Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2011 в 15:09, курсовая работа
З початком формування наукової психології на арену теоретичного
дослідження вийшов відомий австрійський психіатр Зигмунд Фрейд, який,
виходячи з аналізу психічних хвороб, зумів розробити свою, достатньо
узгоджену теорію особистості, в якій суттєве місце приділялося розумінню
причин поведінки. Тому в сучасній психології за психоаналізом закріплена
первинність розробки і аналізу наукового трактування мотиву як
детермінанти поведінки. Хоч сучасні критики можуть сказати, що З.Фрейд
занадто багато місця приділяв сексуальному аспекту як в патології, так в
нормі життя людини, втім неможливо просто відмахнутися від кардинально
нового підходу до людини і особистості в історії психології, який, доречи,
ліг в основу багатьох концепцій, які навіть заперечували психоаналіз як
наукове спрямування в психології.
в самоплануванні
й розумному самообмеженні
етапі розвитку школяра самоосвіта може зливатися із самовихованням. У
школярів
зростає у зв\\\'язку із цим
інтерес до таких форм
де самоконтроль і самооцінку своєї навчальної праці виконують вони самі, а
не тільки
вчитель.
Соціальні позиційні мотиви, що складаються у відносинах з оточуючими,
також змінюються.
Відносини з однолітками
велику роль, неприйняття старшокласника в класному колективі викликає
незадоволеність, занепокоєння, негативні емоції. Відносини із учителем у
старших класах школи стабілізуються. Майбутнє закінчення школи, іспити
підсилюють ділову орієнтацію школярів у відносинах із учителем. Разом з
тим зростає
прагнення школярів до
ряді випадків зростає вимогливість і критичність старшокласників стосовно
вчителя.
У цьому віці, як ніколи, велика
виховна роль особистості
Претензії
на самостійність старших
претензій
у підлітків. Підлітки
навчанні,
у виборі друзів і занять
по інтересах, у розподілі
часу. Старшокласники
ж претендують на
відповідальних
сферах життя, які пов\\\'
майбутнє, з життєвими перспективами, з оцінками тих або інших суспільних
явищ.
Мотиви отримання позитивних оцінок змінюються, стають адекватними. Молодші
юнаки сприймають
оцінку як критерій своїх
втрачає свою спонукальну роль, замість неї основним мотивом навчання стає
прагнення
до знань.
До цього слід добавити, що чим старші школяри, тим меншу кількість
мотиваторів
вони називають в якості
про те, що під впливом формуючугося стійкого систематизованого світогляду
у них виникає чітка ієрархізована структура мотиваційної сфери, яка в
достатній
мірі виражає їх повністю
переконання.
4. Методичні
матеріали, спрямовані на
для різних вікових періодів.
Як було наведено вище, для кожного вікового періоду характерні свої
особливості
мотивації, що спонукають
для кожного
вікового періоду
визначення
необхідних мотиваційних
4.1. Дослідження мотивації
Для будь-якого педагога важливо в молодшому шкільному віці сформувати
позитивну
мотивацію навчальної
необхідно
визначити як готовність
і домінуючі
мотиви задля подальшого їх
розвитку або корекції.
Методика
дослідження мотивації
(Методика розроблена в 1988р. М.Р. Гинзбург, експериментальні матеріали й
система
оцінок - в 1993р. И.Ю. Пахомовой
і Р.В. Овчаровой.)
Форма проведення:
індивідуальна.
Устаткування:
стимульний матеріал до
Інструкція:
\\\"Зараз
я прочитаю тобі розповідь\\\".
№1. \\\"Хлопчики (дівчинки) розмовляли про школу. Перший хлопчик сказав: \\\"Я
ходжу в школу тому, що мене мама змушує. Якби не мама, я б у школу не
ходив\\\".
На стіл
перед дитиною психолог
№1: жіноча фігура з жестом, що вказує, перед нею фігура дитини з портфелем
у руках.
(Зовнішній мотив.)
№2. Другий хлопчик (дівчинка) сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що мені
подобається
робити уроки. Навіть якби
Психолог викладає картку з малюнком № 2- фігура дитини, що сидить за
партою. (Навчальний
мотив.)
№3. Третій хлопчик сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що там весело й багато
хлопців, з якими можна пограти\\\".
Психолог викладає картку з малюнком № 3: фігурки двох дітей граючим у
м\\\'яч. (Ігровий
мотив.)
№4. Четвертий хлопчик сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що хочу бути більшим.
Коли я
в школі, я почуваю себе
. Психолог викладає картку з малюнком № 4: дві фігурки, зображені спиною
друг до друга: у тієї, що вище, у руках портфель, у тієї, що нижче,
іграшковий
автомобіль. (Позиційний мотив.)
№5. П\\\'ятий хлопчик (дівчинка) сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що потрібно
вчитися. Без навчання ніякої справи не зробиш, а вивчишся - і можеш стати,
ким захочеш\\\".
Психолог викладає картку з малюнком № 5: фігурка з портфелем у руках
направляється
до будинку. (Соціальний мотив.)
№6. Шостий хлопчик сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що одержую там
п\\\'ятірки\\\".
Психолог викладає картку з малюнком № 6. фігурка дитини, що тримає в руках
розкритий
зошит. (Оцінка.)
Після прочитання
розповіді психолог задає
* А
як по-твоєму, хто з них прав? Чому?
(Вибір I)
* З
ким з них ти хотів би
разом грати? Чому? (Вибір 2)
* З
ким з них ти хотів би
разом учитися? Чому? (Вибір 3)
Діти послідовно здійснюють три вибори. Якщо зміст недостатньо
простежується у відповіді дитини, необхідно поставити контрольне
запитання:
\\\"А що цей хлопчик сказав?\\
зробила
свій вибір, виходячи саме зі
змісту розповіді, а не
вказав
на одну із шести картинок.
Обробка результатів. Відповіді (вибір певної картинки) експериментатор
заносить
у таблицю й потім оцінює.
+-----------------------------
| | Мотиви, № | |
|
Вибори |-----------------------------
| | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|---------------|
|--------+--------+--------+--
| I вибір | | | | | | | |
| | | | | | | | |
|---------------|
|--------+--------+--------+--
| II вибір | | | | | | | |
| | | | | | | | |
|---------------|
|--------+--------+--------+--
| III вибір | | | | | | | |
| | | | | | | | |
|---------------|
|--------+--------+--------+--
| Контрольний | | | | | | | |
| вибір | | | | | | | |
+-----------------------------
* Зовнішній
мотив - 0 балів;
* навчальний
мотив - 5 балів;
* позиційний
мотив - 3 бали;
* соціальний
мотив - 4 бали;
* оцінка
- 2 бали;
* ігровий
мотив - 1 бал;
Необхідно
підрахувати, скільки балів
Контрольний
вибір збільшує кількість
Домінуюча
мотивація навчання
Разом з тим, дитина може керуватися й іншими мотивами. Про несформованість
мотивації навчання свідчить відсутність переваг, тобто різні підходи у
всіх ситуаціях.
4.2.Дослідження потреби в
У зв\\\'язку
з тим, що в середньому
діяльності великий вплив має потреба в афіліації, то знаючи ступінь
виразності цієї потреби педагог зможе вирішити, які виховні впливи, прямі
чи непрямі краще використовувати в цей період задля розвитку або корекції
поведінки
учнів.
Модифікація
теста-опитувальника А.
Тест-опитувальник
мотивації афіліації (ТМА)
двох узагальнених стійких мотивів особистості, які входять до структур
мотивації
афіліації: прагнення до
(\\\"СВ\\\").
Методика
застосовується для
\\\"СВ\\\"
у школярів, студентів та дорослих як
чоловіків, так і жінок.
Тест являє собою опитувальник, що складається з двох шкал: шкали мотиву
\\\"ПП\\\"
та шкали мотиву \\\"СВ\\\".
Оснащення:
Опитувальник, бланки відповідей, олівець.
(Додаток 2)
Порядок роботи: До початку виконання завдання експериментатор роздає
тексти
з опитувальником та надає
інструкцію.
Інструкція досліджуваному: \\\"Тест складається з ряду тверджень, що
стосуються
окремих рис характеру, а
життєвих ситуацій. Щоб оцінити ступінь Вашої згоди чи незгоди з кожним із
тверджень, використовуйте таку шкалу: +3 - повністю згоден; +2 - згоден;
+1 - скоріше згоден, ніж не згоден; 0 - нейтральний; - 1 - скоріше не
згоден, ніж
згоден; - 2 - не згоден; - 3 - повністю не
згоден.