Управління крізь призму типології управлінських задач

–        визначити пріоритетні компоненти якості освіти в навчальному закладі;

–        розробити критерії і показники якості освіти на рівні навчального закладу;

–        розробити (адаптувати) модель діяльності керівника й педагогічного колективу;

–        провести експертне оцінювання змісту освіти: виділити позитивні та негативні моменти;

–        провести експертне оцінювання результативності навчально-виховного процесу.

Для проведення експерименту ми обрали одну із актуальних задач  управління – інформаційне забезпечення процесу управління, щоб проілюструвати, наскільки правильна постановка управлінської задачі сприяє розв’язанню інших важливих задач і функцій управління.

Інформаційне  забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом розуміється нами як спеціально організована система збору, обробки, збереження та наступного використання чітко визначеного комплексу  інформації, яка відображає і забезпечує реалізацію цілей та завдань управління.

Вивчення та узагальнення теоретичних засад  інформаційного забезпечення управління педагогічними системами дозволяє стверджувати, що, незважаючи на небагаточисельність досліджень цієї проблеми, основні аспекти її розкриті досить ґрунтовно і широко. Виявлено особливості і роль інформації в управлінні педагогічними системами, визначено та конкретизовано інформаційні джерела, обгрунтовано значення та забезпечення зворотного зв‘язку в інформаційній діяльності суб‘єктів управління, розкрито шляхи надходження інформації до керівників педагогічних систем, всебічно розроблено класифікацію інформації,  виокреслено та охарактеризовано методи і засоби збору, обробки, збереження даних, обгрунтовано основні теоретичні засади систематизації управлінської інформації.

Відомі підходи до створення  системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами ґрунтуються на принципі класифікації інформації за різними підставами, зокрема: періодичність надходження інформації (В.С.Татьянченко), основні напрямки діяльності керівника школи (В.І.Маслов, Г.В.Єльникова, Т.І.Шамова, Т.К.Чемкарьова), функції управління, структура управлінської системи, джерела надходження інформації (А.Є.Капто), дані про стан функціонування основних підсистем загальноосвітнього закладу (Л.І.Даниленко, Ю.А.Конаржевський, А.О.Орлов, Н.М.Островерхова), задачі навчально-виховного процесу (Ю.В.Чернов), критерії оцінки діяльності загальноосвітньої школи (А.Г.Рудзіте).

Учені та практики зазначають, що розробка теоретичних засад діяльності керівника  щодо організації дієвої наукової системи інформаційного забезпечення тільки починається. Потребують чіткого  визначення та обґрунтування структурні компоненти, принципи та критерії ефективності інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Важливою та малодослідженою залишається проблема розкриття значення, ролі, механізму формування, типізації інформаційних потоків в організації інформаційного забезпечення, які в управлінні педагогічними системами є джерелом фактичних даних для побудови системи інформаційного забезпечення, для вивчення взаємодії та взаємозв‘язків між суб‘єктами управління.

Вимагає оновлення змістовий  аспект інформаційної бази даних  керівників шкіл,  приведення її у  відповідність з сучасними вимогами, які стоять перед освітніми установами, щоб вони стали не формальним набором інформації, а дієвим інструментом удосконалення всього процесу управління.

Спостерігається недостатність  науково-педагогічної та методичної літератури з питань формування і підвищення інформаційної культури керівників освітніх установ, яка в епоху переходу людства до інформаційного суспільства є необхідною для становлення їх професійної культури [21,20].

У вітчизняній науці поки що немає жодної монографії з досліджуваної нами проблеми, а з наукових доробок радянського періоду можна назвати лише монографію В.В.Васильєва. Це пояснюється, вірогідно, тим, що педагогічно-управлінська інформація порівняно новий вид науково-практичної діяльності в галузі освіти.

Відстеження стану інформаційного забезпечення в процесі практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів здійснювалось у відповідності з такими показниками: наявність систематизованого змісту інформації, її  типізація; відповідність змісту інформації цілям,  завданням, вимогам  до якості управління (питома семантична ємкість інформації); наявність чітко визначеного комплексу об‘єктів зворотного зв‘язку та своєчасне надходження зворотної інформації; цілеспрямоване формування інформаційних потоків; комплексність використання методів збору інформації; раціональні витрати бюджету робочого часу суб‘єктами управління  при досягненні максимально можливих для конкретних умов результатів.

Аналіз теоретичних  джерел і отриманих даних дозволив якісний стан інформаційного забезпечення практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів умовно поділити на три рівні: 1 – емпіричний, коли робота з інформацією грунтується на основі досвіду та інтуїції без опори на чіткі положення науки;  2 – науковий, коли вона здійснюється у відповідності з обґрунтованими теоретичними засадами; 3 – оптимальний, коли науковий підхід до побудови системи інформаційного забезпечення поєднується  з використанням комп¢ютерних технологій в управлінській діяльності (рис.4):

 

 

 

 

Рис.4. Гістограма якісного стану інформаційного забезпечення                                 практичної управлінської діяльності керівників шкіл

 

Наявні емпіричні моделі інформаційного забезпечення не  повною мірою відповідають завданням озброєння керівників шкіл стратегічною інформацією, не завжди розкривають механізм отримання тактичної та оперативної зворотної інформації, що стверджує необхідність пошуку єдиної теоретичної основи,  загальних методичних  підходів  для побудови системи інформування, яка вдовольняла б потреби керівників як в тактичній, так і в стратегічній інформації на основі якісної організації зворотних зв'язків.

Результати вивчення стану інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними  закладами вказують на необхідність його подальшого удосконалення  (табл. 1).             Таблиця 1 [34]

Зведені дані результатів  анкетування керівників загальноосвітніх закладів

щодо стану інформаційного забезпечення управління школою (фрагмент)

Категорія керівників та  їх  кількість	Питання,  що  стосуються стану      інформаційного забезпечення	% керівників, які відповіли на питання
Керівники сільських шкіл  – 421 Керівники  міських  шкіл – 119	Наявність у школі  дієвої системи  інформаційного забезпечення - так  - ні  - ведеться робота щодо  створення	2,9    8,7   88,4
	Наявність чітко визначеного  змісту управлінської інформації - так - частково - не визначились з  відповіддю	44    52     4
	Наявність чітко виокреслених об¢єктів зворотного зв¢язку - так - частково - ні - не визначились з  відповіддю	31    61     3     5
	Надходження інформації щодо реалізації цілей управління - регулярно - епізодично - не аналізував	47   39   14
	Облік нереалізованих управлінських  рішень - обліковував - ні - не відповіли	62,2   27,9    9,9
	Використання комп¢ютера в управлінській діяльності - так - частково - ні	4   22   74
Всього:  540	Самооцінка рівня забезпеченості інформацією управлінської діяльності - високий - вище середнього - середній - низький - утрудняються відповісти	0,7   12,3   37   36   14

 

Типовими недоліками в організації інформаційного забезпечення визначено:                       

1) неусвідомленість, невизначеність  задач управління;

2) недостатня розробка  змісту управлінської інформації;

3) незнання, неврахування, інколи свідоме ігнорування фундаментальних принципів побудови та функціонування системи інформаційного забезпечення;

4) невпорядковане функціонування  інформаційних потоків; 

5) відсутність горизонтальної  та вертикальної обробки інформації  з різним ступенем узагальнення даних;

6) нерозробленість структурних – вертикальних та горизонтальних – зв¢язків в організації інформаційного забезпечення.

Відтак необхідність пошуку нових наукових способів ведення  інформаційної діяльності визначається такими причинами:

1) загальною тенденцією невпинного зростання інформації та удосконалення діяльності керівників;

2) необхідністю подолання  стихійності та недоліків в  організації інформаційного забезпечення;

3) потребою модернізації  змісту управлінської інформації;

4) пошуком ефективних засобів оптимізації інформаційної діяльності керівників освітніх установ.

Таким чином, ми визначаємо, основні задачі свого експерименту, встановлюючи, що, по-перше, інформація, передана по комунікаційних каналах, повинна  бути достовірною. Чим менше перекручування інформації, тим більше шансів, що структурні підрозділи успішно справляться з поставленими перед ними задачами.

По-друге, інформація має  бути цілеспрямованою, для того, щоб  керівники одержували не всю наявну інформацію, а тільки ту її частину, що необхідна їм для оцінки ситуації і підготовки варіантів управлінських рішень.

По-третє, інформація має  бути повною і своєчасною. Керівникам і фахівцям не обов'язково знати  усе про події, що відбуваються, тому що тоді вони потонуть у дрібницях.

Інформація має бути обов'язково агрегована з урахуванням  її споживача. Чим вище рівень ієрархії управління, на якому знаходяться  керівники, тим більше має бути ступінь  агрегування інформації, що надходить  до них. Одною з найважливіших  вимог, пропонованих до інформації, – своєчасність її представлення. Інформація швидко старіє, утрачає свою цінність у міру несвоєчасного представлення, приводячи до марної витрати часу, сил і засобів на її передачу і переробку.

Складність  інформаційної ситуації в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами полягає в тому, що на даному етапі її розвитку накопичено величезний масив інформації, причому, інформація багатоманітна, різного ступеню репрезентативності, з нерівноцінною аргументацією і значною надлишковістю.

Потоки інформації частіше функціонують стихійно, ніж організовано під впливом керівників чи працівників інформаційних служб. При цьому відсутнє єдине теоретичне підґрунтя та уніфікована технологія структуризації інформаційних потоків та елементів процесу управління, що породжує наукові і практичні проблеми, знижує ефективність керівництва навчальними закладами.

Отже, в основу нашого дослідження покладено припущення про те, що розробка теоретично обґрунтованої диференціації та систематизації інформаційних потоків, які функціонують в педагогічних системах, дасть змогу визначити і конкретизувати структуру та зміст  інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, що, в свою чергу, дозволить розробити модель цільового інформування як оптимальний варіант класифікованої інформації, яка є умовою підвищення  ефективності наукового управління загальноосвітніми навчальними закладами, що і є нашою основною управлінською задачею.

Для цього нам  слід:

– проаналізувати якість інформаційного забезпечення практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів України.

– розробити та науково обґрунтувати систему диференціації інформаційних потоків і на цій основі визначити структуру та конкретизувати  зміст моделі цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами. 

– провести експериментальну апробацію моделі цільового інформаційного забезпечення в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами.

– розробити методичні рекомендації щодо використання моделі цільового інформаційного забезпечення.

Головним інструментом у побудові системи цільового інформаційного забезпечення розглядається  цілеспрямоване формування інформаційних потоків, які є основним видом системоутворюючих зв‘язків процесу управління і дозволяють побачити специфіку закономірностей управлінської діяльності як інформаційної системи.

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Опис управлінсько-педагогічного  експерименту

У процесі експерименту нами обґрунтовано значення та роль інформаційних потоків в педагогічній системі, виділено основні їх властивості, розроблено систему диференціації  потоків інформації в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом, їх типізацію та показники ефективного використання такої системи в організації інформаційного забезпечення управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Основними компонентами розробленої системи диференціації  інформаційних потоків є задачі управління (управління навчально-виховним процесом, педагогічне керівництво  вихованням громадян України, адміністративно-управлінська діяльність, керівництво професійно-творчим розвитком учителів, господарсько-фінансова сфера), які визначають зміст необхідної прямої і зворотної інформації, та суб^¢єкти управління (керівники, педагоги, учні),  які є основними джерелами та користувачами внутрішньошкільної інформації.