Електоральна соціологія

Один із способів більш точного вимірювання активності виборців включає в себе пряме запитання респондентам про участь або неучасть у голосуванні, а також додатковий, уточнююче питання. Зокрема, фрагмент анкети, присвячений явці, може виглядати наступним чином: 31 березня відбудуться вибори депутата Х. Скажіть, чи підете ви на виборчу дільницю в цей день? Чи може змінитися ваше рішення про участь / неучасть у голосуванні? На основі відповідей респондентів на ці питання виділяються кілька груп виборців, що відрізняються за рівнем активності. Ці групи умовно можна позначити таким чином:

а) найбільш активна частина електорату, виборці, переважна більшість з яких прийде на дільниці в день виборів;

б) потенційно активні виборці, які заявляють, що вони скоріше будуть брати участь у голосуванні, але можуть змінити своє рішення;

в) малоймовірні учасники виборів, виборці, які заявляють, що швидше за все не будуть брати участь у голосуванні;

г) виборці, однозначно заявляють про те, що не прийдуть голосувати.

Відсоток участі у виборах представників кожного електорального сегмента відображено в таблиці 1:

Таблиця 1.

	% в електораті
1	2
Неодмінні учасники виборів	50%
Можливі учасники виборів	25%
Маловірогідні учасники виборів	15%
Неможливі учасники виборів	10%
Всього	100%

 

г) виборці, однозначно заявляють про те, що не прийдуть голосувати.

Відсоток участі у виборах представників кожного електорального сегмента відображено в таблиці 1:

2. Формулювання гіпотези щодо реальної участі представників різних груп у голосуванні. У цьому випадку не існує універсальних схем, однак, на практиці використовуються такі експертні припущення:

                                                                                                  

 

  Таблиця 2.

 

	% в електораті	% представників групи які прийдуть на вибори
1	2	3
Неодмінні учасники виборів	50%	95%
Можливі учасники виборів	25%	50%
Маловірогідні учасники виборів	15%	10%
Неможливі учасники виборів	10%	0%
Всього	100%	-

Таким чином, передбачається, що з «неодмінних» учасників виборів виборчі дільниці відвідають 95%, з «можливих» учасників виборів прийде голосувати приблизно половина, з «малоймовірних» - не більше 10%. На основі вже наявної інформації можна розрахувати приблизний рівень електоральної активності. Отже, можна очікувати, що в голосуванні в виборах візьмуть участь:

(50% x0, 95) + (25% x0, 50) + (15% x0, 10) + (10% x0, 00) = 61,5%

виборців . Відзначимо, що дослідник може, використовуючи модель, швидко прорахувати варіанти результату голосування при різному рівні  електоральної активності (наприклад, якщо на вибори прийдуть тільки неодмінні учасники виборів і т.п.). Доцільно створити в Excel'е спеціальне поле, куди буде виводитися підсумкове значення явки в залежності від різної активності представників виділених електоральних сегментів.

3. Оцінка зміщення результатів виборів в бік більш активного населення. Незалежно від того, яким методом здійснюється масове опитування респондентів, завжди існує група людей, які принципово відмовляються від участі в дослідженні. Існування такої групи підтверджується результатами багатьох досліджень проведених самими різними дослідницькими центрами. Найбільш простий спосіб підтвердити даний факт - включити в анкету питання про участь респондентів у минулих виборах і порівняти отриманий розподіл з реальними результатами цього голосування. Розмір цієї неохопленої опитуванням групи можна обчислити, розділивши реальну явку на ті чи інші вибори на показник заявленої респондентами активності. Відповідно, можна зробити висновок, що результати дослідження повною мірою застосовні лише до 72% електорату округу, тоді як думка 28% - найменш активних, найменш залучених у політичне життя суспільства виборців - залишається не цілком ясним. Цілий ряд досліджень показав, що таке спотворення не впливає (у випадку, якщо воно адекватно враховується) на точність прогнозу, оскільки всі найбільш активні групи електорату дослідженням все ж охоплюються, що відзначено в таблиці 3.

Стовпець 3 виходить шляхом множення значень з шпальти 2 на обчислений вище коефіцієнт в 0,72. Накопичений соціологами досвід дозволяє припускати, що з не опитуваної групи респондентів приходить на вибори лише кожен десятий. Таким чином, можна знову розрахувати рівень явки:

(36% x0, 95) + (18% x0, 5) + (11% x0, 1) + (7% x0, 0) + (28% x0, 1) = 47 , 1%.

В даному випадку він нижче, ніж раніше, коли проводився розрахунок без урахування не опитуваної групи. Справедливість гіпотези про необхідність використовувати спеціальні понижуючі коефіцієнти для більш достовірного прогнозу явки підтверджує порівняння даних, які регулярно публікуються провідними центрами вивчення громадської думки напередодні виборів. Ідея застосовувати «понижуючих коефіцієнтів» останнім часом набуває все більшого поширення серед соціологів, які, однак, по-різному обґрунтовують необхідність їх використання,що відображено в таблиці 3.

Таблиця 3.

 

	% у вибірці	% в електораті з  урахуванням (з урахуванням зсуву вибірки у бік більш активного населення)	% представників групи, які прийдуть на вибори
1	2	3	4
Неодмінні учасники виборів	50%	36%	95%
Можливі учасники виборів	25%	18%	50%
Маловірогідні учасники виборів	15%	11%	10%
Неможливі учасники виборів	10%	7%	0%
Не опитувана група	-	28%	10%
Всього	100%	100%	-

 

4. Електоральні уподобання груп виборців з різним рівнем активності. Виділення груп з різною електоральної активністю важливо не стільки для прогнозування, скільки для того, щоб отримати відносно однорідні сегменти електорату, адже ймовірність участі у виборах виборців, віднесених до однієї групи, однакова, що визначено в таблиці 4.

Наступним кроком на шляху розрахунку прогнозу є визначення рейтингів кандидатів у кожної з виділених груп. Подібну інформацію дослідник найчастіше отримує за допомогою питань типу «за кого з цього списку Ви проголосуєте швидше за все на виборах депутата Х»? Розглянемо таблицю.

У стовпці 1 представлені варіанти відповіді на питання про голосування респондентів на майбутніх виборах. Як легко помітити, цей список не можна назвати копією виборчого бюлетеня за рахунок присутності серед варіантів відповіді таких альтернатив, як «не піду голосувати», «важко сказати» і «відмова відповідати». Стовпець 2 містить розподіл відповідей респондентів на питання про голосування, взяте в цілому по вибірці (тобто по «неодмінним», «можливим», «малоймовірним» і «неможливим» учасникам вибірки разом узятим). Стовпці 3-6 містять розподіл відповідей на те ж саме питання, тільки не по вибірці в цілому, а по окремих групах, що розрізняються за ступенем своєї передбачуваної активності на майбутніх виборах. Нагадаємо, що не опитувана група тому і називається не опитувана, що не входить у вибірку, внаслідок чого стовпець 7 поки залишений порожнім, що відображено в таблиці 4.

Таблиця 4.

 

	В середньому по виборці	Неодмінні учасники виборів	Можливі учасники виборів	Маловірогідні учасники виборів	Неможливі учасники виборів	Не опитувана група
1	2	3	4	5	6	7
Кандидат Х	28,2	35,3	27,7	17,5	10,0	?
Кандидат Y	22,1	25,4	24,0	15,5	10,5	?
КандидатZ	17,5	13,2	23,4	22,0	17,4	?
Проти всіх	7,1	4,3	6,8	9,9	18,0	?
Не піду голосувати	3,0	0,0	0,0	10,1	15,0	?
Важко сказати	17,0	15,7	14,0	20,0	26,8	?
Відмова від відповіді	5,1	6,1	4,1	5,0	2,3	?
Сума за стовбцями	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Доля групи в електораті	100%	36,0%	18,0%	11%	7%	28%
% представників груп, які приймуть участь в голосуванні	47,1%	95,0%	50%	10%	0%	10%

5. Висування  гіпотез про голосування виборців, які не визначились та «не опитувана» групи. Необхідно зробити припущення про те, як проголосують виборці, які не визначились з вибором і т.зв. «не опитувана» група. Тут можливі два принципово різних підходи:

1) припустити, що виборці, які не визначились з вибором будуть голосувати так саме голосуватимуть так само, як респонденти, які визначились з вибором. Це означає, що «неодмінні» учасники виборів, які не визначились з вибором проголосують так само, як і виборці, які визначилися в цій групі.

2) передбачити, що виборці, які не визначились з вибором матимуть електоральні переваги, відмінні від електоральних уподобань респондентів, які визначились з вибором. Це припущення більше відповідає реальності, ніж перше, тому, що в подальших розрахунках ми будемо керуватися саме ним. Розглянемо таблицю, яка відображатиме, яким чином проголосує найбільш активна частина електорату - «неодмінні» учасники виборів.

Розглянемо, яким чином заповнюється кожен із стовпців цієї таблиці. Вже зазначалося, звідки беруться значення, наведені у стовпцях 2-3. Стовпець 4 виходить шляхом перерахунку значень третього стовпця: за 100% приймається тільки виборці, які визначилися з вибором і перераховується, яку частину від цих 100% складають навмисні проголосувати за X, Y, Z і проти всіх:

а) всього за X, Y, Z і проти всіх мають намір проголосувати 78,2% «неодмінних учасників» виборів (див. стовпець 3). Таким чином, 28,2% виборців від вибірки в цілому (= 36% x 0,782) можна віднести до «неодмінних» учасників голосування, які визначилися зі своїм вибором. Розподіл їх голосів наводиться в четвертому стовпці таблиці і розраховується наступним чином. За 100% приймаються 78,2, і вже від цього числа розраховується відсоток голосів, одержуваний кожним з кандидатів (наприклад, для X формула буде наступною: 35,3 / 78,2 x100% = 45,1% і т.д.);

б) зрозуміло, що осередки «не піду голосувати», «важко сказати» і «відмова відповідати» у стовпці 4 залишилися порожніми, адже тут відображені лише симпатії виборців, які визначилися з вибором, що виражено в таблиці 5.

Стовпці 5-6 відображають розподіл голосів, які, як передбачається, будуть отримані кандидатами в групах виборців (стовпчик 5) або відмовників (стовпець 6). Для початку розрахуємо частку кожної з цих груп в електораті в цілому. Серед «неодмінних» учасників виборів (36% від усього електорату) 15,7% становлять ті, які визначилися і 6,1% - «відмовники» (які відмовилися відповідати на питання про голосування).

 

Відповідно, розмір цих груп у відсотках від усього електорату становить:

(36% x0, 157) = 5,7% і  (36% x0, 061) = 2,1%.

Таблиця 5.

 

	В середньому по виборці	Неодмінні учасники виборів.
		В цілому	Виборці, які  визначилися з вибором	Виборці, які не визначилися з вибором	Виборці, які  відмовилися відповідати на запитання про  голосування
1	2	3	4	5	6
Кандидат Х	28,2	35,3	45,1	40,0	20,0
Кандидат Y	22,1	25,4	32,5	30,0	20,0
Кандидат Z	17,5	13,2	16,9	25,0	40,0
Проти всіх	7,1	4,3	5,5	5,0	20,0
Не піду голосувати	3,0	0,0
Важко сказати	17,0	15,7
Відмова відповідати	5,1	6,1
Сума за стовбцями	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Доля групи в електораті	100,0%	36,0%	28,2%	5,7%	2,1%
% представників групи,  які приймуть участь в голосуванні	47,1%	95,0%