Маркетингова цінова політика та шляхи її вдосконалення

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Декабря 2012 в 13:19, дипломная работа

Краткое описание

На основі маркетингової цінової політики підприємства надати рекомендації щодо практичної реалізації та покращення цієї діяльності.
Відповідно до мети поставлено та розв’язано такі завдання:
– розроблено теоретичні аспекти маркетингової цінової політики;
– визначено сутність елементів комплексу маркетингу виробничого підприємства;
– охарактеризувано визначальні фактори формування цінової політики підприємства;
– досліджено методичні підходи до оцінки ефективності формування цінової політики виробничого підприємства;
– здійснено дослідження організації цінової політики ТОВ «Астек» м. Київ;
– проведено аналіз стану формування цінової політики на підприємстві;
– досліджено методи ціноутворення на підприємстві;
– здійснено оцінку ефективності цінової політики підприємства;
– розроблено напрями удосконалення інформаційного забезпечення формування цінової політики підприємства;
– визначено основні напрями формування цінової політики ТОВ «Астек» м. Київ;
– розроблено програму заходів щодо обраної цінової стратегії підприємства.

Файлы: 1 файл

ДИПЛОМ ценоутвор доработка_250.doc

— 2.59 Мб (Скачать)

На підставі табл. 2.13 проаналізуємо в динаміці відносні значення показників фінансової стійкості підприємства (рис. 2.14).

 

Рис. 2.14. Динаміка коефіцієнтів фінансової стійкості ТОВ «Астек» протягом 2007-2010 рр.

 

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії) має стійку тенденцію до зменшення: з 0,548 до 0,519 за 2008 рік, з 0,519 до 0,298 за 2009 рік та з 0,298 до 0,231 за 2010 рік.

Як ми бачимо з рис. 2.14, на 01.01.2008 р. показник знаходився вище за критичне значення (0,548), проте станом на 01.01.2010 р. його значення впало значно нижче за критичне значення (0,231).

Зниження даного показника відбувається за рахунок більш швидкого зростання  залученого капіталу за 2008-2009 рр. у порівнянні із власним капіталом та внаслідок повільнішого зменшення залученого капіталу у порівнянні із власним у 2010 р. Це означає, що посилилася залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, що є негативною тенденцією.

Зворотним показником коефіцієнта  автономії є коефіцієнт фінансової залежності. В нашому випадку спостерігається зростання даного коефіцієнту (з 1,823 до 4,337 за 2008-2010 рр.), що свідчить про збільшення фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу ТОВ «Астек» протягом 2008-2010 рр. має від’ємне значення, що свідчить про нестачу у підприємства власного робочого капіталу. Крім того, за три роки значення показника впало з –0,511 до –2,333 внаслідок випередження темпів зростання поточних пасивів над темпами зростання оборотних активів.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу підприємства має тенденцію  до зростання (0,452 станом на 01.01.2007, 0,481 − на 01.01.2008, 0,702 − на 01.01.2009 та 0,769 – на 01.01.2010), що є негативною тенденцією. Це зростання зумовлено збільшенням обсягу залученого капіталу підприємства, зумовленим зростанням його кредиторської заборгованості за товари (з 58,2 тис. грн. до 268,9 тис. грн.) та виникненням кредитів банків.

Даний показник у сумі із коефіцієнтом автономії складає одиницю, отже, він підтверджує висновок, зроблений при аналізі коефіцієнта автономії − посилення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Значення коефіцієнту  фінансового лівериджу протягом 2008-2010 рр. стійко зростає: 0,823 станом на 01.01.2007 р., 0,926 − на 01.01.2008 р., 2,357 − на 01.01.2009 р. та 3,337 − на 01.01.2010 р. Крім того значення даного показника протягом 2008-2010 р. набагато перевищує критичне значення, яке складає 0,5. Це означає, що фінансова автономність та стійкість підприємства сягають критичної величини.

Для більшої інформативності  даного показника розрахуємо коефіцієнт оборотності оборотних активів  підприємства, оскільки коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів залежить від характеру господарської діяльності підприємства та швидкості обігу, передусім, оборотних активів. При високих значеннях показника оборотності оборотних активів критичне значення коефіцієнта співвідношення позичених і власних коштів може набагато перевищувати критичне значення. Отже, оборотність оборотних активів ТОВ «Астек» становить:

2008 рік: 169,72 / [(57,4 + 71,5) / 2] = 2,63 разів;

2009 рік: 589,03 / [(71,5 + 380,0) / 2] = 2,61 разів;

2010 рік: 421,96 / [(380,0 + 146,5) / 2] = 1,60 разів.

Як бачимо, значення оборотності  оборотних активів є низьким, що дозволяє зробити висновок про  критичне значення показника фінансового  лівериджу.

Важливим показником для визначення фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт фінансової стабільності.

Як ми можемо бачити з  рис. 2.15, коефіцієнт фінансової стабільності на початку досліджуваного періоду є більшим за нормативне значення (1,214), проте протягом трьох досліджуваних років він поступово зменшується на останню звітну дату (на 01.01.2010) майже є значно нижчим за нормативне значення (0,3). Така динаміка даного показника зумовлена зростанням зобов’язань підприємства внаслідок виникнення довгострокових та короткострокових кредитів банків (особливо короткострокового кредиту в кінці 2009 року), а також внаслідок зростання кредиторської заборгованості за товари.

Підводячи підсумок, можна  зробити висновок, що                                 ТОВ «Астек» за 2008-2010 рр. змінило свою політику щодо формування фінансових ресурсів на користь залучених коштів. Свідченням цього стало зростання частки залучених коштів у структурі фінансових ресурсів підприємства. Результатом цього стало певне погіршення фінансової стійкості підприємства.

До показників, що характеризують ефективність використання фінансових ресурсів підприємства, відносяться коефіцієнти оборотності (ділової активності), рентабельності.

За формулами, наведеними в додатку Д, обчислимо основні показники оборотності для ТОВ «Астек» за 2008-2010 рр. (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Розрахунок показників оборотності ТОВ «Астек» за 2008-2010 рр. (рази)

Показник

Рік

Темп приросту, %

2008

2009

2010

2009/ 2008

2010/ 2009

2010/ 2008

Коефіцієнт оборотності активів

0,514

0,730

0,439

42,03%

-39,82%

-14,53%

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

0,962

2,132

1,593

121,60%

-25,25%

65,64%

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)

1,583

2,405

1,408

51,94%

-41,44%

-11,03%

Коефіцієнт оборотності поточних активів

2,634

2,609

1,603

-0,94%

-38,57%

-39,14%

Оборотність дебіторської заборгованості

4,567

4,012

2,331

-12,15%

-41,89%

-48,95%

Оборотність кредиторської заборгованості

1,113

1,866

1,038

67,68%

-44,38%

-6,74%


 

Швидкість обороту активів  підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту активів підприємства, тим ефективніше воно працює.                          ТОВ «Астек» має надто низьке значення оборотності активів: 0,514 у 2008 році, 0,730 − у 2009 році та 0,439 − у 2010 році (рис. 2.15).

Рис. 2.15. Динаміка показників оборотності ТОВ «Астек» за 2008-2010 роки (рази)

Як ми можемо бачити з  рис. 2.14, динаміка показника оборотності  активів ТОВ «Астек» є хвилеподібною.

Зростання показника  у 2009 р. становить 42,03%. Проте зменшення  коефіцієнта оборотності активів  у 2010 р. складає 39,84%, що зумовлює загальне зниження оборотності активів на 14,53% за три роки. Така динаміка зміни  показника оборотності активів  підприємства зумовлена тим, що в 2009 р. темпи зростання чистого обсягу продажів перевищують темпи зростання середньорічного розміру активів підприємства, а в 2010 р., навпаки, середньорічні активи підприємства зростають швидше, ніж чистий обсяг продажів.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу підприємства має динаміку, аналогічну до попереднього показника: зростання у 2009 р. на 121,60% та зменшення у 2010 на 25,25%. Проте загальна тенденція зміни даного коефіцієнта є позитивною – зростання на 65,64%.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) показує, яку суму чистого доходу одержує підприємство з однієї гривні коштів, вкладених в основні засоби. Динаміка зміни цього показника ТОВ «Астек» є також аналогічною до попередніх двох показників.

Коефіцієнт оборотності поточних активів показує швидкість обороту оборотних активів протягом року. Показник оборотності поточних активів ТОВ «Астек» протягом досліджуваного періоду − 2008−2010 рр. − має стійку тенденцію до зниження. Зниження його зумовлене тим, що середньорічний розмір оборотних активів за аналізований період збільшувався швидше, ніж обсяг реалізації. При цьому зростання оборотних активів відбулося в основному завдяки істотному зростанню виробничих запасів та дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість – це вилучені на певний період з господарської діяльності підприємства оборотні активи. Тому, чим швидше підприємство одержить гроші від покупців за продану продукцію, товари, виконані роботи і надані послуги, тим краще його фінансове становище. В нашому випадку оборотність дебіторської заборгованості ТОВ «Астек» має досить низьке значення. В середньому сплата заборгованості покупцями відбувається чотири на рік (середній термін погашення дебіторської заборгованості становить три місяці). Такі дані свідчать про погану платіжну дисципліну покупців продукції підприємства та неефективні платіжно-фінансові відносини ТОВ «Астек» із ними.

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості аналогічно коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості відображає зміну комерційного кредиту, але наданого підприємству. Оборотність кредиторської заборгованості ТОВ «Астек» має зовсім низьке значення: 1,113 разів у 2008 році, 1,866 − у 2009 році та 1,038 − у 2010 році. Таке низьке значення оборотності кредиторської заборгованості свідчить про те, що середній термін повернення боргів підприємством становить близько півроку. Хоча у 2009 році оборотність кредиторської заборгованості дещо прискорюється (на 6768%), проте у 2009 році воно знову зменшується на 44,38%.

В цілому, як свідчить проведений вище аналіз показників оборотності (ділової  активності) ТОВ «Астек», підприємство має низький рівень ділової активності.

Кінцевий результат  роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів.

Обчислимо показники  рентабельності ТОВ «Астек» за 2008-2010 роки на основі формул, наведених в доводку Г (табл. 2.15).

Таблиця 2.15

Розрахунок показників рентабельності ТОВ «Астек» за 2008-2010 рр.

Показник

Рік

Темп приросту, %

2008

2009

2010

2009/2008

2010/2009

2010/2008

Прибутковість обсягу продаж

10,25%

7,42%

1,33%

-27,62%

-82,07%

-87,02%

Прибутковість витрат

11,98%

8,54%

1,54%

-28,73%

-82,00%

-87,17%

Прибутковість капіталу

5,27%

5,42%

0,58%

2,77%

-89,21%

-88,91%

Прибутковість оборотних  активів

27,00%

19,36%

2,13%

-28,30%

-88,98%

-92,10%

Прибутковість власного капіталу

9,86%

15,82%

2,12%

60,41%

-86,60%

-78,50%


 

Як ми бачимо з табл. 2.15, усі показники рентабельності ТОВ «Астек» на початку досліджуваного періоду мають досить високі значення.

Проте за 2008-2010 рр. вони істотно  знижуються. Зумовлюється це в основному  тим, що елементи капіталу підприємства та обсяги продажу у 2009 р. збільшуються швидше за чистий прибуток, а в 2010 р. – зменшуються повільніше за чистий прибуток.

Підводячи підсумок, можна зробити  висновок, що, в цілому, фінансові  ресурси ТОВ «Астек» використовуються неефективно, про що свідчать негативні зміни майже усіх показників фінансового стану даного підприємства.

Здійснивши аналіз цінової  політики, а також основних результатів  фінансово-господарської діяльності ТОВ «Астек», можна зазначити, що існуючій стратегії розвитку даного підприємства характерні певні недоліки. Зокрема, вони пов’язані із недосконалістю цінової політики ТОВ «Астек».

Якщо проаналізувати структуру середніх цін підприємства протягом 2007-2009 рр., а також дані додатку В, то можна побачити, що протягом трьох років рівень собівартості в структурі ціни суттєво не змінився. Зменшення чистого прибутку було викликано суттєвим зростанням статей «Фінансові витрати» та «Інші витрати», викликаним завершенням строку користування банківським кредитом, а також зменшення обсягу продажів продукції. Як бачимо з додатку Б, станом на 01.01.2010 р. підприємство не має банківських кредитів, тому на найближчу перспективу не передбачається значних витрат, пов’язаних із їх поверненням та обслуговуванням. Проте зменшення обсягу продажів продукції викликає занепокоєння, оскільки свідчить про зниження рівня попиту на продукцію.

Таким чином, можна зробити  висновок, що існуюча система знижок даного підприємства вже не виконує  свою стимулюючу роль. Адже основною метою  застосування системи знижок підприємством-виробником або підприємством-продавцем є  стимулювання збуту продукції, підвищення зацікавленості покупців у придбанні продукції саме цього підприємства.

Свідченням зниження обсягів реалізації продукції ТОВ «Астек» є зменшення обсягу його прибутку. Це є негативним явищем, оскільки прибуток відіграє надзвичайно важливу роль в умовах ринкової економіки, причому як на мікро-, так і на макрорівні.

Перш за все слід відзначити стимулюючий вплив прибутку. Причому  цього впливу зазнають і власники підприємства, і найманий персонал. Для власників підприємства прибуток є передумовою зростання власного добробуту. Для найманих менеджерів збільшення прибутку керованого ними підприємства, крім збільшення рівня заробітної плати, призводить до зростання їх професійного рівня. Що стосується іншого персоналу, то прибутковість підприємства насамперед гарантує їм збереження робочих місць, а крім цього, звичайно, матеріальну винагороду за працю та задоволення певних соціальних потреб.

Прибуток підприємства є показником, що найповніше відображає ефективність виробництва, обсяг і  якість виробленої продукції, рівень собівартості. Прибуток підприємства є основним джерелом його фінансового розвитку та забезпечення його фінансової незалежності. Збільшення прибутку збільшує рівень самофінансування розвитку підприємства. За допомогою прибутку створюються й поповнюються цільові фонди підприємства (резервний фонд, фонд розвитку виробництва тощо), забезпечується приріст чистих активів, що, в свою чергу, підвищує ринкову вартість підприємства в цілому.

Информация о работе Маркетингова цінова політика та шляхи її вдосконалення