Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2013 в 01:20, курсовая работа
Об'єкт дослідження: процес морального виховання дошкільників.
Предмет дослідження: психологічні особливості формування мораль-них якостей дошкільників.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні проблеми морального виховання дошкільників та проведенні власного експеримен-тального дослідженні з метою вивчення наявного рівня розвитку моральних якостей у дітей дошкільного віку.
Вступ…………………………………………………………………………………………………….3
Розділ І. Теоретичні засади проблеми морального виховання дітей
дошкільного віку…………………………………………………….…………………………….…6
1.1. Проблема розвитку моральних якостей особистості
у різноманітних психолого-педагогічних дослідження зарубіжних
та вітчизняних вчених……………………………………………………………….…….….6
1.2. Вікові особливості розвитку моральної сфери дошкільника………….…..….20
Розділ ІІ. Ефективні методи та прийоми морального виховання
дошкільників………………………………………………………………………………….……....26
2.1. Ефективні прийоми та методи морального виховання дошкільників
в контексті врахування аналізу досягнень дошкільників……………..…………..…26
2.1.1. Виховний і розвиваючий вплив ігор на розвиток
моральної особистості дітей старшого дошкільного віку…………………….26
2.1.2. Ефективні методи і прийоми виховання моральних норм
і правил поведінки старших дошкільників в ігровій діяльності………..………………………………………………………………………..28
2.2. Моральні уявлення та їх вплив на поведінку
в умовах наслідування……………………………………………………….……………….39
Розділ ІІІ. Дослідження наявного рівня розвиту моральних якостей
дошкільників……………………………………………………………..………..……………….....51
3.1. Методи, методики та процедура дослідження…………………………..….51
3.2. Результати дослідження та їх аналіз…………………………..………..…….53
Висновки…………………………………………………………………………….…………………57
Список використаної літератури……………………………………………….…………….…..60
Вихованість дошкільника визначається його внутрішніми якостями, що характеризують його ставлення до предметного соціального середовища і до самого себе. Ставлення до вихователя опосередковує всі інші його відносини.
Граючись, діти пізнають складний, часом суперечливий матеріал, але при цьому не стомлюються і не вважають його нецікавим. У навчальному плані такі уроки сприяють зростанню розумового рівня дитини, розвитку раціонального мислення та логіки. У комунікативному плані гра - це найкращий засіб спілкування, під час якої учасники понад усе цінують вміння виручати товариша.
Вихованість дошкільника визначається його внутрішніми якостями, що характеризують його ставлення до предметного соціального середовища і до самого себе. Ставлення до вихователя опосередковує всі інші його відносини.
Моральне почуття, закріплюючись в психіці, стає мотивом, що спрямовує поведінку людини. Тільки тоді ми можемо говорити про істинно моральну поведінку особистості, коли мотивом морального вчинку стає моральне почуття: співчуття, співпереживання, жалість, сором, совість, почуття честі і власної гідності.
Дошкільники вважають друзями тих, хто допомагає їм і поділяє їх інтереси. Для виникнення взаємної симпатії і дружби стають важливими такі якості особистості: доброта і уважність, самостійність, чесність, вміння допомогти.
Внаслідок розвитку інтелектуальної сфери дитина дошкільного віку вміє глянути на себе зі сторони, осмислити свої вчинки, співвіднести свої вчинки з наслідками для інших.
Глибокі зміни, які відбуваються в психологічному вигляді дошкільника, свідчать про широкі можливості розвитку дитини на даному віковому етапі. На протязі цього періоду на якісно новому рівні реалізується потенціал розвитку дитини як активного суб'єкта, який пізнає оточуючий світ і самого себе.
Моральне почуття, закріплюючись в психіці, стає мотивом, що спрямовує поведінку людини. Тільки тоді ми можемо говорити про істинно моральну поведінку особистості, коли мотивом морального вчинку стає моральне почуття: співчуття, співпереживання, жалість, сором, совість, почуття честі і власної гідності.
Дошкільники вважають друзями тих, хто допомагає їм і поділяє їх інтереси. Для виникнення взаємної симпатії і дружби стають важливими такі якості особистості: доброта і уважність, самостійність, чесність, вміння допомогти.
В цей період виникає новий рівень самосвідомості дітей – “внутрішня позиція”. Ця позиція являє собою усвідомлене відношення дитини до себе, до оточуючих людей - таке відношення, яке він може виразити словами і вчинками. Факт становлення такої позиції внутрішньо проявляється в тому, що в свідомості дитини виділяється система моральних норм, яким він наслідує чи намагається наслідувати, незалежно від обставин.
Внаслідок розвитку інтелектуальної сфери дитина дошкільного віку вміє глянути на себе зі сторони, осмислити свої вчинки, співвіднести свої вчинки з наслідками для інших.
Глибокі зміни, які відбуваються в психологічному вигляді дошкільника, свідчать про широкі можливості розвитку дитини на даному віковому етапі. На протязі цього періоду на якісно новому рівні реалізується потенціал розвитку дитини як активного суб'єкта, який пізнає оточуючий світ і самого себе.
Список використаної літератури:
ДОДАТКИ
Метод встановлення факту значущості емпатїї у структурі особистості
Мета: Виявлення міри усвідомлення значущості емпатійної характеристики у структурі особистості, рівня сформованості моральної сфери.
Хід проведення дослідження: Кожній дитині пропонувалося дати відповідь на запитання:
Який твій улюблений герой казки (мультфільму, фільму чи художнього твору)?
Перерахуй все те, що тобі в ньому подобається.
Обробка результатів дослідження: В відповідях дітей такі характеристики як вміння допомогти, вміння зрозуміти, співчувати, співпереживати, доброта, уважність, ніжність, лагідність розумілися нами як емпатійні. Підраховували кількість дітей кожного вікового періоду, які виділяли саме ці якості, як основні.
Додаток 2
Мета: виявлення наявності чи відсутності емпатійної орієнтації та відповідних способів поведінки, міри понятійного розуміння моральних норм.
Інструкція: “Вам потрібно в усній формі продовжити наступні речення”
Хід проведення дослідження:
Під час виконання завдання діти не повинні спілкуватися один з одним.
Стимульний матеріал:
1. Найкраще, що може зробити людина...
2. Якщо мене образить мій товариш, то я...
3. Якщо мене образить мама...
4. Якщо мене образить вихователь...
5. Коли я бачу взимку голодних змерзлих пташок...
6. Найгірше, що може зробити людина...
7. Бути добрим по-моєму означає...
8. Коли я бачу, як старший ображає меншого...
9. Коли я образив товариша, я...
10. Мій найкращий вчинок...
11. Мій вчинок, за який мені до сьогоднішнього дня соромно...
Обробка результатів: Аналізуючи отримані дані, виділялись смислові одиниці в відповідях дітей. Дані інтерпретувались за такими параметрами: схильність до агресії, схильність до співпереживання, схильність до співчуття, допомагаюча поведінка. Тобто виділялись чотири рівні емпатійного відношення, стійкість емпатійного реагування, особливості емпатійних відношень відповідно до різних об'єктів емпатії. Кількісна обробка результатів полягала у виявленні кількості дітей, схильних до певного виду емпатійної реакції.