Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2013 в 12:07, дипломная работа
Мета дослідження: виявити сутність і специфіку проблем у системі дитячо-батьківських стосунків, опосередкованих конфліктом.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз вітчизняних і зарубіжних теорій розвитку психіки дітей старшого шкільного віку.
2. Сформувати цілісне уявлення про системний характер стосунків дітей і батьків та про можливі причини і форми прояву проблем дитячо-батьківських стосунків.
3. Визначити природу та з’ясувати причини виникнення конфліктів у дитячо-батьківських відносинах.
Вступ…………………………………………………………………………………………………………….....4
РОЗДІЛ І. Теоретичні засади виникнення конфліктів
у дитячо-батьківських відносинах……………………………..
1.1 Проблема дитячо-батьківських відносин старших школярів у психології…………………………………………………………………………………………..………….....7
1.1.1.Психологічні особливості старшого шкільного віку……………….….....7
1.1.2. Характеристика дитячо-батьківських відносин….............................…11
1.2 Конфлікт у дитячо-батьківських відносинах старших школярів………..........16
1.2.1. Поняття та природа конфлікту…….………………………....…………….....16
1.2.2. Причини виникнення конфліктів у дитячо-батьківських відносинах………………………………………….…………………………...………………………….......24
РОЗДІЛ ІІ. Експериментальне дослідження
дитячо-батьківських взаємин у конфліктній ситуації……
2.1.«Способи реагування особистості в конфліктній ситуації» К.Томас………………………………..................................................................................................................29
2.2. «Незакінчені речення» Сакс і Леві.................………….....…............…........……..31
2.3«Автопортрет»........................................................................................................................32
2.4. «Діагностика батьківських відносин А.Я.Варга, В.В.Столін ...........33
2.5. «Методика Рене Жиля»...................................................................................................35
2.6. Цикл тренінгових вправ…………………………………………………………………36
РОЗДІЛ ІІІ. Шляхи подолання конфліктів у
дитячо-батьківських відносинах ................................................................39
3.1. «Способи реагування особистості в конфліктній ситуації» К.Томас……………………...…………………..………………………………………………………….........43
3.2. «Незакінчені речення» Сакс і Леві............................................................................44
3.3. Автопортрет....................................................……….....…..........................…..........……..45
3.4.«Діагностика батьківських відносин» А.Я.Варга, В.В.Столін..........46
3.5. «Методика Рене Жиля»...................................................................................................48
3.6. Результати тренінгових вправ…………………………………………………….50
Тенденція до кореляційного звя`зку...............................................................................................51
Висновки………………………………………………………………………….....…………….……………58
Список використаних джерел………………………………….…………………….……………....61
Методика « Автопортрет »
По своєму типу тест «автопортрет» відноситься до числа проективних. Для статистичної обробки або стандартизації результат аналізу може бути представлений в описувальних формах. По складу даний тест – орієнтовний і вимагає об`єднання з іншими методами в якості батарейного інструмента дослідження [18].
Тест широко використовується у інших країнах, так, як він дає маштабне уявлення про особистість досліджуваного. При виконанні малюнка лист папера являє собою модель простору і, крім стану м`язів, фіксує людину у просторі, тобто тенденціє, що виникає. Простір, в свою чергу, пов`язаний з емоційним переживанням ( так, на листі папера – моделі простору ) ліва сторона і низ пов`язани з негативними емоціями, з невпевненістю, пасивністю, а права частина і верх – з позитивними емоціями, енергією, активністю, конкретністю дій [39].
За допомогою цієї методики досліджувані мають змогу відкрити нові сторони свого «Я». Також вона дає змогу зрозуміти, що грамотне сімейне виховання розвиває здібності, здорові інтереси та потреби дитини, формує правильний світогляд, позитивне ставлення до праці, сприяє прищепленню гуманних моральних якостей, розумінню необхідності дотримуватися правових і моральних норм життя і поведінки [28].
Методика є доцільною, тому, що вона займає мало часу і є багатогранною в розкритті особистості досліджуваних, а також її використовують в багатьох країнах, тому, що вона є однією з основних методів дослідження особистості.
Методика « Діагностика батьківських відносин »
Тест–опитувальник батьківських відносин являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на виявлення відношення батьків у осіб, які звертаються за псидологічною допомогою по питанням виховування дітей і спілкування з ними. Відношення батьків розуміється, як система різноманітних почуттів по відношенні до дитини, поведінкових стереотипів, практикуючих у спілкуванні з нею, особливостей сприйняття й розуміння характеру та особистості дитини, її вчинків [38].
Опитувальник складається з 5-ти шкал:
1. « Прийняття – протестування ». шкала відображає інтегральне емоційне відношення до дитини. Батькам дитина подобається такою, як вона є, вони поважають індивідуальність дитини та симпатизують їй. З іншої сторони батьки вважають свою дитину невдахою та непристосованою до життя.
2. « Кооперація » - соціально бажаний образ відношення батьків. Вони високо оцінюють інтелектуальні та творчі здібності дитини, довіряють їй, намагаються стати на точку зору дитини в суперечних питаннях.
3. « Симбіоз » - шкала
відображає міжособистісну
4. « Авторитарна
5. « Маленький невдаха » - (інфантилізація) відображає особливості сприймання і розуміння дитини батьками. Вони не довіряють своїй дитині, дошкуляють її неуспішності та невмілості. Дитину вважають такою, що піддається під дурний вплив[18].
При підрахунку тестових балів по всім шкалам враховується відповідь «вірно». Тестові норми проводяться у вигляді таблиць відсоткових рангів тестових балів по відповідним шкалам .
Дана методика є оптимальним
вибором для діагностики
Методика Рене Жиля
Для дослідження сфери
міжособистісних стосунків
Методика є візуально-
Перед початком роботи з методикою досліджуваному повідомляється, що від нього чекають відповіді на запитання по картинкам. Досліджуваний роздивляється малюнки, слухає або читає запитання та відповідає.
Психологічний матеріал, який характеризує систему особистісних відносин дитини, можливо,умовно розділити на дві великі групи перемінних:
Досліджуваний повинен вибрати собі місце серед зображених людей, або ідентифікувати себе з персонажем, який займає те чи інше місце в групі. Таким чином, методика дозволяє отримати інформацію про відношення дитини до різних людей, що його оточують (сімейне оточення) та явищам.
Попри якісну оцінку результатів, дитяча проективна методика міжособистісних відносин дозволяє уявити результати психологічного дослідження по ряду змінних та кількісно.
Методику Рене Жиля неможна віднести до числа лише проективних, вона являє собою форму, перехідну між анкетою та проективними тестами. В цьому її велика перевага. Вона може бути використана, як інструмент глибокого вивчення особистості, а також в дослідженнях, які потребують вимірювання та статистичної обробки [18].
2.2. ЦИКЛ ТРЕНІНГОВИХ ВПРАВ з метою подолання конфліктних взаємин підітків та батьків
Заняття 1. Знайомство
Мета: створити сприятливі умови для роботи тренінгової групи; атмосферу
відвертості, довіри та захищеності; ознайомити учасників з основними
принципами тренінгу; сприяти зацікавленості у заняттях.
Заняття 2. Усвідомлення учасниками себе
в системі міжособистісних
Мета: сприяти груповому об’єднанню, розширенню знань про себе та
особливості міжособистісної взаємодії.
Заняття 3. Ставлення до невдач у навчанні
Мета: сприяти подальшому груповому згуртуванню; вихованню сили
волі, цілеспрямованості, наполегливості в досягненні поставленої мети.
Заняття 4. Образа
Мета: сприяти подальшому груповому об’єднанню; сприяти розвитку
умінь самоаналізу, звільнятися від негативних емоцій та почуттів,
долати злість та образи.
Мета: ознайомити з поняттями „агресія”, „агресивність”; формувати вміння
розрізняти агресивну, невпевнену, впевнену поведінку; створити умови для зменшення або подолання агресивності.
Мета: сприяти подальшому груповому згуртуванню; усвідомленню
мотивів вчинків; аналізу результатів власної поведінки; засвоєнню навичок
відповідальності
Заняття 7. Порушення правил поведінки. Покарання
Мета: ознайомити з поняттям «правила поведінки»; формувати
необхідність дотримуватись загальноприйнятих правил поведінки; сприяти
формуванню вмінь у прийнятній формі виплескувати накопичений гнів,
налагоджувати ефективну взаємодію.
Заняття 8. Шкідливі звички
Мета: обговорити особливості здорового способу життя, співвідношення
фізичного та психічного здоров’я, причини, що спонукають до вживання
психотропно активних речовин; проаналізувати природні та соціальні мови, що впливають на здоров’я людини; створити умови формування мотивації вести здоровий спосіб життя.
Заняття 9. Повага до себе і до оточуючих
Мета: розвивати прогностичні можливості; сприяти формуванню вміння
розуміти інших; підвищити
здатність безоцінкового
партнерів по спілкуванню; виховувати повагу до інших та до себе.
Заняття 10. Емоційно-вольова регуляція
Мета: сприяти розвитку емоційно-вольової сфери; формуванню
вміння виражати емоції й почуття та керувати ними; конструктивно
розв’язувати конфліктні ситуації; сприяти вербалізації почуттів і
станів; вдосконалювати навички емпатійного сприйняття.
Заняття 11. Моя сім’я
Мета: обговорити значення сім’ї у формуванні особистості,
розглянути функції сімейного виховання, причини низького рівня
вихованості дітей у сім’ї; сприяти усвідомленню значущості сімейних
стосунків, формуванню вмінь оптимізувати міжособистісні стосунки з
членами родини.
Заняття 12. Дружба
Мета: обговорити значення понять «дружба», «друг», «недруг»;
удосконалювати навички емпатійного сприйняття та комунікативні
навички; сприяти оптимізації міжособистісних стосунків.
Заняття 13. Життєві цінності
Мета: розглянути загальнолюдські цінності як основу формування та
розвитку особистості; сприяти визначенню ієрархії власних ціннісних
орієнтацій, ліпшому розумінню себе та інших; завершити роботу
групи; відповісти на запитання.
Найважливішим індикатором успішної психокорекційної роботи є
позитивна реакція підлітків на потребу в такій формі роботи, відгуки
вихователів.
Заняття включають психокорекційні тести (“Про повагу до себе”, “Як
жити серед людей”, “Жорстокість”, “Ризик”, “Образа і образливість”,
“Вміння прощати”, “Кожна людина неповторна” та ін.) і проводяться у
поєднанні з легкою приємною музикою, що сприяє поетапному
саморозвитку особистості, формуванню духу співробітництва,
навчаються мистецтву володіти собою, приймати рішення, звільнятися
від страхів, агресивності, тривоги, невпевненості.
РОЗДІЛ ІІІ.
Шляхи подолання конфліктів у дитячо-батьківських відносинах
Мета наших досліджень полягає у визначенні причин конфліктів у дитячо – батьківських відносинах старших школярів. Причому варто особливо наголосити, що в цьому конкретному випадку конфліктність уособлює не лише неминучий фундаментальний негатив, але й реальний позитив з огляду на об`єктивну ситуацію такої поведінки.
Щоб краще зрозуміти взаємовідношення батьків та дітей, було доцільним використати методику для батьків досліджуваних, - « Діагностика батьківських відносин », таким чином ми залучили до співпраці батьків.
За результатами опитування у більшості сімей (48%) спілкуванню зі своєю дитиною батьки приділяють не більше 5 годин на тиждень. Тільки кожна третя сім`я вважає, що спілкування – така ж необхідна справа, як і утримання підлітка. Найбільше батьківської уваги дістається дошкільнятам і молодшим школярам (35-37%). У міру того, як дитина зростає, зменшується час, який виділяється батьками на спілкування з нею. На спілкування з підлітком батьки витрачають 1-1,5 годин на день, обговорюючи важливі для підлітка проблеми, займаючись домашнім побутом, а особливо проводячи разом відпустку. Типи спілкування батьків, як правило, не залежать від віку дитини, але вік і освіта батьків впливають на розвиток взаємостосунків в сім`ї: чим старші та освідченіші батьки, тим демократичніший у них стиль спілкування. Більша частина підлітків 67,8% часто конфліктують з батьками з різних причин. Більшість батьків (86%) вдається до системи покарань, як основного механізму виховання .
Є фактом, що за чотири останні роки багато дистантних повних сімей набули нового статусу – тобто перейшли у категорію неповної або (і) неблагополучної, що викликало появу нового комплексу сімейних і дитячих проблем. За даними дослідження Державного інституту проблем сім'ї та молоді з 32% дистантних сімей заробітчан, за два останні роки розпалися 11%. Діти з цих новоутворених неповних та неблагополучних сімей залишились з матір'ю (53%), з батьком (5%), під опікою дідуся і бабусі або інших членів родини (36%, оскільки мати дітей залишилася на роботі за кордоном), влаштовані у державні заклади опіки (6%) .
Такий стан речей свідчить про те, що багато дистантних сімей не спроможні повною мірою реалізовувати виховну функцію, сутність якої полягає у передачі дітям у процесі їх входження в систему суспільних відносин соціального досвіду, знань, орієнтацій, норм поведінки, умінь і навичок, необхідних для моральної життєдіяльності .