Особливості мотивації навчальної діяльності школярів в різних вікових періодах. Курсова робота з педагогічної психології.

Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2011 в 15:09, курсовая работа

Краткое описание

З початком формування наукової психології на арену теоретичного
дослідження вийшов відомий австрійський психіатр Зигмунд Фрейд, який,
виходячи з аналізу психічних хвороб, зумів розробити свою, достатньо
узгоджену теорію особистості, в якій суттєве місце приділялося розумінню
причин поведінки. Тому в сучасній психології за психоаналізом закріплена
первинність розробки і аналізу наукового трактування мотиву як
детермінанти поведінки. Хоч сучасні критики можуть сказати, що З.Фрейд
занадто багато місця приділяв сексуальному аспекту як в патології, так в
нормі життя людини, втім неможливо просто відмахнутися від кардинально
нового підходу до людини і особистості в історії психології, який, доречи,
ліг в основу багатьох концепцій, які навіть заперечували психоаналіз як
наукове спрямування в психології.

Файлы: 1 файл

Особливості мотивації навчальної діяльності школярів в різни.doc

— 263.00 Кб (Скачать)

   в самоплануванні  й розумному самообмеженні своєї  діяльності. На цьому

   етапі розвитку  школяра самоосвіта може зливатися із самовихованням. У

   школярів  зростає у зв\\\'язку із цим  інтерес до таких форм навчальних  занять,

   де самоконтроль  і самооцінку своєї навчальної  праці виконують вони самі, а

   не тільки  вчитель. 

   Соціальні  позиційні мотиви, що складаються у відносинах з оточуючими,

   також змінюються. Відносини з однолітками продовжують  грати для учнів

   велику  роль, неприйняття старшокласника  в класному колективі викликає

   незадоволеність,  занепокоєння, негативні емоції. Відносини  із учителем у

   старших класах школи стабілізуються. Майбутнє закінчення школи, іспити

   підсилюють  ділову орієнтацію школярів у  відносинах із учителем. Разом  з

   тим зростає  прагнення школярів до поважних  форм контролю з боку вчителя.  У

   ряді випадків  зростає вимогливість і критичність старшокласників стосовно

   вчителя.  У цьому віці, як ніколи, велика  виховна роль особистості вчителі.

   Претензії  на самостійність старших школярів  відрізняються від таких же

   претензій  у підлітків. Підлітки звичайно  прагнуть до самостійності в

   навчанні, у виборі друзів і занять  по інтересах, у розподілі вільного

   часу. Старшокласники  ж претендують на самостійність  у більше

   відповідальних  сферах життя, які пов\\\'язані  з визначенням планів на

   майбутнє, з життєвими перспективами, з оцінками тих або інших суспільних

   явищ. 

   Мотиви  отримання позитивних оцінок  змінюються, стають адекватними.  Молодші

   юнаки сприймають  оцінку як критерій своїх знань,  оцінка заради оцінки

   втрачає  свою спонукальну роль, замість  неї основним мотивом навчання стає

   прагнення  до знань. 

   До цього  слід добавити, що чим старші  школяри, тим меншу кількість

   мотиваторів  вони називають в якості стимулів  своєї поведінки. Це свідчить

   про те, що під впливом формуючугося  стійкого систематизованого світогляду

   у них  виникає чітка ієрархізована  структура мотиваційної сфери,  яка в

   достатній  мірі виражає їх повністю інтеріоризовані  мотиви, погляди та

   переконання. 

    4. Методичні  матеріали, спрямовані на визначення  переважаючої мотивації

                          для різних вікових періодів. 

   Як було  наведено вище, для кожного вікового  періоду характерні свої

   особливості  мотивації, що спонукають навчальну  діяльність. Тому доцільно

   для кожного  вікового періоду використовувати  методики, спрямовані на

   визначення  необхідних мотиваційних аспектів. 

      4.1. Дослідження мотивації навчальної  діяльності молодших школярів. 

   Для будь-якого  педагога важливо в молодшому  шкільному віці сформувати

   позитивну  мотивацію навчальної діяльності на отримання знань, а для цього

   необхідно  визначити як готовність мотиваційної  сфери дитини до школи, так

   і домінуючі  мотиви задля подальшого їх  розвитку або корекції. 

   Методика  дослідження мотивації навчання  в першокласників 

   (Методика  розроблена в 1988р. М.Р. Гинзбург, експериментальні матеріали й

   система  оцінок - в 1993р. И.Ю. Пахомовой  і Р.В. Овчаровой.) 

   Форма проведення: індивідуальна. 

   Устаткування: стимульний матеріал до методики (Додаток 1). 

   Інструкція: 

   \\\"Зараз я прочитаю тобі розповідь\\\". 

   №1. \\\"Хлопчики (дівчинки) розмовляли про школу.  Перший хлопчик сказав: \\\"Я

   ходжу в  школу тому, що мене мама змушує. Якби не мама, я б у школу  не

   ходив\\\". 

   На стіл  перед дитиною психолог викладає  картку з малюнком

   №1: жіноча  фігура з жестом, що вказує, перед  нею фігура дитини з портфелем

   у руках. (Зовнішній мотив.) 

   №2. Другий  хлопчик (дівчинка) сказав: \\\"Я  ходжу в школу тому, що мені

   подобається  робити уроки. Навіть якби школи  не було, я однаково б учився\\\".

   Психолог  викладає картку з малюнком  № 2- фігура дитини, що сидить  за

   партою. (Навчальний  мотив.) 

   №3. Третій  хлопчик сказав: \\\"Я ходжу в  школу тому, що там весело й  багато

   хлопців,  з якими можна пограти\\\".

   Психолог  викладає картку з малюнком № 3: фігурки двох дітей граючим у

   м\\\'яч. (Ігровий  мотив.) 

   №4. Четвертий  хлопчик сказав: \\\"Я ходжу в  школу тому, що хочу бути більшим.

   Коли я  в школі, я почуваю себе дорослим, а до школи я був маленьким\\\"

   . Психолог викладає картку з малюнком № 4: дві фігурки, зображені спиною

   друг до  друга: у тієї, що вище, у руках  портфель, у тієї, що нижче,

   іграшковий  автомобіль. (Позиційний мотив.) 

   №5. П\\\'ятий  хлопчик (дівчинка) сказав: \\\"Я  ходжу в школу тому, що потрібно

   вчитися.  Без навчання ніякої справи  не зробиш, а вивчишся - і можеш  стати,

   ким захочеш\\\".

   Психолог  викладає картку з малюнком  № 5: фігурка з портфелем у  руках

   направляється  до будинку. (Соціальний мотив.) 

   №6. Шостий  хлопчик сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що одержую там

   п\\\'ятірки\\\".

   Психолог  викладає картку з малюнком  № 6. фігурка дитини, що тримає  в руках

   розкритий  зошит. (Оцінка.) 

   Після прочитання  розповіді психолог задає питання: 

     * А  як по-твоєму, хто з них прав? Чому? (Вибір I) 

     * З  ким з них ти хотів би  разом грати? Чому? (Вибір 2) 

     * З  ким з них ти хотів би  разом учитися? Чому? (Вибір 3) 

   Діти послідовно  здійснюють три вибори. Якщо зміст  недостатньо

   простежується  у відповіді дитини, необхідно поставити контрольне

   запитання: \\\"А що цей хлопчик сказав?\\\", щоб бути впевненим у тім,  що дитина

   зробила  свій вибір, виходячи саме зі  змісту розповіді, а не випадково

   вказав  на одну із шести картинок. 

   Обробка  результатів. Відповіді (вибір певної картинки) експериментатор

   заносить  у таблицю й потім оцінює. 

   +------------------------------------------------------------------------+

   |               |                   Мотиви, №                    |       |

   |    Вибори     |------------------------------------------------+-------|

   |               |     |   1    |   2    |   3    |   4   |   5   |   6   |

   |---------------|     |--------+--------+--------+-------+-------+-------|

   |    I вибір    |     |        |        |        |       |       |       |

   |               |     |        |        |        |       |       |       |

   |---------------|     |--------+--------+--------+-------+-------+-------|

   |   II вибір    |     |        |        |        |       |       |       |

   |               |     |        |        |        |       |       |       |

   |---------------|     |--------+--------+--------+-------+-------+-------|

   |   III вибір   |     |        |        |        |       |       |       |

   |               |     |        |        |        |       |       |       |

   |---------------|     |--------+--------+--------+-------+-------+-------|

   |  Контрольний  |     |        |        |        |       |       |       |

   |     вибір     |     |        |        |        |       |       |       |

   +------------------------------------------------------------------------+ 

     * Зовнішній  мотив - 0 балів; 

     * навчальний  мотив - 5 балів; 

     * позиційний  мотив - 3 бали; 

     * соціальний  мотив - 4 бали; 

     * оцінка - 2 бали; 

     * ігровий  мотив - 1 бал; 

   Необхідно  підрахувати, скільки балів набрано  окремо, по кожному мотиві.

   Контрольний  вибір збільшує кількість балів  відповідного вибору. 

   Домінуюча  мотивація навчання діагностується по найбільшій кількості балів.

   Разом з  тим, дитина може керуватися  й іншими мотивами. Про несформованість

   мотивації  навчання свідчить відсутність  переваг, тобто різні підходи  у

   всіх ситуаціях. 

                 4.2.Дослідження потреби в афіліації підлітків. 

   У зв\\\'язку  з тим, що в середньому шкільному  віці на мотивацію навчальної

   діяльності  великий вплив має потреба  в афіліації, то знаючи ступінь

   виразності  цієї потреби педагог зможе  вирішити, які виховні впливи, прямі

   чи непрямі  краще використовувати в цей період задля розвитку або корекції

   поведінки  учнів. 

   Модифікація  теста-опитувальника А.Мехрабіана (М.П.Магомед-Емінов). 

   Тест-опитувальник  мотивації афіліації (ТМА) призначений  для діагностики

   двох узагальнених  стійких мотивів особистості, які входять до структур

   мотивації  афіліації: прагнення до прийняття  (\\\"ПП\\\") та страх відторгнення

   (\\\"СВ\\\"). 

   Методика  застосовується для вимірювання  інтенсивності двох мотивів \\\"ПП\\\" та

   \\\"СВ\\\" у школярів, студентів та дорослих як чоловіків, так і жінок. 

   Тест являє  собою опитувальник, що складається  з двох шкал: шкали мотиву

   \\\"ПП\\\" та шкали мотиву \\\"СВ\\\". 

   Оснащення:  Опитувальник, бланки відповідей, олівець. (Додаток 2) 

   Порядок  роботи: До початку виконання завдання експериментатор роздає

   тексти  з опитувальником та надає  інструкцію. 

   Інструкція  досліджуваному: \\\"Тест складається  з ряду тверджень, що

   стосуються  окремих рис характеру, а також  думок та почуттів щодо деяких

   життєвих ситуацій. Щоб оцінити ступінь Вашої згоди чи незгоди з кожним із

   тверджень,  використовуйте таку шкалу: +3 - повністю  згоден; +2 - згоден;

   +1 - скоріше  згоден, ніж не згоден; 0 - нейтральний; - 1 - скоріше не

   згоден, ніж  згоден; - 2 - не згоден; - 3 - повністю не згоден. 

Информация о работе Особливості мотивації навчальної діяльності школярів в різних вікових періодах. Курсова робота з педагогічної психології.