Круъзний туризм

Стамбул тощо.

Україна бере участь у становленні транспортних коридорів, які залучать ділових  пасажирів і туристів. Разом з  Польщею розроблена концепція транспортного  коридору Гданськ – Одеса (№ 10). Напрямок Гданськ – Одеса зістиковується з Євроазіатським транспортним коридором (ЕАТК), що буде розвиватися у формі  сполучення між портами України  й Грузії й далі в Азербайджан  і Туркменістан [8].

Сприятливий клімат і достаток історичних і культурних пам’ятників роблять Чорноморське узбережжя України привабливим  для туристів, але Чорноморський  радянський туризм 1980-х років вмер, а туристична індустрія України  поки перебуває в «зародковому стані».

Проте навряд чи тут можна обійтися зусиллями  лише портів. Проблема вимагає системного підходу як на рівні галузі, суміжних галузей, так і держави в цілому. Серед головних стримуючих факторів – відсутність власне круїзного  флоту на Чорному морі, високий  рівень портових зборів порівняно із середземноморськими портами. При  цьому щорічні вкладення в  удосконалювання інфраструктури закордонних портів, у модернізацію терміналів становлять сотні мільйонів євро.

Серйозною проблемою в розвитку круїзного  туризму є мита не тільки на круїзні  судна, але й на екскурсійні автобуси, яких до сучасного круїзного судна  треба подати не один десяток, причому  таких, що відповідають стандартам хоча б Євро-3. Гострою залишається  також проблема тривалого проходження  паспортного й митного контролю в портах України.

Проблема виникла, без перебільшення, принизлива. У Ялті, в останньому українському порту заходу, зачинявся державний кордон, і всі пасажири, щоб слідувати далі за маршрутом, повинні були покинути борт судна з речами для проходження прикордонного та митного контролю. Ця процедура тривала, як правило, три години і фактично зривала екскурсійну програму в Ялті. Неодноразові звернення компанії до митної владі результату не дали. Крім того, досвід показав: для успішної роботи такого маршруту потрібен сучасний комфортабельний круїзний лайнер класу 4* місткістю 1000 – 1200 чоловік. Це дозволить забезпечити вартість квитків в економ-класі на прийнятному для туристів рівні 100 – 120 доларів за день круїзу [28].

 

3.3. Рекомендації щодо вирішення проблеми відродження круїзної індустрії в Україні

 

Ринок морських круїзів є нині дуже перспективним, оскільки при зростаючому попиті на круїзи пропозиція поки що дуже незначна. Можна визначити наступні сегменти цього ринку, на яких з успіхом  мають працювати національні  пасажирські перевізники та туристичні оператори [8]:

– маятникові рейси між двома портами, наприклад  Одеса – Ялта – Одеса, Одеса – Стамбул – Одеса тощо;

– кругові  рейси вздовж чорноморського узбережжя, наприклад Одеса Севастополь  – Ялта – Новоросійськ – Сочі – Сухумі – Батумі – Стамбул  – Варна – Констанца – Одеса;

– чорноморсько-азовські круїзи з відвіданням азовських  портів Бердянськ, Маріуполь, Таганрог, Ростов тощо. Можливе стикування з  російськими річковими круїзами по Дону та Волзі;

– чорноморсько-дніпровські  круїзи з відвіданням дніпровських та чорноморських портів;

– чорноморсько-дунайські  круїзи. Цей напрямок є дуже цікавим  і колись радянські судна регулярно  здійснювали круїзи за маршрутом  Ізмаїл – Пасау – Ізмаїл з відвіданням усіх придунайських країн. Нині дунайські круїзи виконують лише австрійські та німецькі туроператори, причому по скороченим маршрутам.

З огляду на вищеозначене представляються наступні можливі шляхи вирішення проблеми відродження круїзного туризму  в Україні [27]:

– поєднання  зусиль морських портів усіх чорноморських  країн та органів місцевого самоврядування портових міст для пошуку інвесторів, що фінансуватимуть розвиток чорноморських  круїзів. Це обумовлено значними прибутками, які в перспективі отримуватимуть як порти (портові збори, сервісне обслуговування суден та пасажирів), так і портові  міста (прибутки від обслуговування туристів на стоянках круїзних суден  в порту);

– підтримка  з боку держави, перш за все у справі створення сприятливого податкового, митного, прикордонного, інвестиційного режиму для розвитку круїзного бізнесу;

– створення  можливості будування нових сучасних морських пасажирських суден з використанням  довгострокового іпотечного кредиту  під заставу самого судна;

– активне  залучення вітчизняних та закордонних  туристичних фірм до розвитку чорноморських  круїзів;

– створення  транснаціональних корпорацій, які  об’єднають ресурси таких галузей  бізнесу, як судноплавні компанії, морські  порти, туристичні фірми, фінансові  установи, державні структури для  розвитку національного морського  пасажирського флоту та круїзного  бізнесу [28];

– необхідно  провести аудиторські перевірки  портів із притягненням закордонних  компаній і наступної сертифікації системи керування порту у  встановленому порядку;

– для  ефективного розвитку круїзного  туризму варто провести організаційну  роботу щодо удосконалення екскурсійного  обслуговування іноземних туристів, розробка нового оригінального туристичного продукту для екскурсійного обслуговування судозаходів іноземних круїзних компаній;

– провести облаштованість відповідно до міжнародних  стандартів берегової інфраструктури (банків, підприємств торгівлі й  харчування, транспортного обслуговування, заснувань культури) [8];

– здійснення ефективної рекламної політики.

Наслідки  відродження морських круїзів незабаром  позначаться на розвитку усього морського  транспорту України. Адже круїзний бізнес в усьому світі є дуже прибутковим. Розширення круїзної індустрії неодмінно  спричинить розвиток пасажирського  сервісу в морських портах, розпочнеться активне будівництво об’єктів туристичної  інфраструктури, торгівлі, готельного та ресторанного бізнесу. Доходи від  морського туризму стануть додатковим джерелом коштів для відновлення  пам’ятників культури в регіоні, які нині перебувають не в кращому стані [28]. Беззаперечним є позитивний вплив розвитку морських круїзів, перш за все, для морських портів. Доходи від круїзного бізнесу в перспективі неодмінно стануть потужним джерелом відродження не тільки пасажирського, але й усього морського транспортного флоту України. Додаткову роботу отримають також і судноремонтні підприємства України.

Необхідно не гаяти часу і починати активно  розвертати роботу з широкомасштабного  відтворення морських круїзів, залучаючи  усіх зацікавлених партнерів. Україні пора перестати бути «країною біля моря», вона повинна зайняти гідне місце серед морських держав.

Отже, морський флот України нині перебуває в  занепаді. Особливо це стосується національного  пасажирського флоту. Відтак практично  відсутній круїзний бізнес у чорноморському регіоні, який є суто перспективним, а попит на такі круїзи потенційно великий [8]. Ситуація диктує необхідність якомога скорішого відродження круїзного бізнесу в регіоні, який ще менш ніж 20 років тому активно розвивався та був популярним серед вітчизняних

та зарубіжних туристів.

Основною  проблемою для розвитку круїзів  є відсутність національного  пасажирського флоту, будування  якого потребує значних коштів. Необхідно  об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін для відродження пасажирського  флоту України та чорноморських  круїзів, що, без сумніву, позитивно  вплине на інноваційний розвиток всієї  морської транспортної галузі України [29].

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Сьогодні у світі круїзний туризм переживає період підйому. У 1970 році в круїзах взяло участь 500 тис. чоловік, а в даний час ця цифра зросла до 14 млн. чоловік, основну частину яких складають американські туристи. Програми круїзних плавань дуже різноманітні. Окремі круїзні плавання присвячуються певним датам, темам. Наприклад, астрономічний круїз, круїз, присвячений року Колумба, і так далі. За останні роки змінився імідж круїзу як туристичного продукту. Теплохід перетворився в плавучий готель де панує атмосфера розваг і свята. Завдяки проведенню інтенсивних рекламних компаній привабливість круїзів зросла серед усіх верств населення. В останнє десятиліття круїзний ринок характеризують наступні фактори: спеціалізація пропозиції; плавання на невеличких комфортабельних теплоходах; відповідність розміру теплохода набору послуг; автоматизація. Перші три чинники знайшли розвиток вже в 80-ті роки у формі круїзів-експедицій, плавань на розкішних яхтах і величезних теплоходах із числом місць більш 2 тис. Однак у наступні роки ці чинники відійшли на другий план і перше місце зайняла автоматизація. У круїзному бізнесі з’явилася необхідність створення простого управління інформаційною системою.

Ринок круїзів знаходиться в бурхливому розвитку і далекий від насичення. Хоча, як і раніше основним районом круїзних поїздок залишається Карибський басейн, проте росте попит на круїзи в райони Аляски, Балтійського моря, Середземного моря. Просування круїзів на ринку багато в чому залежить від роботи туроператорів, яка перш за все пов’язана з проведенням реклами і політикою цін.

Морський круїз – це процес, що складається з трьох складових: перше – лайнер, друге – маршрут, третє – сервіс на кораблі. Як і при будь-якому відпочинку, чим вище рівень сервісу на кораблі, тим вище ціна. Лайнери, умовно, оцінюються присвоєнням зірок, як готелі. Не обов’язково найбільші лайнери – мають багато зірок. Все залежить від круїзної компанії. На нашому ринку представлені найбільш відомі і заслуговуючи довіри американські і англійські оператори, такі як «Princess Cruises», «Cunard», «Carnival Cruise Line», «Royal Caribbean International», «Crystal Cruises», «Silversea». Ці круїзні компанії здійснюють круїзи по всіх регіонах світу, цікавих з погляду туристів. Лайнери цих компаній відомі у всіх портах, такі красені як: «Star Princess», «Queen Mary 2», «Crystal Serenity», «Voyager Seven Seas», «Thomson Spirit» – є кращими представниками круїзних лайнерів в світі, на сьогоднішній момент. Вони різні за розмірами, тоннажем, кольором і кількістю палуб, наявністю зірок. Але всі ці кораблі об’єднує те, що, вони зроблені людьми і для людей, з любов’ю і в традиціях морських подорожей. Все краще, що є в індустрії відпочинку, в сервісі, в харчуванні, в розвагах і в кораблебудуванні зібрано воєдино.

На жаль, ситуація в Україні  з круїзним туризмом не втішна. Головною проблемою є відсутність національного  морського пасажирського флоту  та недостатня кількість інвестицій у розвиток круїзної індустрії. Відродження  чорноморських круїзів – дуже перспективна ідея. Попит на відпочинок такого роду існує, адже у наявності існують невикористаний природний потенціал, але немає самого продукту.

У зв’язку з цим українським компаніям, які здійснюють сервісну діяльність на морському транспорті, і, в першу чергу, в системі міжнародного круїзного бізнесу, спільно з державними владними інститутами, необхідно докласти максимум зусиль для просування свого бізнес-продукту на міжнародному ринку.

В даний час, незважаючи на складну економічну ситуацію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, українські компанії, що працюють у сфері круїзного бізнесу, мають рідкісну можливість сталого перспективного розвитку в чорноморському регіоні у зв’язку із прийдешніми важливими міжнародними спортивними подіями: чемпіонатом Європи з футболу (2012 рік) і зимовими Олімпійськими іграми (2014 рік). Необхідно пам’ятати, що даним спортивним заходам буде передувати вивчення зарубіжними судноплавними компаніями можливостей більш інтенсивного розвитку круїзного судноплавства на Чорному морі (посилення кризових явищ на Середземномор’ї; збільшення інтересу потенційних туристів до Чорноморського регіону тощо). Природно, найпильнішому аналізу будуть піддані фактори, що впливають на стійкість і ефективність сервісної діяльності морських портів, агентських та туристичних компаній, що працюють в досліджуваному регіоні.

Українські туристичні фірми  планують у найближчому майбутньому  освоїти Карибське море, океанські  переходи до Американського континенту і інші екзотичні маршрути. У їхні плани входить укладення агентських угод з найвідомішими у світі круїзними фірмами.

Той факт, що більшість одиниць  пасажирського флоту країни базується  в Одесі, визначає спрямованість  маршрутів морських круїзів, представлених  на українському ринку. Найбільш частими  пропозиціями є – теплохідні подорожі по Середземному морю з заходом у порти Туреччини (Стамбул), Греції (Пірей), Єгипту (Порт-Саїд, Олександрія), Ізраїлю, Італії, Іспанії та інших країн.

Терміни проведення морських круїзів найрізноманітніші й  у залежності від напрямків маршрутів  коливаються від одного тижня  до одного місяця. Починатися і закінчуватися  вони можуть як в одному порту, так  і в різних. Як в українських, так  і в будь-яких іноземних портах.

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Аксенов И.Я. Единая транспортная система. ‒ М., 2001. ‒ 231 с.

2. Александрова  А.Ю. Международный туризм. ‒ М.: Аспект Пресс, 2001. ‒ 461 с.

3. Барановский  А. За круизами будущее // Туризм. ‒ 2008 ‒ №2 ‒ С. 52‒54.

4. Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма: Перевозки. Изд. 2-е. ‒ М.: СПб., 2003 ‒ 399с.

5. Будко И.И. Транспортное обслуживание туризма. ‒ М.: Дело, 2006 ‒ 282 с.

6. Воскресенский  В.Ю. Международный туризм. ‒ М.: Дашков, 2006 ‒ 366с.

7. Гуляев  В.Г. Организация туристских перевозок.  ‒ М.: Финансы и статистика, 2001 ‒ 512 с: ил.

8. Данчик М. М. Розвиток морських круїзів на Чорному морі як важливий чинник відновлення морської транспортної галузі України // УДК 656.078. ‒ 2008 ‒ С. 174‒185.

9. Дементьев С.А. Лайнеры атакуют. // Турбизнес. ‒ 2008 ‒ №12 ‒ С. 6‒9.

10. Дементьев  С.А. Суперлайнеры поднимают якоря. // Турбизнес. ‒ 2008 ‒ №13 ‒ С. 12‒16.

11. Долматов Г.М. Международный туристический бизнес: история, реальность, перспективы. ‒ М.: Феникс,2001 ‒ 249 с.

12. Дурович А.П., Компанев А.С. Маркетинг в туризмі: навчальний посібник. ‒ М.: Економпресс, 1998 ‒ 321с.

13. Душина И.В., Коринская В.А., Щенев В.А. География. Наш дом ‒ Земля. Материки, океаны, народы и страны. ‒ М.: Наука, 2000 ‒ 103 с.

14. [Електронний ресурс] ‒ Режим доступу до сайту: <http://www.costacruises/com/B2C/before_board/documentation/travel/html>.

15. [Електронний ресурс] ‒ Режим доступу до сайту: <http://www.vipcruises.ru/aboutcruises.phtml?id=14>.

16. [Електронний ресурс] ‒ Режим доступу до сайту: <http://www.oturbiznese.ru/62.html>.