Державного регулювання малих господарських формувань у сільському господарстві

4. Особливістю діяльності  малих форм господарювання у  сільському господарстві є проблема високої самоексплуатації їх членів, тобто це стосується значної частини сільських жителів. Експлуатація власників приватних господарств, має свої характерні особливості, які обумовлюються способами і формами ведення їхньої господарської діяльності. В першу чергу це те, що ті, що ведуть свою приватну господарку, є власниками засобів виробництва і особисто використовують їх при виконанні технологічних процесів виробництва продукції. Саме це обумовлює необхідність дослідження такого важливого аспекту експлуатації власників господарств як самоексплуатація. Самоексплуатацію ми розглядаємо, як свідоме і надмірне напруження сил людини. Вона, як правило, має підсвідомий характер і здійснюється без прямого, однак дещо опосередкованого примусу. В особистих господарствах населення і фермерських господарствах сільське населення, завдяки своєму природному працелюбству і необхідності забезпечити себе необхідними продуктами для свого існування, свідомо і посилено себе експлуатувало протягом всього історичного періоду існування цих форм господарювання, тобто тут експлуатація проявлялася у формах самоексплуатації.

5. Діяльність малих  форм господарювання у сільському  господарстві залежить, в першу  чергу, від ставлення їх власників  до землі, як основного засобу сільськогосподарського виробництва. Квінтесенцією еволюції агарного розвитку є зростання продуктивності землі та тваринництва.  У Європейських країнах урожайність зернових на рівні 7- 8 т/га і продуктивність корів на рівні 7-8 т на корову в рік стали звичайним явищем, середньостатистичними показниками. Це у тричі вище за аналогічні показники в Україні у найкращі часи планової економіки, (80-і роки минулого століття).  Ці показники в Європі досягнуті малими формами господарювання у сільському господарстві, а саме фермерськими господарствами.

У найкращі часи розцвіту соціалістичного сільського господарства колгоспи і радгоспи вносили в  землю максимум 10 т гною на гектар, тоді як селяни на своїх присадибних  ділянках вносили 40-50 т в перерахунку на гектар. Саме в цьому криється секрет стійкості й успішності їхнього господарювання в умовах монокультури. Близько такого рівня органіки разом з поживними речовинами мінеральних добрив вноситься в грунт і фермерами Європи, інакше їм не вдалося б постійно підвищувати родючість землі за таких високих показників її продуктивності. Свідомо чи не свідомо, але основним завданням аграрної реформи в Україні було створення власника на землі, який би дбав по неї як селянин дбає про свою присадибну ділянку. Звідси і виникнення українського фермерства як альтернативи колгоспам і радгоспам. Споконвіку в селянина існує правило – спочатку нагодувати землю, а потім себе. Перетворення українського селянства на початку 30-х років минулого століття у найманих працівників колгоспів і радгоспів вивело усуспільнений аграрний сектор за межі цього правила.

6. Одним з важливих  напрямків підтримки і розвитку  малих господарських формувань  у сільському господарстві, запорукою  подальшого реформування сільського  господарства та розвитку сільських територій є створення умов для функціонування приватних і державних дорадчих служб. За нових економічних умов значно зросла потреба в підвищенні технічної та управлінської кваліфікації українських аграріїв і особливо це стосується малих господарських формувань у сільському господарстві. Для того, щоб допомогти поширенню знань розвиток дорадчої діяльності в Україні повинен розглядатися як важливий елемент державної аграрної політики. Зокрема, районні управління агропромислового розвитку районних і обласних держадміністрацій потрібно переорієнтувати на надання консультаційних послуг. Перевагою такого виду консультаційної діяльності є державна підтримка, в тому числі фінансова, уніфікація та контроль їх якості, інтегрованість з освітньою мережею та використання інфраструктури аграрних навчальних закладів.

7. Відсутність необхідних  обігових коштів у фермерів  і господарств населення для  придбання мінеральних добрив, насіння,  паливо-мастильних матеріалів, хімічних  засобів захисту рослин від  хвороб, бур’янів і шкідників, кормів є один з основних чинників низької урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Головною причиною недостатності обігових коштів є низький доступ малих господарських формувань до фінансових джерел і, найперше, до кредитів банків. Банки неохоче надають їм кредити через ряд причин. У цьому зв’язку розвиток кредитних спілок на селі може стати важливим чинником фінансового забезпечення цих господарських формувань. Потрібна державна підтримка розвитку кредитних спілок на селі.

8. Позитивним і повчальним  для наших приватних землевласників  є принципи формування українських  кооперативів у кінці 20-х   на початку 30-х років минулого  століття на теренах Західної  України. Характерною особливістю  їх формування було те, що вони сформувалися і функціонували без кредитів банків, тоді як сільські позичальники польської кооперації  були сформовані завдяки надання державних кредитів . Потреба у кооперативах у розвитку різних форм господарювання в сільському господарстві за сучасних кризових умов відчувається досить гостро. Труднощі організації кооперативів полягають, в першу чергу, в нестачі обігових коштів для забезпечення їх функціонування. Тому слід використовувати досвід минулого в розвитку кооперації для її результативного функціонування в майбутньому. І ці процеси уже почались. Так, зокрема створення кредитної спілки в 1999 р. при Львівській аграрній палаті є тому підтвердження. Одним з ключових напрямів удосконалення підтримки малих форм господарювання у сільському господарстві є розвиток обслуговуючих кооперативів. Цю тезу підтверджує світова практика аграрного виробництва.

9. Важлива роль у  створенні сприятливих умов розвитку  господарств населення та фермерських  господарств належить органам  влади всіх рівнів – національного, регіонального, місцевого. Так, у Львівській області вперше в Україні створено Львівську аграрну палату, Асоціацію фермерів та приватних землевласників Львівської області та Львівську обласну дорадчу службу з районними відділами. Ці громадські організації покликані підтримати та забезпечити розвиток саме малих господарських формувань у сільському господарстві. Діяльність цих організацій здійснюється у співпраці з державними органами управління аграрною галуззю.

Розвиток господарських  формувань забезпечується не тільки бажанням та життєвою необхідністю вести господарську діяльність, але і функціонуючим механізмом господарювання. Вплив його на процеси виробництва, переробки і реалізації продукції здійснюється через цілу систему важелів і прийомів, важливе місце серед яких займають засоби економічного характеру. Надання переваги у використанні адміністративних методів впливу на сільськогосподарських виробників, як показав досвід господарювання за період існування колишнього Радянського Союзу, не сприяє збільшенню виробництва продукції, а навпаки – приводить до скорочення її обсягів.   Отже, в теперішніх умовах і на майбутнє для підвищення результативності функціонування господарського механізму в діяльності господарських формувань у сільському господарстві пріоритетне значення повинні відігравати засоби економічного впливу, індивідуальна ініціатива власників господарств та місцевих громад.

.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Земельний кодекс України (у редакції від 18 грудня 1990 року) // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 10.
2. Земельний кодекс України від 20 жовтня 2001р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 3-4.
3. Закон України “Про власність” № 697 – ХІІ від 07.02.91р.
4. Закон УРСР “Про економічну самостійність Української РСР” від 03. 08.90р.
5. Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” № 2114 – ХІ від 14.02.92р.
6. Закон України “Про особисте селянське господарство” від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 29, ст. 232.
7. Закон України “Про підприємства в Україні” // Аграрна реформа в Україні; 1990 – 1996 ; Законодавчі акти і нормативно – методичні матеріали. За ред. М. В. Зубця. – К.: 1996. - с. 113 – 136.
8. Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 32.
9. Закон України “Про селянське (фермерське) господарство” № 2009 – ХІІ від 20.12.91р.
10. Закон України “Про плату на землю” від 19.09.96р.
11. Закон України “Про оренду землі” № 16- XIV від 06.10.98р.
12. Закон України Про внесення змін до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 20 .11.2012 № 5495-VI
13. Про кооперацію: Закон України від 10.06.2003 р. / Верховна рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 5. – ст. 35.
14. Указ Президента України “Про затвердження Положення про державний комітет України по земельних ресурсах” № 346/96 від 13.05.96р.
15. Указ Президента України від 3 грудня 1999 р. “Про невідкладні заходи щодо прискореного реформування аграрного сектора економіки” // Голос України. – 1999. - № 227, 7 грудня.
16. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження типових положень про місцеві державні органи земельних ресурсів” № 930 від 07.08.96р.
17. Постанова Кабінету Міністрів України “Про справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”  №1170, від 29 червня 1999р. //
18. Постанова Верховної Ради "Про земельну реформу" № 563-ХІІ, 18.12.90р. // Аграрна реформа в Україні: Законодавчі акти і методичні документи (1990-1996) / За ред. М.В. Зубця. – К., 1996. – с. 17.
19. Постанова Верховної Ради "Про земельну реформу" № 563-ХІІ, 18.12.90р. // Аграрна реформа в Україні: Законодавчі акти і методичні документи (1990-1996) / За ред. М.В. Зубця. – К., 1996. – с. 17.
20. А.В. Чаянов А.В. Крестьянское хозяйство: Избранные труды/ Редкол. Сер.: Л.И.Абалкин (пред.) и др. – М.: Экономика, 1989. – 492 с.
21. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. // Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 5) (За ред. П.Т. Саблука та ін).-К.: ІАЕ УААН, 2002.- 647 с.
22. Бабієнко М. Ринковій економіці – нових спеціалістів // Земля і люди України. - 1995. - №5. - с. 27.
23. Березівський П.С. Доходи і витрати у домогосподарствах Львівської області // Вісник Львівського аграрного університету: Економіка АПК. – 2003. - №10(1) – с.10-18.
24. Білик Ю.Д. Економічні проблеми підприємництва при формуванні ринкових відносин в АПК: Автореферат дисертації. – К., 1998. – с. 28.
25. Будзан Б. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. – К.: Вид-во: Соломії Павличко "Основи", 2001. – с. 225.
26. Бурдейлий І.М. Становлення і розвиток селянських (фермерських) господарств: Автореферат дисертації. – К., 1999. – с. 5.
27. Васільєва Л. М. Удосконалювання механізму державного регулювання регіональних агропромислових комплексів (міжрегіональна модель) / Л. М. Васільєва // Економіка та держава. – 2011.
28. Галанець В.Г., Шульський М.Г. Вплив управлінських структур на проведення реформ на селі // Економіка АПК. – 1998. – №2 – С.6-13.
29. Григорук В.В. Аграрная реформа в Казахстане // Економіка АПК.- 1998.-№4.-с. 3-12.
30. Демченко Д. Поспішати не кваплячись // Земля і люди України. - 1995. - №2. – с. 16.
31. Економіка / За ред. С.В. Степаненка. – К.: КНЕУ, 2000. – с. 292.
32. Економічна енциклопедія: У трьох томах. т.1 / Ред кол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр "Академія", 2000. – с. 487, 864.
33. Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу. – К.: Логос, 1999. – с. 224.
34. Злупко С. Від археології до економіки, регіоніки, кібернетики, екогомології. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – с. 301-302.
35. Как стать фермером / За ред. Г.М.Антипов, Ф.Б.Гаджи. – М.: МП “ИМИДЖ”, 1992. – с. 121.
36. Костецька Я. До історії земельних відносин та земельних реформ в Україні / Вільний аграрник. - 1996. - № 1.– с. 142.
37. Лесів М. Відродження сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. – Сільськогосподарська кооперація в Україні : 1991 – 1998. Законодавчі акти і нормативно-методичні документи / За ред. М.В. Зубця. – Київ – Львів, 1998. – с. 21-
38. Липчук В.В., Курило С.М. Перспективи розвитку господарств населення // Економіка АПК.-2001.-№3 с. 106-109.
39. Луньов Г. Корекція, якої чекає аграрна політика країни // Голос України, 18 жовтня 1995 р.
40. Мельник М.В., Піщак Л.П. та ін. Овочі на присадибній ділянці: вирощування та захист від шкідників і хвороб. – Львів: Аверс, 1999. – с. 3.
41. Милосердов В.В, Проблемы собственности в системе земельных отношений // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. - 1995. - №2– с. 6.
42. Михайлова Л.І. Особисті підсобні господарства населення: сутність, класифікація, ефективність // Економіка АПК. - 2001. - № 7. – с. 119.
43. Михайлова Л.І. Особисті підсобні господарства населення: сутність, класифікація, ефективність // Економіка АПК. - 2001. - № 7. – с. 119.
44. Михасюк І., Косович Б. Регулювання земельних відносин: Монографія. – Львів, Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2002. – с. 7-19.
45. Напрямки розвитку аграрної політики України в рамках “зеленої скриньки” та  вступу до СОТ. Німецька консультативна група з питань економічних реформ, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. - Т 6. - вересень, 2003.
46. Натрошвілі С.Г. Теорія селянського фермерського господарства: Автореферат дисертації.-К. 1995 – 21с.
47. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві: Підручник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 495 с.
48. Никифоров Л. Аграрная реформа: свобода хозяйствования на земле//АПК: Экономика и управление. - 1991. - № 5. – с. 4.
49. Одойник В. Психологія політики. – К.: Ювента, 1996. – с. 381
50. Онисько С.М., Липчук В.В., Березівський П.С., Вороний І.В. Регіональні особливості становлення і розвитку фермерства // Українські технології. - 2001. – с. 102.
51. Онищенко О.М. Господарства населення: продуктивність, ефективність, перспективи / Відп. ред. член.-кор. УААН Б.Й. Пасхавер.- К.: Ін-т економіки НАНУ, 2003. – 100 с.
52. Особисті підсобні господарства України // Київ.- Міністерство аграрної політики України, українська освітня програма ринкових реформ.-2001.-40 с.
53. Посібник з реформування сільськогосподарських та переробних підприємств / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Весельяка. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – с. 285.
54. Постанова Кабінету Міністрів України від   11.08.2010 № 794 «Про затвердження Порядку використання коштів Стабілізаційного фонду для здійснення фінансової  підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення  кредитів».
55. Притула О.В. Мотиваційні механізми та їх використання у сфері підприємництва / О.В. Притула. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2003. – 216 с.
56. Програма економічних реформ на 2010–2014 роки “Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава”: Комітет з економічних реформ. – К., 2010. – 84 с.
57. Програма підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затверджена рішенням сесії обласної ради № 399 від 16.03.2012 року.
58. Сільськогосподарська кооперація в Галичині: історія, сучасність, перспективи: наук.-практ. посіб. / Кол. уклад.: М.Д. Костюк, П.М. Музика, А.Я. Доманський, І.Я. Паньків, Д.О. Соломонко; Львів. обл. держ. адміністрація. – Львів: СПОЛОМ, 2012. – 168 с.; іл., рис., табл.
59. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи / За ред. В.В. Гончаренко, Н.А. Іванова та ін. – К.: Урожай, 2001. – с. 7.
60. Скидан О. Про роль кормовиробництва в процесі забезпечення продовольчої безпеки регіону // Науково практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 16-18 вересня 2003 року. – Львів: ЛДАУ, 2003. – с. 100.
61. Статівка Н. В. Проблеми підвищення продуктивності сільського господарства та формування нової державної аграрної політики в Україні / Н. В. Статівка // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. / [голов. ред. В. В. Корженко]. – Х., 2009.
62. Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення / За ред. П.Т. Саблука, В.В. Юрчишина. – К.,1996. – с. 112.
63. Тимченко В. Схід доганятиме Захід // День, 14 серпня 1997р.
64. Третяк М.М. Механізм кредитування аграрного сектора (стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період // Матеріали міжнародною науково-практичної конференції 15 травня 2003 року у Хмельницькому інституті бізнесу). – Хмельницький, ТОВНВП "Евріка", 2003. – с. 157.
65. Туган – Барановський М.І. Політична економія: Курс популярний. – К.: Наукова думка, 1994. –  284 с.
66. Український радянський енциклопедичний словник. В трьох томах, т. 1. – К.: АН УРСР, 1966. – с. 782.
67. Философский словарь / Под ред. М.М. Резеншталя и П.Ф. Тодина. – М.: Политиздат, 1963. – с. 466-467.
68. Шпичак О.М. У комплексності ефективність економічних заходів // Матеріали позачергової сесії Загальних зборів Української академії аграрних наук 15 липня 2003 р., м.Київ. – К.: Аграрна наука, 2003. – с. 92.
69. Шульський М.Г. Використання земельних угідь господарствами населення // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2003. – №10 ( 1 ). – С.57-62.
70. Шульський М.Г. Виробництво продукції рослинництва у господарствах населення // Вісник Львівського державного аграрного університету. Економіка АПК. – 2004. – №11 (1). – С.77-80.
71. Шульський М.Г. Господарська діяльність села Галичини та роль духовенства в її розвитку // Вісник Львівської комерційної академії. – серія економічна, випуск 13. – Львів: Львівська комерційна академія. – 2002. – С.288-292.
72. Шульський М.Г. Здійснення виробничої і збутової діяльності в аграрному виробництві та шляхи їх поліпшення // Формування ринкової економіки : Зб. наук. праць. Спец. вип. Сучасні проблеми теорії та практики маркетингу. – К.: КНЕУ, 2005. – С.161-170.
73. Шульський М.Г. Кооперування як необхідна умова розвитку фермерства // Вісник Львівського державного аграрного університету,  Львів, 1997.– № 3 – С.45-47.
74. Шульський М.Г. Місце і роль особистих господарств населення в багатоукладній економіці АПК // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. / Кол. Монографія в двох томах. Т.1. За ред. П.Т.Саблука, В.Я. Абросова, Г.Є. Мазнєва – К.: ІАЕ 2001. – С.737-738.
75. Шульський М.Г. Особисті господарства населення : стан, можливості і перспективи // Монографія. – Львів : Видавництво “Край”, 2003. – 280с.
76. Шульський М.Г. Особливості методики дослідження господарської діяльності особистих господарств населення // Вісник Львівського державного аграрного університету. Економіка АПК №7 (2). – Львів : Львів. Держагроуніверситет , 2000. – С.325-331.
77. Шульський М.Г. Особливості розвитку особистих господарств населення // Аграрний вісник Причорномор’я. Економічні науки. – Одеса, 1999. –№2(4). – С.93-94.
78. Шульський М.Г. Проблеми державного управління АПК та їх вирішення // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України (Львівський філіал) / За заг. ред.. А.О. Чемериса.- Львів ЛФ УАДУ; Кальварія, 2001. – Вип.6. – С.92-98.
79. Шульський М.Г. Проблеми експлуатації в аграрному секторі економіки // Регіональна економіка. – 2003. – № 3. – С.186-191.
80. Шульський М.Г. Проблеми ефективного використання земельних угідь в приватному секторі Львівщини //  Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадарстр,– Львів: Львівський держагроуніверситет, 1999. – №3. –С.213-218.
81. Шульський М.Г. Проблеми ефективності використання земельних ресурсів в умовах реформування АПК // Вісник Львівського державного аграрного університету, Львів: 1997. – № 1.– С. 148-151.
82. Шульський М.Г. Проблеми розвитку тваринництва в господарствах населення Львівщини // Аграрний вісник Причорномор’я. Спеціальний випуск. Збірник наукових праць. Випуск №22. Частина І. Економічні науки. – Одеса: „Астропринт”. – 2003. – С.549-553.
83. Шульський М.Г. Проблеми утверджування і розвитку господарств населення в умовах формування ринкових відносин // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Вип. 6 – Тернопіль: Підручники і посібники. –2003. – С.339-342.
84. Шульський М.Г. Проблеми фермерства та шляхи їх вирішення // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональне і місцеве самоврядування. Основи формування регіональної соціально-економічної політики (щорічних наукових праць). Випуск ХІІІ НАН України: Інститут регіональних досліджень Редкол: відповідальний редактор, академік НАН М.І. Долішний. – Львів. – 2000. – С.288-296.
85. Шульський М.Г. Результативність використання земель фермерськими господарствами // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – Львів: Львів.держ.агроуніверситет, 2005. – №12. – С.482-486.
86. Шульський М.Г. Розвиток форм власності і господарювання в умовах ринкових відносин // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – Львів: ЛДАУ, 1998. – №3. – С.408-412.
87. Шульський М.Г. Роль кооперації в діяльності особистих господарств населення // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2002. – №9. – С.41-44.
88. Шульський М.Г. Роль сім’ї в розвитку особистих господарств населення // Регіональна економіка. – 2001. – № 3. – С.179-186.
89. Шульський М.Г. Стан і проблеми використання земель господарствами населення // Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 2004. – №7. – С.138-142.
90. Шульський М.Г. Управлінські структури у процесах реформування АПК: причини невдач і шляхи їх усунення // Вісник Львівського державного аграрного університету : Економіка АПК. – 2003. – №10 (1). – С.125-129.
91. Шульський М.Г. Фермерство: проблеми становлення і розвитку // Монографія -: Львів; 2004. – 392с.
92. Шульський М.Г. Формування господаря в сільському господарстві в період проведення реформи // Вісник Львівського державного університету. – Економіка АПК. – Львів. держагроуніверситет, 1999.– №6. – С.89-90.
93. Шульський М.Г. Функціонування управлінських структур в умовах реформування АПК // Науковий вісник Національного аграрного університету /Ред. Кол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. –К., 1997.-Вип. 14– 1999. – С.273-276.
94. Шульський М.Г., Оленич І.Р. Розвиток малих і великих форм господарювання – основа соціально-економічного розвитку сільської місцевості // Збірник науково-технічних праць. – Львів: Укр. ДЛТУ. – 2005. – вип. 15.1. – С.357-359.
95. Щербина Ф.А. Крестьянские бюджеты и зависимость их от урожаев и цен на хлеба. Відбитки, б.т.т.д. видання. – с. 79.
96. Юрчишин В.В. До концепції аграрної реформи // Вісник аграрної науки. - 1993. - № 1.– с. 6.
97. Ярмоленко В. Приватна власність на землю: ілюзії та реалії // Економіка АПК. - 1994. - № 1. – с. 22.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Д О Д А  Т К И

 

Додаток А

 Етапи проведення  аграрної реформи та місце  фермерства в них

Етапи проведення аграрної реформи	Процеси, що відбувались в конкретні  періоди реформування АПК
перший (1991 – 1993 рр.)	Формування національної законодавчої бази для проведення реформ
	Покладено початок демонополізації  власності на землю, установлено порядок передачі громадянам України у приватну власність земельних ділянок для ведення особистих господарств
	Започатковується фермерство як форма  ведення сільськогосподарського виробництва, проводиться курс на лібералізацію  відносин
другий (1994 – 1996 рр.)	Активізація процесів проведення земельної  реформи - роздержавлення та паювання сільськогосподарських угідь, їх грошова  оцінка
	Іде активний пошук ринкових засад  державної регуляторної аграрної політики. Зменшуються обсяги виробництва  і продажу продукції КСП
	Уповільнення процесів розвитку фермерства, протидії цій формі господарювання з боку чинників зовнішнього і  внутрішнього середовища.
третій (1997 – 1999 рр.)	Врегулювання засад оренди площ земельних ділянок, визначення суб’єктів  договорів оренди
	Перехід сільського господарства із стану системної кризи у депресивний  стан. Гальмування процесів реформування АПК
	Послаблення інтересу населення до розвитку фермерства, значне зниження активності селян до здійснення фермерської  діяльності
четвертий (грудень 1999 р. червень 2003 р.)	Прийняття на державному рівні відповідних  нормативно-правових документів щодо активізації реформ в АПК
	Розвиток трансформаційних процесів щодо дальшого реформування КСП, розширення площ земельних угідь в особистих господарствах населення
	Прискорений розвиток фермерського руху – розширення розмірів фермерських  господарств, поліпшення їх ресурсного забезпечення та підвищення ролі в  сільськогосподарському виробництві
П’ятий липень 2003 р. і до нині	Прийняття нового Закону України "Про фермерське господарство" та інших нормативно-правових документів з питань реформування агропромислового виробництва
	Уповільнення зростання чисельності  фермерських господарстві і одночасне  прискорення процесів розширення площ земельних угідь в них
	Дальше посилення впливу економічних  важелів на розвиток фермерства, зосередження уваги і підвищення ролі державних  управлінських структур у вирішенні  питань функціонування фермерських  господарств

 

 

Додаток Б

Організаційна структура Львівської аграрної палати

 

                                     Виконавчий апарат

 

                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Організаційна структура  Львівської аграрної дорадчої служби (ЛАДС)

 

                                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Управлінська рада, до якої входять  приватні виробники сільськогосподарської  продукції та представники влади

 

 

 

Додаток Д

Напрямки використання коштів Українського державного фонду підтримки фермерських господарств