Електоральна соціологія

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту Україні

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана  Хмельницького

 

 

 

 

 

 

                                                    

Б. Ідрісов

 

 

 

 

 

ЕЛЕКТОРАЛЬНА  СОЦІОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мелітополь

2012

УДК 316.334.3:324(075.8)

ББК 60.55я73

И 29

 

Рекомендовано рішенням науково-методичної ради Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького як навчально-методичний посібник (протокол №           від              )

 

Рецензенти:

О.Г. Городецька, кандидат соціологічних наук,

доцент кафедри філософії і соціології

Таврійського державного агротехнологічного університету

 

О.О. Мельник, кандидат історичних наук,

завідуючий кафедрою гуманітарної підготовки

Мелітопольського відокремленого підрозділу

Запорізького інституту  економіки та інформаційних технологій

 

 

 

И29    Ідрісов Б.  Електоральна соціологія. -Мелітополь: Копіцентр, 2012. -254с.

 

ISBN 

 

Навчально-методичний посібник «Електоральна соціологія» спрямований на вивчення теорій, моделей і класичних методів дослідження; оволодіння новітніми тенденціями та напрямками сучасної соціологічної теорії; вміння використовувати в практиці засади досліджень в галузі електоральної соціології, які дозволять студентам освоювати нові розробки методичних підходів з урахуванням цілей і завдань дослідження. Містить рекомендації щодо вивчення основних тем дисципліни, контрольні питання та завдання для самостійної роботи студентів. У кінці посібника наводиться список рекомендованої літератури.

Для студентів і викладачів вищих навчальних закладів.

             

 

 

                                                                                                     

 

 

 

 

 

                                      

ЗМІСТ

 

 

Передмова……………………………………………………………………...4

 

Модуль 1. Історія, класичні теорії і сучасні концепції досліджень

електорату

Тема 1.1. Історія  виникнення та розвиток електоральної 

соціології……………………………………………….......6

Тема 1.2. Сучасні  теорії та концепції дослідження 

мотивацій електоральної участі……………………….31

Тема 1.3. Основні теорії формування електорального

простору…………………………………………………..62                                                             

Тема 1.4. Аналіз електорального простору і мотивації 

електоральної діяльності в сучасний соціологічній

теорії………………………………………………………98

Література  до модуля І…………………………………………….126

Тестове завдання до модуля І…………………………………….129

 

Модуль 2. Практикум електоральних соціологічних досліджень                         

Тема 2.1. Електоральна  культура як об'єкт соціологічних

                  досліджень ………….…………………………….…….133                                    

Тема 2.2. Методи прогнозування електоральної участі

в сучасному  суспільстві……………………………….163

Тема 2.3. Кількісні та якісні методи дослідження

                  електорату………………………………………………195

Тема 2.4. Exit - poll і поствиборчі дослідження

                  в електоральній соціології……………………………219

Література  до модуля ІІ.……………………………………….....245

Тестове завдання до модуля ІІ…………………………………...248

 

 

 

 

 

                                                  

 

 

 

 

 

 

 

                                                    ПЕРЕДМОВА

 

Сучасне українське суспільство  потребує формування фахівців - соціологів з широким соціальним кругозором і високої громадянської культурою, що передбачає розв'язання багатьох складних проблем, зв'язаних не тільки з навчальним процесом, але  з дослідженнями та науковими розробками, впровадженням їх результатів в практику, організації та участі у науково-практичних конференціях, підготовці наукових праць майбутніми фахівцями. Викладання з цією метою галузевих соціологічних та міждисциплінарних гуманітарних дисциплін є складовою підготовки спеціалістів  в сучасному світі.

«Електоральна соціологія» є логічним продовженням курсів «Політологія», «Соціологія політиці», «Основи демократії».

Навчально-методичний посібник «Електоральна соціологія» спрямований на вивчення теорій, моделей і класичних методів дослідження; оволодіння новітніми тенденціями та напрямками сучасної соціологічної теорії; вміння використовувати в практиці засади досліджень в галузі електоральної соціології, які дозволять студентам освоювати нові розробки методичних підходів з урахуванням цілей і завдань дослідження.

В результаті отриманих  знань у студентів повинні сформуватися наступні компетенції: здатність до співробітництва, розв'язання конфліктів та толерантності; здатності до соціальної адаптації; ідентифікації потреб та інтересів соціальних груп.

Оволодівши необхідними  знаннями, майбутні фахівці зможуть використовувати соціологічні методи дослідження для вивчення актуальних соціальних проблем; пояснювати зміст, структуру і факти; висувати гіпотези і робити висновки; аналізувати особливості електоральної поведінки населення; мотиви й механізми прийняття рішень виборцями; виявляти та описувати типи виборців; вивчати характеристики інформаційного середовища під час передвиборчих кампаній; проводити та пояснювати прогнозні дослідження виборчих кампаній; дослідити соціальні аспекти політичного життя в умовах соціально-політичної трансформації.

Зміст навчального посібника включає два модулі. У першому модулі «Історія, класичні теорії і сучасні концепції досліджень електорату»  розглядаються історичні етапи та тенденції розвитку електоральної соціології, а також сучасні концепції, теорії та методології досліджень електоральної поведінки відомими вітчизняними та зарубіжними соціологами.

Другий модуль «Практикум електоральних соціологічних досліджень» присвячений характеристиці кількісних та якісних методів наукового дослідження електорату; розкриттю сутності та процесу пізнання мотивації електоральної діяльності; методиці та методам рейтингових і прогнозних досліджень в української та зарубіжної соціології; причинам і механізмам  поведінки виборців; аналізу даних електоральної статистики, опитувань та польових експериментів; проблемам   формування електоральної культури в сучасному українському суспільстві.

Навчально-методичний посібник укладено відповідно до вимог програми варіативної дисципліни «Електоральна соціологія» та рекомендовано в практику викладання цього предмету у вищих навчальних закладах зі спеціальності «Соціологія».

Навчально-методичний посібник «Електоральна соціологія» може бути корисним як фахівцям в галузі соціології, соціальної психології, політичної соціології, державного і муніципального адміністрування, зі зв'язку з громадськістю так і надає можливість задовольнити запити бакалаврів, магістрантів та аспірантів, а також викладачів та наукових співробітників, усіх тих, хто цікавиться електоральною соціологією і дослідженнями в цій галузі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль 1. Історія, класичні теорії і сучасні концепції досліджень електорату                                                                                                                       

 

Тема 1.1. Історія виникнення та розвитку електоральної соціології

 

Мета: надати студентам загальне уявлення про електоральну соціологію як окрему галузь соціології, виникнення та розвиток досліджень в цій галузі, наукове вивчення установок і поведінки громадян у виборчих кампаніях.                                                                                                

 

План

1. Предмет,  метод та функції електоральної  соціології.                                                                                                          

2.Зародження  та розвиток електоральної соціології  у США та країнах Західної  Європі.

3. Вивчення  суспільної думки в електоральних  опитуваннях американських і європейських вчених.

 

Основні поняття і терміни.

Електорат. Електоральна соціологія. Електоральні установки. Емоційні, раціональні й оціночні елементи. Виборчий процес. Інституціоналізація електоральної соціології. Прикладна електоральна соціологія. Поведінка громадян. Солом'яні опитування. Спіраль мовчання. Теоретична електоральна соціологія.

 

1. Предмет,  метод та функції електоральної  соціології.                                                                                           

Приступаючи до вивчення теми, студенти повинні усвідомити, що електоральна соціологія виникла на початку минулого століття в рамках політичної географії. Її фактичним засновником став французький географ A. Зігфрід, який запропонував в 1913 р. першу аналітичну модель, яка пояснює політичні орієнтації і вибір виборців. Для встановлення закономірностей досліджуваних явищ, він проаналізував електоральну статистику за 30 років, вперше застосувавши в цій галузі картографічний метод, провів порівняння географічних, економічних та соціокультурних перемінних з результатами виборів. Згідно його моделі «людської географії», названої так згодом, він надавав особливого значення впливу географічних умов на поведінку електорату, яке детермінується трьома морфологічними факторами: характером ландшафту, типом розселення і режимом власності, пов'язаних між собою які визначають соціальну структуру і релігійний клімат та безпосередньо впливають на результати голосування.

Актуальність звернення до проблем електоральної соціології полягає в її особливої ​​значимості для подальшого розвитку соціології. З тих пір, як електоральна соціологія опинилася в центрі інтересу широкої громадськості, журналістів, політичних еліт і управлінців, вона в значній мірі стала визначати імідж всієї соціології як науки. Про соціологію в багатьох випадках стали судити виходячи з освітлюваних результатів опитувань громадської думки на електоральну тематику. І оскільки особливістю електоральних досліджень є високий рівень їх верифікації, підвищилася відповідальність соціологів за результати своєї роботи. У свою чергу, висока вимогливість до електоральних досліджень сприяє розвитку методів соціологічних досліджень та соціології в цілому.

Об'єктом вивчення електоральної соціології вважається весь виборчий процес, усі складові компоненти виборчої кампанії в сукупності їх зв'язків. Основним складовим елементом електоральної соціології є "електорат" - (від лат. еlector - виборець) - всі громадяни, які наділені правом голосу і які реалізують або не реалізують його в спеціально створених для цього умовах.

Предметом дослідження даної галузі є електоральна поведінка - сукупність дій і вчинків, які визначають політичні орієнтації і наміри виборців щодо делегування їх повноважень представницьким органам влади, які проявляються в участі або неучасті виборців у виборах. Оскільки виборчий процес має як політичні, так і економічні, правові, соціальні та інші аспекти, це явище вивчається політичною, правовою, економічною науками, а також історією, психологією, демографією і цілим рядом інших галузей знання.

Найбільш тісно електоральна соціологія переплітається з політологією, що визначається взаємозв'язком даних наук в цілому, перетином їх предметних областей. Однак, об'єктом політології виступають політичні відносини у всьому різноманітті їх проявів, в тому числі електоральні відносини, а предметом - вчення про владу, про державу, про конкретно-історичні політичні системи, про взаємини людей в полі політики і політичних процесах.

Соціологія, на відміну  від політології, бачить суспільство  в єдності всіх його сторін, вона не заглиблюється в тонкощі політичних процесів. Політика цікавить соціологію як суспільний інститут, який має вплив на інші інститути і соціальні групи. Однак, перетин предметних полів соціології та політології очевидні, але на відміну від ортодоксальної політичної науки, соціологічний підхід виходить з необхідності ставитися до дослідження політичних установ як до повністю залученим в суспільстві. Соціологію, на відміну від політології цікавлять аспекти на всіх етапах і рівнях виборчого процесу, що виникають при взаємодії і зіткненні інтересів страт, груп і прошарків суспільства. Саме тому, проблемні сторони досліджуваного об'єкта вважаються предметом дослідження електоральної соціології.

Електоральна соціологія вивчає також структуру і динаміку електоральних установок і поведінку виборців, що визначають їх фактори і технології впливу на електоральну поведінку.

Електоральна  соціологія виконує такі функції: аналітичну, прогностичну і агітаційну. Вона дозволяє оцінити передвиборчі настрої виборців, виробити науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку соціальних та електоральних процесів у майбутньому. Причому особливо важливо мати кількісний прогноз в перехідний період розвитку суспільства. Одним з таких періодів є процес зміни персонального складу виконавчих і представницьких органів влади, тобто вибори. Аналітична функція дозволяє уточнити диспозицію кандидатів перед виборами. Регулярні виміри передбачуваної явки і рейтингу кандидатів дозволяють відстежити динаміку розвитку передвиборної ситуації, оцінити ефект від дій - як своїх, так і суперників. Саме тому при проведенні опитування його ініціатори повинні бути зацікавлені в максимальній об'єктивності отриманих даних, а досить часто цьому заважає використання як анкетерів, агітаторів або працівників штабу кандидата.