Круъзний туризм

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 11:50, дипломная работа

Краткое описание

Метою даної роботи є дослідження привабливості круїзного туризму у світі та в Україні як перспективного виду відпочинку та пріоритетного напрямку розвитку на міжнародному ринку, а також визначити шляхи удосконалення розвитку вітчизняної круїзної індустрії.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, а саме:
– дослідити виникнення, розвиток та сучасний стан морського круїзного туризму;
– розглянути основні напрямки розвитку міжнародного круїзного ринку;
– проаналізувати розвиток провідних світових круїзних компаній;
– надати характеристику стану розвитку круїзного туризму в Україні;
– проаналізувати та визначити перспективи розвитку круїзного туризму в Україні;
– надати рекомендації щодо вирішення проблеми розвитку вітчизняного круїзного ринку.

Оглавление

ВСТУП
7
РОЗДІЛ 1. ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК ТА СУЧАСНИЙ СТАН КРУЇЗНОГО ТУРИЗМУ

11
1.1. Історія виникнення та сучасний стан круїзного туризму
11
1.2. Організаційно-правові основи круїзних подорожей
14
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ МІЖНАРОДНОГО КРУЇЗНОГО РИНКУ
40
2.1. Характеристика стану міжнародного круїзного флоту та його інфраструктури
40
2.2. Аналіз напрямів розвитку міжнародного круїзного ринку
59
2.3. Аналіз розвитку провідних світових круїзних компаній
62
РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
КРУЇЗНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ
75
3.1. Загальна характеристика стану круїзного судноплавства в Україні
75
3.2. Проблеми та перспективи розвитку українського круїзного ринку
81
3.3. Рекомендації щодо вирішення проблеми відродження круїзної індустрії в Україні
97
ВИСНОВКИ
100
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
101
ДОДАТКИ
108
ДОДАТОК А
109

Файлы: 1 файл

Диплом.docx

— 184.92 Кб (Скачать)

 

Таблиця 3.1 Ціни на закордонні круїзи для українців (вартість розрахована  на одного дорослого)

 

Маршрут круїзу

Характеристика

Вартість, дол.

Кіпр – Єгипет

Дводенний круїз на теплоході з  Кіпру до Єгипту. У вартість входить  дорога, віза, екскурсійна програма, одна ночівля в готелі в Єгипті.

345

   

Продовження таблиці 3.1

Маршрут круїзу

Характеристика

Вартість, дол.

Барселона – Вільфранш – Ліворно – Чвітавеккья – Неаполь – Валетта

Тижневий круїз на п’ятизірковому теплоході з повним пансіоном, двома  басейнами, джакузі, тренажерними залами, проживанням у каюті з ілюмінатором

1850

Майамі – Лабаді – Очеріас – Джорджтаун – Каземіль – Майамі

Тижневий круїз на п’ятизірковому теплоході з повним пансіоном, басейнами, дискотеками, казино.

1957

Одеса – Стамбул – Одеса

Тижневий круїз на теплоході  «Т. Г. Шевченко» – повний пансіон, двомісна каюта на середній палубі.

320


 

Зазвичай в ціну круїзу включаються [15]:

– портові збори;

– проживання в каюті обраної категорії;

– відвідування основних визначних пам’яток (якщо вони заявлені в маршруті);

– послуги російськомовного супроводжуючого (якщо він є);

– цілодобове харчування на борту лайнера в основному ресторані з обслуговуванням по меню, в 24-годинному ресторані системи «шведський стіл» і в інших тематичних ресторанах;

– відвідини всіх розважальних програм;

– користування басейном та пляжним інвентарем, тренажерним залом, джакузі та саунами;

– відвідування дитячих клубів.

Додатково турист оплачує  авіаквитки (більшість круїзів починаються  і закінчуються в європейських містах), страховку, візи та додаткові екскурсії [12] (див. табл. 3.2) .

 

Таблиця 3.2 Порівняльна характеристика щоденних витрат для круїзу та наземного  туру

 

Послуги

Круїз, долар

Наземний тур, долар

Коментарі

Стандартна кімната/каюта

160

85

Каюта/номер 4 зірки

Портові збори/податки

28

11

Сніданок

Входить у вартість

min 10

При наземному турі харчування взято  по цінам мінімальної кількості  страв

Обід

Входить у вартість

min 16

При наземному турі харчування взято  по цінам мінімальної кількості  страв

Вечеря

Входить у вартість

min 32

При наземному турі харчування взято  по цінам мінімальної кількості  страв

Алкогольні напої

6

10

Безмитно на борту

Чайові

10

5

Солодощі та інші закуски

Входить у вартість

6

     

Продовження таблиці 3.2

Послуги

Круїз, долар

Наземний тур, долар

Коментарі

Шоу-програми

Входить у вартість

12

Наприклад, кінотеатр

Спортивні заходи

Входить у вартість

17

Міні-гольф, теніс, баскетбол та ін.

Разом

204

204


 

Проблематичним є процес керування  круїзним туризмом. На відміну від  інших видів туризму, де чітко  визначені суб’єкти й об’єкти, при  визначенні об’єкта не ясна система  керування, оскільки даний вид туризму  перебуває у віданні двох міністерств  – транспорту та курортів і туризму. Специфічними є суб’єкти: з одного боку, це порт як державна структура, що володіє матеріально-технічною базою  і правом на здійснення такою діяльності, з іншого боку – туристичний оператор, що має можливість розробляти маршрути і здійснювати їх реалізацію, як правило, суб’єкт приватного підприємництва [34].

На жаль, ситуація в Україні  з круїзним туризмом невтішна. Наших  українських суден, що залишилися після  розпродажу, раз два і край. А  нові не з’являються. Виняток становив лише, мабуть, теплохід «Південна Пальміра». Новий флагман у складі флоту України з’явився у 2006 році і зафрахтований Судноплавної Компанією «Укрферрі Тур». «Південна Пальміра» – комфортабельний 8-ми палубний пасажирський теплохід пасажиромісткістю 534 людини. Його довжина 127 м, ширина – 19,4 м. Швидкість – 18 вузлів. Цей готель на воді має все необхідне для відпочинку та задоволення. Він здійснює невеликий за тривалістю круїз за маршрутом Одеса – Стамбул – Одеса [8]. Цей класичний маршрут був популярний ще за радянських часів. Потім на цій лінії довгий час виконували рейси лише невеликі судна, що перевозили вантажі і пасажирів-човникарів. Час перебування теплохода в шляху від Одеси до Стамбула 26 годин. П’ятиденна подорож містить в себе екскурсії по Стамбулу під час стоянки судна.

За часів СРСР клієнтами  круїзного морського транспорту були Бюро молодіжного туризму «Супутник» і фірма «Інтурист». Після розпаду  СРСР на незалежній Україні була створена акціонерна компанія «Укррічфлот», котрій став належати весь круїзний флот, який плаває по українських морях. Корабельний  склад акціонерної компанії Укррічфлот складається з п’яти кораблів, які фрахтуються компанією «Червона Рута» і експлуатуються за маршрутом  Київ – Херсон – Севастополь – Одеса. Даний маршрут обслуговують три судна: «Принцеса Дніпра», «Генерал Ватутін», «Зірка Дніпра [29].

 

3.2. Проблеми та перспективи розвитку українського круїзного ринку

 

Розглянемо  сучасні проблеми галузі морських круїзів  на Чорному морі, шляхи відродження  чорноморських круїзів, їх роль в  інноваційному розвитку круїзного  бізнесу України. Головна проблема відновлення чорноморських круїзів  – відсутність національного  морського пасажирського флоту, для чого необхідно залучити значні інвестиції. Наразі ринок чорноморських  круїзів є відкритим, існує високий  незадоволений попит на такі послуги  з боку населення причорноморських країн в першу чергу [8].

Метою дослідження  є визначення необхідності та можливих шляхів відродження морських круїзів  вздовж чорноморського узбережжя, які  були дуже популярними серед населення  за часів СРСР. Індустрія морських круїзів має стати одним з  важливих джерел інноваційного розвитку всієї морської транспортної галузі України.

Морські круїзи на Чорному морі були дуже популярними  за часів СРСР, особливо – у 80-ті роки минулого століття. Потужний пасажирський флот Чорноморського пароплавства обслуговував значну кількість вітчизняних та закордонних туристів, надавав їм можливість насолоджуватися морськими подорожами, відвідувати мальовничі міста Криму та Кавказу, що багаті цікавими туристичними об’єктами.

Починаючи з 90-х років морські круїзи на Чорному морі припинилися, пасажирський флот України було втрачено, відтак населення країни втратило можливість отримувати неперевершені враження, що надають тільки морські круїзи, натомість як в усьому світі ця галузь бізнесу активно розвивається. Відновлення круїзної індустрії  на Чорному морі нині є насущною необхідністю, що диктується потребами  мільйонів громадян України, Росії  та інших країн. Проте існують  дуже серйозні проблеми, що потребують негайного вирішення, оскільки в  іншому разі Україна може надовго, можливо  назавжди втратити такий перспективний  ринок, як ринок чорноморських круїзів [34].

Актуальність  поставленої проблеми обумовлена необхідністю привернення уваги науковців, підприємців  та державних органів управління до активного пошуку шляхів негайного  відновлення морської круїзної галузі на Чорному морі, що в перспективі  має стати потужним джерелом інноваційного  розвитку національного морського  пасажирського флоту, що сприятиме  розвитку всієї морської транспортної галузі в Україні.

Економічний розвиток Одеського регіону, як і  усього українського Причорномор’я, не уявляється можливим без двох найважливіших галузей – водного транспорту та туризму. Але є такий специфічний вид бізнесу, що поєднує ці дві галузі – це морські круїзи [33].

Теперішня ситуація з морською галуззю в  Україні загальновідома. Потужний транспортний морський флот, який раніше належав  Чорноморському пароплавству, нині не існує. Сьогодні Україна практично  не має власного національного морського  флоту, що ускладнює й без того складні економічні проблеми країни, зокрема й здійснення зовнішньоторговельних  перевезень. В Україні працюють декілька судноплавних компаній, які володіють, переважно, кількома суднами.

Нині  ж галузь морських круїзів, що поєднує  морський пасажирський флот та туризм, в Україні перебуває в занепаді. Це означає втрату колосальних можливостей  для економіки України в цілому, а більш за все – для розвитку південного регіону країни. Тим часом  в усьому світі, особливо ж у розвинених країнах, морська круїзна індустрія  активно розвивається виконуючи  як економічну, так і соціальну  функцію.

Нинішню ситуацію з пасажирськими перевезеннями  на Чорному морі інакше як критичною  не назвеш. Починаючи з 90-х років XX століття, після розпаду СРСР, обсяг  круїзного туризму й просто пасажирських перевезень у регіоні Чорного  моря знизився майже в три рази. В 80-ті роки тільки на знаменитій Кримсько-Кавказькій круїзній лінії за маршрутом Одеса  – Батумі – Одеса перевозилося щорічно близько 135 тис. пасажирів, з  них вітчизняних туристів – не менш 100 тис., іноземних – близько 18 тис. Ці круїзи були дуже популярними  серед населення СРСР, адже закордонні туристичні поїздки були практично  недоступними, а вартість путівки  на чорноморський круїз була досить прийнятною для багатьох громадян СРСР [29].

Нині  в Україні немає жодного пасажирського  судна, що на 100% відповідає усім вимогам  сучасної туристичної індустрії. Відомі круїзні бренди України «Тарас Шевченко», «Грузія», «Казахстан» або у власності  інших держав, або пішли на лом. Без придбання нових лайнерів відновити на 100% морський туризм в  Україні не вдасться [8].

Відомо, що українським морякам довелося шукати роботу по всьому світу. Відсутність  українського пасажирського флоту  відчувають, перш за все, громадяни  України, що не в змозі користуватися  послугами іноземних туристичних  фірм, перш за все, внаслідок недоступних  цін. Сьогодні не тільки фахівці морського  флоту, а й кожний пересічний громадянин України визнає необхідність того, щоб українські лайнери знов з’явилися  на Чорному морі й перевозили пасажирів.

Всі країни-учасниці ЧЕС зацікавлені в спільному  використанні акваторії Чорного  моря й створенні загальних круїзних програм. Однак поки на Чорному морі немає жодного порту, який би взяв на себе роль організатора цього руху [28]. Деякі ініціативи вже проявляє російський порт Сочі. Принаймні, з боку керівництва саме цього порту пролунало кілька конструктивних пропозицій, у тому числі заклик створити пул портів у складі Сочі, Батумі, Севастополя, Ялти, Одеси, Варнів, Несебра, Констанца, Стамбулу. Тільки таке об’єднання дозволить вирішити проблеми, що заважають зараз розвитку круїзного й пасажирського судноплавства в цьому регіоні. При цьому виявляється більш доцільним, щоб роль ініціатора та організатора пулу чорноморсько-азовських портів прийняла на себе Одеса, що вважається унікальною перлиною Чорного моря, є найбільш цікавим туристичним об’єктом регіону [50].

В останні роки намітилася деяка тенденція до зростання пасажирських перевезень, зокрема в Одесі, їхній обсяг на Чорному морі становить лише 3% від загального обсягу перевезень на Середземному морі (див. табл. 3.3) [50].

 

Таблиця 3.3 Динаміка росту кількості заходів  іноземних круїзних суден в Одеський порт

 

Рік

Кількість заходів іноземних круїзних суден в Одеський порт

2001

29

2002

36

2003

52

2004

55

2006

65

2009

73

2010

80


 

Цього року Одеський морський порт має прийняти понад 85 круїзних суден загальною місткістю понад 100 тисяч пасажирів, що на 10% більше, ніж у минулому році. Здавалося б, час проводити гучні прес-конференції та звітувати про успіхи. Натомість керівництво порту б’є на сполох – якщо держава терміново не вживе системних заходів як щодо розвитку інфраструктури для прийому круїзних суден нового покоління, так і для покращення обслуговування пасажирів у приймаючих портах, ми не тільки не збережемо тенденції до зростання, а й можемо втратити партнерські відносини з найбільшими світовими круїзними компаніями.

У якості позитивного прикладу можна назвати  Судноплавну Компанію «Укрферрі тур», що здійснює регулярні морські перевезення пасажирів на лінії Одеса – Стамбул – Одеса. Ця компанія є національним перевізником та володіє двома невеликими морськими пасажирськими поромами – «Південна Пальміра» та «Каледонія». Саме ці судна й виконують щотижневі рейси між Одесою та Стамбулом. Окрім цього можна ще відзначити дніпровські круїзи з заходами, окрім дніпровських річкових портів (Київ, Канів, Кременчук, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Херсон), в Одесу та Севастополь. Ці круїзи виконують річкові судна «Генерал Ватутін», «Зірка Дніпра», «Принцеса Дніпра» [32].

2007 рік  можна вважати початком відродження  круїзного бізнесу в Чорному  морі. Перші три пробні круїзні  рейси по трьох країнах Причорномор’я  – Україні, Росії й Туреччині  за маршрутом Одеса – Ялта  – Сочі – Стамбул – Одеса  відбулися в липні й серпні 2007 року. Ці рейси було здійснено  Судноплавною Компанією «Укрферрі тур». Протягом тижня пасажири, перебуваючи в комфортабельних умовах, здійснювали морську подорож через Крим і Кавказ, із заходом у новий для старого туристичного маршруту порт – Стамбул. Поступово до складу круїзної лінії передбачається включити міста Батумі, Несебр, Констанца та інші.

Информация о работе Круъзний туризм