Професійної мотивації у студентів внз

ЗМІСТ 

ВСТУП                                                                                                                         2

РОЗДІЛ  І. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ

  В СТУДЕНСЬКОМУ  ВІЦІ

      1.1. Професійна мотивація                                                                                     5

      1.2. Соціально-психологічні особливості  студентського віку                            9

      1.3 Розгляд мотиваційної сфери студента в дослідженнях зарубіжних

 і  вітчизняних психологів                                                                                             13

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

      2.1 Характеристика вибірки, методики та процедура проведення                   17 

            дослідження

      2.2 Аналіз результатів дослідження                                                                      17

ВИСНОВКИ                                                                                                                22

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                24   

ДОДАТОК 1                                                                                                                 25

ДОДАТОК 2                                                                                                                  29 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

  Темою мого дослідження є «Дослідження професійної мотивації студентів».  Перехід від старшого шкільного віку до студентського супроводжується протиріччями і ломкою звичних життєвих уявлень. Необхідно враховувати, що відмінності в мотивації можуть спостерігатися у студентів різних курсів, факультетів та спеціальностей.

  У першу чергу мій інтерес визначається тим, що формування мотивації та ціннісних орієнтацій є невід'ємною частиною розвитку особистості людини. У перехідні, кризові періоди розвитку виникають нові мотиви, нові ціннісні орієнтації, нові потреби і інтереси, а на їх основі перебудовуються і якості особистості, характерні для попереднього періоду. Тобто, мотиви, притаманні даному віку виступають в якості лічностно твірної системи й пов'язані з розвитком самосвідомості, усвідомлення положення власного "Я" в системі суспільних відносин. Як ціннісні орієнтації, так і мотиви відносяться до найважливіших компонентів структури особистості, за ступенем сформованості яких можна судити про рівень сформованості особистості.

       Актуальність роботи: Проблема професійної мотивації в даний час набуває особливого значення. Саме в ній специфічним чином висвічуються основні моменти взаємодії індивіда і суспільства, в якому, освітній процес набуває пріоритетного значення.

      Студентський  вік становить особливий період життя людини. Заслуга самої постановки проблеми студентства як особливої  ​​соціально-психологічної та вікової категорії належить психологічній школі Б.Г.Ананьєва. У дослідженнях Б.Г. Ананьєва, Н.В. Кузьміної, Ю.М. Кулюткіна, А.А. Реана, Є.І.Степанової, а також у роботах В.А. Якуніна та інших, накопичений великий емпіричний матеріал спостережень, наводяться результати експериментів і теоретичних узагальнень з цієї проблеми. Одними з найважливіших компонентів педагогічної діяльності є мотиваційний комплекс особистості: мотивація навчальної та професійної діяльності, мотивація успіху і страх невдачі, фактори привабливості професії для студентів, що навчаються в педагогічному ВУЗі. Правильне виявлення професійних мотивів, інтересів і схильностей є важливим прогностичним чинником задоволеності професією в майбутньому.

     Проблема  мотивації і мотивів поведінки  та діяльності - одна із важливих у психології. Не дивно, що ця проблема з давніх пір займає розуми вчених, їй присвячено багато публікацій і серед них - монографії російських авторів: В.Г. Асєєва, І.А. Васильєва, Б.І. Додонова, Є.П. Ільїна та О.Н. Леонтьєва, С.Г. Москвичов, П.В. Симонова; а також зарубіжних авторів: Д. Халла та А.Г. Маслоу.

 В  даний час у науці не вироблений  єдиний підхід до проблеми  мотивації поведінки людини, не  сформовані термінологія та чітко основні поняття. Особливо маловивченою виявилася структура професійно-педагогічної мотивації у студентів в процесі підготовки фахівця у вузі.

       Метою дослідження даної курсової роботи є дослідження професійної мотивації у студентів внз.

     Завдання  дослідження:

1. Вивчити  і проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження;

2.   Виявити особливості мотивації та професійної діяльності студентів внз;

3.   Проведення дослідження;

4. Здійснити аналіз, інтерпретацію та узагальнення отриманих результатів дослідження, скласти обгрунтовані висновки;

     Об'єкт  дослідження - студенти 1 курсу.

     Предмет дослідження: психологічні чинники та особливості мотивації до професійної діяльності.

     Методи  дослідження:

В якості експериментальних методів я використаля методику К. Замфір в модифікації А.А.Реана «Вивчення мотивації професійної деятельності, та «Методику визначення мотивації навчання студентів» Каташев В.Г.

     Гіпотеза  дослідної роботи полягає в тому, що вона розкриває зміст психологічних особливостей навчальної мотивації студента внз та виявляє її значущі складові.

Областю можливого практичного  застосування: Я допускаю, що дослідження може сприяти саморозвитку студента, оволодінням навчальним матеріалом та розвитку навчально-пізнавальних мотивів, що в свою чергу може призвести до формування інших соціальних мотивів.

Отримані  в роботі дані можна використовувати  в профілактичній, консультаційної  та психокорекційної роботи психологічної  служби вищої педагогічної освіти, професійної орієнтації і профвідбору  майбутніх педагогів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  І. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ

  В СТУДЕНСЬКОМУ  ВІЦІ 

1.1 Професійна мотивація 

     Зараз дослідникам вже не доводиться сумніватися  в тому, що успішність учнів залежить в основному від розвитку учбової  мотивації, а не тільки від природних  здібностей. Між цими двома чинниками існує складна система взаємозв'язків. За певних умов (зокрема, при високому інтересі особи до конкретної діяльності) може включатися так званий компенсаторний механізм. Недолік здібностей при цьому заповнюється розвитком мотиваційної сфери (інтерес до предмета, усвідомленість вибору професії та ін.), і школяр або студент досягає великих успіхів.

     Проте справа не лише в тому, що здібності  і мотивація знаходяться в  діалектичній єдності, і кожен з  них певним чином впливає на рівень успішності. Дослідження, які проводилися у ВНЗ, показали, що сильні і слабкі студенти відрізняються зовсім не за інтелектуальними показниками, а по тому, в якому ступені у них розвинена професійна мотивація. Звичайно, з цього зовсім не витікає, що здібності не є значимим чинником учбової діяльності. Подібні факти можна пояснити тим, що існуюча система конкурсного відбору у ВНЗ, так або інакше, проводить селекцію абітурієнтів на рівні загальних інтелектуальних здібностей. Ті, хто витримує відбір і потрапляє в число першокурсників, в цілому мають приблизно однакові здібності. В цьому випадку на перше місце виступає чинник професійної мотивації; одну з провідних ролей у формуванні "відмінників" і "трієчників" починає грати система внутрішніх спонукань особи до учбово-пізнавальної діяльності у ВНЗ. У самій сфері професійної мотивації найважливішу роль грає позитивне відношення до професії, оскільки цей мотив пов'язаний з кінцевою метою навчання [1].

     Стосовно  учбової діяльності студентів в системі освіти ВНЗ під професійною мотивацією розуміється сукупність чинників і процесів, які, відбиваючись у свідомості, спонукають і направляють особу до вивчення майбутньої професійної діяльності. Професійна мотивація виступає як внутрішній рушійний чинник розвитку професіоналізму і особи, оскільки тільки на основі її високого рівня формування, можливий ефективний розвиток професійної вченості і культури особи.

     При цьому під мотивами професійної  діяльності розуміється усвідомлення предметів актуальних потреб особи (здобуття вищої освіти, саморозвитку, самопізнання, професійного розвитку, підвищення соціального статусу і так далі), учбових завдань, що задовольняються за допомогою виконання, і спонукаючих його до вивчення майбутньої професійної діяльності [2].

Якщо  студент розбирається в тому, що за професію він вибрав і вважає її гідною і значимою для суспільства, це, безумовно, впливає на те, як складається його навчання. Дослідження, проведені в системі початкової професійної освіти і у вищій школі, повністю підтверджують це положення.

     За  допомогою експериментів на матеріалі різних російських внз було встановлено, що найбільше задоволені обраною професією студенти 1 курсу. Але впродовж усіх років навчання цей показник неухильно знижується аж до 5 курсу. Попри те, що незадовго до закінчення внз задоволеність професією виявляється найменшій, саме відношення до професії залишається позитивним. Логічно було б припустити, що зниження задоволеності викликане невисоким рівнем викладання в конкретному внз. Проте не слід переоцінювати максимальну задоволеність професією на першому році навчання. Студенти-першокурсники спираються, як правило, на свої ідеальні уявлення про майбутню професію, які при зіткненні з реаліями піддаються хворобливим змінам. Проте важливе інше. Відповіді на питання "Чому професія подобається"? свідчать, що провідною причиною тут виступає уявлення про творчий зміст майбутньої професійної діяльності. Наприклад, студенти згадують "можливість самоудосконалення" або "можливість займатися творчістю" і т. п. Що ж до реального учбового процесу, зокрема, вивчення спеціальних дисциплін, то тут, як показують дослідження, лише незначне число студентів-першокурсників (менше 30%) орієнтуються на творчі методи навчання. З одного боку, перед нами - висока задоволеність професією і намір після закінчення внз займатися творчою діяльністю, з іншого - бажання придбати основи професійної майстерності переважно в процесі репродуктивної учбової діяльності. У психологічному плані ці позиції несумісні, оскільки творчі стимули можуть формуватися тільки у відповідному творчому середовищі, у тому числі і учбовою. Очевидно, формування реальних уявлень про майбутню професію і про способи оволодіння нею повинно здійснюватися починаючи з 1-го курсу. Комплексні дослідження, присвячені проблемі відрахування з вищої професійної школи, показали, що найбільше відсіювання у внз дають три предмети: математика, фізика і іноземна мова. Також, було з’ясовано що причина не лише в об'єктивній трудності засвоєння вказаних дисциплін. Величезне значення має і те, що студент часто погано уявляє собі місце цих дисциплін у своїй майбутній професійній діяльності. Йому здається, що успішність по цих предметах не має ніякого відношення до його вузькоспеціальної кваліфікації. Отже, необхідним компонентом в процесі формування у студентів реального образу майбутньої професійної діяльності є і аргументоване роз'яснення значення тих або інших загальних дисциплін для конкретної практичної діяльності випускників.

     Таким чином, формування позитивного відношення до професії є важливим чинником підвищення учбової успішності студентів. Але саме по собі позитивне відношення не може мати істотного значення, якщо воно не підкріплюється компетентним уявленням про професію (у тому числі і розумінням ролі окремих дисциплін) і погано пов'язано із способами оволодіння нею. Так що навряд чи навчання пройде вдало, якщо будувати його тільки за принципом, зображеним у вірші "Ким бути"? Маяковского: "Добре бути... - нехай мене навчать".

Очевидно, у коло проблем, пов'язаних з вивченням відношення студентів до обраної професії, має бути включена ціла низка запитань. Це:

1) задоволеність  професією; 

2) динаміки  задоволеності від курсу до  курсу; 

3) чинники,  що впливають на формування  задоволеності : соціально-психологічні, психолого-педагогичні, диференціально-психологічні, у тому числі і половікові;

4) проблеми  професійної мотивації, або, іншими  словами, система і ієрархія  мотивів, що визначають позитивне  або негативне відношення до  обраної професії.

     Ці  окремі моменти, як і відношення до професії в цілому, впливають на ефективність учбової діяльності студентів. Вони, зокрема, позначаються на загальному рівні професійної підготовки, і тому ця проблема входить до числа питань педагогічної і соціально-педагогічної психології. Але є і зворотна залежність: на відношення до професії, безумовно, впливають різні стратегії, технології, методи навчання; впливають на нього і соціальні групи.

     Інший важливий чинник пов'язаний з мотивом  творчості в майбутній професійній  діяльності, тягою до творчості і  тими можливостями, які представляє для цього робота за фахом. Дослідження вчених показали, що цей чинник значиміший для успішних, менш значиміший для неуспішних учнів. Формування творчого відношення до різних видів професійної діяльності, стимулювання потреби в творчості і розвитку здібностей до професійної творчості - необхідні ланки системи професійного навчання і професійного виховання особи.

Але попри те, що задоволеність професією обумовлена безліччю чинників, її рівень піддається імовірнісному прогнозуванню. Очевидно, ефективність такого прогнозу визначається тим комплексом методик, які будуть застосовані для діагностики інтересів і схильностей особи учня, його установок, ціннісних орієнтацій, а також характерологических особливостей.