Особливості самооцінки молодших школярів з різними типами навчальної мотивації

Етюд “Колективний малюнок». Учням пропонується на аркуші ватману, прикріпленому до дошки, намалювати будь-яку ситуацію на шкільну тематику, але так, щоб це був спільний малюнок. Після виконання завдання малюнок  розглядається та обговорюється колективно.

Заняття 3

Мета. Формування емоційної підтримки членів групи  через створення умов для вибору і прийняття колективних рішень. Формування ініціативності і відповідальності за прийняте рішення.

Вправа “Мої досягнення в школі та вдома».

Вправа “Долоня». Школярам пропонується на аркуші паперу обвести фломастером власну долоню. Потім на малюнку, на кожному пальцеві, починаючи з великого, написати позитивні вислови-характеристики про самого себе.

Вправа “Успіх сьогодні і вчора». Учням пропонується пригадати навчальне дошкільне минуле, наприклад, вік до 6 років коли їх похвалили за виконану навчальну діяльність. Вони мають розповісти свої спогади. Далі пригадують успіхи в навчанні за вчорашній день та порівнюють результати свого розвитку “вчора та сьогодні». Пригадують радість чи задоволення від добре виконаної роботи.

Вправа “Мої навчальні помилки». Учням повідомляється, що кожна людина може помилятися в  роботі або не знати, як її виконувати На власні помилки кожен реагує по-різному. Учням пропонується пригадати ситуації, коли щось не вдавалось. На першому етапі вправи діти малюють настрій при невдалій ситуації. Другим етапом тренер пропонує, розділившись на мікрогрупи, обговорити помилки, знайти їх у власній діяльності. Для терапевтичного ефекту, після обговорення з групою, просимо пригадати навчальні ситуації, коли все вдавалось. Можна запропонувати відобразити внутрішній стан через малюнок чи розповісти її групі. Остання частина є обов’язковою для виконання кожним учнем.

Вправа “Мої очікування». 3 ватману виготовляється дерево очікувань. На занятті учням роздаються стрічки різного кольору і пропонується кожному учаснику записати свої очікування від занять у групі (після корекційних занять – очікування від навчання в школі на даний навчальний рік. Це “дерево» вивішується в класі. Вчитель наприкінці навчального року має підбити підсумки очікувань).

Прощання. Вправа “Подаруй усмішку». Ця вправа призначена для зняття скутості учнів. Перший учасник  передає в долоні сусідові уявну  усмішку з веселими побажаннями, які відображатимуть шкільне життя. Наприклад, побажання отримати відмінну оцінку за біганину на перерві.

Заняття 4.

Мета. Розвинути  вміння розрізняти бажання, прийняти та утримати мету діяльності, позитивно  оцінити власні можливості.

Вправа “Ми». Ведучий просить дітей придумати  і сказати, які вони, та наводить приклад: “Ми – веселі». Діти хором  викрикують придумані фрази: “Ми – розумні», “«Ми – охайні», “Ми – працьовиті», “Ми – дружні» і т.ін. якщо у дітей виникають труднощі, ведучий їм допомагає.

Вправа “Приємні спогади». Кожен учасник має пригадати  шкільну ситуацію, в якій він був  задоволений собою, пишався своїми діями та досягненнями. Слід з’ясувати, що саме викликало задоволення, які позитивні відчуття учень пам’ятає. Для початку психолог наводить приклад. Учні 3-4 класів можуть зробити це завдання письмово. Цю вправу можна виконувати також і в парах, ускладнивши завдання: після пригадування ситуації, учням роздаються заготовки (вправа “Коло моїх умінь»). Діти попарно мають домовитися, чиї спогади цікавіші та корисніші. Домовившись, складають план презентації спогадів, а наприкінці заняття аналізують вміння слухати іншого.

Вправа “Мій успіх». Учням пропонується пригадати  випадок з власного життя, коли вони досягнули успіху: виступ на святковому вечорі – аплодисменти; отримали високу оцінку з навчання – винагороди; вчасно прийшли до школи та ін. Учні пригадують і емоції, які супроводжували досягнення. Коли всі учасники групи пригадали вказані ситуації, психолог розповідає про позитивні результати та формулює мету на досягнення позитивного результату.

Вправа “Так, ні не говори». Грають по черзі всі  учасники заняття. Учням пропонується, відповідаючи на запитання керівника, не вживати слів “так» чи “ні», а замінювати їх іншими, схожими за значенням. Кидаючи м’яч одному з учасників, керівник запитує: – Ти любиш школу? – Ти любиш виконувати домашні завдання? – Ти хочеш залишитись завтра вдома? – Ти добре вчишся? – Всі зайці сірі? – На всіх деревах листя? – Ти любиш читати? Для кожного учасника потрібно скласти по три-чотири запитання для визначення переможця.

Заняття 5.

Мета. Визначити  емоційний стан учнів під час  навчального процесу та формування вміння визначати необхідність здійснення діяльності, створюючи позитивний настрій.

Вправа “Настрій». Учням розповідають про емоційні стани людини. Психолог згадує про  смуток, радість, спокій, пов’язуючи емоції з навчальною діяльністю. Залежно відвіку учнів розповідь може мати форму казки, ігри-фантазії, яка міститиме наукові знання. Для яскравості процесу можна використовувати унаочнення: три квітки, які символізуватимуть настрій: розквітла, зів’яла, квітка, прикрашена серпантином. Коли йдеться про спокійний стан, психолог показує розквітлу квітку, говорячи про сумні речі – зів’ялу. А коли мова йде про радісний, піднесений стан – прикрашає квітку серпантином чи люрексом. Далі учні обговорюють запитання: Чи буває у них сумний настрій, коли? Як виходили з такого стану? Що відчували? Що треба робити, щоб настрій покращився? Друга частина вправи – це малювання них емоційних станів, які притаманні учням.

Вправа “Мої бажання та мій успіх». Діти мають  пригадати випадок із власного життя, коли вони досягли успіху та бажання, які виникали в цей момент. Оскільки цю вправу діти виконували на минулому занятті, то вони пригадують ситуації самостійно. Учні згадують, якими емоціями були підкріплені досягнення. Коли всі учасники групи відновили у пам’яті вказані ситуації, психолог аналізує взаємозв’язок між бажаннями, що виникли, та отриманим успіхом, формулює мету на досягнення позитивного результату.

Вправа “Хочу  бути». Учням дається перелік  рис характеру, якостей та властивостей, які характерні для школяра та пропонується обрати кілька, які б він хотів набути. Потім діти по черзі пояснюють, чому саме вони хотіли її мати. Риси: розумний, слухняний, крикливий на перервах, гарний товариш, веселий, добрий помічник, чесний, кмітливий, успішний школяр.

Вправа “Мета». Учні по черзі проговорюють свою мету, пов’язану зі здобуттям знань. На окремих аркушах, заздалегідь підписаних “Успіх» та “Невдача», учні мають  описати один із обраних результатів. Подумайте та опишіть ваші дії  для досягнення мети протягом тижня(місяця, року), (на наступному занятті чи як завдання додому) з урахуванням всіх можливих дій. Кожному учаснику пропонується у стверджувальній формі проговорити свої дії, починаючи словами “Я буду...», “Я зроблю...»

Заняття 6.

Мета. Отримання  знань про навчальні потреби та мотиви, визначення власних умінь та бажань.

Вправа “Мої досягнення в школі та вдома».

Вправа “Хочу, треба, можу». Тренер розповідає учням  про потреби, мотиви, бажання. Інформація подається у формі казки (за Вачковим “Психологія для малят»). Учням пропонується на заздалегідь заготовлених аркушах, поділених на три частини, продовжити речення:

Хочу

В школі я  хочу...

Вдома я хочу...

3 друзями я  хочу...

Треба

В школі мені треба...

Вдома мені треба... 3 друзями мені потрібно...

Можу

В школі я можу...

Вдома я можу...

3 друзями я  можу...

Вправа “Успіхи  та відчуття» (за Фопелем). Учням пропонуємо пригадати свої відчуття, пов’язані  з будь-яким успіхом, зосередитись на власних відчуттях. Пропонуємо учням  зручно сісти, заплющити очі та пригадати попередні досягнення й успіхи. Запам’ятати відчуття. Потім вони мають уявити себе в комфортному кріслі кінотеатру, переглянути фільм, в якому будуть показані сцени із власного життя учня. Це мають бути ситуації, де дитина досягла успіху. Можемо підказати ситуації: вперше сам поїхав на велосипеді, прибрав ліжко, прочитав текст, розв’язав задачу. А тепер уяви, як тобі аплодують всі знайомі за цю справу. Пригадай тепер у деталях цей випадок. Зверни увагу на власні відчуття. Ти щоразу можеш пригадувати цей стан, коли захочеш досягти успіху. А тепер пригадай ситуацію, в якій ти хотів би досягти кращого результату, ніж маєш. Зверни увагу на свої відчуття. Пригадай позу успіху, надай тілу цю позу. І щоразу, коли потрібно буде досягти успіху, надай тілу позу успіху. Фільм закінчився. Подивись, як темнішає екран та з’являється в залі світло. Потягнись, напруж м’язи. Підніми руки вгору та різко опусти. Зроби глибокий вдих та розплющ очі.

Вправа “Закінчи речення».

В школі мені

Коли я прийшов  до школи, то в мене

Я вчуся тому, що

Коли я приходжу зі школи, то мої батьки

Коли мені потрібно робити домашні завдання, то я

Хочу, щоб у  школі

В школі мені подобається

Заняття 7.

Мета. Активізація, формування позитивної мотивації та позитивного ставлення до навчальної діяльності.

Вправа “Криве дзеркало». Дзеркальне копіювання рухів  чи пози ведучого. Спочатку психолог показує, як слід виконувати завдання, а потім  передає роль ведучого учневі, який сам придумує нескладні вправи для  рук, а весь клас їх повторює. Ведучих  слід змінювати 3-4 рази протягом гри.

Вправа “Я не можу, але я спробую». Учням з  низькою самооцінкою навчальної діяльності пропонується уявити ровесника  іноземця, який не знає та не розуміє  української мови. Учні стають у  коло і по черзі кажуть, чого б  вони не могли навчити “іноземця». Дітям пропонується завдання навчити “іноземця», наприклад, прочитати вказані слова, порахувати, додати чи відняти (завдання добираються відповідно до заявленої проблеми учня). Далі діти по черзі, повторюючи фразу “Я не можу, але я спробую …», розповідають, як вони вчитимуть “іноземця».

Вправа “Дзвоник у школі». Вправа виконується у  два етапи. На першому етапі гри  уявний дзвоник лунає на початку  уроку. На другому етапі – уявний дзвоник лунає вкінці уроку. Учні мають показати засвоєні правила поведінки в цих ситуаціях.

Вправа “Що  мені допомагає навчатись». Учні ділять аркуш паперу навпіл. З одного боку вони мають написати, що чи хто допомагає  виконувати домашні завдання, з другого  – що заважає їх виконувати. Відповіді  обговорюються у групі.

Вправа “Головна навчальна сила». Ведучий каже дітям, що у кожного є якесь уміння чи якість, що дозволяє йому добре вчитися: хтось швидко думає, хтось добре читає, хтось легко запам’ятовує, хтось дуже старанний, а хтось дуже уважно слухає вчительку. У цій якості полягає його сила. Далі він просить кожну дитину подумати, що ж є її головною “навчальною силою». Після цього діти намагаються здогадатися, яку вильну якість задумав кожен з них.

Заняття 8.

Вправа “Я –  школяр, отже, я – знаючий і  вміючий» (пропонується учням для коригування негативного ставлення до навчальної діяльності).

Учні мають  уявити ситуацію, коли до школи прийшли  на екскурсію дошкільнята, аби дізнатися  про шкільне життя. Вони, відповідно до вже отриманих знань, мають  розповісти про улюблені предмети та довести необхідність вивчення тих, що не дуже подобаються.

Запитання для  відповідей. Чому потрібно вчитись? Для  чого нам знання? Що треба, аби гарно  навчатися? Для чого в школі перерви  між уроками? Кожній дитині дається  можливість відповісти на запитання. Відповіді мають бути зафіксовані та обговорені з групою.

Вправа “Мій день». Учням пропонується скласти  режим дня, значну увагу приділяємо позаурочному періоду навчання. Засіб  допомоги:

Пропонуємо  учням визначати чіткий час у  ситуаціях.

Виконання домашніх завдань.

Читання додаткової літератури.

Виконання домашніх справ.

Перегляд телевізійних передач.

Гра на комп’ютері.

Справа, яку  виконуєш самостійно.

Це учні можуть зробити вдома, а під час виконання  вправи в аудиторії можна тільки обговорити кількість витраченого часу на необхідні справи.

Діти мають  відмічати, як вони виконували вказані  справи протягом тижня. На наступному занятті дітям потрібно намалювати день, який приніс найбільше задоволення  – ідеальний день, поряд –  день, який минув не дуже вдало. Після цього слід провести аналіз вдалого та типового дня. Обов’язково зупинитись на досягнутому успіху та невдачах.

Вправа “Справи  вихідного дня». Коротке інформаційне повідомлення про необхідність відпочинку та зміни діяльності. Відповіді учнів  на запитання як провели минулі вихідні, що зробили, що хотіли зробити. Учням роздається чистий папір, куди вони мають описати одну справу, яку необхідно було неодмінно виконати та оцінити її виконання. Далі учні перераховують обов’язкові, необов’язкові та незвичайні справи. На карточках вони помічають по 2-3 справи, які б хотіли виконати. Список справ читається один раз, учні не повинні робити виправлення, коли їх зацікавила не схожа на попередню справу. Психолог збирає всі картки, зачитує обрані справи. Руку піднімають всі учні, які обрали цю справу, потім – ті, хто впевнений, що виконає ці справи відмінно. Можна запропонувати учням обґрунтувати свій вибір.

Вправа “Відчуття  та увага» (за Фопель). Учні зручно влаштовуються  на стільцях, заплющують очі, роблять  три глибокі вдихи... уявіть, що ви сидите за письмовим столом вдома і виконуєте домашні завдання. Тепер уявіть, що ви відчуваєте та бачите все, що вас відволікає. Запам’ятайте це. А тепер, щоб вам це не заважало, уявіть щит із жовтого шумопоглинаючого скла або інший міцний предмет, який захищає вас і не дає відволікатися. Зараз ви можете придумати собі будь-який інший засіб, який допоможе захистити ваше робоче місце. Тепер розплющуємо очі. Зазначаємо, що цей захист вони зможуть уявляти щоразу, коли їх щось відволікатиме.