Управління крізь призму типології управлінських задач

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми нашого дослідження визначається потребами розвитку теорії та удосконалення практики управління педагогічними системами в епоху  інформаційного суспільства і зумовлена важливими завданнями, які ставлять перед системою освіти і, зокрема загальноосвітніми навчальними закладами, Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція 12-річної загальної середньої освіти.

Основою цих  державних документів є ідея реформування освітньої системи, одним з важливіших напрямків якої є радикальна перебудова управлiння навчально-виховними закладами, органічна інтеграція науки і освіти, активне використання новiтнiх  теоретичних розробок та здобутків.

Найважливішим напрямом досліджень сучасної освіти є вивчення закономірностей, принципів і механізмів її управління.

Роботи вітчизняних і зарубіжних учених (В.І.Бондаря, Д.А.Бєлухіна, Б.М.Бім-Бада, Е.Н.Гусинського, І.Н.Гавриленко, Ю.А.Гагіна, Ю.П.Громико, В.В.Давидова, В.І.Звєрєва, Л.М. Карамушки, В.Г.Кременя, В.С.Лазарева, В.С.Ледньова, Л.І.Масленікової, В.І.Маслова, В.В.Нестерова, Н.М.Островерхової, Т.С.Паніної, О.Я.Савченко, П.І.Підкасистого, І.В.Харламова, В.Я.Шевченко, Ю.Р.Юсуфбекової та ін.), державні документи та нормативні акти про освіту підтверджують важливість теоретичної та практичної розробки проблеми управління сучасними освітніми системами різного рівня.

У наш час  в різних регіонах України йде  накопичення досвіду організації  управління закладами освіти в нових  соціально-економічних, культурних і  політичних умовах.

Низка досліджень показала, що система управління не є інваріантною - вона залежить від соціокультурних особливостей того регіону, де вона впроваджується. Отже, можна зробити висновок, що при проектуванні та моделюванні систем управління освітою необхідно враховувати соціокультурні особливості району, менталітет і моделі поведінки суб'єктів управління та підпорядкування в соціальній організації, особливості національної культури, що ми не можемо не брати до уваги в своєму теоретичному й практичному дослідженні, однак, не абсолютизуючи цього моменту й намагаючись визначити визначальні критерії оцінки навчальної діяльності.

Важливими у цьому  зв’язку є дослідження, присвячені проблемам загальної теорії управління (В. Афанасьєв, А. Блінов, Б. Гаєвський, Г. Дмитренко, В. Колпаков, М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, С. Платонов, Є. Смірнов, Г. Щокін та ін.); загальнофілософським проблемам освітньої політики (В. Андрущенко, В. Гальперіна, М. Головатий, В. Захарченко, І. Зязюн, В. Кремень, С. Ніколаєнко та ін.); психологічних аспектів управління (Л. Карамушка, В. Крижко, Р. Немов, А. Петровський, В. Семіченко та ін.); особливостей управління освітніми системами (С. Бутівщенко, М. Войтович, М. Генсон, Г. Єльнікова, Ю. Конаржевський, В. Лазарєв, В. Пікельна, М. Поташнік, Т. Шамова та ін.); принципам, методам, моделям, підходам до управління вищими навчальними закладами (В. Гуменник, М. Кондрух, Н. Конопліна, В. Маслов, А. Ніколаєв, В. Нотченко, Є. Яковлєв та ін.).

У цілому, аналіз наявних  досліджень з проблем управління освітою дозволяє зробити висновок про те, що існують чітко сформульовані концепції, теоретично обґрунтовані і апробовані алгоритми управління освітніми системами, співвіднесені з реаліями сучасної соціально-економічної ситуації в країні (П. Балашов, Є.Березняк, В. Богачов, В. Бурков, Д. Гвіншані, М. Сологубов та ін.).

Але певна стихійність  модернізації системи освіти, що спостерігається  зараз в Україні, з одного боку, стимулює пошук нових прогресивних управлінських моделей, а з іншого боку, стримує процес цілеспрямованого, методологічно обґрунтованого їх впровадження. Необхідно застосовувати системний підхід до вивчення тенденцій і суперечностей в розвитку сучасного управління.

Аналіз наукових праць  А. Блінова, Т. Вороніної, Б. Гаєвського, М. Генсона, Г. Єльнікової, В. Колпакова, В. Кондруха, М. Обозова, В. Пікельної та ін. дозволив визначити такі важливі складові поняття “управління освітою”, на які ми маємо спиратися в нашому дослідженні:

• управління – це вид соціального управління;
• управління – це цілеспрямована діяльність, яка відрізняється від інших видів діяльності з надання освітніх послуг;
• об’єктивно виділяється об’єкт і суб’єкт управління;
• управління передбачає взаємодію структур освітньої системи для досягнення її цілей, забезпечення розвитку, а отже характеризується переходом освітньої системи із одного якісного стану в інший.

Необхідність  подальшого поглиблення і сучасної розробки вищезазначеної проблематики як в теоретичному, так і в практичному  плані, та існування об'єктивної потреби  вдосконалення процесу управління освітніми системами, породжує ряд  проблем наукового й прикладного характеру, дослідження яких обумовило актуальність теми дослідження „Управлінська задача як метод управління навчальним закладом”.

Об'єкт дослідження: поняття системи управління навчальним закладом через комплекс управлінських задач.

Предмет дослідження: визначення й формулювання управлінських задач в системі управління навчальним закладом; зокрема практичне удосконалення інформаційного забезпечення процесу управління навчальним закладом як одна з основних управлінських задач.

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати систему організаційно-педагогічної діяльності навчального закладу в аспекті системи управлінських задач, що стоять перед педагогічним колективом, визначення сутності управлінської задачі  як методу управління закладом освіти; практично опрацювати проблему інформаційного забезпечення процесу управління як одну із управлінських задач.

Відповідно до предмету, мети й гіпотези дослідження сформульовано  комплекс завдань:

1. Проаналізувати стан  теоретичної розробленості проблеми управлінської задачі як методу управління навчальним закладом.

2. Вивчити та проаналізувати  стан усвідомлення необхідності  розробки комплексу управлінських  задач керівництвом загальноосвітніх  навчальних закладів.

3. Теоретично обґрунтувати  структуру і зміст управлінської системи крізь призму управлінських задач керівництва загальноосвітнього навчального закладу.

4. Розробити, теоретично  обґрунтувати та практично апробувати  модель системи організаційно-педагогічної  діяльності закладу освіти з  урахуванням найважливіших аспектів досліджуваної теоретичної проблеми.

5. Визначити й практично  перевірити важливість проблеми  інформаційного забезпечення процесу  управління навчальним закладом  як однієї з управлінських  задач.

Гіпотезами  дослідження є наступні:

1. Від правильної постановки  управлінської задачі й розробки  комплексу задач управлінської  діяльності значною мірою залежать  успіхи чи невдачі всього шкільного  колективу.

2. Управлінська діяльність  спрямована на вдосконалення  всієї системи навчання і виховання учнів, що й зумовлює специфіку формування комплексу управлінських задач.

Методологічну основу дослідження складають: філософські положення про діалектичний взаємозв'язок і взаємообумовленість явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності; системний підхід до управлінської діяльності; закономірності, принципи та функції управління соціально-педагогічними системами.

Методи дослідження: програмно-цільовий, системно-структурний, порівняльно-зіставний, з позицій яких було: проаналізовано наукову літературу та матеріали, що розміщені в мережі Інтернет, з метою з'ясування науково-практичних наробок, необхідних для успішного розв'язання обраної проблеми; розглянуто нормативні, інструктивно-методичні матеріали, визначено шляхи їх застосування при створенні алгоритмів управління підсистемами ЗНЗ; проведено аналіз документації ЗНЗ для з'ясування типових помилок, які допускаються керівниками закладів освіти. Використовувалися діагностичні методи: усні опитування (бесіда, інтерв'ю); письмові опитування (анкетування) для визначення ступеня володіння керівниками основами теорії управління ЗНЗ та вивчення сучасного стану використання в практиці управління комп'ютерних технологій та ін. Метод декомпозиції використовувався для визначення ієрархії підсистем соціально-педагогічної системи ЗНЗ. Теоретичні загальнонаукові методи: узагальнення, абстрагування, моделювання – застосовувалися при створенні теоретичної моделі системи алгоритмізованого управління ЗНЗ з використанням комп'ютерних технологій.

Методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції та метод системного аналізу використовувалися під час розробки алгоритмів управління ЗНЗ, постановки задач для створення програмного забезпечення моделі системи управління ЗНЗ з використанням комп'ютерних технологій.

Було проведено також формуючий експеримент – як комплексний багатофункціональний метод дослідження.

Теоретичну  основу дослідження складають теоретичні та нормативні положення щодо реформування системи освіти України, які містяться в державних документах; фундаментальні дослідження педагогічної та психологічної науки з проблем управління системами освіти (В.І. Бондар, Л.І. Даниленко, М.М.Дарманський, Г.А. Дмитренко, Г.В. Єльникова, Л.М. Калініна, Н.Л.Коломинський, Ю.А. Конаржевський, В.І. Маслов, Н.М. Островерхова, М.М.Поташник, П.І. Третяков та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані:

• загальнонаукові методи теоретичного рівня (системно-структурний аналіз і синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація, алгоритмізація, схематизація, моделювання), застосування яких уможливило об’єктивне вивчення порушених питань, систематизацію і узагальнення отриманих інформаційних матеріалів, обґрунтування системної цілісності та багатофункціональності сучасної управлінської діяльності;
• емпіричні методи дослідження (діагностичні – анкетування, інтерв’ю; обсерваційні – пряме та опосередковане спостереження, аналіз документів; прогностичні – метод експертних оцінок, самоаналіз), за допомогою яких було зібрано емпіричний матеріал, констатувальний та формуючий експерименти, завдяки яким була здійснена оцінка ефективності розробленої автором моделі управлінської діяльності.

Джерельну базу дослідження становлять наукові публікації (статті та монографії), матеріали преси, законодавчі та нормативні акти, навчальні посібники з питань школознавства, методичні рекомендації, матеріали конференцій, кандидатські та докторські дисертації, автореферати, в яких відображені результати досліджень українських фахівців з теорії внутрішкільного управління.

Вірогідність результатів дослідження та сформульованих висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю теоретичних положень дослідження; застосуванням комплексу методів, адекватних об`єкту, предмету, меті та завданням дослідження; коректним застосуванням методів кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають у створенні теоретично обґрунтованої системи цільового комплексу управлінських задач та в розробці цілісного теоретичного дослідження специфіки управлінської задачі як методу; одержали подальший розвиток сучасні концептуальні підходи до модернізації організаційної структури та змісту управлінської діяльності закладу освіти на основі сучасних принципів управління; визначений та науково обґрунтований зміст управлінських функцій закладу освіти (традиційних з оновленим змістом і модернізованих), реалізація яких забезпечує функціонування і розвиток усієї системи освіти в контексті системно-функціонального та ціннісно-культурологічного підходів; розроблена система критеріїв і показників оцінки ефективності управлінської діяльності закладу освіти.

Практичне значення  одержаних результатів визначається розробкою технології побудови системи управлінських задач, виокресленням засобів оптимізації управління за рахунок створення системи управлінських задач, що можуть бути використані в практичній діяльності керівників шкіл, у самоосвітній роботі педагогів.

Експериментальна  база дослідження. Науково-дослідна робота здійснювалося на базі багатопрофілоного ліцею № 125 м. Донецька. Для порівняльного аналізу стану інформаційного забезпечення управлінської діяльності в закладах освіти залучалися дані 5 навчальних закладів м. Донецька.

Організація дослідження. Педагогічний експеримент організовано у п‘ять етапів: підготовчий, констатуючий, формуючий, порівняльний, узагальнюючий.

На підготовчому етапі  обґрунтовується мета та завдання дослідження, складається план експериментальної  роботи, розроблюється система диференціації потоків інформації, створюється модель цільового інформаційного забезпечення, визначаються об‘єкти дослідження та критерії оцінки їх діяльності.

На етапі констатуючого  експерименту вивчається якісний стан інформаційного забезпечення в процесі практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, проводиться діагностика рівня інформаційної культури керівників та його впливу на рівень інформаційної забезпеченості управлінської діяльності. На основі отриманих даних визначається реальний стан означеної проблеми.

На етапі формуючого експерименту здійснюється впровадження моделі цільового інформаційного забезпечення в управлінську діяльність керівників загальноосвітніх закладів та відстежується  ефективність її використання.

На порівняльному етапі  здійснюється співвіднесення стану  інформаційного забезпечення на "вході" та  на "виході" впровадження моделі. Оскільки класичний експеримент  будується на порівнянні експериментальної  та контрольної груп, то у  нашому випадку школи, в яких ведеться експериментальна робота, виступають як контрольні (за параметрами, врахованими на "вході", тобто перед початком роботи) і як експериментальні (за параметрами, врахованими на "виході", тобто в кінці експерименту). Це даватиме можливість підвести підсумки, опираючись на порівняння двох станів в різні періоди діяльності шляхом моніторингу діяльності.

На узагальнюючому етапі підводяться підсумки експерименту, які мають підтвердити попередні висновки про ефективність застосування моделі, розроблюються методичні рекомендації щодо технології її використання, визначаються основні засоби оптимізації інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.