило, оформлюються трудовими договорами;

       - володіння певними якісними характеристиками, поєднання особистих та організаційних  цілей.

       Отже, персонал – основний, постійний  штатний склад кваліфікованих працівників, який формується та змінюється під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.[2]

       Персонал  організації характеризується кількістю, структурою, професійною придатністю  та компетентністю. Кількість персоналу  визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, рівнем їх механізації, автоматизації та комп’ютеризації.

       В умовах переходу до ринкової економіки  управління персоналом повинно набути системність та завершеність на основі комплексного вирішення кадрових проблем, просування нових та покращення уже існуючих форм та методів кадрової роботи.

       Предметом управління кадрами на підприємстві виступає вивчення відносин робітників в процесі виробництва з точки  зору найбільш повного та ефективного  використання їх потенціалу в умовах функціонування виробничих систем.

       Основним  завданням управління кадрами в  сучасних умовах є поєднання ефективного  навчання персоналу, підвищення кваліфікації та трудової мотивації для розвитку навиків працівників та стимулювання їх до виконання робіт більш високого рівня. Завдання зводяться до:

       - забезпечення підприємства в  потрібній кількості й якості  персоналу на поточний період  і на перспективу;

       - задоволення розумних потреб  персоналу;

       - створення рівних можливостей  ефективності праці та раціональної зайнятості працівників, стабільного і рівномірного завантаження протягом робочого періоду;

       - максимальної можливості виконання  різних операцій на робочому  місці.[13]

       Персонал  класифікують за двома основними  категоріями участі персоналу в процесі виробництва: управлінський та виробничий.

       Управлінський персонал – це працівники, трудова  діяльність яких спрямована на виконання  конкретних управлінських функцій. До них відносяться лінійні і  функціональні керівники та спеціалісти. Управлінський персонал зайнятий переважно розумовою та інтелектуальною працею.

       Управлінський персонал ділиться на три основні  групи:

       1. Керівники, які направляють, координують  та стимулюють діяльність учасників  виробництва (так звані лінійні  керівники – директори заводів, начальники цехів, майстри та ін.).

       2. Спеціалісти, які надають кваліфікаційну  допомогу керівникам при аналізі  та вирішенні питань розвитку  виробництва (інженери, економісти, юристи, психологи та ін.) або ті, які самостійно керують інженерно-технічними, планово-економічними, соціальними та іншими функціональними службами.

       3. Допоміжні робітники, що здійснюють  технічне та інформаційне обслуговування  апарату управління – збір, первинну  обробку, збереження та передачу  інформації (креслярі, архіваріуси,  діловоди та ін.).[22]

       По  рівню управління керівники діляться на керівників вищого, середнього та нижчого  рангів(Додаток №1).

       Виробничий  персонал – це виконавці, які запроваджують  у життя рішення керівників, безпосередньо  реалізують плани організації, зайняті  створенням матеріальних цінностей або надання виробничих послуг і переміщенням вантажів. Сюди ще відносять прибиральниць, охоронців, кур’єрів, гардеробників. В аналітичних цілях виробничий персонал ділять на:

       1. Основних робітників, які безпосередньо  беруть участь у виробничому процесі зі створенням матеріальних цінностей.

       2. Допоміжних, які виконують функції  обслуговування основного виробництва.[53]

       Важливим  напрямком класифікації персоналу  є його розподіл за професіями та спеціальностями, а також за рівнем кваліфікації.

       За  рівнем кваліфікації працівників прийнято поділяти на такі групи:

       - висококваліфіковані працівники, які  закінчили вищі та середні спеціальні навчальні заклади з терміном навчання 2-5 років;