Управління крізь призму типології управлінських задач

Сучасна історія самоврядування в Україні починається у 1990 році з моменту прийняття  Законів України “Про місцеві ради народних депутатів УРСР та місцеве самоврядування”, “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Система освіти України складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту,

Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім’ї та дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім’єю і мають на меті забезпечення фізичного, психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання. Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсую чого Для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та інші.

Загальна  середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними,  національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

  Повна загальна освіта в Україні є обов’язковою і надається у різних типах закладів освіти. Основним з-поміж них є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: І – початкова школа ( 1-4 класи), що забезпечує початкову загальну освіту, ІІ – основна школа ( 5-9 класи), що  забезпечує базову загальну середню освіту, ІІІ – старша школа ( 10-11 класи), що забезпечує повну загальну середню освіту.

Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються  профільні класи ( з поглибленим вивченням окремих предметів або початковою допрофесійною підготовкою), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань.

Позашкільна освіта та виховання спрямовуються на розвиток здібностей, талантів у дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному самовизначенні.

До позашкільних закладів освіти належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Професійно-технічна освіта зорієнтована  на здобуття професії, перепідготовку, підвищення професійної кваліфікації. Відповідними закладами освіти є: професійно-технічні училища, професійно-художні училища, професійні училища соціальної реабілітації, училища-агрофірми, училища-заводи, вищі професійні училища, навчально-виробничі центри, центри підвищення і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсові комбінати, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

Вища  освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Вищими закладами освіти є : технікуми (училища), коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети та інші.

Для вищих закладів освіти встановлено чотири рівні  акредитації: І – технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади  освіти; ІІ – коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; ІІІ  і ІY рівні ( залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.

Післядипломна освіта ( спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) сприяє одержанню нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, поглибленню професійних знань, умінь за спеціальністю, професією. До закладів післядипломної освіти належать: академії, інститути, (центри)  підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати; підрозділи вищих закладів освіти ( філіали, факультети, відділення та інші); професійно-технічні заклади освіти; відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіо навчальні програми тощо.

Головним завданням  сьогодення є виховання та підготовка молодого покоління, яке реально здатне оцінити, впровадити, а головне – зберегти ідеї демократії, навчити учнів не лише жити в умовах сучасної держави, дотримуватися її законів, відстоювати свої власні права, а й практично реалізувати ці знання життєдіяльності в навчальному закладі. Останнє можливо здійснити лише за допомогою створення системи державно-громадського управління.

Основними нормативно-правовими  документами, які визначають юридичну можливість впровадження державно-громадського управління у загальноосвітньому навчальному закладі, є такі: 

1. Конвенція про права  дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю  ООН 20 листопада 1989 року, для України  чинна з 27 вересня 1991 року);

2. Європейська хартія  про участь молоді в житті  комун та регіонів (прийнята Конгресом  місцевих і регіональних влад Європи 14 січня 1991 року);

3. Конституція України  (прийнята Верховною Радою України  28 червня 1996 року);

4. Закон України “Про  освіту” (в редакції від 20 вересня  2003 року);

5. Закон України “Про  загальну середню освіту” (від  13 травня 1999 року);

6. Положення про середній  загальноосвітній навчальний заклад (затверджене постановою Кабінету  Міністрів України від 14 червня 2000 року №964);

7. Національна доктрина  розвитку освіти (затверджена Указом  Президента України від 17 квітня 2002 року);

8. Положення про піклувальну  раду загальноосвітнього навчального  закладу.

Така законодавча база дає можливість не тільки створити дієву систему засобів правового  регулювання державно-громадського управління закладом освіти, а й  конкретизувати, доповнити її внутрішніми документами. Такими документами в закладі освіти мають бути Статут, Положення про раду закладу освіти, піклувальну раду , батьківський комітет загальноосвітнього навчального закладу, Угода про співпрацю між педагогічною радою та радою закладу освіти, Правила внутрішкільного розпорядку та єдині вимоги до учнів в закладі освіти.

Управління загальною  середньою освітою передбачає залучення  громадськості до прийняття управлінських  рішень на різних щаблях управлінської  вертикалі. Ця вертикаль починається з Міністерства освіти і науки України і закінчується учнем навчального закладу. Способи поєднання громадського та державного управління або залучення громадськості до прийняття управлінських рішень можуть бути різними.  Г.Єльнікова визначає такі моделі державно-громадського  управління:

модель структурно-громадського супроводу, яка передбачає на кожному управлінському щаблі відповідну громадську структуру, основним завданням якої є незалежна експертиза стану справ освітньої галузі, ведення діалогу з владними структурами для збалансування інтересів громадськості та органів управління загальною середньою освітою;

модель інформаційно-громадського супроводу, яка передбачає організацію зустрічних потоків інформації. Згори до низу надходить нормативно-правова інформація, а знизу догори – претензійна, реакція виконавців громадськості на нормативно-правову та суспільно-ціннісну інформацію;

модель субординаційно-проміжного партнерства, яка передбачає запровадження на всій вертикалі динамічних субординаційних стосунків. До виконання завдань залучається громадськість і стосунки тимчасово перетворюються на партнерські [54,40].

З метою впровадження державно-громадського управління у  практику роботи навчальних закладів Київської області реалізуються всі наведені вище моделі. Наприклад, перша модель – під час створення рад школи, піклувальних рад, батьківських комітетів; третя – у створенні тимчасових груп для складання перспективного плану розвитку навчальних закладів, у підготовці до проведення загальношкільних заходів. Зміна моделей відбувається залежно від зміни мети завдань, які в даний час вирішує навчальний заклад.

"Запорукою прогресивних  змін в освіті України має  стати утвердження державно-громадської  моделі управління нею, – зазначав  Василь Кремень, – урівноваження впливу державного та громадського чинників на стан і перспективи розвитку системи освіти набуває вирішального значення" [6,21]. Упровадження в життя державно-громадської моделі управління повинно передбачати створення і забезпечення активної участі в управлінні школою таких представників:

- піклувальної ради, до  складу якої входять впливові  діячі регіону, громадського активу; вона має сприяти не лише  поліпшенню роботи закладу освіти  щодо залучення додаткових джерел  фінансування, зміцнення матеріально-технічної та науково-методичної баз, піклуватися про учасників навчально-виховного процесу, але й здійснювати громадський контроль за діяльністю всієї школи, зокрема, адміністративного апарату;

- ради школи, яка  має обиратися і діяти відповідно  до положення про раду школи, затвердженим на загальношкільній конференції всіх учасників навчально-виховного процесу;

- батьківського комітету;

- адміністрації школи; 

- педагогічної ради;

- органів учнівського  самоврядування.

Для ілюстрування системи  управління навчальним закладом наводимо витяг із Примірного статуту навчального закладу, що безпосередньо стосується досліджуваного питання:

1. Управління навчальним закладом здійснюється його засновником (власником).
2. Безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснює його директор. Директором може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як 3 роки.
3. Директор навчального закладу державної та комунальної форм власності та його заступники призначаються і звільняються з посади відповідним органом управління освітою, а приватного – власником (засновником). Призначення та звільнення заступників директора здійснюється за поданням директора з дотриманням чинного законодавства.
4. Вищим органом громадського самоврядування навчального закладу освіти є ......... колективу, (загальні збори (конференція), що скликаються не менше одного разу на рік.
5. Делегати загальних зборів (конференції) з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій:
• працівників навчального закладу — зборами трудового колективу;
• учнів навчального закладу другого-третього ступеня — класними зборами;
• батьків, представників громадськості — класними батьківськими зборами.
6. Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів. Визначається така кількість делегатів: від працівників навчального закладу ....., учнів ....., батьків і представників громадськості ......
7. Термін їх повноважень становить ...............
8. Загальні збори (конференція) правочинні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів.
9. Право скликати збори (конференцію) мають голова ради навчального закладу, учасники зборів (делегати конференції), якщо за це висловилось не менше третини їх загальної кількості, директор навчального закладу, засновник.
10. Загальні збори (конференція):
• обирають раду навчального закладу, її голову, встановлюють термін їх повноважень;
• заслуховують звіт директора і голови ради навчального закладу;
• розглядають питання навчально-виховної, методичної і фінансово-господарської діяльності навчального закладу;
• затверджують основні напрями вдосконалення навчально-виховного процесу, розглядають інші найважливіші напрями діяльності навчального закладу;
• приймають рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників.
11. У період між загальними зборами (конференцією) діє рада навчального закладу.
12. Метою діяльності ради є:
• сприяння демократизації і гуманізації навчально-виховного процесу;
• об’єднання зусиль педагогічного і учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку навчального закладу та удосконалення навчально-виховного процесу;
• формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління навчальним закладом;
• розширення колегіальних форм управління навчальним закладом;
• підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов’язаних з організацією навчально-виховного процесу.
13. Основними завданнями ради є:
• підвищення ефективності навчально-виховного процесу у взаємодії з сім’єю, громадськістю, державними та приватними інституціями;
• визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів розвитку навчального закладу та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню навчально-виховного процесу;
• формування навичок здорового способу життя;
• створення належного педагогічного клімату в навчальному закладі;
• сприяння духовному, фізичному розвитку учнів (вихованців) та набуття ними соціального досвіду;
• підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання учнів, творчих пошуків і дослідно-експериментальної роботи педагогів;
• сприяння організації дозвілля та оздоровлення учнів (вихованців);
• підтримка громадських ініціатив щодо створення належних умов і вдосконалення процесу навчання та виховання учнів;
• ініціювання дій, що сприяли б неухильному виконанню положень чинного законодавства щодо обов’язковості загальної середньої освіти;
• стимулювання морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей;
• зміцнення партнерських зв’язків між родинами учнів (вихованців) та загальноосвітнім навчальним закладом з метою забезпечення єдності навчально-виховного процесу.
14. До ради обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, учнів (вихованців) II-III ступенів навчання, батьків і громадськості. Представництво в раді й загальна її чисельність визначаються загальними зборами (конференцією) загальноосвітнього навчального закладу.
15. Рішення про дострокове припинення роботи члена ради з будь-яких причин приймається виключно загальними зборами (конференцією).
16. На чергових виборах склад ради оновлюється не менше ніж на третину.
17. Рада навчального закладу діє на засадах:
• пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;
• дотримання вимог законодавства України;
• колегіальності ухвалення рішень;
• добровільності і рівноправності членства;
• гласності.
18. Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами (конференцією).
19. Кількість засідань визначається їх доцільністю, але має бути не меншою чотирьох разів на навчальний рік.
20. Засідання ради може скликатися її головою або з ініціативи директора навчального закладу, власника (засновника), а також членами ради.
21. Рішення ради приймається простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин її членів.
22. У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради.
23. Рішення ради, що не суперечать чинному законодавству та Статуту навчального закладу, доводяться в 7-и денний термін до відома педагогічного колективу, учнів (вихованців), батьків, або осіб, які їх замінюють, та громадськості.
24. У разі незгоди адміністрації навчального закладу з рішенням ради створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає спірне питання.
25. До складу комісії входять представники органів громадського самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету навчального закладу.
26. Очолює раду навчального закладу голова, який обирається із складу ради.
27. Голова ради може бути членом педагогічної ради.
28. Головою ради не можуть бути директор та його заступники.
29. Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад комісій і зміст їх роботи визначаються радою.
30. Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності навчального закладу, пов’язаної з організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів.
31. Рада навчального закладу:
• організовує виконання рішень загальних зборів (конференції);
• вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу, профільності навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;
• спільно з адміністрацією розглядає і затверджує план роботи навчального закладу та здійснює контроль за його виконанням;
• разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням Статуту навчального закладу;
• затверджує режим роботи навчального закладу;
• сприяє формуванню мережі класів навчального закладу, обґрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;
• приймає рішення спільно з педагогічною радою про представлення до нагородження випускників навчального закладу золотою медаллю “За високі досягнення у навчанні” або срібною медаллю за “За досягнення у навчанні” та нагородження учнів похвальними листами “За високі досягнення у навчанні” та похвальними грамотами “За особливі досягнення у вивченні окремих предметів”;
• разом із педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних планів, враховуючи можливості, потреби учнів (вихованців), а також тенденції розвитку регіону, суспільства і держави;
• погоджує робочий навчальний план на кожний навчальний рік;
• заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань навчально-виховної та фінансово-господарської діяльності;
• бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій вчителям;
• виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з учнями (вихованцями);
• виступає ініціатором проведення добродійних акцій;
• вносить на розгляд педагогічної ради та відповідного органу управління освітою пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;
• ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні;
• сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють) до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з учнями (вихованцями);
• розподіляє і контролює кошти фонду загального обов’язкового навчання, приймає рішення про надання матеріальної допомоги учням (вихованцям);
• розглядає питання родинного виховання;
• бере участь за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають в несприятливих соціально-економічних умовах;
• сприяє педагогічній освіті батьків;
• сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань;
• розглядає питання здобуття обов’язкової загальної середньої освіти учнями (вихованцями);
• організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів (вихованців);
• розглядає звернення учасників навчально-виховного процесу з питань роботи навчального закладу;
• вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;
• може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи.
32. Склад комісій та зміст їх роботи визначаються радою.
33. При навчальному закладі за рішенням загальних зборів (конференції) може може створюватися і діяти піклувальна рада та .....................
34. Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання і виховання.
35. Основними завданнями піклувальної ради є:
• сприяння виконанню законодавства України щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти;
• співпраця з органами виконавчої влади, організаціями, підприємствами, установами, навчальними закладами, окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання і виховання учнів (вихованців) у навчальному закладі;
• зміцнення навчально-виробничої, наукової, матеріально-технічної, культурно-спротивної, корекційно-відновної, та лікувально-оздоровчої бази навчального закладу;
• організація змістовного дозвілля та оздоровлення учнів (вихованців), педагогічних працівників;
• вироблення рекомендацій щодо раціонального використання фонду загальнообов’язкового навчання;
• запобігання дитячій бездоглядності;
• сприяння працевлаштуванню випускників навчального закладу;
• стимулювання творчої праці педагогічних працівників та учнів (вихованців);
• всебічне зміцнення зв’язків між родинами учнів (вихованців) та навчальним закладом.
36. Піклувальна рада формується у складі ......... осіб з представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у тому числі іноземних.
37. Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах (конференції) навчального закладу шляхом голосування простою більшістю голосів.
38. Члени піклувальної ради працюють на громадських засадах.
39. Не допускається втручання членів піклувальної ради в навчально-виховний процес (відвідування уроків тощо) без згоди керівника загальноосвітнього навчального закладу.
40. У випадках, коли хтось із членів піклувальної ради вибуває, на загальних зборах (конференції) на його місце обирається інша особа.
41. Піклувальна рада діє на засадах:
• пріоритету прав людини, гармоній6ного поєднання інтересів особи, суспільства, держави;
• дотримання вимог законодавства України;
• самоврядування;
• колегіальності ухвалення рішень;
• добровільності і рівноправності членства;
• гласності.
42. Робота піклувальної ради планується довільно. Кількість засідань визначається їх доцільністю, але, як правило, не менш ніж чотири рази на рік.
43. Позачергові засідання можуть проводитись також на вимогу третини і більше її членів.
44. Засідання піклувальної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.
45. Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю голосів.
46. Піклувальна рада інформує про свою діяльність у доступній формі на зборах, у засобах масової інформації, через спеціальні стенди тощо.
47. Рішення піклувальної рада в 7-денний термін доводяться до відома колективу загальноосвітнього навчального закладу, батьків, громадськості. Їх виконання організовується членами піклувальної ради.
48. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради.
49. З числа членів піклувальної ради також обираються заступник та секретар.
50. Голова піклувальної ради:
• скликає і координує роботу піклувальної ради;
• готує і проводить засідання, затверджує рішення піклувальної ради;
• визначає функції заступника, секретаря та інших членів;
• представляє піклувальну раду в установах, підприємствах та організаціях з питань, віднесених до її повноважень.
51. Голова піклувальної ради має право делегувати свої повноваження членам піклувальної ради.
52. Піклувальна рада має право:
• вносити на розгляд органів виконавчої влади, керівника загальноосвітнього навального закладу, загальних зборів (конференції) пропозиції щодо зміцнення матеріально-технічної, навчально-виробничої, наукової, культурно – спортивної, корекційно – відновної та лікувально – оздоровчої бази навчального закладу;
• залучати додаткові джерела фінансування навчального закладу;
• вживати заходи до зміцнення матеріально-технічної і навчально-методичної бази навчального закладу;
• стимулювати творчої праці педагогічних працівників, учнів (вихованців);
• брати участь у розгляді звернень громадян з питань, що стосуються роботи навчального закладу, з метою сприяння їх вирішенню у встановленому порядку;
• створювати комісії, ініціативні групи, до складу яких входять представники громадськості, педагогічного колективу, батьки або особи, які їх замінюють, представники учнівського самоврядування.
53. Директор навчального закладу:
• здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників;
• організовує навчально-виховний процес;
• забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, рівнем досягнень учнів у навчанні;
• відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;
• створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи;
• забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно – гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки;
• підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно – експериментальної роботи педагогів;
• забезпечує права учнів (вихованців) на захист їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
• призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками;
• контролює організацію харчування і медичного обслуговування учнів;
• здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов’язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність;
• розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами;
• видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання;
• за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов’язки працівників навчального закладу;
• створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання;
• несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади тощо.
54. Обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається на підставі законодавства директором навчального закладу і затверджується відповідним органом управління освітою, у приватних навчальних закладах – засновником (власником).
55. Обсяг педагогічного навантаження може бути менше тарифної ставки (посадового окладу) лише за письмовою згодою педагогічного працівника.
56. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням законодавства про працю.
57. У навчальному закладі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган — педагогічна рада.
58. Головою педагогічної ради є директор навчального закладу.
59. Педагогічна рада розглядає питання:
• удосконалення і методичного забезпечення навчально – виховного процесу, планування та режиму роботи навчального закладу;
• переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за досягнення у навчанні;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
• морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників навчального закладу.
60. Робота педагогічної ради планується в довільній формі відповідно до потреб навчального закладу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше чотирьох разів на рік.
61. Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд актуальні питання навчально-виховного процесу.
62. У навчальному закладі можуть створюватись учнівські та вчительські громадські організації, що діють відповідно до чинного законодавства України [59].

Описана вище система роботи закладу освіти має урівноважити вплив державного та громадського факторів в управлінні, налагодити зворотний зв’язок із урахуванням думок батьків і громадськості, реально здійснювати партнерство в освіті, поєднати відповідальність за прийняття колективних рішень, демократизувати управління.

Головними принципами державно-громадської  моделі управління школою мають бути гуманізація, професіоналізм, науковість, адаптованість, цілеспрямованість, відкритість, толерантність тощо [10,174].

Прийняття управлінських  рішень має здійснюватися лише на принципах взаємної згоди між усіма ланками управління школою.

Підготовка керівників загальноосвітніх навчальних закладів до переходу на державно-громадське управління є однією з основних проблем функціонування та розвитку шкіл.

Ураховуючи важливість і необхідність переорієнтації у  сучасному освітньому просторі України, переходу від жорстокого субординаційного управління до гнучкого державно-громадського. Працівниками Київського обласного  інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів було вивчено результати функціонування експериментальних моделей і методик адаптивного управління загальною середньою освітою як одного з варіантів державно-громадського управління, піклувальних рад, освітніх рад як засобів реалізації комплексного цільового управління з елементами державно-громадського.

У новій освітній парадигмі  акцентується увага на демократизації стосунків "учитель-учень" та активному  залученню батьківської громадськості до співпраці із загальноосвітнім навчальним закладом.

Розробляючи концепцію  та статут закладу освіти, кожен  керівник школи має врахувати, що діяльність загальноосвітнього навчального закладу організовується на засадах демократизму, гуманізму, на поєднанні державного управління та громадського самоврядування, впровадження колегіального стилю управління закладом освіти. Ефективна взаємодія адміністрації школи, батьків та учнів залежить від усвідомлення, планування, координації вказаних дій  директором закладу освіти.

Основними формами співробітництва  з батьками, які впроваджуються у  практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, є батьківські збори, які проводяться, зазвичай, у діалогічній формі; засідання батьківського комітету або спільне засідання адміністрації школи та батьківського комітету; участь батьків у педагогічних, методичних та виховних заходах (написання науково-дослідницьких праць, організація екскурсій, зустрічей, випускних вечорів); проведення щорічного дня відкритих навчальних та позанавчальних занять для батьків; анкетування батьків з актуальних питань навчання та виховання.