Електоральна соціологія

Цей метод кращий за анкетування  тому, що:

1) питань без відповідей практично не буває;

2) невизначені або  суперечливі питання можуть бути  уточнені;

3) мається можливість  спостереження за респондентом;

4) отримана інформація  повніша, глибша та достовірна  в порівнянні з анкетою.

Тест є інструментом отримання інформації про схильність і реакції індивідів у зв'язку з якою може виникнути деяка ситуація. За допомогою тестування  досліджуються інтенсивність і специфіка схильностей індивіда, а також їх значення. Тест найчастіше складається з систематично вибудуваного ряду питань або тверджень, а також з серії фотознімків або кінокадрів, здатних викликати у тестованого ту чи іншу реакцію. Шляхом тестування можна виявити і різні схильності, які існують в деякій соціальній групі, так само як і різна їх вираженість та інтенсивність, що може бути графічно зображено у вигляді аналітичних кривих. Тестування як метод соціологічного дослідження найчастіше є предметом гострої критики, аж до повного його заперечення.

 

Поштове опитування - різновид анкетного опитування, відмітною особливістю якого є розсилка анкет і отримання на них відповідей поштою. Анкета поширюється серед потенційних респондентів як самостійне поштове відправлення за заздалегідь підібраним адресами осіб, які репрезентують пошукові ознаки. До гідності методу відносяться: можливість отримати відповіді на питання делікатного і інтимного характеру; охопити опитуванням складні населені пункти; отримання додаткової інформацію; економія коштів. До недоліків відносяться: мале повернення анкет; перекоси репрезентативності; неминучість вибраковки; порушення правила анонімності опитування, яке посилює спотворення відповідей.

Телефонне опитування - специфічний синтез анкетування інтерв'ювання, використовуваний, як правило, в рамках одного міста або іншого населеного пункту. Популярність використання цього методу в сучасних умовах підвищується, особливо, у періоди виборчих кампаній. Основні переваги: ​​оперативність, короткостроковість і економічність. Головний недолік: обумовлений неможливістю дотримання правила репрезентативності вибірки. Ця обставина обумовлена ​​відсутністю телефонів у певних соціальних груп населення, великою кількістю відмов абонентів від опитування за різноманітними причинами і приводами.

Факсові (телетайпне, телеграфне) опитування - рідко використовувана у власне наукових цілях форма проведення анкетування, при якій в якості одиниць відбору респондентів виступають установи і організації, що мають факсові, телетайпно-телеграфний чи інший електронний зв'язок з соціологічним центром. Зустрічається у двох різновидах, що відрізняються реальним складом респондентів: респондентами виступають керівники підприємств та установ; коло респондентів розширений за рахунок опитування керівниками (чи соціологами) тих осіб, які визначені організаторами опитування.

Головне достоїнство методу - оперативність і експертна значимість одержуваної інформації. Недоліки: гранично стислий запитальник (не більше п'яти позицій), закритість запитань і обмеженість варіантів відповідей (не більш семи).

Телевізійне експрес-опитування - метод збору не стільки соціологічної, скільки політологічної інформації, використовуваний провідними політичних телевізійних програм. Техніка цього методу передбачає:

1) формулювання телеведучим  одного найбільш актуального  питання;

2) мотивування телеглядачів  на висловлювання своєї відповіді на поставлене питання у формі або «так», або «ні»;

3) прохання до телеглядачів  негайно зателефонувати за телефоном  і продекларувати свою позицію до закінчення даної телепередачі;

4) оперативний підрахунок  коду опитування з демонстрацією цього підрахунку на електронному табло;

5) коментування отриманих  результатів.

Для того, щоб вивчити електоральну поведінку застосовуються такі види опитування як моніторинг та екзит-пол.

Моніторинг - систематичний збір і обробка інформації, яка може бути використана для поліпшення процесу ухвалення рішення, а також для інформування громадськості або як інструмент зворотного зв'язку з метою здійснення проектів, оцінки програм або вироблення політики.

Функції моніторингу:

- визначення стану критичних або явищ, які перебувають у стані зміни навколишнього середовища, у відношенні яких буде вироблений курс дій на майбутнє;

- встановлює стосунки зі своїм оточенням, забезпечуючи зворотний зв'язок, у відношенні попередніх успіхів і невдач певної політики або програм;

- встановлює відповідності правилам і контрактним зобов'язанням.

Екзит-пол (англ. еxit - poll - опитування на виході) - використовувана в соціологічній практиці процедура опитування громадян, виробленого соціологічними службами на виході з виборчих дільниць після голосування.

Основними завданнями екзит-полів  є отримання можливості оперативних  прогнозів результату виборів і  накопичення статистичних даних, про виборців, що виходять з виборчих дільниць і яких опитують на умовах анонімності, за кого вони проголосували. Виходячи з припущення, що у більшості виборців немає причин говорити неправду, дані таких опитувань використовують для кореляції офіційно опублікованих даних голосування. У день виборів дані екзит-полу широко висвітлюються ТБ і пресою при репортажах про порядок та процедуру голосування. Отримання всесвітньої інформації за підсумками опитувань різних верств населення в різних країнах, а також попереднє голосування, можливі з використанням Інтернет технології World Exit - Poll. За допомогою цієї онлайн-технології багато людей, не виходячи з дому, анонімно можуть голосувати і створювати рейтинг для будь-якої політичної або соціальної діяльності. Екзит-пол виконує інформаційну і контрольну функції. Дані, одержувані соціологами в ході екзит-полів, допомагають скласти фактичний портрет електорату тієї чи іншої партії, виявити додаткову інформацію про процес прийняття рішення виборцями, ступеня довіри самого процесу виборів і багато іншої цінної інформації, яка згодом може бути використана при прогнозуванні електорального процесу.

На сьогоднішній день в соціологічній науці еталонними з точки зору наукової обґрунтованості  прийнято вважати вибіркові дослідження, побудовані за територіальним принципом, коли опитування проводяться в будинках і квартирах респондентів. Практика таких опитувань в Україні була перейнята відносно недавно від західної індустрії соціологічних досліджень. Більш того, керуючись у проведенні опитування існуючими стандартами якості будь-якого дослідження, побудованого за територіальним принципом, можна отримати високоякісні дані. Однак при проведенні масових опитувань слід враховувати специфіку території, на якій проводиться дослідження. Так, наприклад, в умовах сучасного міста виникла низка об'єктивних причин, що ускладнюють проведення подібних опитувань. Ці причини можна об'єднати в дві основні групи:

- перша група пов'язана з недоброзичливою установкою потенційних респондентів по відношенню до інтерв'юера і взагалі всякого роду опитуваннями. Серед причин цієї групи в свою чергу можна виділити три найбільш важливих: по-перше, останнім часом з'явилася велика кількість так званих комівояжерів, які ходять по домівках і нав'язують мешканцям неякісні товари. По-друге, самих опитувань - передвиборних, маркетингових, соціологічних за останні роки проводилося стільки, що вже міське населення недовіряє їм. Третя причина - це високий рівень злочинності в цілому по країні, унаслідок чого потенційні респонденти з почуття страху, міркуваннями безпеки відмовляють в інтерв'ю;

- друга група причин, технічна, зв'язана зі специфікою великих міст, де більшість під'їздів у багатоповерхових будинках обладнані кодовими замками і домофонами. В результаті інтерв'юери не можуть потрапити в під'їзди багатоповерхових будинків, і багато респондентів залишаються недоступними для дослідження. У будинку ж найбільш забезпечених громадян пройти взагалі неможливо - інтерв'юера просто не пустять. У підсумку цілий шар населення, хоч і не великий, але найактивніший і впливовий не буде представлений у вибірці.

У задачі масового опитування входить не тільки відображення поточної ситуації, але й побудови прогнозу на майбутнє. Для побудови прогнозу база даних повинна бути стійкою, тобто для початку повинен  проводитися моніторинг протягом 5-6 років, при цьому способи відбору респондентів з генеральної сукупності повинні бути однаковими, а також повинна враховуватися специфіка території, на якій проводиться опитування. Для побудови загальної бази даних необхідні дані з регіонів. На цьому етапі також виникають певні труднощі: не кожен дослідницький центр надає свою інформацію до загальної бази даних; у кожному дослідженні використовуються свої опитувальні методи, тому отримані дані складно порівнювати між собою.

3. Математична модель прогнозних сценаріїв.

Проблема ефективності прогнозних електоральних опитувань формулюється в термінах розходження результатів дослідження з об'єктивним еталоном або з так званими підсумками реального голосування. Наявність об'єктивного еталону виступає тут і як індикатор професіоналізму організації, що проводила дослідження, і як база для вдосконалення дослідницьких методів і технік. Російські соціологи виділяють три групи причин (думка українських соціологів далі в лекції), що призводять до помилок при складанні прогнозу.

По - перше, відзначається «текучий», незавершений характер суспільної реальності, коли до останнього моменту зберігається ймовірність зміни установок виборців. У цьому зв'язку зазначається, що самі прогнозні дослідження теж є частиною електорального процесу, завжди зберігається можливість, що вони спрацюють як «самозбиваючі пророцтво».

По - друге, проблеми пов'язані  з грамотним конструюванням опитувального  інструменту. Від того, як буде поставлено питання, за допомогою якої шкали буде виміряна відповідь, залежить і те, який буде отриманий результат і наскільки він співпаде згодом з об'єктивним еталоном.

По - третє, коло питань, пов'язаний з побудовою вибірки. Суть цієї проблеми ємко сформулював піонер вибіркових досліджень Джордж Геллап, зазначивши, що не так страшно, якщо опитано мало людей - страшно, якщо опитані «не ті люди». Саме, грамотна увага до питань вибірки забезпечило злет Геллапа в 1936 році, коли він з мінімальною похибкою передбачив результати президентської кампанії «Рузвельт проти Ландона». Однак, через 12 років на виборах 1948 року «Трумен проти Дьюї» вже «Інститут Геллапа» ледве не згубило неувага до чинника часу.

Російські соціологи  Ахременко А. С., Мелешкіна Є. Ю. та ін. запропонували алгоритм побудови прогнозу, який з успіхом можна застосовувати в українських реаліях і включає побудову спеціальної математичної моделі, на основі якої і проводяться всі розрахунки. Була представлена ​​авторська математична модель, що дозволяє будувати прогнози результату виборів різного рівня і підтвердила свою життєздатність на практиці, проте спочатку необхідно пояснити загальну логіку побудови прогнозу.

Розрахунок прогнозу включає в себе шість послідовних  кроків:

1) спочатку на основі  досліджень визначаються сегменти  електорату, що проявляють різну  ступінь активності;

2) висуваються гіпотези про те, якою мірою представники кожного електорального сегмента візьмуть участь у голосуванні;

3) оцінка зсуву результатів  дослідження в бік більш активного населення та внесок відповідного корективу в прогнозі;

4) на основі результатів досліджень будуються рейтинги кандидатів у кожному з електоральних сегментів;

5) необхідно висунути  гіпотези щодо голосування виборців, які на даний момент не визначилися  зі своїм вибором, що відповідає  категорії «важко відповісти» при відповіді на питання про голосування;

6) після того, як сформульовані  всі гіпотези про голосування  різних сегментів електорату, враховані  зазначені вище зміщення результатів  досліджень, зроблені припущення  щодо поведінки виборців, на виході подаються дані, які і складають прогноз.

Використання при прогнозуванні  спеціальної математичної моделі дозволяє ефективно проводити розрахунки і полегшує роботу дослідника, що важливо, враховуючи кількість різноманітних  коефіцієнтів, поправок, абсолютних і  відносних величин, які задіються при побудові прогнозу.

Модель, необхідну для розрахунку прогнозних сценаріїв, найзручніше будувати в програмі Excel пакету Microsoft Office, і єдиною вимогою до її користувачеві є знання основ Excel. Фактично, прогнозна модель - це звичайна розрахункова таблиця з двома категоріями полів: осередками, призначеними для введення даних, і осередками в яких відображається кінцевий результат. Для зручності користувача осередок розташований таким чином, щоб на екрані відображалася вся інформація, необхідна для розрахунку прогнозних сценаріїв.

Таблиця включає в себе три групи полів:

1) поле, позначене на малюнку цифрою 1, дозволяє задати частку груп з різним ступенем активності, а також запрограмувати передбачуваний відсоток участі в голосуванні представників кожної групи;

2) поле під номером 2 призначено для введення відсотка голосів, які повинні отримати учасники виборів у різних електоральних групах;

3) в область, позначену цифрою 3, виводиться підсумковий прогноз. Подальший виклад побудовано у відповідності з шістьма кроками розрахунку прогнозних сценаріїв.

1. Сегментація електорату за ступенем активності. Сегментація електорату за ступенем активності являє собою одну з найскладніших завдань для дослідника електоральної поведінки так як заявляємо виборцями при опитуванні намір брати участь у голосуванні не завжди втілюється в дійсності. Це відбувається через те, що участь у виборах ще з радянських часів вважається не правом, а скоріше обов'язком громадян. Це нерідко спонукає респондентів приховувати свої справжні наміри про неучасть у голосуванні, в результаті чого заявлена ​​явка, розрахована без застосування спеціальних методик, що знижують ефект завищення явки та істотно перевищує активність виборців, яку вони демонструють в день виборів.