Управління крізь призму типології управлінських задач

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 20:12, магистерская работа

Краткое описание

Основою цих державних документів є ідея реформування освітньої системи, одним з важливіших напрямків якої є радикальна перебудова управлiння навчально-виховними закладами, органічна інтеграція науки і освіти, активне використання новiтнiх теоретичних розробок та здобутків.
Найважливішим напрямом досліджень сучасної освіти є вивчення закономірностей, принципів і механізмів її управління.

Оглавление

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ТИПОЛОГІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ЗАДАЧ 11
1.1. Поняття «управління» як соціального феномена та основні управлінські задачі 11
1.1.1. Організаційна структура управління 11
1.1.2 Основні методи управлінської діяльності 37
1.1.3. Головні задачі управління 39
1.2. Модернізація управління в сучасних умовах розвитку освіти й зумовлені цим нові управлінські задачі 41
1.4. Типи навчальних закладів та особливості управління ними 49
1.5. Структури керівництва школою й специфіка управлінських задач кожної структури 59
1.6. Задачі управління загальноосвітнім навчальним закладом з використанням комп'ютерних технологій 67
1.7. Теоретичне обґрунтування системи цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом 73
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І 78
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЗАДАЧІ ЯК МЕТОДУ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ 83
2.1. Мета і завдання експерименту 83
2.2. Опис управлінсько-педагогічного експерименту 95
2.3. Результати експерименту 98
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ 122
ВИСНОВКИ 124
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 131

Файлы: 1 файл

Магистерская педагогика.doc

— 878.00 Кб (Скачать)

У процесі дослідження  виявлено, що якісне інформаційне забезпечення управління загальною середньою  освітою вимагає відмови від  традиційних схем управлінської діяльності – жорсткого, формального, адміністративного, бюрократичного управління, що ґрунтується лише на командній інформації, та переходу на гнучке управління, за якого учасники освітніх дій набувають статусу суб’єкта управлінської діяльності. Саме тоді управління набуває характеру не традиційної вертикалі з вектором потоку командної інформації згори донизу, а управління з інформаційним вектором знизу: від учня та його батьків, учителя, керівника школи до обласного управління освіти і науки. Більше того, в основу управлінської діяльності має бути закладена теза про необхідність переходу в управлінських діях до педагогіки особистісних стосунків, коли керівники намагаються побачити в кожному з учасників освітнього процесу регіону людину, яка потребує до себе поваги, коли вона не примушується, а заохочується до самостійності й творчості. Це означає дотримання керівниками регіональної освіти на всіх її рівнях положень людиноцентризму та концепції адаптивного управління, що забезпечує гнучкість і адресність впливу та відповідає сучасній парадигмі освіти.

Поняття інформаційного забезпечення управління загальною середньою  освітою регіону розглядається  як сукупність організаційно-технічних  дій, що забезпечує необхідну управлінську інформацію для прийняття адекватного управлінського рішення.

Дослідження фактичного аналізу стану  інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою  переконує в необхідності принципового підходу до інформаційного забезпечення реального управління загальною середньою освітою в регіоні, поєднання традиційних методів із використанням нестандартного інструментарію аналізу, в якому немає суб’єктивності його традиційних методів.

Упровадження нових  освітніх технологій, поява якісно нових загальноосвітніх навчальних закладів, що змінюють основи організації навчально-освітньої діяльності, залучення комп’ютерних освітніх програм та інше вимагає підтримки в заданому режимі процесів, які потребують управління, цілеспрямованого регулювання і забезпечення їх оптимального протікання. Прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень неможливе без достатньої інформаційної підтримки, що об’єктивно відображає реальний стан об’єкта управління та навколишнього його оточення.

Результати дослідження  показують, що збільшення об’єму зовнішньої і внутрішньої управлінської інформації та ресурсних витрат для її формування й обробки потребує засвоєння методів сучасного педагогічного менеджменту й системного синтезу впровадження інновацій у сфері управлінської діяльності. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених інформаційному забезпеченню як ключовому компоненту прийняття оптимальних управлінських рішень, фактично залишається відкритою проблема інформаційної бази управління загальною середньою освітою в регіоні. Науковий аналіз відповідних літературних джерел та практики управління загальноосвітніми закладами показує, що в механізмі управління загальною середньою освітою існує ряд протиріч, детермінованих причинами як соціально-економічного, так і організаційно-педагогічного характеру. За результатами аналізу виявлено, що в сучасній практиці чітко простежується орієнтація на керівництво діяльністю вчителя, тоді як учень і керівник школи залишаються фактично поза зоною такого впливу; комплекс даних на регіональному рівні не відображає всього розмаїття якісних характеристик виконавців, спрямованості на професійну діяльність; максимум управлінського впливу відходить на підтримку режиму функціонування, а не розвитку школи. Одним із ефективних шляхів усунення згаданих протиріч є приведення системи управління і, зокрема, її інформаційного забезпечення, до сучасних вимог. Наявність якісної інформації створює необхідні передумови для поступового подолання суто авторитарного і переходу до демократичного стилю управління, дає можливість поступово пристосовуватись до нових умов, вводити сучасні технології розв’язання управлінських проблем, відкриває можливості до вияву ініціативи і самодіяльності керівників та виконавців на всіх рівнях управління ЗСО.

Сучасне управління загальною  середньою освітою в регіоні найбільш відповідає адаптивному управлінню, яке передбачає варіативне злиття функцій управління та самоуправління, коли взаємопогоджуються задачі особистості та організації, коли кооперативно взаємодіють керівник та виконавець для досягнення вищого рівня спільності. Особливостями такого управління є: наскрізна узгодженість дій по всій вертикалі від школи до обласного управління освіти; поєднання зусиль управлінців і виконавців у процесі створення режимів власної діяльності; наявність ефективного освітнього моніторингу як механізму управління; активізація природних процесів саморозвитку і самоорганізації в установлених межах узгоджених вимог самої людини, суспільства, держави та реальних обставин.

Інформаційне забезпечення управління загальною середньою освітою розглядається як цілісна сукупність організаційно-технічних дій щодо забезпечення зустрічно-циклічного руху управлінської інформації, яка відображає нормативні вимоги, стан регіонального освітнього процесу по всій його вертикалі управління і сутність соціального замовлення суспільства, з наступним діалогічним узгодженням цієї інформації й поточним коригуванням діяльності об’єктів. Інформаційне забезпечення управління з методологічної точки зору є базовим фактором управління загальною середньою освітою в регіоні, наявність якого визначає об’єктивне відображення стану і результатів управлінської діяльності по всій його регіональній вертикалі.

Обґрунтована у ході дослідження інфраструктура інформаційної  системи являє собою складне  утворення, яке функціонує за умови реалізації принципів: науковості, ієрархічності, інтегративності, диференційованого підходу до роботи з управлінською інформацією. Побудова системи інформаційної бази вимагає свого розгляду з позицій системно-комплексного підходу, аналізу структури, внутрішньої логіки розвитку і рушійних сил, що не тільки забезпечує ефективну реалізацію стратегії узгодження управлінських дій, досягнення ефекту синергізму, застосування рольових інформаційних позицій керівників по всій його вертикалі, але й визначає концептуальну основу науково-організованого інформаційного забезпечення в умовах адаптивного управління загальною середньою освітою. Розроблена система передбачає:

  • трирівневий характер формування інформації та передачу-обробку даних, що відображають діяльність основних фігур освітнього процесу (учень – учитель – керівник школи), спрямовану на особистісний розвиток, і є основою для вироблення якісних рішень на кожному з концентрів адаптації управлінської вертикалі;
  • систему підтримки прийняття управлінських рішень на рівні керівників вищої та середньої ланки, що охоплює весь діапазон аналітико-моніторингових, консультаційно-освітніх, організаційно-адаптивних та адаптивно-управлінських операцій;
  • узагальнення інформації про існуючий стан та тенденції розвитку ЗСО по всій вертикалі управління.

Ефективність упровадження функціонування системи інформаційного забезпечення безпосередньо залежить від сукупності науково-організаційних умов. Установлено, що умовно їх можна розподілити на три групи: основні регіональні умови, додаткові регіональні умови, часткові локалізовані умови.

Унаслідок проведення теоретичного аналізу проблеми, що досліджується, вивчення практики управління загальною  середньою освітою та врахування результатів констатуючого експерименту визначено механізми оцінки ефективності інформаційної системи, що відбиває якісні й кількісні характеристики сукупності прояву показників по кожному з окреслених критеріїв.

Для збору та накопичення  даних спостереження були використані  базові кваліметричні моделі діяльності, що застосовуються в освітньому моніторингу адаптивного управління. Результати впровадження інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою підтвердили позитивну динаміку кількісних і якісних показників розвитку загальної середньої освіти. Так, рівні загальноосвітньої підготовки випускників, стан соціальної адаптації учнів та ступінь впливу школи на їх позитивний розвиток зросли більш ніж удвічі, а рівень управлінської культури керівників, що включає інформаційну культуру, – на 26 %. Зведені дані експериментальних об’єктів щодо рівня їх діяльності майже втричі перевищують аналогічні дані контрольних груп. Одержані результати підтвердили вірність висунутої в дисертації гіпотези.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми.  Подальше забезпечення високої результативності діяльності школи здійснюватиметься шляхом більш раціональної організації навчально-виховного процесу, роботи з педагогічними колективами та координації виховних зусиль школи, сім’ї й інших соціальних інститутів на основі повноцінної інформаційної бази, що відповідає сучасній освітній парадигмі.

Унаслідок проведеного  аналізу теорії і практики управління ЗНЗ та критеріїв оцінювання його ефективності доведено важливість розробки комплексних підходів до управління ЗНЗ з використанням комп'ютерних технологій і доцільність підготовки керівників до конструювання власних систем управління на зазначеній основі.

Узагальнення результатів  теоретичної та дослідно-експериментальної роботи дає підстави для таких висновків:

1. Перехід освіти в Україні на новий якісний етап стимулював наукові пошуки щодо створення систем управління, адекватних сучасним потребам суспільства. Виходячи з синергетичної парадигми, системного і ситуаційного підходів можна говорити про необхідність розробки адаптивних систем управління.

2.  Вивчення діяльності ЗНЗ показало, що сьогодні недооцінюється необхідність технологізації процесів управління з використанням інформаційно-комп'ютерних технологій. В умовах зростання ролі цих технологій їх застосування в сучасній практиці управління загальноосвітніми навчальними закладами є одиничним і не носить комплексного характеру. Недостатньо висвітленим є вплив використання ресурсів та можливостей мережі Інтернет на ефективність управління ЗНЗ.

3.  Процеси удосконалення системи управління загальноосвітнім навчальним закладом відстають від перетворень у навчально-виховному процесі і потребують прискорення, оновлення, а також розробки відповідних критеріїв їх оцінювання. Створення і використання алгоритмів управління підсистемами ЗНЗ є одним із напрямків вирішення цієї проблеми.

4.  Надані за результатами дослідження науково-методичні рекомендації можуть бути використані для підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Ажажа Марина Андріївна. Державне регулювання інвестицій в людський капітал як фактор інтелектуального розвитку суспільства: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України. Харківський регіональний ін-т держ. управління. — Х., 2008. — 19 с.
  2. Андрейчук Станіслав Казимирович. Державне управління реформуванням вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Львівський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. — Л., 2007. — 19 с.
  3. Баженова Л. Самовдосконалення вчителя (особистісно зорієнтований тренінг) // Психолог. — 2002. — № 4.
  4. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання — нова освітня філософія // Педагогіка толерантності. — 2001. — № 5.
  5. Битинас В.П. Многомерный анализ в педагогике и педагогической психологии. – Вильнюс, 1971. – 347 с.
  6. Білий Л. Г. Соціально-педагогічні засади управлінської діяльності у вищому навчальному закладі недержавної форми власності: Навчально-методичний посібник. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. – 100 с.
  7. Білий Л. Г. Особливості педагогічного менеджменту в управлінні професійним вищим навчальним закладом // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи: Зб. наук. пр.: Випуск 2. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – С. 15–23.
  8. Білий Л. Г. Особливості постнекласичної освіти // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ‘2004”. Том 29. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 19–20.
  9. Білий Л. Г. Педагогічні аспекти застосування соціальних моделей управління вищим приватним навчальним закладом // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. – Серія: Педагогіка. – 2006. – № 4. – С. 8–13.
  10. Білий Л. Г. Методика перевірки ефективності управління вищим навчальним закладом (на прикладі Хмельницького інституту МАУП) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2006. – № 6. – С. 172–179.
  11. Білий Л. Г. Модель системи управління вищим навчальним закладом недержавної форми власності // Зб. наук. пр. – № 36. – Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2005. – С. 70–74.
  12. Білий Л. Г. Особливості управління вищим професійним навчальним закладом у сучасних умовах (теоретико-методологічні засади) // Зб. наук. пр. – № 33. – Частина ІІ. – Хмельницький: Вид. Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2005. – С. 8–10.
  13. Білий Л. Г. Педагогічний менеджмент в освіті // Дидактика професійної школи: Зб. наук. пр.: Вип. 4 / Ред. кол.: С.У. Гончаренка, В.О. Радкевич та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2006. – С. 188–191.
  14. Білий Л. Г. Формування організаційної структури управління розвитком недержавного вищого навчального закладу // Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (12 травня 2006 року). – Хмельницький: Вид. Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. – С. 80–81.
  15. Бондаревская Е.В.  Воспитание как возрождение гражданина, человека, культуры и нравственности. (Основные положения концепции воспитания в меняющихся социальных условиях). – Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. Гос. пед. ун-та, 1995. – 32 с.
  16. Бочкарёв В.И. Государственно-общественное управление образованием: каким ему быть? // Педагогика. – 2001. – №2.
  17. Браверман Э.М., Мучник М.Б. Структурные методы обработки эмпирических данных. М., 1983. – 464 с.
  18. Вдовиченко Р.П. Активізація діяльності органів учнівського самоврядування на рівні міста // Право на гідне життя: кращі практики місцевого самоврядування. –Київ, 2004. -№3 –С.23-26.
  19. Вдовиченко Р.П. Деякі аспекти діяльності міського управління освіти з підвищення професійної компетентності керівників шкіл // Нова педагогічна думка. –Рівне. – Тематичний спецвипуск. -2002. -№3-4. -С.101-108.
  20. Вдовиченко Р.П. Діяльність міського управління освіти з підвищення професійної компетентності керівників шкіл // Освіта і управління.  –2003. –Т.6. -№1. –С.33-40.
  21. Вдовиченко Р.П. Інформатизація управлінської діяльності  // Кращі практики соціальної політики органів місцевого самоврядування в Україні: Посібник. –К.: 2003. – С.20-21.
  22. Вдовиченко Р.П. Методичні рекомендації “До методичної скарбниці заступника директора”. – Вип. 1. –Миколаїв: Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради. – 2003. – 24 с.
  23. Вдовиченко Р.П. Методичні рекомендації “Педагогічні розсипи”. –Миколаїв: Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради. -2000. – 83с.
  24. Вдовиченко Р.П. Освіта Миколаєва 2003. Керівнику навчального закладу. – Миколаїв: Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради. – 2003. – 41с.
  25. Вдовиченко Р.П. Педагогічний аналіз в управлінні розвитком школи: Зб. ст. до Всеукраїнської науково-практичної конференції “Освітні технології у школі та вузі”. –14-16 квітня, 1999 р. –Миколаїв. –С.89-92
  26. Вдовиченко Р.П. Функціонально-посадові вимоги до професійної управлінської діяльності керівника школи // Рідна школа. -2005. –С.16-21.
  27. Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М. Комп’ютерна підтримка діяльності установ і закладів як стратегія управління //Педагогічні науки: Зб. наук. пр. -Випуск ХХХVІІ. –Херсон, 2004. –С.19-25.
  28. Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М. Проблеми профільного навчання у старшій школі на регіональному рівні // Освіта і управління.  –2004. –Т.7. -№2. –С.71-77.
  29. Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М., Дорошенко Ю.О. Реалії і перспективи профільного навчання у старшій школі м. Миколаєва // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. -Спецвипуск. –2004. -№16. –С.80-90.
  30. Вдовиченко Р.П., Керівнику школи: Зб. наук.-практ. матеріалів. –Миколаїв: Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради. -2000. – 39с.
  31. Виноградова Н. Ф. Как реализовать личностно ориентированное образование в начальной школе? // Начальная школа. — 2001. — № 9.
  32. Гуменюк В.В.  Інформаційні аспекти педагогічного керівництва вихованням школярів      // Рідна школа.-2000.- № 4 – С.34-36.
  33. Гуменюк В.В. Информационные потоки и информационное взаимодействие в педагогических системах. //В.С.Сапрыкин. Организационно-педагогические основы еффективности управления функционированием школы. Методические рекомендации /По материалам международной конференции/. – Симферополь, 2000. – С. 40-43.
  34. Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення  процесу управління школою //Директор школи.- 2001. – .№4. – С.6.
  35. Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення управління навчально-виховним процесом: Науково-методичний посібник. – Хмельницький: ОІУВ, 1997.- 79 с.
  36. Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення управління освітнім закладом   //Рідна школа. – 2000. – № 2. – С. 29-31.
  37. Гуменюк В.В. Інформація – основа управління. // Майбуття.- 1999.- № 13-14.- С. 1.  
  38. Гуменюк В.В. Оптимізація інформаційного забезпечення процесу управління школою // Освітня система сільського регіону: проблеми та перспективи розвитку. Збірник наукових праць. – К., 2000. – С. 72 –75.
  39. Гуменюк В.В. Організація інформаційної системи управління навчально-виховним процесом // Освіта і управління.- 1999. – Том 3. -№2. – С. 48-56.
  40. Гуменюк В.В. Робота керівника з інформацією: від стихійності до системи  //Сільська школа: проблеми, пошуки, перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 10-13 травня 2000. – Черкаси: ОІПОПП, 2000. – С. 76-78.
  41. Гуменюк В.В. Система целевого информирования – необходимое условие эффективного управления общеобразовательной школой // В.С.Сапрыкин. Создание, планирование, организация программно-целевой деятельности педагогического коллектива. Метод. рекомендации.- Симферополь, 1998. – С. 59 – 61.
  42. Гусєв В. Спроба демократичного управління школою // Директор школи. — 2001. — № 1.
  43. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994.- С.31.
  44. Дзвінчук Д.І. Державне управління освітою в Україні: тенденції і законодавство: Навч. посіб.– К.: Нічлава, 2003.– 240 с.
  45. Димитрієв А.С. Дослідження проблеми внутрішкільного управління українськими науковцями у 50-х – першій половині 90-х років ХХ століття // Наука і сучасність. Зб. наук. праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – К.: “Логос”, 2000. Вип. 1. Ч.1. – С.26-34.
  46. Димитрієв А.С. Загальна характеристика розвитку теорії внутрішкільного управління в Україні у 90-ті роки ХХ століття // Наука і сучасність: Зб. наук. статей Націон. пед. універ. імені М.П. Драгоманова. – К.: Логос, 2003. – Вип. ХLI. – С.96-102.
  47. Димитрієв А.С. Основні положення розвитку теорії внутрішкільного управління в Україні у другій половині ХХ століття // Наукові записки: Зб. наук. статей Націон. пед. універ. імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2003. – Вип. LIV (54). – С.42-48.
  48. Димитрієв А.С. Планування навчально-виховної роботи школи в контексті розвитку теорії внутрішкільного управління в Україні у другій половині 60-х років ХХ століття // Соціалізація особистості: Зб. наук. праць. Том ХХІ. – К.: Логос, 2003. – С.184-193.
  49. Димитрієв А.С. Планування роботи школи на навчальний рік як один з основних шляхів удосконалення внутрішкільного управління // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: Матеріали Міжнар. наук.-пр. конф. 11-13 листопада 2003 р., м. Луганськ. – Частина 3. – Луганськ: Альма-матер, 2003. – С.22-25.
  50. Димитрієв А.С. Проблема теорії внутрішкільного управління в працях А.С. Макаренка та В.О. Сухомлинського // Соціалізація особистості: Зб. наук. праць. – К.: “Логос”, 2000. Вип. 2. – С.221-226.
  51. Димитрієв А.С. Розвиток теорії внутрішкільного управління в Україні у 50-ті роки ХХ століття // Наукові записки: Зб. наук. статей Націон. пед. універ. імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2003. – Вип. LI (51). – С.64-70.
  52. Димитрієв А.С. Розвиток теорії внутрішкільного управління в Україні у 60-ті роки ХХ ст. //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. Вип. 10. – К.:НПУ, 2003. – С.99-105.
  53. Димитрієв А.С. Система керівництва педагогічним колективом як невід’ємна складова внутрішкільного управління // Освіта Донбасу. – 2003. – № 5-6 (100-101). – С.126-132.
  54. Єльнікова Г. Теоретичні підходи до моделювання державно-громадського управління // Директор школи. – 2003. – №40-41.
  55. Єрмола А.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. – Харків: Гімназія, 1999. – 127 с.
  56. Жерносєк І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: Навчально-методичний посібник. – К: ІЗМН, 1998. – 160 с.
  57. Закон України “Про загальну середню освіту”. – 1999.
  58. Закон України “Про освіту”. – 2003.
  59. Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти: Офіц.вид. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – С.288-289.
  60. Калашнікова Світлана Андріївна. Управління державним сектором вищої освіти США: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.05 / Українська академія держ. управління при Президентові України. — К., 1999. — 19 с.
  61. Калініна Л. Професіограма українського директора школи // Директор школи. – 2001. – №3. – С. 13-15.
  62. Коробко Лідія Іванівна. Державне регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні: автореф. дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / Класичний приватний ун-т. — Запоріжжя, 2008. — 20с.
  63. Котова Ольга Геральдівна. Розвиток системи підготовки і атестації наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні (1992- 1998 рр.): Дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.05 / АПН України; Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти. — К., 2000. — 195 л.
  64. Кремень В. Державно-громадська модель управління освітніми змінами // Директор школи. – 2001. – №4.
  65. Кушнір В. Рівні управління педагогічним процесом // Рідна школа. — 2001. — № 11.
  66. Лозвін В. «Ситуація успіху» як мета управління // Директор школи. — 2002. — № 43.
  67. Лукіна Тетяна Олександрівна. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні: Автореф. дис... д-ра наук з держ. управління: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України. — К., 2005. – 36 с.
  68. Малихіна В. Управлінська підтримка інноваційної діяльності вчителя // Директор школи. — 2002. — № 35.
  69. Мармаза О.І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. – Х., 2004. – 240 с.
  70. Медведєв Ігор Анатолійович. Державне управління регіональним комплексом неперервної професійної освіти (на прикладі Сумської області): Автореф. дис... канд. наук з держ. управ.: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України. Харківський регіональний ін-т держ. управління. — Х., 2004. – 22 с.
  71. Менеджмент в управлении школой. / Под ред. Т.И.Шамова. – М.: Магистр, 1995. – 223 с.
  72. Мескон М. Х., Альберт М.,Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М., 1993. – 702 с.
  73. Наукові основи управління школою / Навчальний посібник для директорів шкіл та факультетів підготовки i підвищення кваліфікації організаторів народної освіти / За ред. Г.В. Єльникової. – Харків: ДГП, 1991. – 170 с.
  74. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – №3. – С. 4-6.
  75. Національна доктрина розвитку освіти. – 2002.
  76. Овсянникова Л.А. Инновация в школе: Характер и результаты // Народное образование. – 1993. – №6. – С. 16-27.
  77. Освітній менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки. — К., 2003.
  78. Освітній менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л.Даниленко, Л.Карамушки. – К.: Шкільний світ, 2003.
  79. Петров В.Ф. Інформаційне забезпечення як основа стратегії узгодженої спрямованості управлінських дій в умовах адаптивного управління загальною середньою освітою // Наукові записки. – Випуск 46. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Вінниченка. – 2002. – С. 47-49.
  80. Погрібна Н. Особистісно зорієнтоване управління загальноосвітнього закладу // Директор школи. — 2002. — № 14.
  81. Подмазин С. Личностно ориентированное образование. — Запорожье, 2000.
  82. Положення про середній загальноосвітній навчальний заклад. – 2000.
  83. Полякова Т. Адаптивне управління як основа саморозвитку і самоорганізації його учасників // Рідна школа. — 2003. — № 2. — С. 26–29.
  84. Практикум по психологи менеджмента и профессиональной  деятельности: /Под ред. Г. С. Никифорова, М.А Дмитриевой, В. М.Снеткова.-СПб.:  Речь, 2001.-441.
  85. Рабочая книга по прогнозированию /Ред. И.В.Бестужев-Лада. – М., 1982.   – 430 с.
  86. Сафронова Е. М. Воспитательная деятельность в школе в контексте личностного подхода в образовании // Педагогика. — 2003. — № 3.
  87. Синицина Наталія Георгіївна. Стандартизація освіти державних службовців в Україні: Дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 / Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. – Д., 2006. – 185 арк.
  88. Ситечко Н. Особистісно зорієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу в початковій школі // Освіта і управління. — 2003. — Т. 6. — Ч. 1.
  89. Софій Н. Фасилітативний керівник — новий тип керівника на етапі змін. — Директор школи. — 2002. — № 9.
  90. Сучасний керівник навчального закладу – менеджер освіти. – Тернопіль: Астон, 2003. – 344 с.
  91. Сучасні шкільні технології. Ч.І / Упоряд. І.Рожнятовська, В.Зоц. – К., 2004. – 112 с.
  92. Сушко С. Сучасні модель управління гімназією // Директор школи, гімназії, ліцею. – 2003. – №3.
  93. Управління навчальним закладом: Навч.- метод. посіб.: У 2 ч./ О.Мармаза, О. Касьянова, В.Григораш та ін.– Х.: Ранок,: Веста, 2003 
    Ч.1.- 160 с.;  Ч.2.- 152 с.
  94. Урбанович А.А. Психология управления// Підручник для директора – К., 2006.
  95. Хрыков Е.Н. Теоретические основы внутришкольного управления.– Луганск: Альма-матер, 1999.– 118 с.
  96. Шамова Т.И. Управление образовательными системами: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/ Т.Шамова, Т.Давиденко, Г.Шибанова.– М.: Академия, 2002.– 384 с.– (Высш. образование)
  97. Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навч.-метод. посіб. для вищих навч. пед. закл.– К.: Вища шк., 2002.– 215 с.

Информация о работе Управління крізь призму типології управлінських задач