Управління крізь призму типології управлінських задач

Функціональні підрозділи здійснюють свою діяльність практично  без участі лінійних керівників. Перед  ними ставляться первинні цілі і їм надається повна самостійність у виборі засобів і методів діяльності. З одного боку, це добре, тому що функціональні  підрозділи в силу своєї більш високої професійної кваліфікації здатні самостійно виробляти найбільш раціональні плани рішення поставлених перед ними задач і здійснювати їхню реалізацію, з іншого боку — існує небезпека того, що функціональні підрозділи можуть надмірно захопитися рішенням власних задач.

Функціональні служби практично  повністю контролюють процес управлінської діяльності на середніх рівнях ієрархії управління. У результаті цього ще більше збільшується розрив між їхніми локальними цілями діяльності і виконанням загальних задач виробничих підприємств. Розвиваються бюрократичні тенденції і значно знижується ефективність управління.

Важливими перевагами структур управління лінійно-функціонального  типу є:

• їхня універсальність, принципова можливість управління будь-яким видом навчально-господарської діяльності;
• наявність конкретних працівників, відповідальних за результати роботи що мають необхідні умови для розв’язання поставлених перед ними задач;
• великі перспективи для професійного і службового зростання працівників;
• висока ефективність управління.

Основними недоліками структур управління даного типу є:

• невисока адаптація до умов виробничо-господарської діяльності, що постійно змінюються;
• схильність до стабільності і консерватизму; складність координації діяльності рівноправних горизонтальних зв'язків;
• посилення бюрократичних тенденцій по мірі укрупнення виробничих підприємств.

Незважаючи на відзначені недоліки, лінійно-функціональний тип  структур управління одержав повсюдне поширення.

У наш час науково-виробничі  підприємства переважно застосовують лінійно-функціональні структури  управління.

Право приймати рішення визначає й основний зміст праці лінійного управлінського персоналу, що полягає в керівництві людьми, у здійсненні функцій контролю і нагляду за процесом праці безпосередніх виконавців безвідносно до того, чи виробничі робітники це чи фахівці вищої кваліфікації [6,48].

Застосування саме вищезазначеного  типу управління закладами освіти дозволяє найефективніше впроваджувати важливі  для успішної діяльності управлінські задачі й рішення.

1.6. Задачі управління загальноосвітнім навчальним закладом з використанням комп'ютерних технологій

Управління загальноосвітнім навчальним закладом (ЗНЗ), з точки  зору теорії систем, – це технологічний  процес впливу на цілісну, відкриту, динамічну  соціально-педагогічну систему.

Проблема управління ЗНЗ ґрунтовно розглянута в роботах Ю.К.Бабанського, Є.С.Березняка, В.І.Бондаря, Л.І.Даниленко, Ю.А.Конаржевського, В.І.Маслова,  В.С.Пікельної, М.Л.Портнова, М.М.Поташника, П.І.Третьякова. Основою стабільного функціонування ЗНЗ є дотримання нормативних вимог як передумови для його подальшого розвитку. Важливою складовою цього процесу є максимальне зменшення часу на виконання трудомісткої частини роботи, яка циклічно повторюється в управлінській діяльності адміністрації ЗНЗ через створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації з використанням комп'ютерних технологій.

На сучасному етапі розвитку загальної середньої освіти в  Україні особливу увагу треба  звернути на взаємовідповідність змін у навчально-виховному процесі  та системі управління. Поява ЗНЗ різних типів, змістовна робота щодо впровадження особистісно орієнтованого навчання, подальше входження України у світове інформаційне суспільство потребують конструювання ефективних систем управління із застосуванням технологій, адекватних процесам, що відбуваються в освіті.

Технологізація всіх аспектів розвитку соціальних систем (в тому числі й освітніх) є  характерною ознакою нашого часу (В.М.Іванов, В.І.Подшивалкіна, А.А.Шиян). Спочатку це проявилося в розробці технологій навчання (В.П.Беспалько, Л.В.Буркова, Ю.В.Васьков, В.В.Гузєєв, М.П.Капустін, О.М.Пєхота, Г.К.Селевко та ін.), але згодом стало очевидним і для систем управління (В.В.Гуменюк, Г.В.Єльникова, А.М.Єрмола,  Г.Ю.Капто,  В.С.Лазарєв, О.М.Мойсєєв, В.П.Сімонов). Проте сучасні технології навчання сьогодні ґрунтовно розроблені, але  цього не можна сказати про технології управління, особливо на рівні ЗНЗ.

Результатом функціонування будь-якої організації є ступінь  досягнення нею своєї мети і завдань, що завжди є наслідком застосування відповідної технології управління. Розвиток суспільства вимагає коригування завдань, які стоять перед ЗНЗ і обумовлює необхідність створення технологій управління, що дозволяють отримати високі результати з найменшими витратами часу і ресурсів. Важливою складовою частиною будь-якої технології є алгоритмізація процесів, що відбуваються зокрема в технології управління – алгоритмізація діяльності суб'єкту управління по відношенню до об'єкту управління.

Новий етап розвитку управління соціально-педагогічними системами  почався із запровадженням інформаційно-комп'ютерних технологій (В.Ю.Биков, А.М.Мартинов, Р.А.Осіпа, А.І.Підласий, П.І.Підласий), що набуває особливої ваги в удосконаленні систем управління ЗНЗ (Л.А.Качанова, О.М.Ключко, В.І.Коробов, В.І.Кудінова, В.І.Ліпейко, А.Ю.Нужин, В.Б.Попов, Л.А.Чашников та ін.). Ці технології дозволяють значно ефективніше обробляти великі масиви інформації, більш оперативно приймати управлінські рішення, використовувати послуги глобальної мережі Інтернет та ін.

Разом з тим аналіз сучасного стану управління ЗНЗ та використання в практиці управління комп'ютерних технологій дозволив конкретизувати протиріччя між:

– сучасними вимогами до функціонування та  розвитку ЗНЗ і технологіями управління, які використовуються керівниками закладів освіти;

– темпами розвитку керуючої та керованої підсистем ЗНЗ;

– реальними станом комп'ютеризації управління ЗНЗ і рівнем умінь і навичок суб'єктів управління щодо використання комп'ютерних технологій в своїй діяльності;

– підвищенням інтенсивності зовнішніх і внутрішніх потоків управлінської інформації та  розвитком технологій їх обробки у ЗНЗ;

– рівнем компетентності керівників ЗНЗ та необхідністю прийняття управлінських рішень в умовах нестабільності і мінливості ситуацій.

Усе це веде до відставання в розвитку керуючої системи у порівнянні з керованою, недооцінки керівниками ЗНЗ ефективності впровадження комп'ютерних технологій в управлінні, до невиправданих витрат часу і штучного звуження інформаційного забезпечення закладів освіти.

Таким чином, нагальною  потребою в освіті є перехід до технологій, які на основі певної уніфікації управлінських дій дозволять конструювати системи управління, що мають умови для забезпечення широкого доступу до інформаційного простору та ефективного використання його можливостей. Організаційним методом цього в управлінні соціальними системами повинні стати серед інших і комп'ютерні технології.

Слід також звернути увагу на те, що наукові дослідження  щодо конструювання систем управління ЗНЗ з використанням інформаційно-комп'ютерних  технологій почали з'являтися протягом останніх 10 років і поки що не носять систематичного, комплексного характеру. Як правило, це системи, які відштовхуються від діючих практичних наробок застосування суто комп'ютерних технологій в управлінні закладами освіти.

У наукових працях Л.С.Горбунової, С.Ф.Клепка, Ю.А.Конаржевського, Л.А.Лавринович, М.В.Локтіонова, В.С.Лутая, С.Л.Оптнера, Г.Хакена та ін. відображені суттєві зміни в методологічних основах управління, пов'язані з подальшим розвитком системного і ситуаційного підходів, зростанням ролі синергетичної парадигми.

Набуває значної ваги технологічна парадигма в освіті і соціальних системах Узагалі. Разом з тим очевидно, що, хоча проблеми технологізації проаналізовані багатьма авторами: В.П.Беспальком, Л.В.Бурковою, В.М.Івановим, Г.І.Кириловою, С.Ф.Клепком, О.М.Пєхотою, В.І.Подшивалкіною, Г.К.Селевком, А.А.Шияном та ін., питання технологізації управління ЗНЗ залишаються недостатньо розробленими.

Важливою складовою  сучасних систем управління є використання інформаційно-комп'ютерних технологій.

Аналіз сучасного стану  управління ЗНЗ доводить невідповідність  керуючої і керованої підсистем, що відображено Г.В.Єльниковою, О.М.Мойсєєвим, І.Б.Сенновським, П.І.Третьяковим, О.Г.Хомерики та ін. У цих роботах наголошується на тому, що вдосконалення діяльності суб'єктів управління відбувається повільніше, ніж об'єктів.

Створення і застосування систем управління ЗНЗ з використанням  комп'ютерних технологій дозволяє частково зняти це протиріччя і є одним із каталізаторів, завдяки яким відбувається покращання діяльності всього закладу освіти. Запровадження таких систем веде також  до зміни світогляду  керівників, гідного входу закладів освіти України у світовий інформаційний простір.

Виходячи з того, що управління ЗНЗ – це процес ефективної організації діяльності підсистем, які входять до складу цілісної відкритої динамічної соціально-педагогічної системи, ми виділили в складі ЗНЗ кілька таксономічних рівнів (підсистем) діяльності (враховуючи, що підсистеми діяльності першого рівня складаються з підсистем діяльності другого рівня та ін.). Наприклад, підсистема “Організація навчального процесу” включає організаційно-навчальну роботу, виконання навчальних нормативів, удосконалення змісту навчання. Підсистема “Організація виховного процесу” – організацію підготовки і проведення виховних заходів, діяльності класного керівника, діяльності учнівського комітету, роботи з учнями, які схильні до девіантної поведінки, діяльності прес-центру, шкільних музеїв. Підсистема “Робота з кадрами” включає організаційну роботу, методичну роботу, атестацію, індивідуальну роботу з членами колективу, роботу з адміністративно-господарським персоналом. Підсистема “Робота з органами громадського самоврядування” складається з діяльності ради ЗНЗ, батьківського комітету та піклувальної ради ЗНЗ. Підсистема “Процеси, що забезпечують життєдіяльність ЗНЗ” вміщує такі складові: фінансова діяльність, залучення позабюджетних коштів, соціальний захист, робота з охорони праці, зміцнення матеріально-технічної бази і господарська робота, ведення документації ЗНЗ.

Усі підсистеми діяльності ЗНЗ передбачають наявність алгоритмів управління ними, виконання яких дозволяє забезпечити стабільне функціонування ЗНЗ на досягнутому рівні і створити передумови для нового циклу його подальшого розвитку.

Слід підкреслити, що технологізація процесу управління і алгоритмізація управлінської діяльності дуже щільно пов'язані одне з одним.

Технологія управління ЗНЗ – це сукупність взаємопов'язаних принципів, змісту, форм і методів, які  використовуються керівником при реалізації функцій управління для досягнення цілей діяльності ЗНЗ.

Алгоритм управління ЗНЗ – це процес забезпечення чіткої послідовної реалізації управлінських  функцій з боку керівника (адміністративного  органу) з урахуванням чинних законодавчих і нормативних положень, організаційної культури педагогічного колективу, зовнішнього впливу, орієнтованих на розв'язання конкретних завдань.

Для ефективної роботи ЗНЗ  кожен адміністратор повинен  відповідати в своїй повсякденній праці за управління певною кількістю підсистем діяльності ЗНЗ, що дозволить будувати управління на наукових засадах. Таким чином, кожним представником адміністрації закладу освіти використовується декілька алгоритмів управління. У зв'язку з цим нами має бути введено поняття блоків відповідальності адміністрації ЗНЗ.

Запропоновані алгоритми  управління спрощують процедуру  створення програмного забезпечення, яке автоматизує процес управління, особливо стосовно циклічних трудомістких дій адміністрації ЗНЗ. Виходячи з цього, має бути створена комплексна комп'ютеризована задача “Алгоритми управління ЗНЗ”. До її складу входять комп'ютеризовані задачі, які відповідають кожному із визначених нами алгоритмів управління ЗНЗ.

Після аналізу інформаційних  потоків і виділення циклічної  трудомісткої частини роботи адміністрації ЗНЗ створені комп'ютеризовані задачі підтримки, які систематизують, автоматизують і роблять ефективнішою діяльність учасників управління ЗНЗ. До них нами віднесені задачі: “Співробітники”, “Шкільна мережа”, “Навчальні плани”, “Контингент учнів”, “Табель використання робочого часу”, “Тарифікація”.

Створене єдине комп'ютерне забезпечення стикується з блоками  відповідальності адміністрації закладу  і є складовою частиною управління районною або муніципальною освітньою  системою.

На основі розроблених теоретичних положень розроблена структурна модель системи алгоритмізованого управління з використанням комп'ютерних технологій. В основі запропонованої моделі знаходяться комп'ютеризовані алгоритми управління ЗНЗ та комбінування їх з комп'ютеризованими задачами підтримки, що згруповані по АРМ, які в свою чергу, об'єднуються в програмно-технічний комплекс ЗНЗ "Ефективна школа – ХХІ".