Теоретичні основи вивчення прикметника у початкових класах

Праця (чесність), пісня (народ), місце (небезпека).

2. Добрати і вставити замість крапок прикметники.

... день. Земля вкрита ... килимом. Крізь віти дерев видніється ... небо. ... промінням зігріті ... берізки. Вони стоять, мов зачаровані, у цьому ... царстві. Тільки ... сосни та ялинки пишаються своїм ... гіллям.

3. Скласти загадку про зайчика, використати прикметники.

Сірий, куций, довгий, білий.

— У цієї дитини жадібна мати: вона ніколи не дасть йому навіть цукерки, не поділивши її навпіл.

Пройшов час. Хлопчик виріс. Тоді люди говорили:

— У цього хлопця щаслива матір: він ніколи не з'їсть шматка, не поділивши його з нею (За В. Осєєвою).

3. Скласти міркування з таким початком: «Я вважаю, що мати правильно виховувала хлопчика, адже ...».

Завдання 3.

І рівень

1. Яка частина мови використовується для назв ознак предметів?

Відповіді: 1) іменники; 2) прикметники; 3) дієслова.

2. Про що можна довідатись із закінчень прикметників?

Відповіді: 1) за закінченням можна визначити, до якого роду належить прикметник; 2) можна встановити, яким членом речення є прикметник; 3) можна дізнатися, з яким іменником пов'язаний прикметник.

3. Прочитати вірш. Які прикметники вживає автор у вірші?

Ніжно, лагідно розлився мерехтливий синій льон, ніби сон мені наснився, у житті найкращий сон. (Г. Гриненко)

Відповіді: 1) льон, сон, у житті; 2) ніжно, лагідно; 3) мерехтливий, синій, найкращий.

II рівень

1. Прочитати прикметники. Як вони називаються? Спритний, жвавий, рухливий, прудкий. Відповіді: 1) синоніми; 2) антоніми; 3) споріднені слова.

2. У якому відмінку вжито прикметники в поданому реченні?

У високому холодному небі повільно пливуть хмари. Відповіді: 1) у родовому; 2) у давальному; 3) у місцевому.

3. Які прикметники доцільно використати для художнього опису рушника?

Відповіді: 1)довгий, широкий, білий; 2) новий, дорогий, імпортний, смугастий; 3) лляний, український, чудовий, барвистий.

III рівень

1. Подані словосполучення записати у родовому відмінку однини. Давній друг, літній відпочинок, синє небо, сусіднє село.

2. Прочитати прислів’я. Виписати з них парами прикметники-антоніми.

Малого коня хвали, великого запрягай. Краще добра стежка, ніж поганий шлях. Не виливай каламутну воду, доки чисту не знайдеш.

3. Прочитати речення. Виписати прикметники разом з іменниками; визначити число, рід, відмінок.

Тече річка невеличка з вишневого саду.

IV рівень

1. Списати, дописуючи замість крапок потрібні закінчення прикметників. Визначити відмінок цих прикметників.

Спить-дрімає земля під глибок... снігом. Прав... берег річки був покритий густ... лісом.

2. Скласти речення, ставлячи прикметник з іменником у знахідний відмінок.

Домашня робота. Гарний читач.

3. Удосконалити текст, поширюючи речення прикметниками.

Ранок

Ранок після ночі. Зірки пірнули у безодню неба. Піднімається туман. Тихо навкруги.

За сформованістю даних умінь та якістю виконання завдань на контрольному етапі експерименту визначено три рівні реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах:

1. Високий – учень правильно вживає прикметники в усному і письмовому мовленні, не допускає тавтології, усвідомлює та практично використовує функції прикметника у мовленні, здійснює аналітико-синтетичну діяльність під час роботи з прикметниками, самостійно і точно вживає засвоєні слова у власному мовленні, розуміє смисл слів, не припускається помилок у їх вживанні, а якщо й припускається, то тут же самостійно їх виправляє.

2. Середній – на відміну від учня з високим рівнем розвитку даних умінь, припускається двох-трьох помилок при опрацюванні прикметників, і виправляє допущені помилки або самостійно, після деяких роздумів, або після вказівки вчителя. Не досить самостійно використовує різні прикметники у власному мовленні, його знання потребують доповнення, уточнення й конкретизації.

3. Низький – учень при використанні й опрацюванні засвоєних прикметників помиляється більше трьох разів, не в змозі самостійно виправити свої помилки, а також неправильно усвідомлює функції прикметників у мові і мовленні. Знання учня з проблем прикметника потребують активізації та збагачення. Учень не здатний виправити помилки навіть з допомогою педагога.

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні прикметника, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Сформованість умінь усвідомлювати функції прикметника як частини мови в учнів контрольного та експериментального класів

№ п/п	УМІННЯ	Експеримен-тальний клас	Контрольний клас
1	відносити до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів	89%	82%
2	добирати до поданого прикметника 2—3 синоніми, антонім	91%	84%
3	пояснювати і вживати в мовленні прикметники в прямому і переносному Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½ÑÑ Ñƒ Ñ ÑƒÐ´Ð¾Ð¶Ð½Ñ–Ñ Ñ– науково-Ð¿Ð¾Ð¿ÑƒÐ»ÑÑ€Ð½Ð¸Ñ Ñ‚ÐµÐºÑÑ‚Ð°Ñ	89%	80%
4	змінювати прикметники за числами і в однині за родами	86%	74%
5	визначати рід і число прикметника за родом зв'язаного з ним іменника та за Ñ Ð°Ñ€Ð°ÐºÑ‚ÐµÑ€Ð½Ð¸Ð¼ закінченням	93%	84%
6	користуватися таблицею відмінювання прикметників, поданою в підручнику, у процесі виконання вправ на засвоєння Ð²Ñ–Ð´Ð¼Ñ–Ð½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½ÑŒ прикметників	91%	84%
7	зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м'який приголосний основи	86%	74%
8	визначати в процесі виконання Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ Ð²Ð¿Ñ€Ð°Ð² відмінки прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв'язку слів у реченні)	93%	84%
9	будувати, поширювати прості речення однорідними членами речення, вираженими прикметниками	89%	82%
10	дотримуватися правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький	91%	84%
11	вживати букву ь для позначення м'якості кінцевого приголосного основи у Ð²Ñ–Ð´Ð¼Ñ–Ð½ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ÐºÐ¼ÐµÑ‚Ð½Ð¸ÐºÑ–Ð²	89%	80%
12	правильно вимовляти і позначати на письмі форми прикметників жіночого роду у давальному і місцевому Ð²Ñ–Ð´Ð¼Ñ–Ð½ÐºÐ°Ñ , дотримуватися м'якої і пом'якшеної вимови ÐºÑ–Ð½Ñ†ÐµÐ²Ð¸Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ð»Ð¾ÑÐ½Ð¸Ñ Ð¾ÑÐ½Ð¾Ð²Ð¸ прикметників у називному відмінку множини	86%	74%

Таким чином, можна стверджувати: робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі опрацювання прикметника у початкових класах. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані контрольні завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості умінь усвідомлювати функції прикметника в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту подані на діаграмі.

 

Діаграма

Загальний рівень сформованості умінь усвідомлювати функції

прикметника в експериментальному та контрольному класах

\s

 

на початку та у кінці експерименту

Ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 21 учня експериментального класу 7 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 11 – середній і 3 – низький. У контрольному класі (19 учнів) високий рівень визначення даних умінь мали 3 учні, середній – 10 і низький – 6 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження (вересень 2006 року), коли проводився перший етап експерименту, показники сформованості даних умінь зросли в обох класах (первинний рівень – 12% і 11%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 89% і 82% – див. діаграму) завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на удосконалення методики опрацювання прикметника у процесі навчання української мови молодшими школярами.