Електоральна соціологія

 

Перевіримо: в сумі три виділені «неодмінних» учасників виборів підгрупи (що визначилися з вибором; визначився з вибором; відмовилися відповідати на питання про голосування) повинні складати 36% від електорату в цілому. Тепер залишилося розібратися з тим, як можуть проголосувати активні виборці, які визначилися з вибором, а також ті, хто відмовився відповідати на питання про голосування (тобто потрібно заповнити стовпці 5-6). Тут настає найбільш суб'єктивна область розрахунку прогнозного сценарію результату голосування, оскільки можливо робити висновки про голосування виборців лише по непрямій, явно недостатньою інформацією.  

Слід зазначити наступні закономірності, які, як правило, відрізняють  «виборців, які визначилися з  вибором» і «відмовників»:

а) виборці, які визначилися частіше схильні підтримувати загальноприйнятого лідера кампанії;

б) симпатії виборці, які  визначилися може отримати кандидат, який помітно активізується в  заключні один-два тижні до дня  голосування (це цілком логічно - якщо виборці утрудняються вибрати з уже знайомих їм кандидатів - лідерів громадської думки, то ефектна поява на фініші кампанії нової фігури, «темної конячки», може сприяти їх голосуванню за даного кандидата);

в) відмовники, набагато частіше являють собою протестний електорат, опозиційно налаштований по відношенню до діючої влади, у зв'язку з чим рейтинги опозиційних і протестних кандидатів в даній групі, як правило, істотно вище, ніж в середньому по вибірці.

Крім знання загальних  особливостей електоральної поведінки  невизначених і тих, хто відмовився відповідати на питання про голосування виборців, при розрахунку прогнозу досліднику слід використовувати наступні методи:

а) розрахувати «м'який рейтинг» кандидатів у кожній з груп, які його цікавлять;

б) розрахувати «клімат  думок» в цілому по вибірці і в кожній підгрупі;

в) подивитися, як варіюється антирейтинг кандидатів;

г) проаналізувати динаміку рейтингів кандидатів.

У зв'язку з можливістю висунення різних припущень про голосування визначених з вибором виборців і «відмовників» виникає необхідність розрахунку не одного прогнозного сценарію, а декількох, різняться саме допущеннями щодо переваг даних електоральних груп. Розрахунки для «неодмінних» учасників голосування, слід провести і для «можливих» і «малоймовірних» учасників виборів, а також за спрощеною схемою для не опитуваної групи і «неможливих» учасників виборів. Всі обчислення простіше здійснювати в програмі Excel, що дозволяє легко і швидко робити розрахунки за різними формулами. Після повного заповнення даної таблиці можна переходити до розрахунку підсумкових прогнозних значень.

6. Розрахунок  різних прогнозних сценаріїв. Залишилося правильно узагальнити всю інформацію з чого складається відсоток голосів, який, за припущеннями, повинен отримати кожен з кандидатів. Загальна логіка розрахунку така. Відсоток голосів, який кандидат отримує в кожній розглянутій нами групі, потрібно помножити на частку даної групи в електораті міста в цілому і на ймовірність участі представників даної групи в голосуванні. Відповідно, відсоток голосів, який отримає кандидат Х серед «неодмінних» учасників виборів складає:

(0,95 x (45,1% x0, 282 +40% x0, 057 +20% x0, 021).

До цього значення необхідно додати голосів, які дістануться Х від: «можливих» учасників голосування

(0,50 x (33,8% x0, 147 +30% x0, 025 +20% x0, 008),

від «малоймовірних» виборців

(0,10 x (27% x0, 071 +25% x0, 033 +20% x0, 006),

від «неможливих» учасників  голосування (у нашому випадку - 0), «не опитуваної» групи

(0,10 x (20% x0, 28).

Таким чином, в сумі Х  набирає 18,4% голосів виборців з 47,1% тих, хто прийде на вибори (тобто в перерахунку на всіх учасників голосування - близько 39%). Аналогічна процедура проробляється для всіх кандидатів і варіанту «проти всіх».

Найчастіше проводиться  розрахунок декількох прогнозних сценаріїв, які можуть відрізнятися різними  припущеннями з приводу явки. Такий алгоритм прогнозування результату голосування.

Висновки. Ще раз відзначимо суб'єктивний характер будь-якого прогнозу, оскільки значна частина розрахунків ґрунтується на особистому досвіду експерта-аналітика - автора прогнозу. Сказане не означає, що прогнозування результату голосування не має сенсу - навпаки, якщо розробити якісну модель поведінки виборців і розрахунок підсумкових відсотків, цілком можна домогтися точних результатів. До того ж прогнозування результату голосування дозволяє одержати більш ясну картину не просто в цілому по електорату, але й по окремих електоральним групам, що, безумовно, важливо для стратегічного планування кампанії.

 

Контрольні  питання і завдання для самостійної  роботи.

1. Характерним для здійснення електорального дослідження є комплексність застосування різних методів збору інформації. Які методи прикладної соціології необхідно використовувати в цілях підвищення її надійності і якості? Опишіть детально кожний з них.

2. Заміри суспільно-політичної ситуації дозволяють отримати стійку і достовірну динаміку даних про настрої електорату. Яким чином визначаються жорсткі прихильники і жорсткі супротивники кожного з політичних діячів і кожного політичного інституту в цілому?

3. До складу інструментарію при вимірі суспільно-політичної ситуації включаються блоки питань для виведення рейтингових позицій лідерів і політичних груп. Проаналізуйте і дайте детальну характеристику основних способів рейтингових замірів.

4. Використання при  прогнозуванні спеціальної математичної моделі дозволяє ефективно проводити розрахунки і полегшує роботу дослідника. Які моделі необхідно використовувати, враховуючи кількість різноманітних коефіцієнтів, поправок, абсолютних і відносних величин, які задіються при побудові прогнозу?

 

 

Тема 2.4. Exit - poll і поствиборчі дослідження в електоральної соціології

 

Мета: ознайомити студентів з основними методами дослідження і прогнозування, які використовуються в електоральної соціології, а також зі світовим досвідом діагностики фальсифікацій під час і після виборів.

 

План

1. Exit - poll: поняття і основні функції.

2. Поствиборчі  дослідження та методика їх  проведення в Україні.

3. Дослідження  електоральних фальсифікацій : аналіз даних електоральної статистики та даних опитувань, екзит-полів і польових експериментів.

 

Основні поняття  і терміни.

Аналіз даних електоральної  статистики. Дизайн-ефект вибірки. Електоральний  прогноз. Електоральні фальсіфікації. Exit - poll. Індекс електоральної унікальності. Критерії достовірності. Логічна валідність. Поствіборчі дослідження. Результати голосування. Рейтинг. Статистичні аномалії. Шкала вімірювання. Формула Комаровського. Формула Ручки - Демидова.

 

1. Exit - poll: поняття і основні функції. 

Студентам при вивчені  теми слід уявити, що для уявлення фундаментальних тенденцій зміни електоральних установок та поведінки виборців у теоретичній електоральній соціології та реалізації функцій прикладної електоральної соціології використовуються різні види та методи дослідження і прогнозування - масові та експертні, довиборчі, в день голосування (exit-poll) та поствиборчі, базові, рейтингові, іміджево-рекламні тощо. Основними серед них є базові соціологічні дослідження передвиборчої ситуації, головною метою яких, як зазначають О. Петров та В. Полторак, є: «забезпечення виборчої кампанії інформацією, необхідною для їх стратегічного планування».

Яка ж інформація необхідна  для стратегічного планування виборчої кампанії партії чи кандидата?

Як вважають політичні  технологи, завданням стратегічного  плану виборчої кампанії є:

а) визначення електоральної  мети виборчої кампанії;

б) визначення основної проблеми (проблем), навколо яких розгорнуться дебати кандидатів (партій) в ході виборчої кампанії;

в) визначення адресних (цільових) груп, тобто тих груп виборців, на кого буде спрямована кампанія «вашої» партії (кандидата);

г) визначення стратегії  реалізації цієї мети в ході виборчої кампанії;

д) визначення основного  заклику «вашого» кандидата в  даній виборчій кампанії.

Остання проблема в базових  електоральних дослідженнях вирішується в основному за допомогою фокус-групових дискусій, а інші проблеми реалізуються за допомогою масових базових соціологічних досліджень. При цьому важливо не тільки виявити проблеми, які найбільше хвилюють виборців країни, регіону чи округу, де проводяться вибори. Важливо також знати, чи обговорюють виборці ці проблеми, якщо обговорюють, то з ким, а головне - як бачать виборці шляхи розв'язання цих проблем.

Потрібна також багатомірна  типологія виборців за факторами, що визначають їх електоральний вибір  певних партій та кандидатів.

Стосовно загальнонаціональних виборів в Україні, в базовому дослідженні обов'язково повинні  бути виявлені ідеологічні ідентифікації  виборців, з одного боку, та рівень соціально-економічного самопочуття, задоволеності станом та динамікою соціально-економічної ситуації за міжвиборчий період. З другого боку, саме позиціонування партій чи кандидатів у двовекторному ідеолого-економічному просторі дає можливість їм визначити цільові групи електорату та виявити стратегії боротьби за ці цільові групи - як ідеологічних, так і деідеологізованих виборців.

Дослідження і прогнозування  електоральних установок і поведінки  виборців з метою виявлення структури  і динаміки переваг електорату проводяться  не тільки в період виборчих кампаній, а й під час процесу голосування і після виборів, коли соціологи «мають справу» не тільки з електоральними установками і очікуваннями виборців, але й зі самозвітами про реальну електоральну поведінку, і коли вплинути на неї шляхом різних передвиборчих технологій вже неможливо.

Особливе місце серед  таких опитувань посідає «Exit-poll» - експрес-опитування в день виборів на виборчих дільницях одразу після здійснення акту голосування, основним завданням яких є контроль за результатами голосування та вивчення факторів реального електорального вибору.

Вперше цей метод з'явився в США, коли журналіст Уоррен Мітофскі придумав і провів опитування виборців на виході під час виборів губернатора штату Кентуккі. Однак, вперше на національному рівні цей метод було безпосередньо використано Джоном Файном у США 1967 року з метою більш точного прогнозування результатів виборів до офіційного підрахунку голосів.                              Але не прогностична функція (дуже швидкоплинна), а функції контролю за результатами голосування (особливо в країнах, що тільки переходять до демократії) та теоретичної перевірки моделей електоральної поведінки стають основними функціями цього методу сьогодні. Адже саме опитування в день голосування (до того ж проведене за великими вибірками в декілька тисяч респондентів), і, меншою мірою, поствиборчі ретроспективні опитування, мають справу не тільки з електоральними установками (намірами) виборців та факторами, що їх визначають, а й зі звітами про реальну електоральну поведінку та факторами, що їх визначають. До того ж, в еxit- poll є можливість елімінувати фактор абсентистів та невизначених виборців, що суттєвим чином впливає на точність «екзитних» прогнозів, на відміну від передвиборчих прогнозів. А отже, виникає можливість не тільки детального вивчення соціального портрета виборців певних партій та кандидатів, але й найточнішої перевірки впливу статусних, партійно-ідеологічних та економічних факторів на електоральну поведінку громадян.                                                                                 

Такої можливості соціологи  не мають в передвиборчих та більшості  поствиборчих опитувань, коли, в кращому  випадку, за допомогою кореляційного  та регресійного аналізу можливо  визначити фактори електоральних  установок, а не поведінки. При цьому не слід забувати, що еxit- poll — це різновид експрес-опитувань, а отже, його опитувальний лист (разом із соціально-демографічними питаннями) може включати не більше 20—25 запитань, а тому і показники факторів електоральної поведінки треба відбирати з особливою ретельністю.                                                                                        

Основними завданнями еxit-poll являються: отримання можливості оперативних прогнозів результату виборів і накопичення статистичних даних про електорат. Провідні українські соціологи визначають їх так: М.Чурилов вважає, що «головне завдання «еxit-poll» полягає в наданні прогнозних оцінок виборів, які щойно відбулися… Наукова цінність результатів «еxit-poll» визначається тим, що дані такого дослідження вможливлюють вивчення «портрету електорату тієї чи іншої партії, чи-то партійного блоку».   Дещо інакше розуміє мету цього виду опитувань зам. директору ІС НАНУ Є.Головаха, який вважає, що «результати «еxit-poll»   в перспективі слід розглядати як елемент громадянського контролю за діяльністю державних організацій під час виборів. Саме цей їхній аспект, а не «право першої ночі» для того чи іншого каналу масової інформації, мають стати підґрунтям взаємодії соціологів і засобів масової інформації».

О. Вишняк навпаки вважає, що «слід зазначити, що «еxit-poll» – це в певній мірі «прогноз погоди на вчора», тобто прогноз виборів, які вже відбулись, просто їх результати ще не обраховані. А тому в країнах з демократичним устроєм і сучасним технічним оснащенням виборчого процесу (сканерне введення бюлетенів на виборчих дільницях і передача комп’ютером даних до ЦВК) такий прогноз з практичної точки зору втрачає сенс тому що:

1) адже на протязі  2–3 годин попередні дані голосування  по всій країні будуть підраховані,  а 2–3 години оперативність в отриманні інформації не має великого значення;

2) такий прогноз не  має прикладного значення для  суб’єктів виборчого процесу,  адже після голосування вже  неможливо ніяк вплинути на  поведінку електорату». 

Основні функції «еxit-poll»:

1) інформаційна (попереднє ознайомлення громадськості з результатами виборів);

2) контрольна (мінімізація можливості навмисного спотворення результатів виборів);

3) прогностична.

Однак наукова і практично-контрольна цінність опитувань «еxit-poll» може бути значною тільки в разі репрезентативності і точності результатів таких опитувань. До того ж 3–5% похибка прогнозу, яка вважається нормальною для передвиборчих опитувань, проведених за кілька місяців до виборів, зовсім не прийнятна для «еxit-poll», коли похибка має бути в межах 1%, щоб виконувати контрольні функції… самі експерти цього проекту вимушені були визнати, що «еxit-poll» дуже добре фіксує результати аутсайдерів виборчої гонки».