Особливості мотивації навчальної діяльності школярів в різних вікових періодах. Курсова робота з педагогічної психології.

   Прочитайте  твердження тесту та оцініть  ступінь своєї згоди (чи незгоди).

   При цьому  на бланку відповідей навпроти  номера твердження поставте цифру,

   що відповідає  обраній Вами відповіді. Не  витрачайте часу на обмірковування

   відповідей. Давайте ту відповідь, яка першою  спала Вам на думку. Кожне

   наступне  твердження читайте тільки після  того, як Ви вже оцінили

   попереднє.  Ні в якому разі нічого не  пропускайте. При обробці робиться

   підрахунок  певних балів, а не змістовний аналіз відповідей на окремі

   пункти  тесту. Результати тесту буде  використано лише для наукових  цілей,

   дається  повна гарантія їх нерозголошення. У тесті немає “хороших” або

   “поганих”  відповідей. Не намагайтеся справити  своїми відповідями приємне

   враження. Вільно та відверто виражайте  власну думку. Якщо у Вас  виникли

   якісь питання,  поставте їх перед тим, як  виконувати тест. Тепер починайте

   роботу.” 

   Обробка  і аналіз результатів: По кожній  із шкал підраховується сумарний

   бал. Використовується така процедура. 

   Відповідям  досліджуваного на прямі пункти  опитувальника (відмічені “+”  у

   ключі) приписуються  бали на основі такого співвідношення: 

   -3 -2 -1 0 +1 +2 +3 

   1 2 3 4 5 6 7 

   Відповідям  досліджуваного на зворотні пункти опитувальника (відмічені

   знаком  “-“ у ключі) приписуються  бали на основі співвідношення: 

   -3 -2 -1 0 +1 +2 +3 

   7 6 5 4 3 2 1 

   Ключ до  шкали \\\"ПП\\\": +1, +2, -3, -4, +5, -6, +7, -8, -9, -10, -11, +12,

   -13, +14, +15, -16, -17, -18, -19, +20, -21, +22, -23, -24, -25, +26, -27,

   -28, -29, +30. 

   Ключ до  шкали \\\"СН\\\": +1, +2, +3, +4, -5, -6, +7, +8, +9, +10, -11, +12,

   -13, +14, +15, -16, +17, +18, +19, -20, -21, +22, +23, -24, +25, -26, +27,

   +28, -29, +30, -31, +32. 

   На основі двох індексів \\\"ПП\\\" та \\\"СН\\\" виділяються чотири типи мотивів. Для

   цього сумарні  бали всієї вибірки досліджуваних  ранжуються як за шкалою для

   \\\"ПП\\\", так і за шкалою для \\\"СВ\\\". Далі виділяються чотири підгрупи

   досліджуваних:  високий - низький (\\\"ПП\\\" вище медіани, а \\\"СВ\\\" нижче

   медіани), низький  - низький (\\\"ПП\\\" та \\\"СВ\\\" нижче медіани), високий -

   високий  (\\\"ПП\\\" та \\\"СВ\\\" вище медіани), низький - високий (\\\"ПП\\\" нижче

   медіани, \\\"СВ\\\" вище медіани). 

   Для досліджуваних  групи “високий - низький” характерним  є мотив “прагнення

   до прийняття”, а досліджуваним групи “низький - високий” - мотив “страх

   відторгнення”,  а у досліджуваних двох інших  груп інтенсивність цих мотивів

   приблизно однакова. При цьому в однієї з них (“високий - високий”)

   інтенсивність  обох мотивів висока, а в іншої  - низька. 

   Характерними  особливостями поведінки людей  у чотирьох виділених групах  є

   такі: 

     * за  високого індексу \\\"ПП\\\" та  низького \\\"СВ\\\" людина занадто товариська

       (іноді докучлива); 

     * за  низького індексу \\\"ПП\\\" та  високого \\\"СВ\\\" потреба в  підтримці,

       розумінні залишається незадоволеною,  і людина заглиблюється у світ

       власних переживань; 

     * за низьких індексів \\\"ПП\\\" та \\\"СВ\\\" людина надає перевагу самотності; 

     * за  високих індексів \\\"ПП\\\" та \\\"СВ\\\" у людини виникає сильний внутрішній

       конфлікт: вона прагне до спілкування  й водночас уникає його. 

          4.3. Дослідження професійної спрямованості старших школярів. 

   В старших  класах, в період самовизначення  майбутньої професії, юнаку

   зазвичай  необхідна допомога у виборі  напрямку майбутньої професійної

   діяльності. Для цих цілей досить доцільно  використовувати

   диференційно-діагностичний  опитувальник. 

   Опис методики  ДДО (Диференційно - діагностичний  опитувальник) 

   Методика  призначена для відбору на  різні типи професій відповідно  до

   класифікації  типів професій Е.А. Климова.  Можна використовувати при

   профориєтації підлітків і дорослих. 

   Оснащення:  текст опитувальника, бланк відповідей, олівець. (Додаток 3) 

   Зміст методики. Випробуваний повинен у кожній  з 20 пар пропонованих видів

   діяльності  вибрати тільки один вид і  у відповідній клітці аркуша

   відповідей  поставити знак «+». 

   Інструкція. Просимо Вас уважно прочитати  пари описів і спочатку вибрати

   для себе  той вид заняття, яким Ви  зволіли б зайнятися. Потім  Ви повинні

   дати оцінку  кожному із двох описів: 

   +++ - якщо  вид заняття дуже подобається 

   ++ - якщо  виразно подобається 

   + - якщо  скоріше подобається, чим не  подобається 

   - - якщо  скоріше не подобається 

   - - - якщо  виразно не подобається 

   - - - - якщо  дуже не подобається 

   Оцінки  описів у парі не повинні  збігатися, тому що Ви одне з них до цього

   зволіли.  Причому обидві оцінки можуть  бути як негативними, так і

   позитивними.  Оцінки описів заносяться в  бланк відповідей у клітки  з

   відповідними  номерами 

   Обробка  результатів. Аркуш відповідей  зроблений так, щоб можна було

   підрахувати  кількість знаків «+» у кожному  з 5-ти стовбців. Кожний зі

   стовпців  відповідає певному типу професій. Випробуваному рекомендується

   вибрати  той тип професій, що одержав  максимальну кількість знаків  «+».

   Назва типів  професій по стовпцях: 

   1. Людина-Природа  . Всі професії, пов\\\'язані з рослинництвом,  тваринництвом

   і лісовим  господарством. 

   2. Людина-Техніка.  Всі технічні професії. 

   3. Людина -Людина. Всі професії, пов\\\'язані з обслуговуванням  людей, зі

   спілкуванням. 

   4. Людина-Знак. Всі професії, пов\\\'язані з обрахуваннями,  цифровими й

   буквеними  знаками, у тому числі й музичні  спеціальності. 

   5. Людина - художній образ. Всі творчі  спеціальності. 

   Час обстеження  не обмежується. Хоча випробуваного варто попередити про те,

   що над  питаннями не слід довго замислюватися,  звичайно на виконання

   завдання  приділяється 20-30 хвилин. 

   Можливе  використання методики індивідуально  й у групі. Експериментатор

   може зараховувати  питання групі випробуваних, але в цьому випадку

   обмежується  час відповіді. Такий спосіб  застосовується, коли

   експериментатор  повинен працювати в обмеженому  часовому інтервалі. 

   Таким чином  в сучасній практичній галузі  психології є достатньо методик,

   призначених  для допомоги як вчителям, так і школярам в поліпшенні

   навчальної  діяльності, які можуть визначити  та спрямувати необхідні

   виховні  впливи, доречні при формуванні  мотивації навчальної діяльності

   протягом  всього терміну перебування дитини  в школі. 

   Висновки. 

   З огляду  на все вищенаведене, можна простежити  зміни домінуючих мотивів

   протягом  всього періоду навчання дитини  в школі. Так для молодшого

   шкільного  віку характерним є мотив обов\\\'язку  та формування особливого

   новоутворення  - мотивації навчальної діяльності. Для середнього шкільного

   віку важливим  фактором, опосередковуючим навчальну  діяльність є потреба в

   афіліації  та визначення свого соціального  статусу. В старшому шкільному

   віці починають  домінувати мотиви вибору професії. Відповідно до цього і

   змінюється  мотивація, а з нею - весь  зміст навчання. Відповідно до  цього

   можна сказати,  що цілі, поставлені на початку  цієї роботи виконанні, а

   саме: 

   1. Зроблено  опис основних теорій мотивації  в психоаналізі, біхевіоризмі,

   гуманістичній  та когнітивній психології, а  також стислий огляд поглядій  на

   мотиви  в вітчизняній психології. 

   2. Зроблено  висновок, що навчання - це активна  діяльність школярів по

   засвоєнню  знань та засобів їх самостійного  придбання, головною особливістю

   якої є  той факт, що суб\\\'єкт діяльності  виконує одночасно і роль об\\\'єкту. 

   3. Зроблено  висновок, що мотивація навчальної  діяльності є сукупністю всіх

   факторів, що обумовлюють прояви навчальної  активності, та спрямованість

   учня на різні сторони навчальної діяльності. 

   4. Визначено,  що мотиви навчальної діяльності  можна класифікувати

   наступним  чином: 

    1. Пізнавальні 

         1. Широки пізнавальні 

         2. Учбово-пізнавальні 

         3. Мотиви самоосвіти 

    2. Соціальні 

         1. Широкі соціальні 

         2. Вузьки соціальні 

         3. Мотиви соціального співробітництва 

   5. Виявлено, що учнів у школі можна поділити  на таких, що мають молодший,

   середній  та старший шкільний вік, та  зроблено висновок, що для молодшого

   характерно  утворення мотивації навчальної  діяльності, середнього - мотиви

   визначення  свого соціального статусу, а  старшого - мотиви обирання

   професії. 

   6. Виконаний  опис методик, спрямованих на  визначення характеристик

   мотивів, опосередковуючих навчальну діяльність, відповідно до вікових

   періодів  навчання. Так, для молодшого шкільного  віку обрано методику

   визначення  мотивів навчальної діяльності, для середнього - потреби в

   афіліації,  а для старшого - ДДО, спрямований  на визначення спрямованості

   до типу  професій. 

   Таким чином,  цілі, поставлені на початку цієї  роботи досягнуті, всі

   завдання  виконано.