Управління крізь призму типології управлінських задач

 

 Рис.6. Технологічна схема комп’ютерної обробки статзвітності від ЗНЗ за рівнями управління

Крім цього, впровадження ІКТ на рівні загальноосвітніх навчальних закладів дозволить реалізувати  цілу низку нових, дуже необхідних, як на районних, так і обласних рівнях, управлінських задач. Це, у першу чергу, – персональний облік і моніторинг педагогічних працівників та контингенту учнів, бібліотечного фонду та потреби в підручниках, матеріальної бази загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі наявність комп’ютерної техніки, інших засобів навчання та ефективності їх використання як в навчально-виховному процесі, так і в управлінні навчальним закладом тощо.

Наявність такої інформаційної  бази даних дасть можливість вищим  рівням управління освітою і держави  більш детально (за необхідності) бачити стан галузі, виявляти її вузькі місця й оперативно реагувати на виявлені недоліки, використовувати цю базу для прогнозування розвитку освіти на її різних організаційних рівнях.

Вочевидь, що запропоноване  тут удосконалювання структури інформаційних потоків каналу формування галузевої бази статистичних даних передбачає відповідний розвиток й інших її компонентів і, у першу чергу, галузевої уніфікованої системи документації, орієнтованої на нову структуру інформаційних потоків та автоматизовану технологію галузевого управління.

 

2.3. Результати  експерименту

Таким чином, у своєму експериментальному дослідженні ми виходили з твердження, що головна задача керівників — загальне управління процесом функціонування та розвитку системи. Специфіка їхньої діяльності полягає в тому, що вони головним чином впливають на працівників, які безпосередньо вирішують ті чи інші задачі управління. Головну свою увагу керівники зосереджують на таких трьох напрямках:

• прийняття рішень з  усіх найважливіших, стратегічних принципових питань діяльності;

• здійснення підбору, розстановки, навчання та виховання кадрів;

• координація роботи виконавців, ланок і підрозділів  організації в цілому.

До фахівців апарату  управління (стосовно навчального закладу) звичайно відносять директорів, їх заступників, організаторів, класних керівників і навіть учителів, вихователів, психологів та ін. Вони покликані вирішувати три взаємозалежні задачі:

• одержання, обробка  й аналіз інформації про стан справ  у організації за своїм конкретним напрямом;

• розробка на основі аналітичних  даних варіантів рішення окремих  функціональних питань; підготовка та розробка конкретних управлінських  рішень;

• контроль ступеня реалізації управлінських рішень за своїми напрямами.

Процес управління навчальним закладом являє собою систему задач, вершиною якої є головна мета. В сучасних умовах такою метою є досягнення максимуму ефективності діяльності педагогічно-учнівського колективу, показником якої перш за все є мобільність пеалізації задач, поставленим перед закладом, а всередині закладу – успішність навчання.

Рівень ефективності роботи закладу освіти напряму залежить від ефективності опрацювання інформації, злагодженості роботи інформаційних потоків (рис. 7).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 7. Модель основних потоків управлінської інформації

Де: 1- нормативно-правова  інформація; 2 – моніторингово-рейтингова інформація; 3 – оперативна (зовнішня і внутрішня) інформація; 4 – проектна (зовнішня і внутрішня) інформація; 5 – консультативно-освітня інформація.

 

Нами визначено комплекс науково-організаційних умов упровадження інформаційної системи  адаптивного управління загальноосвітнім закладом як провідної управлінської задачі:

• основні регіональні умови, що включають розробку моделі інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою, її структуру, виділення та урахування регіональних особливостей тощо;
• додаткові регіональні умови, які забезпечують комплекс організаційно-технічного супроводу впровадження розробленої системи інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою регіону;
• часткові локалізовані умови, що розкривають технологію збору, накопичення та використання інформації.

Перевірка висунутої  в ході теоретичного дослідження  гіпотези зумовила проведення констатуючого та формуючого експериментів. Механізм оцінювання включав систему відповідних комплексних критеріїв (оптимальний обсяг змісту інформаційної бази, що забезпечує систему управління; організація педагогічного процесу; робота з педагогічними кадрами; організація системи “школа – сім’я – соціальне середовище”). У свою чергу критерії-показники передбачали  декомпозицію на критерії другого порядку.

Якісне зростання спостерігається  за всіма визначеними параметрами. Так, обсяг змісту, що забезпечує створення  системи управління збільшився з 8 до 24 %; організація педагогічного процесу – з 30 до 32 %; робота з педагогічними кадрами 21 і 24 %; організація системи “школа – сім’я – соціальне середовище” відповідно 9 і 18 %.

Позитивна динаміка спостерігається  і в розвитку фахової культури керівників загальноосвітніх навчальних закладів, яка включає  культуру роботи з інформацією, (за час експерименту показники підвищилися на 26 %).

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

Узагальнення результатів теоретичної  та дослідницько-експериментальної роботи дає підстави для таких висновків:

1. Пропоновані у науковій  літературі теоретичні основи  інформаційного забезпечення управління  загальноосвітніми навчальними  закладами за умов застосування  їх у практиці сприяють до  деякої міри систематизації управлінської інформації, впорядкуванню її збору, обробки, збереження, визначенню інформаційних джерел та каналів надходження інформації до суб‘єктів педагогічної системи. Водночас наявні теоретичні засади недостатньо розкривають проблему моделювання та створення у загальноосвітньому закладі дієвої наукової системи інформаційного забезпечення, яка відображала б цілі та завдання управління і сприяла їх реалізації.

2. Практичний стан досліджуваної  проблеми поряд із незначним позитивним досвідом її розв‘язання вказує на переважаючий емпіричний рівень інформаційної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що підтверджує актуальність даного питання та необхідність його подальшого удосконалення.

3. Обґрунтовані теоретичні  засади диференціації інформаційних потоків, їх типізація та показники ефективного використання в організації інформаційного забезпечення дозволили конкретизувати структуру і зміст моделі цільового інформаційного забезпечення, яка є оптимальним варіантом класифікованої інформації і, відповідно, важливою умовою підвищення ефективності наукового управління загальноосвітнім навчальним закладом.

4. Побудова та функціонування  моделі  цільового інформаційного  забезпечення  ґрунтується на відповідних методологічних і організаційних принципах, які розкривають головні її риси, тенденції та специфіку організації, а ефективність використання моделі визначається за допомогою розроблених критеріїв.

5. Створена та експериментально  апробована модель цільового  інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає побудову системи інформування на основі цільового підходу до управління та диференціації інформаційних потоків, які функціонують у педагогічній системі і є основним видом системоутворюючих зв‘язків процесу управління.

6. Отримані якісні  результати впровадження моделі  підтвердили доцільність її використання  для підвищення рівня інформаційного  забезпечення управління загальноосвітнім  навчальним закладом та оптимізації  інформаційної діяльності керівників. Експеримент показав, що основні засади наукового проектування моделі, структурування управлінської внутрішньошкільної інформації можуть бути корисними у теоретичному та методичному планах щодо роботи керівників з зовнішньою інформацією, а також для конструювання своєї власної моделі інформаційного забезпечення.

7. Здійснення теоретико-експериментального  дослідження дало змогу розробити  науково-методичні рекомендації  щодо побудови системи цільового  інформаційного забезпечення на  основі уніфікованої технології структуризації інформаційних потоків та інформаційних елементів процесу управління в загальноосвітніх навчальних закладах.

Водночас проведене  дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми і виводить на нові теоретичні і практичні питання, які вимагають розв‘язання. Серед них: особливості побудови систем інформаційного забезпечення в загальноосвітніх закладах різного типу; формування інформаційної культури керівників освітніх установ; психолого-педагогічні проблеми комп‘ютеризації управління педагогічними системами; дослідження внутрішніх механізмів переробки інформації суб‘єктами управління, їх довільної орієнтовної діяльності.

 

ВИСНОВКИ

 

У роботі здійснено наукове узагальнення та теоретико-експериментальне розв’язання  наукової проблеми функціонування управлінської задачі я методу управління загальноосвітнім навчальним закладом. Здобуті у процесі дослідження результати дають підстави для наступних загальних висновків.

Дослідження проблеми управлінської  задачі як методу управління зумовлено зміною ідеологічної, філософської та педагогічної парадигм і здійснено з урахуванням реформаційних та модернізаційних процесів у системі освіти, специфіки управлінської діяльності в кожному конкретному закладі та управлінні освітою.

Стратегічна мета та завдання, поставлені перед керівниками різних ієрархічних рівнів управління освітою в умовах реалізації гуманістичної парадигми освіти в Україні зумовлює необхідність підвищити управлінську кваліфікацію керівних кадрів на основі реалізації творчого потенціалу, особистісних якостей, засвоєння культурних норм, професійної майстерності в процесі управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що й зумовлює специфіку постановки проблеми управлінської задачі у новому освітньому контексті.

Проведений теоретичний аналіз сприяв визначенню таких наукових підходів, як системний, діяльнісний, компетентнісний, особистісний, функціональний, які  забезпечили реалізацію мети і завдань  дослідження та склали концептуальну  основу його реалізації.

Охарактеризовано базові поняття  дослідження і представлено різні  авторські визначення поняття “управлінська  задача”, “методи управління” та розкрито наукові підходи (системний, функціональний, інформаційний) до витлумачення їх суті через різноманітні педагогічні та психологічні категорії.

У процесі дослідження визначено  зміст та структуру системи управлінських  задач навчального закладу з  позицій системного, діяльнісного та компетентнісного підходів як систему  взаємопов’язаних компонентів: змістового (функціонального), процесуально-операційного та особистісного (індивідуально-психічний, мотиваційний, комунікативний і рефлексивно-креативний складники).

Модель базується на модернізованому  змісті та  визначених у результаті аналізу організаційних і структурних елементах управлінської діяльності керівника закладу.

Розроблено критерії визначення оптимальності формулювання управлінської задачі стосовно оптимізації  інформаційного забезпечення управління навчальним закладом і показники  її реалізації в загальноосвітніх навчальних закладах.

Розроблена, теоретично обґрунтована та експериментально перевірена в процесі дослідження модель системи організаційно-педагогічної діяльності керівників навчальних закладів, побудована на основі системно-структурного, функціонального, діяльнісного та інформаційного наукових підходів і методологічних основ теорії управлінської задачі як методу управління.

Модель утворюють взаємопов’язані  компоненти: суб’єкти управління, цільове  призначення, етапи, види, зміст, форми  діяльності, технології, механізми управління, критерії та рівні сформованості управлінської компетентності керівників, кожен із яких є комплексом організаційно-педагогічних умов і засобів, які забезпечують цілеспрямований й опосередкований впливи на підвищення управлінської доцільності.

Визначено, що суттєві  соціально-економічні перетворення, які  відбуваються в Україні, висунули на одне з провідних місць необхідність якісної перебудови управлінської  діяльності в усіх сферах виробничого  та соціального життя нашого суспільства, у тому числі й у сфері освіти. Доводиться, що наукове управління загальною середньою освітою регіону від конкретної школи до обласного управління освіти вимагає перш за все серйозного інформаційного забезпечення, яке відображає ключові грані освітнього процесу і є базою для формування науково обґрунтованих, об’єктивних та оперативних управлінських впливів, управлінських рішень.

 

Аналіз досвіду управління загальною середньою освітою  на різних рівнях свідчить про відсутність  чіткої системи в роботі керівників під час проведення збору, обробки, зберігання, накопичення та використання інформації. При цьому, як правило, превалює опора на інформацію випадкову, що є однією з причин однобічності, суб’єктивності й відірваності управлінських дій від реальної освітньої дійсності. Розкрито низку складних протиріч у безпосередній управлінській діяльності та причини їх виникнення.